Рішення

від 19.12.2024 по справі 240/7352/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/7352/24

категорія 102000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Житомирського відділу у м.Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 із позовом до Житомирського відділу у м.Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Житомирського відділу у м.Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, викладену в листі від 09.04.2024 №1819-373/1819.1-24, у видачі ОСОБА_2 у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;

- зобов`язати Житомирський відділ у м.Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 у зв`язку із досягненням нею 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1192 №2503-XII, без передачі будь-яких даних про дитину і про її батьків до ЄДЦР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДЦР.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що після досягнення її донькою 16 років, звернулася до відповідача із заявою про оформлення та видачу її доньці паспорта громадянина України виключно у формі книжечки та достатніми, на думку позивача, документами. За результатом розгляду вказаної заяви отримано відповідь про відмову у видачі та оформленні паспорта громадянина України її доньці зразка 1994 року. Вказана відмова слугувала підставою для звернення до суду з цим позовом для захисту прав та інтересів доньки позивача.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, надано відповідачу строк для подачі відзиву.

02.05.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що позивачем для оформлення та видачі її доньці паспорта громадянина України у формі книжечки до територіального підрозділу не було надано ані заяви встановленого зразка ані визначених у підпункті 2 пункту 1 розділу ІІІ Порядку №456 документів. Зазначає, що без надання вказаних документів та заяви встановленої форми, відповідач не має жодних правових підстав на вчинення відповідних дій, а тому лист-відповідь не можна розцінювати, як відмову у видачі дитині позивача паспорта громадянина України у формі книжечки.

08.05.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив вх. №26068/24 в якій він проти доводів відзиву заперечує, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві та цій відповіді.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що після досягнення 16-річного віку ОСОБА_2 20.03.2024 особисто у присутності своєї матері, звернулась до Житомирського відділу у м.Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою щодо оформлення ОСОБА_1 паспорта громадянина України виключно у формі паспортної книжечки без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ (а.с.24-25).

Разом із заявою було надано необхідні, на думку позивача, документи для оформлення паспорта, а саме: оригінал заяви за формою відповідно до додатку 1 до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянки України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 за №456; дві фотокартки розміром 35х45 мм; свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ; паспорти батьків - громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; довідка про реєстрацію її місця проживання особи.

Одночасно з оригіналами наведених документів подано до даної заяви їх фотокопії.

За результатом розгляду заяви відповідач повідомив позивача листом від 09.04.2024 вих. №1819-373/1819.1-24 про те, що її звернення від 20.03.2024 з приводу оформлення і видачі її доньці ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з досягненням 16-річного віку, розглянуто. Відповідно до пункту 1 розділу III порядку, для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник подає: 1) заяву (за зразком, наведеним у Додатку 1 до цього Тимчасового порядку), поданою нею особисто; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); 5) дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання особи. З огляду на вищевикладене, у разі обрання однієї із вказаних послуг і надання документів згідно з переліком до підрозділу буде надана адміністративна послуга (а.с.26-28).

Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року її дитині, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 1 та 2 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з частиною 2 статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" (далі - Закон №2235-ІІІ) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Так, згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.

Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

Отже, чинним Положенням передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України від 20.11.2012 №5492-VІ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492-VІ), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №5492-VІ, паспорт громадянина України віднесений законодавцем до документів, оформлення яких передбачається із застосуванням засобів Реєстру.

При цьому, законодавцем у частині 4 статті 21 Закону №5492-VІ чітко визначено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Також необхідно зазначити, що законодавцем встановлено прямий обов`язок щодо отримання кожним громадянином України, який досяг чотирнадцятирічного віку, паспорта громадянина України (частина 2 статті 21 Закону №5492-VІ).

Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Порядок №302) оформлення, обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Перелік відомостей, що вноситься до заяви-анкети є вичерпним та наведений у пункті 14 Порядку. Так, до заяви-анкети вноситься така інформація про особу, на ім`я якої оформляється паспорт) прізвище, власне ім`я та по батькові особи (далі - ім`я) українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації (складова по батькові латинськими літерами не зазначається); 2) дата народження; 3) місце народження (держава, область, район/місто, селище/село) українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації; 4) стать; 5) дата та підстави набуття громадянства; 6) унікальний номер запису в Реєстрі (у разі наявності); 7) відцифрований образ обличчя особи; 8) відцифрований підпис особи (крім осіб, які в установленому законом порядку визнані недієздатними); 9) відомості про внесення до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, засобів кваліфікованого електронного підпису; 10) відомості про згоду на внесення до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, відцифрованих відбитків пальців рук; 11) місце проживання із зазначенням адреси (держава, область, район/місто, селище/село, вулиця, номер будинку, корпусу, квартири); 12) номер контактного телефону заявника та/або адреса електронної пошти; 13) реквізити документа, на підставі якого оформляється паспорт; 14) відомості про законного представника особи чи уповноважену особу (ім`я, дата народження, реквізити документа, що посвідчує особу, та документа, що підтверджує її повноваження); 15) додаткова змінна інформація (відомості про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - про РНОКПП або повідомлення про відмову від його прийняття (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу); 15-1) відомості про одночасну реєстрацію особи віком від 14 до 18 років під час оформлення паспорта вперше в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з подальшим відображенням інформації про РНОКПП у паспорті; 16) відомості про сплату адміністративного збору або про звільнення від його сплати; 17) дата заповнення заяви-анкети.

Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу (пункт 27 Порядку).

