Рішення

від 16.10.2024 по справі 160/18603/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 рокуСправа №160/18603/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу №160/18603/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Національної Гвардії України (03151,м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9-А; ЄДРПОУ: 08803498) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

11.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Національної Гвардії, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України щодо не складання та не направлення висновку з документами, поданими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Головного управління Національної Гвардії України з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності II групи;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної Гвардії України скласти та направити висновок з документами, поданими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Головного управління Національної Гвардії України з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку з настанням інвалідності II групи, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 08.05.2024 син позивача звертався до відповідача з письмовою заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у разі отримання ним інвалідності, пов`язаної із захистом Батьківщини. Після його смерті з такою заявою до відповідача звернувся позивач. 30.05.2024 позивач отримала відмову відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги у разі отримання ним інвалідності, пов`язаної із захистом Батьківщини. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

19.08.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

19.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 68391/24), в обґрунтування якого представником відповідача зазначено, що у зв`язку з тим, що син позивача помер в стані алкогольного сп`яніння, підстави для здійснення одноразової грошової допомоги у разі отримання інвалідності внаслідок захисту Батьківщини відсутні.

18.09.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 71588/24), в якому представником позивача заперечувались доводи,, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, з урахуванням наведеного в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 станом на день звернення до Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ № 975 від 25.12.2013, у зв`язку з втратою 70% професійної працездатності під час проходження військової служби проходив військову службу у Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України.

ОСОБА_2 звернувся до комісії Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ № 975 від 25.12.2013, у зв`язку з втратою 70% професійної працездатності під час проходження військової служби.

Після смерті ОСОБА_2 , його мати, ОСОБА_1 звернулася до Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ № 975 від 25.12.2013, у зв`язку з втратою 70% професійної працездатності під час проходження військової служби.

Листом №2/24-1021 від 12.06.2024 Військова частина НОМЕР_2 Національної Гвардії України повідомила позивача, що в період розгляду заяви у передбачені законодавством ОСОБА_2 помер, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 №2240м від 16.05.2024 та свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 (актовий запис №1626). Вищезазначені обставини унеможливлюють подальший розгляд та прийняття рішення по заяві ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю на це правових механізмів.

Не погоджуючись з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги, у зв`язку з частковою втратою працездатності, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Пунктом 1 статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011), (тут й надалі на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

За приписами підпункту 7 пункту 2 статті 16 Закону № 2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Статтею 16-1 Закону № 2011 визначений перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 статті 16-2 Закону №2011 одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Згідно з пунктом 2 статті 16-3 Закону № 2011 у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам.

Пунктом 3 статті 16-3 Закону № 2011 визначено, що встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 6 статті 16-3 Закону № 2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Згідно з пунктами 8-9 статті 16-3 Закону № 2011 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначено Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975, зі змінами та доповненнями (далі - Порядок № 975).

Відповідно доп. 10 Порядку №975 (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

Згідно з п. 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи і про реєстрацію місця проживання (за наявності), військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства);

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, або особа, звільнена з військової служби, якому (якій) виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, подає уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - восьмому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

Відповідно до п. 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

З дослідженого судом листа №2/24-1021 від 12.06.2024 Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України вбачається, що відповідач, надаючи відповідь фактично розглянув питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги, не будучи при цьому центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами.

Таким чином суд доходить висновку про те, що відповідач діяв не в межах своїх повноважень та не у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України щодо не складання та не направлення висновку з документами, поданими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Головного управління Національної Гвардії України з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності II групи підлягають задоволенню.

Як наслідок, підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України скласти та направити висновок з документами, поданими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Головного управління Національної Гвардії України з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку з настанням інвалідності II групи, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотань про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу представником відповідача не заявлено.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З матеріалів справи видно, що представництво інтересів ОСОБА_1 у справі здійснював адвокат Скиба ВВіталій Володимирович що підтверджується ордером на надання правничої допомоги серії АЕ №1300776 від 09.07.2024.

Також матеріали справи містять Договір про надання правової допомоги №24 від 09.07.2024.

Згідно пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6 договору, вартість послуг з надання правової допомоги Клієнту становить 1000,0 грн./год.

У разі відмови від захисника сплачені Клієнтом грошові кошти Адвокатом не повертаються.

Адвокат зобов`язується не пізніше 5-го числа поточного місяця направити Клієнту рахунок, вказаний в п. 3.3.,

«Звіт про виконану роботу» в якому мають міститися такі відомості:

дата отримання та короткий зміст завдання, що надійшов від Клієнта;

короткий опис результату роботи проведеної Адвокатом за завданням Клієнта;

кількість робочого часу, витраченого Адвокатом на надання правової допомоги за завданням Клієнта;

Будь-якої іншої інформації про свої трудовитрати і діяльності, пов?язаної з наданням Клієнту правової допомоги, Адвокат не надає.

За правову допомогу, пов`язану з вирішенням питань про реальне стягнення заборгованості або інших сум, або відстоюванні інтересів Клієнта при пред`явленні їй позовів і претензій з боку фізичних осіб, державних, контролюючих і правоохоронних органів ( виняток або мінімізація стягуваної суми), Виконавець підлягає преміюванню в розмірі 10 % від зазначеної суми.

Крім сум, зазначених у цьому договорі, Клієнт відшкодовує витрати Адвоката на службові відрядження та інші витрати, пов`язані з виконанням цього договору. Розрахунок проводиться на підставі рахунку Адвоката, який підлягає оплаті протягом трьох календарних днів з дня отримання Клієнтом. Адвокат надає підтверджуючі документи на суми включені в рахунок.

Якщо рахунок Адвоката, відісланий замовнику, погоджено п.3.4.. не сплачено протягом п?яти календарних днів з дня отримання, Адвокат призупиняє правове обслуговування до дня здійснення плати. На вимогу Клієнта Адвокат надає підтверджуючі документи на суми, включені в рахунок.

Згідно квитанції №9 від 10.07.2024 позивач сплатила адвокату 3000,00 грн.

Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі №820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16 зробив висновок, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Також Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім цього суд звертає увагу, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі №910/12876/19 від 07.07.2021 року.

Отже, суд вважає, що заява позивача щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу в частині стягнення 3000,00 грн. не відповідає критерію розумності та на думку суду такі витрати не співрозмірні із виконаною роботою в суді, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер.

Враховуючи зазначене, доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500,00 грн. відповідають критерію розумності, співрозмірні зі складністю справи та виконаною роботою адвоката, а отже витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500,00 грн. підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.2,72-77,139,243-246,255,262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Національної Гвардії України (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9-А; ЄДРПОУ: 08803498) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України щодо не складання та не направлення висновку з документами, поданими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Головного управління Національної Гвардії України з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності II групи.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної Гвардії України скласти та направити висновок з документами, поданими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Головного управління Національної Гвардії України з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку з настанням інвалідності II групи, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 (п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 16.10.2024.

Суддя О.В. Царікова