Рішення

від 20.12.2024 по справі 260/8101/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 грудня 2024 року м. Ужгород№ 260/8101/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул Заньковецької, 10, код ЄДРПОУ 35045459), яким просить суд: "1. Прийняти даний адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження по справі; 2. Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгород Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (Код ЄДРПОУ 35045459) щодо відмови у закінченні виконавчого провадження № 56509264 зі стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) виконавчого збору на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 31 травня 2018 року та зобов`язати Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгород Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (Код ЄДРПОУ 35045459) закінчити зазначене виконавче провадження.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на виконанні у державного виконавця перебуває виконавче провадження № 56509264, з виконання постанови про стягнення виконавчого збору, з виконання виконавчого листа № 308/2546/15-ц від 11 вересня 2015 року, у справі № 308/2546/15-ц за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 168625,65 доларів США. 17 квітня 2019 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 липня 2015 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 51 від 25 жовтня 2007 року - скасовано. В подальшому ухвалою суду від 22 січня 2024 року було визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист від 11 вересня 2015 року виданий на підставі заочного рішення від 09 липня 2015 року у справі № 308/2546/15-ц за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 168625,65 доларів США. У зв`язку із чим, представник позивача звернувся до державного виконавця із заявою про закінчення виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору ВП № 56509264, однак листом начальником відділу ДВС у м. Ужгороді було повідомлено, про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження.

Відповідач у відзиві заперечив проти позову, зазначив про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, оскільки у державного виконавця відсутні правові підстави для завершення виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору.

20 грудня 2024 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про розгляд даної справи без участі позивач та його представника (а.с 42).

Судом вживалися заходи направлення відповідачу повістки про виклик в судове засідання призначене на 20 грудня 2024 року. Така була надіслана з використанням системи ЄСІТС та доставлено в електронний кабінет відповідача 10 грудня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, у зв`язку з чим представник відповідача вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с. 38).

Статтею 287 частиною 4 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно зі статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, та не заперечується учасниками справи, що на виконанні ВДВС у місті Ужгороді перебувало АСВП 50294727 по примусовому виконанні виконавчого листа № 308/2546/15 від 11 вересня 2015 року, що виданий Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості у сумі 168625,65 доларів США та 3654 грн судового збору (а.с. 14).

31 травня 2018 року державним виконавцем ухвалено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 37 пункту 1 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі заяви стягувача (а.с. 15).

31 травня 2018 року державним виконавцем ухвалено постанову про стягнення виконавчого збору № 50294727 на підставі виконавчого листа 308/2546/15 від 11 вересня 2015 року, що виданий Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості у сумі 168625,65 доларів США та 3654 грн судового збору (а.с. 13).

01 червня 2018 року державним виконавцем ухвалено постанову про відкриття АСВП № 56509264 по примусовому виконанні постанови № 50294727 від 31 травня 2018 року Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в розмірі 369465,20 грн (а.с. 41).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 22 січня 2024 року у справі № 308/2546/15-ц було визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист від 11 вересня 2015 року, виданий на підставі заочного рішення від 09 липня 2015 року у справі № 308/2546/15-ц за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 168625,65 доларів США (а.с.а.с. 20, 22).

20 листопада 2024 року позивач в особі представника звернувся до відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді із заявою згідно якої, відповідно до статті 39 частини 1 пункту 5 Закону України "Про виконавче провадження", просив завершити виконавче провадження № 56509264 про стягнення ОСОБА_1 виконавчого збору в рамках виконання виконавчого листа № 308/2546/15-ц від 11 вересня 2015 року, у зв`язку з визнанням таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа від 11 вересня 2015 року виданого на підставі заочного рішення від 09 липня 2015 року у справі № 308/2546/15-ц за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 168625,65 доларів США (а.с.а.с. 8, 9).

Листом від 26 листопада 2024 року № 136093 Відділ ДВС у м. Ужгород повідомило позивача, що на виконанні ВДВС у місті Ужгороді перебувало виконавче провадження № 50294727 по примусовому виконанні виконавчого листа № 308/2546/15 від 11 вересня 2015 року, що виданий Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості в сумі 168625,65 доларів США та 3654 грн судового збору. Виконавче провадження № 50294727 по примусовому виконанні виконавчого листа № 308/2546/15 від 11 вересня 2015 року було завершено 31 травня 2018 року, а виконавче провадження № 56509264 перебуває на виконанні, у державного виконавця відсутні правові підстави для завершення виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору (а.с.а.с. 10-10).

У зв`язку із чим, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Згідно зі статтею 19 частиною 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон України № 1404-VIII) та нормами КАС України.

Відповідно до положень статей 1, 3, 5, статті 18 частин 1, 2 Закону України № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону України № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно із статтею 26 частиною 1 пунктом 1 Закону України № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 27 частин 1, 2, 7, 8 Закону України № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

Згідно із пунктом 8 Розділу ІІІ "Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Відповідно до статті 37 частини 1 пункту 1, статті 39 частини 1 пункту 5 Закону України № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із статтею 40 частиною 3 Закону України № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З урахуванням зазначеного, у зв`язку з поверненням 31 травня 2018 року стягувачу виконавчого документу на підставі статті 37 пункту 1 Закону України "Про виконавче провадження" 31 травня 2018 року державний виконавець на підставі статті 40 частини 3 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 8 Розділу ІІІ "Інструкції з організації примусового виконання рішень" ухвалив постанову про стягнення виконавчого збору, яка в подальшому була зареєстрована в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та на цей час перебуває на примусовому виконанні.

