Рішення

від 20.12.2024 по справі 160/32307/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 рокуСправа №160/32307/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворіжпротехсервіс до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпротехсервіс" до Криворізького південного управління, Криворізької південної Державної податкової інспекції (Інгулецький район м. Кривий Ріг ), Державна податкова служба України, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення від 06.09.23 року № 66182/356010998/2 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної № 15 від 21 грудня 2021 року;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю № 15 від 02.12.2021 року у загальній сумі 1368000,00 грн, у тому числі ПДВ 228000,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпротехсервіс»" до Криворізького південного управління, Криворізької південної Державної податкової інспекції (Інгулецький район м. Кривий Ріг), Державна податкова служба України, повернуто позивачеві.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 скасовано, справу № 160/32307/23 направлено для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

14 серпня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 160/32307/23.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2024 року адміністративну справу 160/32307/23 розподілено судді Кореневу А.О.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 року позовну заяву було залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків протягом 5-ти днів.

На виконання вимог ухвали від 19.08.2024 до суду 23.08.2024 надійшла уточнена позовна заява з додатками, в якій позивач, просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення від 06.09.23 року № 66182/356010998/2 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної № 15 від 21 грудня 2021 року;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС № 15 від 02.12.2021 року у загальній сумі 1368000,00 грн , у тому числі ПДВ 228000,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

Позовна заява обґрунтована протиправністю рішень № 66812/35601098/2 від 06 вересня 2023 року про відмову у реєстрації ПН № 15 від 02.12.2021 року, оскільки позивачем двічі у позасудовому порядку подавались усі копії документів відповідно до організації господарської діяльності, чисельності, а також всіх інших документів, які стосуються цієї певної інформації.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні. Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

08 листопада 2024 року до суду надійшов від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечув проти позовних вимог просив відмовити у задоволенні позову. Крім того, зазначили, що рішення № 66812/35601098/2 від 06 вересня 2023 року не є рішенням, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної і не створює жодних правових наслідків для позивача, а його скасування не призведе до відновлення порушеного права, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 07.02.2020 року по справі №826/11086/18.

08 листопада 2024 року до суду також надійшов відзив Державної податкової служби України, текст якого повністю відповідає тексту відзиву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. ДПС України, просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на передчасність позовних ТОВ Криворіжпротехсервіс» про зобов`язання ДПС зареєструвати спірну податкову накладну, без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня.

Ухвалою від 11 листопада 2024 року заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін - залишено без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення без розгляду позовної заяви - залишено без задоволення.

18 листопада 2024 року позивач надав клопотання, у якому просив: визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 66182/356010998/2 від 06.09.23 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 15 від 21 грудня 2021 року на суму ПДВ 228000,00 грн; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС» № 15 від 02.12.2021 року у загальній сумі 1368000,00 грн , у тому числі ПДВ 228000,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.08.2023 року № 9379574/35601098 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 15 від 02.12.2021 року у загальній сумі 1368000,00 грн , у тому числі ПДВ 228000,00 грн. з причини надання платником податків копії документів, складених із порушенням законодавства. Наявні ризикові операції (том. 1 а.с. 194-195).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Криворіжпротехсервіс» скористалось своїм правом на оскарження вказаного рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги ТОВ «Криворіжпротехсервіс», Державною податковою службою України щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, було прийнято рішення від 06.09.2023 року № 66182/356010998/2 про залишення скарги без задоволення.

Позивач не погодившись із вказаним рішенням Державної податкової служби України від 06.09.2023 року № 66182/356010998/2 звернувся до суду з цим позовом.

Розглядаючи спір по суті суд зазначає наступне.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

У п. 13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 по справі № 9901/393/19 визначено, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такі висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/393/19 (пункт 28).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року по справі №925/642/19 вказано, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, тому Велика Палата Верховного Суду не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам касаційної скарги (п. 54).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №826/4406/16 та у постанові від 15 серпня 2019 року у справі №1340/4630/18, від 22.04.2021 у справі №640/2291/20, від 13 квітня 2022 року у справі №620/3527/20.

Предметом оскарження є рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 66182/356010998/2 від 06 вересня 2023. Рішення прийнято за результатом розгляду скарги на рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.08.2023 року № 9379574/35601098 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.12.2021 року № 15.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що воно ухвалено за результатами розгляду скарги позивача на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, поданих в порядку адміністративного оскарження, при цьому зазначеним рішенням скаргу позивача залишено без задоволення.

В свою чергу саме рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.08.2023 року № 9379574/35601098 позивачем не оскаржується.

В постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07.02.2020 року по справі № 826/11086/18 міститься правовий висновок, за змістом якого рішення ДПС України про відмову в задоволенні скарги на рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних регіонального рівня, не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

В цій же постанові Верховного Суду міститься й правовий висновок, за змістом якого позовні вимоги про зобов`язання зареєструвати податкову накладну є похідними, а тому можуть бути задоволені лише після визнання неправомірним рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно, суд приходить до висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту, який не здатен забезпечити ефективний захист прав позивача, оскільки оскаржувані позивачем рішення не мають зв`язку із процедурою реєстрації податкових накладних, а є результатом розгляду скарги позивача на відмову в реєстрації таких накладних, тобто не є такими, що прийняті у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень відповідача, а є актами вирішення спору в досудовому порядку, не створюють юридичного наслідку для позивача, при цьому визнання таких рішень протиправними та їх скасування не призведе до відновлення порушеного права позивача.

Таким чином, позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови в позові з огляду на те, що в судовому процесі відсутній будь-який сенс у розрізі питання щодо реальної можливості захисту прав позивача в обраний ним спосіб. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 26 липня 2022 року по справі 826/6664/17 (п. 58).

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові позовні вимоги є неналежними та не можуть призвести до ефективного захисту прав позивача.

З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпротехсервіс»" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев