Рішення

від 20.12.2024 по справі 240/3424/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/3424/24

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

-визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сладь Т.П. від 09.02.2024 ВП №68684410 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.;

-скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сладь Т.П. від 09.02.2024 ВП №68684410 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Управлінням повно та неухильно виконано рішення суду в межах чинного законодавства. Так, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі №240/11029/20 проведено перерахунок пенсії з 17.07.2018 (підвищення до пенсії) ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік, з 17.08.2018 виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат, в сумі 7446,00 грн. (3723,00 грн.х2), з 01.01.2019 8346,00 грн. (4173,00 грн.х2), з 01.01.2020 9446,00 грн. (4723,00 грн.х2), з 01.09.2020 10000,00 грн. (5000,00 грн.х2), з 01.01.2021 12000,00 грн. (6000,00 грн.х2), з 01.12.2021 13000,00 грн. (6500,00 грн.х2), з 01.10.2022 13400,00 грн. (6700,00 грн.х2). З урахуванням вимоги відділу примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 11.01.2024 за №3628 (вх. №1743/14 від 16.01.2024) ОСОБА_1 з 01.01.2024 при перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» застосовано розмір мінімальної заробітної плати, яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду 1600 грн. В результаті перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії на даний час становить 11243,79 грн., в тому числі 3200,00 грн. підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному на виконання рішення суду (1600,00 грн.х2). За період з 17.07.2018 по 31.01.2024 нарахована доплата в сумі 458810,29 грн. (копія розрахунку доплати додається). Інформацію про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі №240/11029/20 та про суму нарахованих, але невиплачених коштів (потребу) надано Пенсійному фонду України шляхом включення до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ).

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження).

Ухвалою суду адміністративну справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом осіб та призначено судове засідання на05.11.2024 о 14:00.

У зв`язку із неявкою представників сторін в судове засідання розгляд справи відкладено на 26.11.2024 на 11:00.

У судове засідання 26.11.2024 представник відповідача знову не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв, клопотань по суті справи не подав.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю і просив його задовольнити. Також не заперечував про перехід до письмового провадження.

Усною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правиламистатті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази, судом встановлено.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 09.02.2024 ВП №68684410 на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання без поважних причин боржником рішення суду №240/11029/20.

Позивач вважає таку постанову протиправною, оскільки рішення суду у справі №240/11029/20 виконано у повному обсязі.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) врегульованіЗаконом України "Про виконавче провадження"(далі - Закон №1404-VIII).

Рішенням суду у справі №240/11029/20 зобов`язано пенсійний орган здійснити ОСОБА_2 з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону № 796-ХІІ від 28 лютого 1991р. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року.

Як вбачається з матеріалів судової справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконало рішення суду в повному обсязі та здійснило з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону № 796-ХІІ. Інформацію про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі №240/11029/20 та про суму нарахованих, але невиплачених коштів (потребу) надано Пенсійному фонду України шляхом включення до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ).

З наведеного вбачається, що державний виконавець неправильно встановив фактичні обставини справи, не дав їм неналежну оцінку.

Даючи правову оцінку діям відповідача, суд зазначає, що для накладення вказаного штрафу законодавство передбачає установлення невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, лише невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, у розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №360/3573/20.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 31 травня 2021 року у справі №560/594/20 наголосив, що накладення штрафу за невиконання рішення суду жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів, однак, без наявності об`єктивних підстав - не може нівелювати Закон України № 1404-VIIІ.

Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Окрім того, як зазначає позивач, відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.

Статтею 63 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Виплата заборгованості, яка нарахована на виконання рішення суду у справі №240/11029/20, здійснюється саме за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Таким чином, відсутність безпосередньої виплати з державного бюджету коштів пенсіонеру та відсутність у резолютивній частині рішення суду обов`язку здійснювати обчислення доплати до пенсії, зі змінами пенсії в залежності від встановленого на кожен наступний рік на законодавчому рівні прожитковому мінімуму, поза межами спірних правовідносин не свідчить про протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, як боржника.

Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства та встановлених обставин справи у сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови від 09.02.2024 № ВП 68684410 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Згідно з ч.1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень рішення якого оскаржуються, належним чином не доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003,ЄДРПОУ 13559341) до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (майдан Соборний, 1, м.Житомир, 10014, ЄДРПОУ 43316784) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сладь Т.П. від 09.02.2024 ВП №68684410 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сладь Т.П. від 09.02.2024 ВП №68684410 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.В. Чернова

20.12.24