Рішення

від 19.12.2024 по справі 5023/10655/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/3324/24)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Лавренюк Т.А. , Хотенець П.В.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в інтересах держави, в особі Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34403, м.Вараш, Рівненьска область, код ЄДРПОУ 05425046) до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія , б. 126, код ЄДРПОУ 14315629) про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева»

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», в якій просить суд стягнути з Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", пеню в сумі 44 576,01 грн та штраф в сумі 33 564,22 грн. та судові витрати по сплаті судового збору.

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Прохоров С.А.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 3324/24 від20.09.2024) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Прохоров С.А.

Враховуючи перебування с. Усатого В.О. з 21.09.2024 по 02.10.2024 включно у відрядженні, а з 03.10.2024 по 04.10.2024 включно у відпустці,07.10.2024 на лікарняному, ухвалу у даній справі постановлено у перший робочий день судді, а саме 08.10.2024.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статей 162, 164, 172 ГПК України.

Ухвалою суду від 08.10.2024 залишено без руху позовну заяву (вх. № 3324/24 від 20.09.2024) Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція".

Надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- надати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- зазначити відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;

Роз`яснено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статті 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" вищевказану ухвалу суду направлено до Електронного кабінету Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 08.10.2024 після 17 години.

Частиною шостою статті 242 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвала суду від 08.10.2024 отримана заявником 09.10.2024, з огляду на що строк на усунення недоліків заяви - до 21.10.2024 включно (з урахуванням того, що 19.10.2024 - 20.10.2024 вихідні дні).

14.10.2024 до суду на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 08.10.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№25808).

Ухвалою суду від 23.10.2024 прийнято позовну заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в інтересах держави, в особі Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" ( вх.№3324/24 від 20.09.2024) до розгляду в межах справи №5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева». Відкрито провадження у справі № 5023/10655/11 (922/3324/24). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відзиву. Докази надіслання відповіді на відзив іншим сторонам надати суду. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив із урахуванням вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази надіслання заперечень іншим сторонам надати суду. Роз`яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-167 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.

08.11.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№28232) в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позову, зменшити розмір штрафних санкцій до 0 грн. Вказаний відзив досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

15.11.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№28872).

Відповідь на відзив долучена судом до матеріалів справи.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд констатує про те, що ним було дотримано строки розгляду справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України"). Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія" "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - Замовник, позивач) та Державним підприємством "Завод імені В.О Малишева" (далі - постачальник, Відповідач) було укладено Договір поставки №694дп/53-122-08-23-14002 від 24.10.2023 (далі - договір поставки).

Відповідно ло пункту 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Замовника продукцію , а Замовник , в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у Специфікації №1 (Додаток №1 до даного Договору).

Згідно п.2.2. Договору, загальна сума Договору (вартість продукції) становить 8613032,40 гривень ( вісім мільйонів шістсот тринадцять тисяч тридцять дві гривні 40 копійок).

Згідно п.3.1 Договору поставки №694дп/53-122-08-23-14002 від 24.10.2023 сторони погодили, що продукція поставляється в період по 15.11.2024р. Строк поставки продукції по даному Договору становить 150 календарних днів з дати отримання Постачальником попередньої оплати відповідно до пункту 6.1 даного договору. Постачальник має право на дострокове відвантаження продукції. Продукція поставляється на умовах ЕХW згідно Incoterms-2020. Місце поставки: склад Постачальника, який знаходиться за адресою : м. Харків, вул. Тарасенка Георгія,126. Вантажоодержувач - Рівненське відділення ВП "Складське господарство " ДП "НАЕК "Енергоатом".

Згідно п. 4.1. Договору, кількість та асортимент продукції визначається Специфікацією до даного Договору.

Пунктом 6.1. Договору, оплата здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника в наступному порядку:

- попередня оплата в розмірі 50% від суми Договору, що становить 4 306516,20 грн. з ПДВ протягом 45 календарних днів з дати отримання рахунку від Постачальника;

- остаточний розрахунок в розмірі 50% від вартості партії продукції, що готова до відвантаження, протягом 45 календарних днів з моменту отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження та отримання від Постачальника рахунку на виготовлену партію продукції.

