Рішення

від 20.12.2024 по справі 300/7347/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2024 р. справа № 300/7347/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області (надалі третя особа), про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо підготовки і направлення подання до Управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області для повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування;

зобов`язання відповідача підготувати і направити подання до Управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області для повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що вперше придбав нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в загальній сумі 9 752,00 грн. Оскільки позивач придбав житло вперше, то ним подана заява до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області про підготовку та здійснення подання до Управління державного казначейства Івано-Франківської області для повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Однак, відповідач відмовив позивачу, оскільки Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше, не належить до його компетенції.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 даний позов залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.10.2023 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

04.11.2024 судом отримано від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відзив на позовну заяву від 29.10.2024 №0900-0902-8/56505, у якому представник посилається на те, що подана позивачем заява для формування подання про повернення йому сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна не може бути задоволена через не дотримання ним передбаченої Порядком №1740 процедури. Так, представник відповідача, з посиланням на ті документи, які долучав ОСОБА_1 до заяви, зазначила, що таких недостатньо для підтвердження придбання житла вперше (а.с. 34-36).

У зв`язку із не долученням жодного письмового доказу до відзиву, при цьому, посилаючись на певні документи, суд з метою з`ясування всіх обставин у справі ухвалою від 18.11.2024 витребував у Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області належним чином посвідчені копії заяви ОСОБА_1 для формування подання про повернення йому сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, а також всіх документів, які долучались ОСОБА_1 до неї (а.с. 39-41).

25.11.2024 представник відповідача подала суду витребувані документи (а.с. 49-76).

Третя особа правом на подання пояснень щодо позову не скористалась.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд встановив наступне.

27.06.2023 між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (Продавці) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 13-15).

Договір купівлі-продажу від 27.06.2023 посвідчений приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Маркеловою І.М. та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №718.

Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу квартири ціна квартири встановлена в розмірі 975 200,00 грн.

У зв`язку із цим, позивачем під час укладання договору сплачено 9 752,00 грн. збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (1% її вартості), що підтверджується квитанцією від 27.06.2023 №0.0.3069669052.1 (а.с. 12).

28.11.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (а.с. 54).

Листом Головного управління від 01.12.2023 №0900-0604-8/61361 відмовлено позивачу у поверненні збору на обов`язкове державне пенсійне страхування через відсутність правових підстав. Зазначено, що для встановлення права на повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, потрібно надати:

1) копію реєстраційного номера облікової картки плати (ідентифікаційний номер) та копію паспорта громадянина чи ID картку;

2) інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на дружину, оскільки умовою звільнення від сплати збору є відсутність факту купівлі житла, зокрема як частки в спільному майні подружжя, тому інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно повинна надаватися як щодо покупця, так і щодо його дружини або колишньої дружини;

3) повну інформацію з Державною реєстру речових праві на нерухоме майно, оскільки надана інформація містить не всі відомості;

4) довідку про не використання житлових чеків з органу приватизації (управління комунального майна) з усіх місць проживання (після 1992 року) (а.с. 50-53).

В подальшому, позивач звернувся до відповідача із заявою від 20.08.2024, в якій вказав, що відповідно до листа пенсійного органу від 01.12.2023, додає документи за переліком: копію реєстраційного номера облікової картки плати (ідентифікаційний номер) та копію паспорта (ID картку), довідки про невикористання майна з усіх місць проживання (після 1992 року), довідку лист з Ощадбанку, довідку з банку про реквізити рахунку, а тому просив вирішити його питання щодо повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування (а.с. 66-68).

Листом Головного управління від 26.08.2024 №0900-0604-8/46329 повторно відмовлено позивачу у поверненні збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та наголошено, що Листом Головного управління від 01.12.2023 №0900-0604-8/61361 було повідомлено позивача, зокрема про те, що йому для підтвердження необхідно надати, серед іншого, 1) повну Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки надана інформація містить не всі відомості (тільки 1-ша сторінка), а Витяг з Державного реєстру речових прав сформовано тільки на об`єкт права власності (квартира); 2) довідку про не використання житлових чеків з органу приватизації (управління комунального майна) з усіх місць проживання (після 1992 року). При цьому, опрацювавши надані позивачем до заяви документи Головним управлінням не встановлено місце проживання за період з 1992 року по 10.03.1993 року, з 06.06.2000 по 20.09.2000, відповідно ці періоди не підтверджені даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Крім того в довідці №24/228, виданій від 06.08.2024 Чернятинським старостинським округом, зазначені лише відомості про реєстрацію за період з 10.11.1993 по 06.06.2000 та з 20.09.2000 по 19.05.2011, а дані про те, чи брав позивач участь у приватизації за вищевказаною реєстрацією відсутні. Також зазначено, що в довідці від 06.08.2024 №47, виданій Територіальним відокремленим безбалансовим відділенням №10008/079 Філії-Івано-Франківського обласного управління AT «Ощадбанк», вказано про те, що позивач не значиться в списку громадян, які мають право на приватизацію за адресою: АДРЕСА_3 , тобто банк не підтверджує невикористання ОСОБА_1 житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.