Суд зазначає, що законодавець у Законі України № 1404-VIII чітко виділяє дві форми завершення виконавчого провадження: повернення виконавчого документа без виконання та закінчення виконавчого провадження, які в свою чергу, в залежності від підстав, тягнуть за собою виникнення різних процесуальних наслідків, зокрема і щодо можливості продовження стягнення виконавчого збору поза межами завершеного виконавчого провадження.

Так, положення статті 40 частини 3 Закону України № 1404-VIII зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, статтею 37 частиною 1 пунктом 1 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.

При цьому, згідно із статтею 37 частиною 5 Закону України № 1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до статті 27 частини 6 Закону України № 1404-VIII у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

В той же час, положеннями статті 39 частини 1 пункту 5 Закону України № 1404-VIII передбачено, що у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню виконавче провадження підлягає закінченню.

Суд зазначає, що у разі закінчення виконавчого провадження, зокрема, у зв`язку із визнанням судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Таким чином, правові наслідки завершення виконавчого провадження у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу за його письмовою заявою не є тотожними правовим наслідкам визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню з підстав, визначених статтями 40, 41 Закону України № 1404-VIII .

Зокрема, повернення виконавчого документа стягувачу за його письмовою заявою має наслідком поновлення йому перебігу строку на повторне пред`явлення виконавчого документу для виконання, тоді як у випадку визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, наведеним правовим регулюванням передбачено лише можливість відновлення раніше закінченого виконавчого провадження в порядку статті 41 Закону України № 1404-VIII.

Поряд з цим, у разі визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. В той же час, у випадку повернення виконавчого документа стягувачу за його письмовою заявою нестягнута сума виконавчого збору підлягає стягненню (продовжує стягуватися) в окремому виконавчому провадженні на підставі постанови про стягнення виконавчого збору.

Відповідно, необхідно розмежовувати правові наслідки завершення виконавчого провадження на підставі статті 37 частини 1 пункту 1 Закону України № 1404-VIII у випадку повернення виконавчого документа стягувачу за його письмовою заявою та на підставі статті 39 частини 1 пункту 5 Закону України № 1404-VIII у випадку визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Як вже було зазначено, що на виконанні ВДВС у місті Ужгороді перебувало АСВП 50294727 по примусовому виконанні виконавчого листа № 308/2546/15 від 11 вересня 2015 року, що виданий Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості у сумі 168625,65 доларів США та 3654 грн судового збору (а.с. 14).

31 травня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 37 частини 1 пункту 1 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі заяви стягувача (а.с. 15).

31 травня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору № 50294727 на підставі виконавчого листа 308/2546/15 від 11 вересня 2015 року, що виданий Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості у сумі 168625,65 доларів США та 3654 грн судового збору (а.с. 13).

01 червня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття АСВП № 56509264 по примусовому виконанні постанови № 50294727 від 31 травня 2018 року Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в розмірі 369465,20 грн (а.с. 41).

Тобто, у виконавчому провадженні ВП № 50294727 стягувачем реалізовано процесуальне право на повернення виконавчого документа без виконання за власною заявою, що стало підставою для правомірних дій державного виконавця щодо застосування ним статті 40 частини 3 Закону України № 1404-VIII у вигляді винесення постанови про стягнення виконавчого збору та подальшого її виконання у встановленому Законом порядку.

При цьому, постанова державного виконавця від 31 травня 2018 року у виконавчому провадженні ВП №50294727 про стягнення виконавчого збору є окремим виконавчим документом в силу статті 3 частини 1 пункту 5 Закону України № 1404-VIII, відмінним від виконавчого листа № 308/2546/15 від 11 вересня 2015 року, що виданий Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, який визнано таким, що не підлягає виконанню.

На підставі постанови державного виконавця від 31 травня 2018 року № 50294727 про стягнення виконавчого збору відкрито окреме виконавче провадження ВП № 56509264.

Постанова державного виконавця від 31 травня 2018 року № 50294727 про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом у виконавчому провадженні ВП № 56509264 і вона не скасована чи визнана судом такою, що не підлягає виконанню, що автоматично виключає застосування державним виконавцем, конкретно до виконавчого провадження ВП №56509264, такої процесуальної дії як закінчення згідно із статтею 39 частиною 1 пунктом 5 Закону України № 1404-VIII .

З огляду на це, а також на те, що державним виконавцем чітко дотримано алгоритм законодавчо визначених дій.

Обраний позивачем спосіб відновлення порушеного права у цій справі суперечить правовому регулюванню спірних правовідносин.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі № 480/3069/19 та від 06 квітня 2023 року у справі № 320/8585/20.

Разом з тим, судом досліджувалися матеріали адміністративної справи № 260/4397/24 у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору № 56509264 від 31 травня 2018 року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Суд зауважує, що у вищевказаній справі були встановлено аналогічні обставини щодо правовідносин у даній справі № 260/8101/24.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні заявленого позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись статтями 242-246, 287 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10, код ЄДРПОУ 2127104962) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко