Рішення

від 20.12.2024 по справі 522/16803/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/16803/24

Провадження № 2/522/7391/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

20 грудня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

розглянувши на підставі наявних матеріалів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Одеська товарна біржа про визнання договору дійсним,-

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Одеська товарна біржа про визнання договору дійсним, у якій позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №9852 від 22.09.1995 року, що укладений на Одеській товарній біржі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та зареєстрований у БТІ 26.09.1995 року за №122пр, стр.143, реєстр №539.

За результатами автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Косіциній В.В.

30 вересня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача адвоката Лукинюка Володимира Васильовича надійшло клопотання про витребування доказів, у якому заявник просив витребувати у КП «БТІ» ОМР відомості про те, чи проводилася реєстрація договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.09.1995 року №9852, укладений на Одеській товарній біржі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , дата проведення реєстрації - 26.09.1995 року за №122ир, стр.143, реєстр №539.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку загального позовного провадження. Надано відповідачам строк для подання відзиву. Задоволено клопотання про витребування доказів від 30.09.2024 року. Підготовче засідання по справі призначено на 31 жовтня 2024 року.

У підготовче засідання, призначене на 31 жовтня 2024 року учасники справи не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання прийнято рішення відкласти розгляд справи на 28 листопада 2024 року.

У підготовче засідання, призначене на 28 листопада 2024 року учасники справи не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду від 28 листопада 2024 року підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до судового розгляду на 20 грудня 2024 року.

Згідно відповіді з ДНАП ОМР від 04.10.2024 року №5054елС/01-23, відомості про реєстрацію ОСОБА_5 не знайдена.

Згідно відповіді з ДНАП ОМР від 04.10.2024 року №5055елС/01-23, відомості про реєстрацію ОСОБА_4 не знайдена.

Згідно відповіді з ДНАП ОМР від 04.10.2024 року №5056елС/01-23, відомості про реєстрацію ОСОБА_3 не знайдена.

Згідно відповіді з ДНАП ОМР від 04.10.2024 року №5057елС/01-23, відомості про реєстрацію ОСОБА_2 не знайдена.

Оскільки, місце реєстрації відповідачів та місця їх перебування не відоме, з метою їх належного повідомлення про дату, час та місце судового розгляду було створено оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме.

19 грудня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача адвоката Лукинюка Володимира Васильовича, у якій заявник просив долучити до матеріалів справи копію відповіді КП «БТІ» ОМР, а також провести розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання, призначене на 20 грудня 2024 року учасники справи не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористалися, у судове засідання, призначене на 20 грудня 2024 року не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання прийнято рішення здійснити заочний розгляд справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Матеріали справи містять копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.09.1995 року №9852, що укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діяла від себе та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з однією сторони (продавці) та ОСОБА_1 з іншої сторони (покупець), за яким продавці продати, а покупець купила квартиру загальною площею 65,90 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді КП «БТІ» ОМР від 03.12.2024 року №45368/04-04, станом на 31.12.2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.09.1995 року №9852, що зареєстрований Одеською товарною біржою. Реєстраційний запис зроблено 26.09.1995 року за реєстровим номером 539 у реєстровій книзі 122пр на сторінці 143.

На підтвердження того, що ОСОБА_1 а є власником майна та виконує обов`язок з утримання належного їй обов`язку, який є похідним від належних їц, як абсолютному володарю, правомочностей володіння, користування та розпорядження майном, позивачем було подано:

- рахунок на оплату ТОВ «ГК НАФТОГАЗ Україна», з якого вбачається, що ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ Україна» постачає природній газ за адресою: АДРЕСА_1 , облік спожитого газу здійснюється згідно особового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 ;

- Рахунок на оплату ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» з якого вбачається, що ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» постачає природній газ за адресою: АДРЕСА_1 , облік спожитого газу здійснюється згідно особового рахунку № НОМЕР_2 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 ;

- рахунок на оплату КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» з якого вбачається, КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» постачає теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1 , облік спожитої теплової енергії здійснюється згідно особового рахунку № НОМЕР_3 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 ;

- рахунок на оплату ОСББ «ПІОНЕР», з якого вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_4 ;

- рахунок на оплату ТОВ «ООЕК» з якого вбачається, що ТОВ «ООЕК» постачає електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 , облік спожитої електричної енергії здійснюється згідно особового рахунку № НОМЕР_5 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Схоже положення міститься у Постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 09.11.2009 року №9, та абз.3 п.2 вказано, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

З огляду на вищезазначені вимоги, враховуючи те, договір купівлі-продажу нерухомого майна №9852 був укладений 22 вересня 1995 року, повинні застосовуватись положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК Української РСР, оскільки відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст.4 ЦК УРСР, цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки. Відповідно до цього цивільні права і обов`язки виникають: з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У статті 41 ЦК УРСР зазначено, що угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори).

Згідно ст.44 ЦК УРСР, Повинні укладатись у письмовій формі: 1) угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та окремих видів угод, для яких інше передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР; 2) угоди громадян між собою на суму понад сто карбованців, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та інших угод, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР; 3) інші угоди громадян між собою, відносно яких закон вимагає додержання письмової форми. Письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають.

Згідно статті 153 ЦК УРСР, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

У статті 224 ЦК УРСР вказано, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Зі статті 225 ЦК УРСР вбачається, що право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.

В той же час, у статті 227 ЦК УРСР зазначено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Стаття 47 ЦК УРСР вказує нам на те, що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства юстиції України № 17-12/44 від 10 квітня 1998 року «Щодо діяльності товарних бірж» передбачено особливі умови щодо договорів купівлі-продажу будинку (його частини) якщо хоча б однією із сторін є громадянин, вважається, що такі договори, укладені та зареєстровані біржами з дотриманням закону, підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, недотримання цієї вимоги згідно статті 47 ЦК Української РСР тягне недійсність договору.

Пленум Верховного Суду України в пункті 13 Постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснив, що при розгляді справ про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», в редакції на момент укладання договору, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

У статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд

Стаття 392 ЦК України вказує на те, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Саме тому, враховуючи той факт, що при вчиненні правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, усі сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі - продажу квартири, правочин був реальним і вчинений у формі, передбаченій законодавством, чинним на той момент, беручи до увагу суперечність положень ЦК УРСР та Закону України «Про товарні біржі» в редакціях, чинних на момент укладання договору, та те, що ОСОБА_1 здійснює утримання цього майна, суд вважає, що дійсність договору купівлі-продажу нерухомого майна доведена, та доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 41, 47 ч.2, 224, 227 ЦК УРСР (в редакції, чинній на момент укладання договору), ст.ст. 203, 204, 220, 316, 317, 319, 321, 392 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 76, 133, 137, 141, 175, 178, 187, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Одеська товарна біржа про визнання договору дійсним задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 22 вересня 1995 року №9852, а саме, квартири АДРЕСА_2 , укладеного на Одеській товарній біржі між продавцями - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діяла від себе особисто та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та покупцем ОСОБА_1 , та який зареєстрований в КП «БТІ» ОМР 29.09.1995 року за реєстровим номером 539 у реєстровій книзі 122пр на сторінці 143.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повний текст рішення складено та підписано 20 грудня 2024 року.

Суддя Косіцина В.В.

20.12.24