Постанова

від 19.12.2007 по справі 9/695-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/695-НА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"19" грудня 2007 р.                                                            Справа №9/695-НА

За позовом Приватного підприємства "Променергокомплект” м. Хмельницький    

до              Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому м. Хмельницький   

про         визнання протиправними та скасування податкових повідомлень–рішень

              №00014223010/6399, №00014223010/6400, №1294/317030/6401 від 20.08.2007р.

      Суддя Олійник Ю.П.                             Секретар судового засідання Морзюк О.А.

  Представники:

від позивача -    Венгер Д.О. –за дов. від 9.11.07,

від відповідача –Мельник В.В. –за дов. від 8.11.07,

                               Букатевич Л.В. –за дов. від 8.11.07

   У судовому   засіданні   оголошено вступну  і  резолютивну   частину  постанови  згідно ст. 160 КАС України .

  Постанова оголошуються 19.12.07, оскільки  у судовому    засіданні 3.12.07  оголошувалась перерва.

     Позивач  у позовній заяві та його представник у судовому засіданні  просять визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення–рішення  №00014223010/6399, №00014223010/6400, №1294/317030/6401 від 20.08.2007р.,  посилаючись на те, що підставою для складання спірних податкових повідомлень-рішень  були рішення Святошинського районного суду м. Києва Солом'янського районного суду м. Києва  та постанова господарського суду у Хмельницькій області про скасування установчих документів та визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ від моменту їх реєстрації  ТОВ "Майстергторг-КТФ" м. Київ, ПП "Альмір” м. Київ", ПП "Фолія" м. Хмельницький, які виступали продавцями товарів щодо позивача. Однак, рішеннями вищезгаданих судів жодних даних про фіктивність первинних облікових документів, згідно яких позивач  проводив фінансово-бухгалтерську звітність не вказано. Крім того,  не вказано про фіктивність даних документів в результаті оформлення їх вищезгаданими підприємствами - продавцями продукції. На час здійснення позивачем фінансово-бухгалтерської     звітності,     продавці     продукції     ТОВ "Майстергторг-КТФ" м. Київ, ПП "Альмір м. Київ", ПП "Фолія" м. Хмельницький були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, стояли на обліку платників податку у державних податкових інспекціях м. Києва та м.Хмельницького і відповідно мали право оформляти податкові накладні. Останні були оформлені відповідно до чинного законодавства і належно підтверджують віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Позивачем звертається увага, що  даний факт підтверджує  також перевірка відповідача та ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99, де зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій. Всі документи первинної звітності оформленні відповідно до чинного законодавства під час коли ТОВ "Майстергторг-КТФ" м. Київ, ПП "Альмір м. Київ", ПП"Фолія" м. Хмельницький діяли як суб'єкти підприємницької діяльності. Податкові накладні були в наявності у позивача під час здійснення виїзної планової перевірки , що є  підтвердженням згідно п.п. 7.4.5  ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" про підставу та законність включення позивачем  суми податку до податкового кредиту. Посилаються на те, що рішеннями суду не було доказано, що ПП "Променергокомплект" мав спільну домовленість з продавцями продукції ТОВ "Майстергторг-КТФ" м.Київ, ПП "Альмір м. Київ", ПП "Фолія" м. Хмельницький відносно фіктивного оформлення правовстановлюючих документів та документів, які свідчать про реєстрацію їх як платників податку.  Крім того, зміст правочинів, які були укладені між позивачем  та ТОВ "Майстергторг-КТФ" м. Київ, ПП "Альмір м. Київ", ПП "Фолія" м. Хмельницький не суперечать ЦК України, ГК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.  При здійсненні будь-яких правочинів станом на 2004-2005 роки ці суб'єкти підприємницької діяльності були наділені правосуб'єктністю, що дозволяло позивачу, керуючись їх правовстановлюючими документами, документами про реєстрацію їх як платників податку, відносити суми податку до податкового кредиту, що не викликало у 2004,2005,2006 роках претензій у відповідача.

 Крім того, позивачем подано заяву про зміну позовних вимог , а   саме –про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень , що прийнято судом.   

Відповідач у   запереченнях на позов та   його представники у судовому засіданні проти позову заперечують, посилаючись на те, що  перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ було встановлено порушення пп. 4.1.6  ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , що призвело до заниження скоригованого валового доходу за 2006 рік на 2400,00 грн. внаслідок того, що підприємством у IV кварталі 2006 року до складу валових доходів не включено безповоротну фінансову допомогу, отриману від юридичної особи ПП „Фолія", що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності у сумі 2400,00 грн. Перевіркою правильності визначення суми валових витрат встановлено порушення пп. 5.2.1  ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення валових витрат за період, що перевірявся, на загальну суму 138 332,00 грн., в результаті включення  Позивачем  до  валових  витрат витрати, які фактично  не  понесені підприємством в сумі 2400,00 грн., розрахунки з ПП „Фолія" за отримані товари не проведено, тобто фактично витрати не понесено. Крім того,  внаслідок порушення пп. 5.3.9 ст.5 Закону до складу валових    витрат   віднесено витрати, які  не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового  обліку  на загальну суму 135932,00 грн.  

          Відповідачем звертається увага, що у ході проведення перевірки отримано відповіді від Святошинського, Солом'янського районного суду м.Києва та господарського суду Хмельницької області, де вказано, що згідно рішень судів по контрагентам позивача - "Майстергторг-КТФ" м. Київ, ПП "Альмір" м. Київ, ПП "Фолія" м. Хмельницький скасовано державну реєстрацію та реєстрацію платника ПДВ від моменту реєстрації. Згідно зазначених рішень суду встановлено, що на стороні продавців діяли особи, які не мали законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання податкової та бухгалтерської звітності, підприємства зареєстровані на підставі неправдивих даних про місцезнаходження підприємства та власника, Статути визнано фіктивними правочинами, укладеними без наміру створення правових наслідків, які ними обумовлені. Тому прибуткові накладні, видані ТОВ "Майстергторг-КТФ", ПП "Альмір", ПП "Фолія", підписані особами, які не належать до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку.  При цьому суми,    що   віднесені   позивачем  до валових  витрат по взаємовідносинах з вищезазначеними підприємствами склали: з ПП „Альмір" - 35 000,00 грн. (прибуткова накладна № 145 від 30.07.2004р.); з ПП "Фолія" - 43 766,66 грн. (прибуткова накладна № 47 від 04.04.2005 р. та № 38 від 25.05.2005 р.), з ТОВ "Майстергторг-КТФ" - 57 166,67 грн. (прибуткова накладна № 465 від 05.08.2005 р.). Зазначеним порушено  ст.ст. 2 , 3 , п. 1, 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Тому позивачем неправомірно включались до складу валових витрат, витрати по придбанню по вищевказаним контрагентам та безпідставно завищено суму валових витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими документами, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами податкового обліку на 135932грн. Відповідач посилається, що  на порушення  позивачем також п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 , п.п. 7.2.4, п.п.7.2.1 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість"  платником завищено суму податкового кредиту  по ПДВ на 32362 грн., оскільки   за період з 01.07.2004р. по 01.09.2005р. позивачем включено до податкового кредиту суму ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ "Майстергторг-КТФ", ПП "Альмір", ПП "Фолія",   на загальну суму ПДВ 32362грн. Звертається увага, що  Свідоцтва про реєстрацію в якості платників ПДВ ТОВ "Майстергторг-КТФ", ПП "Альмір", ПП "Фолія" визнані в судовому порядку недійсними з моменту видачі та від дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість, що свідчить про невідповідність вимогам Закону всіх податкових накладних, виданих та безпідставність включення позивачем  відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість. Посилаються на   п.1.7 ст.1, пп.7.2.1, п.п. 7.2.4, пп. 7.4.1,  п.п.7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" .

