Ухвала

від 11.12.2024 по справі 752/26124/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 752/26124/23

Провадження №2/369/5134/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А., розглянувши заяву представника заявника (позивача) ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі № 752/26124/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТ GMBH» про поділ майна, набутого під час шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області на розгляді перебуває цивільна справа № 752/26124/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТ GMBH» про поділ майна, набутого під час шлюбу.

10 грудня 2024 року представником заявника (позивача) ОСОБА_1 ОСОБА_2 до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов ОСОБА_1 про поділ спільного майна набутого за час перебування в шлюбі, шляхом заборони ОСОБА_3 , одноособовому власнику та кінцевому бенефіціарному власнику підприємства ТОВ «ІНТЕРПРОЕКТ GMBH» код ЄДРПОУ: 35402590, - вчиняти будь-які дії, укладати будь-які угоди щодо відчуження майна, що належить підприємству ТОВ ТОВ «ІНТЕРПРОЕКТ GMBH» код ЄДРПОУ: 35402590.

В обґрунтування заяви зазначено, що з відкритихджерел мережіІнтернет,сайт Опендабот,позивачці сталовідомо що ОСОБА_3 будучіодноособовим власникомпідприємства ТОВ«ІНТЕРПРОЕКТ GMBH»,код ЄДРПОУ:35402590,здійснює відчуженнямайна підприємства,з метоюухилення відвиконання своїхмайнових обов`язківперед позивачкою.Вартість частинимайна щопідлягає виплатіповинна відповідативартості активівпідприємства завирахуванням вартостійого зобов`язань(п.6.9постанови ВСвід 24квітня 2018р.у справі№ 925/1165/14).У зв`язку з чим, вважає, що позивачка має право на розрахунок вартості частки товариства і визначення суми, яка належить до стягнення виходячи саме з дійсної вартості підприємства, а тому застосування заходу забезпечення позову буде сприяти збереженню активів підприємства та об`єктивному визначенню при вирішенні спору ринкової вартості активів підприємства, також застосування заходів забезпечення позову не вплине на здійснення господарської діяльності підприємства. Також зазначає, що є об`єктивні підстави вважати що відповідач може вдатися до приховування активів. Станом на 09.12.2024 року позивачка з відкритих джерел дізналася про здійснення відповідачем дій про зменшення розміру своєї долі в статутному капіталі підприємства. Саме заборона вчиняти будь-які дії по відчуженню активів стане дієвою гарантією виконання рішення суду. У пункті 2 частини 2 статті 150 ЦПК України зазначено, що до видів забезпечення позову відноситься заборона вчиняти певні дії, а тому саме заборона вчиняти будь-які дії, укладати будь-які угоди щодо відчуження майна що належить підприємству ТОВ «ІНТЕРПРОЕКТ GMBH», код ЄДРПОУ: 35402590, найбільше сприятиме виконанню рішення суду та не завдасть жодної шкоди існуванню підприємства та його комерційній діяльності.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи з заходів забезпечення позову з його предметом та співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, позивач просить заяву задовольнити та вжити заходи забезпечення позову.

Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

З урахуванням вимог ч. 2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч. 2 ст.149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150ЦПК України заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову. Так, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання (ч. 6-8 ст.153 ЦПК України).

Вбачається, що позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТ GMBH» про поділ майна, набутого під час шлюбу.

10 грудня 2024 року представником заявника (позивача) ОСОБА_1 ОСОБА_2 до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов ОСОБА_1 про поділ спільного майна набутого за час перебування в шлюбі, шляхом заборони ОСОБА_3 , одноособовому власнику та кінцевому бенефіціарному власнику підприємства ТОВ «ІНТЕРПРОЕКТ GMBH» код ЄДРПОУ: 35402590, - вчиняти будь-які дії, укладати будь-які угоди щодо відчуження майна, що належить підприємству ТОВ ТОВ «ІНТЕРПРОЕКТ GMBH» код ЄДРПОУ: 35402590.

Позивач переконаний, що саме заборона вчиняти будь-які дії по відчуженню активів стане дієвою гарантією виконання рішення суду.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку із вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що під забезпеченням позову потрібно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Також у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зроблено правові висновки згідно з якими умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що без застосування заявлених ним заходів забезпечення позову ефективний захист порушених прав буде неможливим.

Суд зазначає, що встановлення обставин правомірності дій відповідача, його оцінка повинна бути надана судом з урахуванням доказів та посилань, якими обґрунтовує відповідач свої заперечення та пояснень інших учасників справи, при розгляді справи по суті.

Крім того, вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати діяльності юридичної особи, а вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а ще й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, а також чи не перешкоджає такий вид забезпечення здійсненню господарської діяльності юридичної особи чи фізичної особи-підприємця.

Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна/закриття рахунків чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 932/14900/19.

Захід забезпечення позову про який ставить питання позивач, а саме вчиняти будь-які дії, укладати будь-які угоди щодо відчуження майна, що належить підприємству ТОВ ТОВ «ІНТЕРПРОЕКТ GMBH» код ЄДРПОУ: 35402590, на переконання суду, може призвести до невиправданого обмеження особистих майнових прав товариства і фактично перешкоджатиме у здійсненні його діяльності.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач як на підставу необхідності вжиття заходів забезпечення посилається на імовірність того, що незабезпечення позову може сприяти утрудненню чи неможливості виконання у майбутньому судового рішення.

Разом із тим, заявником не надано достатнього обґрунтування та належних і допустимих доказів на підтвердження необхідності даного виду забезпечення позову, оскільки суд позбавлений можливості вжити заходів забезпечення позову на підставі лише посилань на роздруківку з інформаційної довідки.

Розглядаючи заявлену вимогу, суд вважає, що заявником не наведено підстав для забезпечення позову, обґрунтування необхідності його застосування, не представлено відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що призведе до порушення прав позивача.

З огляду на викладене, суд не вбачає наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника заявника (позивача) ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі № 752/26124/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТ GMBH» про поділ майна, набутого під час шлюбу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://ks.ko.court.gov.ua.

Суддя Ірина КОЗАК