Крім того, законодавцем у пункті 35 Порядку визначено, що окрім заяви-анкети, заявник для оформлення паспорта повинен подати наступні документи: 1) свідоцтво про народження; 2) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); 3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну, або для особи, яка набула громадянство України за кордоном); 8) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати; 9) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів): про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка; про народження дітей - свідоцтва про народження дітей; про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили; документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про РНОКПП, або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження. Особа може пред`явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у тому числі в електронній формі, за умови наявності в територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта технічної можливості провести перевірку відповідності реєстраційних даних особи даним Державного реєстру фізичних осіб - платників податків в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами з використанням технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації; 10) документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмову заяву в довільній формі, в якій зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про свідків, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи відповідно до абзацу третього пункту 43 цього Порядку.

Тобто з аналізу правових норм чітко вбачається, що процедура отримання паспорта громадянина України передбачає подання відповідної заяви-анкети та переліку необхідних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви ОСОБА_2 додано необхідний перелік документів для розгляду її заяви про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (а.с 24, 25).

Небажання позивача документуватися паспортом громадянина України у формі ІD-картки пов`язано з відмовою у наданні згоди на обробку персональних даних для того, щоб дані не потрапили до Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №5492-VІ Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів.

Внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних" (стаття 10 Закону №5492-VІ).

У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Відповідно до частини 5 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 за №2297-VI (далі - Закон №2297-VI) обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Разом з тим, відповідно до пунктів 2, 5 частини 1 статті 11 Закону №2297-VI підставами для обробки персональних даних в т.ч. є: дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; необхідність виконання обов`язку володільця персональних даних, який передбачений законом.

Щодо доводів позивача про врахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.08.2018 за результатами розгляду справи №806/3265/17, суд зазначає наступне.

Під час розгляду зразкової справи №806/3265/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ознаками цієї типової справи є: а) позивач фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорта у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ; б) відповідач територіальні органи ДМС України; в) предмет спору вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

У зразковій справі правовідносини стосувались майбутнього внесення персональних даних до Реєстру, предметом розгляду у такій справі було порушене право мати паспорт у альтернативній формі особи, яка не надавала згоду на обробку персональних даних.

Відповідно до пунктів 21, 22 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги; зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

Таким чином, ознаками типових адміністративних справ є один і той же відповідач-суб`єкт владних повноважень та/або його відокремлені структурні підрозділи, аналогічні підстави публічно-правового спору, однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин та аналогічні позовні вимоги.

Водночас, дана справа не може бути визначена як типова.

У справі, що розглядається заява про оформлення паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року не була розглянута по суті у відповідності до Порядку №456.

Тобто, зміст позовних вимог та наведене правове регулювання правовідносин, з яких виник спір у даній справі, дають підстави вважати, що ця справа не відповідає ознакам зразкової справи №806/3265/17, в якій Велика Палата Верховного Суду раніше висловила правовий висновок.

Аналіз наведених обставин дає можливість дійти беззаперечного висновку щодо відмінності обставин вказаної та зразкової адміністративної справи, та неможливості врахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018.

Щодо оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України зразка 1994 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», встановлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01.11.2016 припиняється.

Відповідно до абзацу шостого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Порядок подання документів, їх розгляд і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку (далі-рішення суду), регламентовано Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №456 (далі - Порядок №456).

Так, відповідно до пункту 1 розділу III Порядку №456 законодавцем визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку або її законний представник подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували (в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); 5) дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; 6)довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання особи.

Таким чином, законодавцем визначено вичерпний перелік документів, за умови подання яких заявник може бути документований паспортом громадянина України зразка 1994 року.

20.03.2024 ОСОБА_2 звернулась до Житомирського відділу у м.Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою до якої долучила документі визначені Порядком №456 (а.с. 25).

Водночас, заявником для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки 1994 року не було надано документів, визначених законодавцем у п.п.2 п.1 Розділу III Порядку №456.

Таким чином, територіальний підрозділ УДМС України в Житомирській області повинен був розглянути заяву по суті і прийняти рішення про видачу паспорта або про відмову у видачі паспорта.

Заява по суті розглянута не була, заявнику направлено лист №1819-373/1819.1-24 від 09.04.2024, у якому роз`яснено законодавчо визначений алгоритм дій з зазначенням переліку документів, які необхідні для отримання паспорта громадянина України.

Отже, подана позивачем заява від 20.03.2024 була розглянута відповідно до норм Закону України "Про звернення громадян", а відтак, відмови в оформленні паспорта громадянина України у формі книжечки позивач не отримувала.

Відтак, вимога позивача про визнання протиправною відмови, що виразилась у невидачі Житомирським відділом у м.Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки, задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем рішення про відмову не приймалось.

Водночас, вирішуючи питання щодо ефективного захисту прав, свобод, інтересів Марченко Л.В. в інтересах ОСОБА_2 у сфері публічно-правових відносин, суд зазначає наступне.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

При цьому слід враховувати, що діючим законодавством встановлена процедура прийняття рішень про оформлення чи видачу паспорта, і суд не може підміняти цю процедуру та орган, до компетенції якого віднесено прийняття відповідних рішень.

Орган, що приймає рішення щодо видачі паспорта повинен перевірити заяву особи та документи долучені до неї і за результатами розгляду прийняти рішення.

У відповідності з Рекомендаціями №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, у свою чергу, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим Кодексом адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, належним захистом прав позивача є зобов`язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_2 про видачу паспорта громадянина України від 20.03.2024 відповідно до вимог Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС від 06.06.2019 №456.

Вимога про зобов`язання Житомирського відділу у м.Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки є передчасною, тому задоволенню не підлягає.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 72 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Беручи до уваги наведене та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .

У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) до Житомирського відділу у м.Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (вул.Грушевського, 75/114, м.Житомир, 10029, код ЄДРПОУ 37808497) про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність Житомирського відділу у м.Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_2 від 20.03.2024 про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року у відповідності до вимог Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 .

Зобов`язати Житомирський відділ у м.Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_2 від 20.03.2024 про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року відповідно до вимог Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін

19.12.24