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

  Відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання  вимог податкового , валютного  та   іншого  законодавства  за період з 01.04.04 по 31.03.07, за результатами якої складено акт №4451\23-4\30579414 від  13.08.07. Перевіркою встановлено порушення позивачем  п.п.4.1.6  ст. 4 , п.п 5.2.1, п.п 5.3.9 , п.5.3 ст.5 Закону України " Про оподаткування   прибутку   підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 35183грн. за  півріччя 2004р., 3 квартал 2004р., 2004 рік,  півріччя 2005р. ,  3 квартал 2005р., 2005 рік,  2006 рік, порушення  п.п. 7.4.1 , п.п. 7.4.5 , п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.1  ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" , в результаті чого платником занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 27414грн. за липень 2004р. , березень 2005р., травень   2005р.,липень    2005р , серпень   2005р. . а  також завищено суму  чистих зобов'язань  з ПДВ , що має від'ємне значення  на суму 4948 грн.

При цьому  перевіркою встановлено, що на порушення п.п.4.1.6  ст. 4 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством у IV кварталі 2006 року до складу валових доходів не включено безповоротну фінансову допомогу, отриману від юридичної особи у вигляді заборгованості платника податку перед іншою юридичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності у сумі 2400грн. За даними бухгалтерського обліку підприємства рахується кредиторська заборгованість перед ПП „Фолія" за вартість товарів, яка виникла 31.10.2003р., що залишилася несплаченою по закінченні строку позовної давності у сумі 2400грн , у  IV   кварталі   2006   року   позивачем   зазначену   суму кредиторської заборгованості до складу валових доходів не включено, тому   занижено валовий дохід на суму 2400грн.  за IV квартал 2006 р.  

Перевіркою встановлено також , що на порушення п.п.5.2.1  ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств"  підприємством у IV кварталі 2006 р. включено до валових витрат витрати, фактично не понесені підприємством в сумі 2400грн. За даними бухгалтерського обліку ПП „Променергокомплект" рахується кредиторська заборгованість перед ПП „Фолія", яка виникла 31.10.03р. і залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності  у сумі 2400грн., розрахунки з ПП „Фолія" за отримані товари не проведено, тобто фактично витрати не понесено, чим  завищено валові витрати  у 2006р.    на 2400грн.  

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем до складу валових витрат віднесено витрати , які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку на загальну суму 135932 грн. При цьому прийнято до уваги, що  на запити ДПІ у м. Хмельницкому отримано відповіді від Святошинського, Солом'янського районного суду м.Києва та господарського суду Хмельницької області, де вказано, що згідно рішень судів по контрагентам позивача - "Майстергторг-КТФ" м. Київ, ПП "Альмір" м. Київ, ПП "Фолія" м. Хмельницький скасовано державну реєстрацію та реєстрацію платника податку на додану вартість від моменту реєстрації. Згідно зазначених рішень суду встановлено, що на стороні продавців діяли особи, які не мали законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання податкової та бухгалтерської звітності, підприємства зареєстровані на підставі неправдивих даних про місцезнаходження підприємства та власника, Статути визнано фіктивними правочинами, укладеними без наміру створення правових наслідків, які ними обумовлені. Тому прибуткові накладні, видані ТОВ "Майстергторг-КТФ", ПП "Альмір", ПП "Фолія", підписані особами, які не належать до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку. Зокрема,  з ПП „Альмір" - 35 000,00 грн. (прибуткова накладна № 145 від 30.07.2004р.); з ПП "Фолія" - 43 766,66 грн. (прибуткова накладна № 47 від 04.04.2005 р. та № 38 від 25.05.2005 р.),  з ТОВ "Майстергторг-КТФ" - 57 166,67 грн. (прибуткова накладна № 465 від 05.08.2005 р.).