Згідно п. 8.4. Договору, Датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної Вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або знищення продукції переходить до Замовника з моменту поставки продукції.

Згідно п.9.1. Договору у випадку порушення строків поставки Постачальник зобов`язаний сплатити Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості несплаченої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять днів, Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

У випадку порушення Постачальником взятих на себе зобов`язань по поставці продукції відносно якості або комплектності, Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції.

Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє Постачальника від виконання зобов`язань по Договору.

Згідно п. 12.1. Договору, Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного Договору - до 30.11.2024 р., а в частині виконання гарантійних зобов`язань Постачальника, що передбачені даним Договором - до спливу гарантійних строків.

Пунктом 12.3. Договору передбачено, що Даний Договір може бути змінений, розірваний або визнаний недійсним на підставі передбаченій законом або за згодою сторін.

Відповідно до п. 13.1 Договору, усі зміни та доповнення до даного Договору будуть вважай діючими, якщо вони оформлені додатковими угодами до даного Договору. При зміні платіжних реквізитів, статусу платника податків, місцезнаходження однієї із Сторін, уточнення (розшифрування) технічних характеристик матеріали пакувальних матеріалів, доповнення тексту Договору вимогами щодо зазначення у Договорі первинних та розрахункових документах кодом товару УКТ ЗЕД згідно з Державним класифікатором продукції, допускається застосовувати письмове повідомлення, яке є невід`ємною частиною Договору. Письмові повідомлення можуть відправитися електронними засобами зв`язку за умови послідуючого надання оригіналу документу.

05.10.2023 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія" "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - Замовник, позивач) та Державним підприємством "Завод імені В.О Малишева" (далі - постачальник, Відповідач) підписано та скріплено печатками останніх, Специфікацію № 1 (Додаток №1) до Договору поставки №694дп/53-122-08-23-14002 від 24.10.2023 , та технічну специфікацію (Додаток №2) від 05.10.2023 до Договору поставки №694дп/53-122-08-23-14002 від 24.10.2023.

Відповідно до вказаної Специфікації№1 сторони погодили найменування товару, виробника, країну, кількість продукції, ціну за одиницю без ПДВ, та загальну вартість поставки товару на загальну суму 8 613 032,40 грн з ПДВ.

Попередня оплата в сумі 4306516,20 гривень згідно пункту 6.1 Договору була здійснена позивачем у повному обсязі 26.10.2023, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №12934 від 26.10.2023 на суму 2635012,80 грн. та №12935 від 26.10.2023 на суму 1671503,40 грн.

На виконання умов Договору поставки №694дп/53-122-08-23-14002 від 24.10.2023відповідачем поставлено товар на загальну суму 8339038,80 грн, а позивачем прийнято, що підтверджується наступними видатковими накладними:

1) 15.12.2023 згідно видаткової накладної №ДП-0000141 на суму 2059566,00 грн;

2) 15.02.2024 згідно видаткової накладної №ДП-0000014 на суму 3179691,60 грн;

3) 29.03.2024 згідно видаткової накладної №ДП-0000028 на суму 2894286,00 грн;

4) 01.05.2024 згідно видаткової накладної №ДП-0000049 на суму 205495,20 грн.

26.06.2024 сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору поставки №694дп/53-122-08-23-14002 від 24.10.2023, згідно умов якої, крім іншого, сторонами змінено п.2.2 Договору, зокрема погоджено, що Загальна сума Договору (вартість продукції) становить 8339038,80 грн. (вісім мільйонів триста тридцять дев`ять тисяч тридцять вісім гривень 80 копійок).

24.06.2024 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №22-118650/001-юр про сплату штрафних санкцій за порушення строків поставки товару за Договором №694дп/53-122-08-23-14002 від 24.10.2023 (а.с. 21).