Також у листі відповідачем повторно повідомлено позивача про необхідність надання довідки про не використання житлових чеків з органу приватизації (управління комунального майна) з усіх місць проживання (після 1992 року). Крім того, звернуто увагу, що ОСОБА_1 не надав заяву, в якій було б вказано, що він не має та не набував права власності на житло (в тому числі не приватизовув, не успадковував, не отримував у дар, не купував, зокрема як частку в спільному майні подружжя) (а.с. 9-11).

Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд зазначає наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі Закон №400/97-ВР).

Відповідно до п. 9 ст. 1 даного Закону, платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених п. 9 ст.1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом №400/97-ВР врегульовані у Порядку, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі Порядок №1740).

Так, згідно з п. 15-1 Порядку №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до п. 15-2 Порядку №1740 (в редакції у редакції Постанови Кабінету Міністрів України №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарської операції» від 23.09.2020, яка набрала чинності 26.09.2020) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Отже, із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Таким чином, починаючи з 26.09.2020 шляхом внесення змін до Порядку №1740, держава створила дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може не сплачувати збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла.

При цьому, якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то така особа вправі скористатися таким самим порядком вже після посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу житла, подавши територіальному органу ПФУ визначені підпунктами «в» і «г» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави стверджувати, що з 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №280/9714/20.

Аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що підтвердженням придбання житла вперше, згідно пп. б п. 15-2 Порядку №1740 є:

1) заява фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

2) відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

3) дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.

Як уже зазначено судом вище, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 суд витребував у Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області належним чином посвідчені копії заяви ОСОБА_1 для формування подання про повернення йому сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, а також всіх документів, які долучались ОСОБА_1 до неї. На виконання вимог цієї ухвали відповідачем надано суду відповідні копії документів (а.с. 49-76).

Суд, дослідивши такі документи, дійшов висновку, що позивачем пенсійному органу не надано всіх необхідних документів, зазначених у підпункті «в» пункту 15-2 Порядку №1740, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Так, позивачем до адміністративного позову додано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на двох аркушах (а.с. 17-18).

Проте, дослідження пакету документів, які додані ОСОБА_1 пенсійному органу до заяви від 28.11.2023, свідчить, що ним надана така Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тільки на 1-му аркуші, при цьому, на другому аркуші міститься інформація, необхідна пенсійному органу для прийняття рішення щодо вирішення порушеного позивачем питання, якої фактично не надано відповідачу (а.с. 55).

Окрім того, суд, дослідивши зміст заяв ОСОБА_1 від 28.11.2023 та від 20.08.2024, погоджується із відповідачем про ненадання останнім необхідної заяви про те, що позивач не має та не набував права власності на житло (в тому числі не приватизовув, не успадковував, не отримував у дар, не купував, зокрема як частку в спільному майні подружжя). Така інформація у згаданих заявах відсутня (а.с. 54, 66-68).

Також суд бере до уваги те, що в довідці №24/228, виданій від 06.08.2024 Чернятинським старостинським округом, зазначені лише відомості про реєстрацію за період з 10.11.1993 по 06.06.2000 та з 20.09.2000 по 19.05.2011 та вона не містить жодних даних про те, чи брав позивач участь у приватизації за вищевказаною реєстрацією.

Слушними є також і посилання відповідача на не встановлення згідно наданих документів позивачем його місця проживання за період з 1992 року по 10.03.1993 року та з 06.06.2000 по 20.09.2000 та, як наслідок, ці періоди не підтверджені даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.

А тому відповідачем у листі від 26.08.2024 №0900-0604-8/46329 правомірно зазначено позивачу про необхідність надання довідки про не використання житлових чеків з органу приватизації (управління комунального майна) з усіх місць проживання (після 1992 року).

Водночас, суд критично ставиться стосовно доводів відповідача про необхідність надання позивачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на дружину, оскільки таке не передбачено вимогами Порядку №1740.

Разом із цим, враховуючи встановлені обставини щодо ненадання позивачем всіх необхідних документів, зазначених у підпункті «в» пункту 15-2 Порядку №1740, органу пенсійного фонду, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав у відповідача для підготовки і направлення подання до Управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області для повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв у межах повноважень, передбачених Конституцією та Законами України, що відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України. Натомість, позивачем не доведено та не підтверджено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у зв`язку із чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не вирішується.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37951998, вул.Дністровська14, м. Івано-Франківськ, 76018), про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення певних дій відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Управлінню Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.