Щодо ПДВ, то перевіркою прийнято до уваги, що рішенням Святошинського   районного   суду   м.Києва  від  18.04.2006р. визнано недійсним статут та свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ „Мастергторг-КТФ" з моменту реєстрації 19.02.04р., свідоцтво про реєстрацію в якості  платника ПДВ ТОВ „Мастергторг-КТФ"   № 36376477 від 31.08.04р. з моменту реєстрації.  Рішенням Солом'янського районного  суду   м.   Києва   від  24.11.2004р.   визнано недійсним статут та свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи ПП „Альмір" з 12.03. 04р.,          свідоцтво про реєстрацію  в якості  платника ПДВ  ПП„Альмір"   № 36091286 від 05.02.04р. з 12.03.04р. Рішенням господарського   суду у Хмельницький області від 24.05.2007р. визнані недійсним статут та свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи ПП „Фолія" з  моменту реєстрації 16.02.2004 р., свідоцтво про реєстрацію в якості платника ПДВ ПП „Фолія” № 31819019 від 13.06.01р. з моменту реєстрації. Податкові накладні, видані ТОВ "Майстергторг-КТФ", ПП "Альмір", ПП "Фолія" , підписані особами, які не належать до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку. Тому визначено віднесення позивачем  до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, складених  ТОВ "Майстергторг-КТФ", ПП "Альмір", ПП "Фолія" неправомірним, оскільки суми ПДВ по податковим накладним не нараховувалась та не сплачувалась до бюджету, а податкові накладні не відповідають вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.19" №165 , зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997  №233/2037. Відповідно  позивачем занижено ПДВ, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 27414грн., в т.ч. : липень 2004р. - 7227грн., березень 2005р. - 8087грн., травень   2005р. -    667грн., липень    2005р - 2433грн.,     серпень   2005р.-   9000грн., а  також  завищено суму чистих   зобов'язань з ПДВ, що має від'ємне значення   на суму 4948 грн. за липень    2004р.

        На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00014223010/6399 від 20.08.2007р. про визначення податкових зобов'язань в сумі 35183 грн. податку на прибуток та 17592 грн. штрафної санкції, №1294/317030/6401 від 20.08.2007р. про зменшення   бюджетного відшкодування по ПДВ   в сумі  4948 грн. та  застосування 2474 грн. штрафної санкції , а   також  податкове повідомлення-рішення №00014223010/6400  від 20.08.2007р. про визначення  податкових зобов'язань по ПДВ   в сумі 27414 грн.  та 13707 грн. штрафної санкції.

Внаслідок   адміністративного оскарження скарги позивача залишені  без задоволення у зв'язку з чим прийняті інші податкові повідомлення-рішення на ті ж суми.  

        Позивач з врахуванням уточнення, вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення неправомірними, звернувся з позовом до суду.

 Досліджуючи  надані  сторонами  докази  ,  аналізуючи наведені  представниками сторін міркування та заперечення , оцінюючи  їх  в  сукупності  , судом  враховується  наступне.

Згідно  п. 1.7. ст.  1   Закону України “Про податок на додану вартість” від  3.04.1997р.  із змінами і  доповненнями, чинними на момент   здійснення позивачем  спірних господарських операцій,   податковий  кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно  п.п.  7.4.1. ст. 7 цього Закону   податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку  протягом такого звітного періоду у зв'язку з     придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У підпункті 7.4.5  статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями .   У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з матеріалів справи і що підтверджується представниками сторін у   судовому засіданні між  та  його  контрагентами - "Майстергторг-КТФ" м. Київ, ПП "Альмір" м. Київ, ПП "Фолія" м. Хмельницький існували господарські правовідносини, які виконано шляхом передачі продукції і відповідної оплати. При цьому наявні податкові накладні ,зокрема,  № 145 від 12.07.04, № 38 від 30.03.05, № 47 від 4.04.05,№ 466 від 29.07.05, № 465 від 27.07.05, №518 від 5.08.05, № 28\1 від 10.03.04, № 23-1 від 29.03.04,  відповідають вимогам   п.7.2.1 ст. 7  Закону України „ Про податок на додану   вартість”  не підтверджуються . Враховуючи викладене, позивачем правомірно  включені суми ПДВ до податкового кредиту за наявними у нього податковими накладними контрагентів позивача. При цьому     враховуються   також норми  п.п. 7.3.1., 7.4.1 , 7.4.2., 7.5.1  ст. 7 Закону України „ Про податок на додану   вартість”.