У відповідь , яка міститься в матеріалах справи (а.с. 22) , на вищезазначену претензію відповідачем направлено лист на адресу позивача від 28,06,2024 за №002-16/013/3466, в кому визнано факт порушення підприємством строку виконання взятих на себе зобов`язань, проте зазначено про відсутність вини останніх у такому порушенні.

Як зазначає позивач у своєму позову , в добровільному порядку нараховані штрафні санкції відповідачем не сплачено , що і стало приводом звернення Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», про стягнення з Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", пеню в сумі 44 576,01 грн та штраф в сумі 33 564,22 грн. за порушення строків поставки товару відповідно до Договору поставки №694дп/53-122-08-23-14002 від 24.10.2023.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 267 Господарського кодексу України встановлено строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) У разі порушення зобов`язання відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору поставки.

Як встановлено судом, попередня оплата в сумі 4306516,20 гривень згідно пункту 6.1 Договору була здійснена позивачем у повному обсязі 26.10.2023, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №12934 від 26.10.2023 на суму 2635012,80 грн. та №12935 від 26.10.2023 на суму 1671503,40 грн. Таким чином, у відповідача з цієї дати виник обов`язок щодо поставки продукції у строк, передбачений п. 3.1. договору (150 календарних днів з дати отримання Постачальником попередньої оплати), тобто до 25.03.2024 року.

На виконання умов Договору поставки №694дп/53-122-08-23-14002 від 24.10.2023 відповідачем поставлено товар на загальну суму 8339038,80 грн, а позивачем прийнято, що підтверджується наступними видатковими накладними:

1) 15.12.2023 згідно видаткової накладної №ДП-0000141 на суму 2059566,00 грн;

2) 15.02.2024 згідно видаткової накладної №ДП-0000014 на суму 3179691,60 грн;

3) 29.03.2024 згідно видаткової накладної №ДП-0000028 на суму 2894286,00 грн;

4) 01.05.2024 згідно видаткової накладної №ДП-0000049 на суму 205495,20 грн.

Враховуючи вищевикладене відповідачем порушено строки поставки продукції від 29.03.2024 згідно видаткової накладної №ДП-0000028 на суму 2894286,00 грн, та від 01.05.2024 згідно видаткової накладної №ДП-0000049 на суму 205495,20 грн.

Суд зазначає, що факт поставки продукціїу строки визначені умовами Договору поставки №694дп/53-122-08-23-14002 від 24.10.2023, зокрема до 25.03.2024 матеріали справи не містять.

Отже, під час виконання Договору ДП "Завод імені В.О Малишева" допущено наступні порушення строку поставки продукції:

- на суму 3 3373774,80 грн. протягом 3-х днів (з 26.03.2024 по 28.03.2024);

- на суму 479 488,80 грн. протягом 33 днів (з 29.03.2024 по 30.04.2024);

- на суму 273 993,60 грн. протягом 68 днів (з 01.05.2024 по 07.07.2024).

Більш того, Державним підприємством "Завод імені В.О Малишева" не заперечується факт порушення строків виконання взятих на себе зобов`язань.

Суд критично ставиться до доводів відповідача, що невиконання ним своїх договірних обов`язків зумовлене форс- мажорними обставинами , а саме неможливістю НЕК "Укренерго" з 22.03.2024 постачати їх підприємству електричну енергію, з огляду на наступне.

Згідно п.3.1 Договору поставки №694дп/53-122-08-23-14002 від 24.10.2023 сторони погодили, що продукція поставляється в період по 15.11.2024р. Строк поставки продукції по даному Договору становить 150 календарних днів з дати отримання Постачальником попередньої оплати відповідно до пункту 6.1 даного договору (тобто до 25.03.2024 року), з огляду на здійснення позивачем попередньої оплата в сумі 4306516,20 гривень, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №12934 від 26.10.2023 на суму 2635012,80 грн. та №12935 від 26.10.2023 на суму 1671503,40 грн.

Суд зазначає, що з даного відповідачем листа НЕК "Укренерго" від 26.03.2024 не вбачається періоду, протягом якого у ДП "Завод імені В.О Малишева" не було електропостачання, що позбавило можливості відповідача виконати свої обов`язки за договором поставки №694дп/53-122-08-23-14002 від 24.10.2023 у строк до 25.03.2024.

Крім того , згідно п.11.3-11,4 Договору , Сторони зобов`язані повідомити про настання та припинення дії обставин непереборної сили в письмовій формі протягом 3-х днів з моменту виникнення або припинення дії обставин непереборної сили. Відповідним доказом наявності дії обставин непереборної сили та їх тривалості є сертифікат виданий Торгово - промисловою палатою України, регіональними торгово-промисловими палатами згідно Закону України "Про торгово - промислові палати в України".

Відповідно до п.11.5 Договору, неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення про настання або зупинення дії обставин непереборної сили, позбавляють Сторону права посилатися на них.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача в обумовлений п.11.3 Договору строк, про зупинення дій непереборної сили.

При цьому, вже 29.03.2024 відповідачем поставлено на адресу позивача продукцію по Договору №694дп/53-122-08-23-14002 від 24.10.2023 на суму 2894 286,00 грн , що підтверджується видатковою накладною №ДП -0000028 від 29.03.2024.

Виходячи з вищевикладеного суд відхиляє доводи відповідача в частині того, що причиною порушення відповідачем своїх зобов`язань по договору стали обставини непереборної сили.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.9.1. Договору у випадку порушення строків поставки Постачальник зобов`язаний сплатити Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості несплаченої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять днів, Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №694дп/53-122-08-23-14002 від 24.10.2023 в частині строків поставки товару, а також передбачену п. 9.1. Договору відповідальність , перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу у даній справі , суд дійшов висновку, що він не суперечить вимогам укладеного між сторонами Договору та чинного законодавства, а також здійснений арифметично вірно, у зв`язку із чим, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з Державного підприємства Завод імені В. О. Малишева пені за неналежним виконання умов Договору поставки №694дп/53-122-08-23-14002 від 24.10.2023 в частині строків поставки товару у розмірі 44576,01 грн., та штрафу у сумі 33564,22 грн.

Щодо заперечень відповідача про нарахування штрафних санкцій за 29.03.2024 та 01.05.2024, тобто в ті дні коли ДП "Завод імені В.О Малишева" здійснено поставку продукції, суд зазначає , що такі нарахування здійснені правомірно, адже 29.03.2024 та 01.05.2024 продовжували тривати порушення відповідачем свого зобов`язання. При цьому в розрахунках штрафних санкцій враховано факт поставки відповідачем продукції у вказані дні, а тому за 29.03.2024 та 01.05.2024 пеня нараховується на непоставлену частину продукції без урахування тієї частини, яка поставлялась у вказані дні.

Щодо клопотання відповідача, викладеного у відзиві на позовну заяву, про зменшення розміру штрафних санкцій до 0 грн., суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Згідно із статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно із частиною четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує висновки Великої Палати викладені у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, згідно із яким Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що відповідач обґрунтовує клопотання про зменшення розміру штрафник санкцій скрутним фінансовим станом останнього, часті обстріли, натомість, належних доказів в підтвердження зазначеного суду не надав.

Отже, з урахуванням викладеного у сукупності, враховуючи не надання відповідачем належних доказів скрутного фінансового стану, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача , викладеного у відзиві на позовну заяву, щодо зменшення розміру штрафних санкцій до 0 грн.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в інтересах держави, в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126, код ЄДРПОУ 14315629) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" ( 34403, м. Вараш, Рівнеська обл., код ЄДРПОУ 05425046) пеню в сумі 44 576,01 грн, штраф в сумі 33 564,22 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Позивач: Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" ( 34403, м. Вараш, Рівнеська обл., код ЄДРПОУ 05425046).

Відповідач : Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, код ЄДРПОУ 14315629).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2024.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий Т.А. Лавренюк П.В. Хотенець