            Помилковим вважається  висновок відповідача  про не підтвердження позивачем права на податковий кредит з огляду на визнання рішеннями судів недійсними установчих документів контрагентів позивача після здійснення господарських операцій, за якими ними були видані податкові накладні.  Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

             Відповідачем не спростовані доводи позивача про те, що на момент здійснення господарських операцій контрагенти  позивача "Майстергторг-КТФ" м. Київ, ПП "Альмір" м. Київ, ПП "Фолія" м. Хмельницький  перебували в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платниками ПДВ. За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцем, так і за можливу недостовірність відомостей про нього, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

     Судом  враховується, що згідно  ч.ч. 1-2  ст. 18  Закону України  "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"  встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними .

       Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.   Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст.  10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону) . Тому як  випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

     Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  Тому податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

       Крім того, господарські   зобов'язання  у    встановленому порядку не оспорені і   не визнані судом недійсними, а  доказів щодо підроблення податкових накладних, що може встановлюватися у кримінальному судочинстві не надано.

          За  таких обставин спірні податкові повідомлення-рішення №1294/317030/6401 від 20.08.2007р. про зменшення   бюджетного відшкодування по ПДВ   в сумі  4948 грн. та  застосування 2474 грн. штрафної санкції та №00014223010/6400  від 20.08.2007р. про визначення  податкових зобов'язань по ПДВ   в сумі 27414 грн.  та 13707 грн. штрафної санкції підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.4.1.6  ст. 4 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством у IV кварталі 2006 року до складу валових доходів не включено безповоротну фінансову допомогу, отриману від юридичної особи у вигляді заборгованості платника податку перед іншою юридичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності у сумі 2400грн. За даними бухгалтерського обліку підприємства рахується кредиторська заборгованість перед ПП „Фолія" за вартість товарів, яка виникла 31.10.2003р., що залишилася несплаченою по закінченні строку позовної давності у сумі 2400грн , у  IV   кварталі   2006   року   позивачем   зазначену   суму кредиторської заборгованості до складу валових доходів не включено, тому   занижено валовий дохід на суму 2400грн.  за IV квартал 2006 р.  Встановлено також  порушення п.п.5.2.1  ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" - підприємством у IV кварталі 2006 р. включено до валових витрат витрати, фактично не понесені підприємством в сумі 2400грн. За даними бухгалтерського обліку ПП „Променергокомплект" рахується кредиторська заборгованість перед ПП „Фолія", яка виникла 31.10.03р. і залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності  у сумі 2400грн., розрахунки з ПП „Фолія" за отримані товари не проведено, тобто фактично витрати не понесено, чим  завищено валові витрати  у 2006р.    на 2400грн.   Зазначені доводи позивачем не спростовано, представник  позивача  у   судовому    засіданні  фактів порушень не заперечив, послався на відсутність документів.  За   таких обставин  відповідачем  обгрунтовано нараховано в   цій    частині податок на прибуток у сумі  1200 грн.  (  ( 2400 грн. + 2400 грн. ) * 25 % )  та  застосовану   штрафну санкцію   у розмірі 600 грн. з врахуванням   п.17.1.3  ст. 17  Закону  України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  від 21.12.2000. Відповідно в цій частині позовні вимоги безпідставні.

            Щодо інших донарахованих податкових зобов'язань по податку на прибуток , то судом враховується, що згідно п.5.3.9.   ст. 5   Закону України „   Про  оподаткування   прибутку підприємств”  від  28.12.1994р.   (в редакції , чинній    на період, що перевірявся   відповідачем ) не належать  до  складу  валових витрат будь-які витрати,  не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.  При   цьому   згідно п.5.1. ст. 5 цього Закону валові  витрати  виробництва  та  обігу   - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

 При цьому судом враховується, що в акті перевірки відповідачем визначено, а   представником позивача у  судовому    засіданні підтверджується, що  валові витрати віднесені з ПП „Альмір" - 35 000,00 грн. згідно прибуткової накладної № 145 від 30.07.2004р.; з ПП "Фолія" - 43 766,66 грн. згідно прибуткових накладних № 47 від 04.04.2005 р. та № 38 від 25.05.2005 р.,  з ТОВ "Майстергторг-КТФ" - 57 166,67 грн. згідно прибуткової накладної № 465 від 05.08.2005 р.

              Суд вважає помилковим висновки  відповідача  про не підтвердження позивачем валових витрат з огляду на визнання рішенням суду недійсними установчих документів  контрагентів позивача вже після здійснення господарських операцій. Судом  враховується, що  визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями первинних бухгалтерських документів , зазначеного також не визначено нормами Закону України „ Про   бухгалтерський  облік   і  фінансову звітність”. При цьому докази визнання   угод недійсними відсутні, вини в діях позивача не встановлено.   Тому спірне  податкове повідомлення-рішення №00014223010/6399 від 20.08.2007р. про визначення податкових зобов'язань в сумі 35183 грн. податку на прибуток та 17592 грн. штрафної санкції протиправне і підлягає скасуванню  в решті податкового зобов'язання , а   саме -   33983 грн. податку на прибуток та   16992 грн. штрафної санкцій і відповідно  в цій частині позов підлягає задоволенню.        

        Судом також враховується, що  згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на  відповідача, якщо  він заперечує проти адміністративного позову. Натомість відповідачем не  доведено  правомірності  нарахування   податкових  зобов'язань у   спірних  податкових повідомленнях-рішеннях.  

        За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають частковому  задоволенню.

  Враховуючи    часткове  задоволення   позову  , згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ  судові    витрати, здійснені позивачем (держмито згідно платіжного доручення № 91 від 19.10.07  на суму 3, 40 грн.) підлягають покладенню на сторони в  рівних частинах, враховуючи немайновий характер спору . У решті судові витрати є зайво сплаченими позивачем.  При цьому згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати на користь позивача  присуджуються з Державного  бюджету України.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства "Променергокомплект” м. Хмельницький  до  Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому м. Хмельницький  про  визнання протиправними та скасування податкових повідомлень–рішень   №00014223010/6399, №00014223010/6400, №1294/317030/6401 від 20.08.2007р. задовольнити частково.

Визнати протиправними  і скасувати  податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №00014223010/6399 від 20.08.2007р. про визначення Приватному підприємству "Променергокомплект” м. Хмельницький  податкових зобов'язань в сумі 35183 грн. податку на прибуток та 17592 грн. штрафної санкції, №1294/317030/6401 від 20.08.2007р. про зменшення  Приватному підприємству "Променергокомплект” м. Хмельницький бюджетного відшкодування по ПДВ   в сумі  4948 грн. та  застосування 2474 грн. штрафної санкції , а   також частково податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №00014223010/6400  від 20.08.2007р. про визначення Приватному підприємству "Променергокомплект” м. Хмельницький  податкових зобов'язань по ПДВ   в   частині  визначення податкових зобов'язань по ПДВ   в сумі 26214 грн.  та 13107 грн. штрафної санкції.

В решті позову   відмовити.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Променергокомплект” м. Хмельницький  ( вул. М.Залізняка, 14, кв. 78 , код 30579414)  1,70 грн. /одну гривню 70 коп./ відшкодування сплаченого державного мита .

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються  до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова  суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      

Постанова  складена  у повному   обсязі  і    підписана - 21.12.07                              

Віддрук.  3 прим. : 1  -    до справи, 2 -    позивачу,3  -    відповідачу