Рішення

від 20.12.2024 по справі 320/26997/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року № 320/26997/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СТУДІО ПРО" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "СТУДІО ПРО" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України, у якому просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області:

- від 16 листопада 2022 року № 7649951/33519604 про відмову в реєстрації податкової накладної від 07 жовтня 2022 року № 12;

- від 16 листопада 2022 року № 7649952/33519604 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14 жовтня 2022 року № 5;

- від 16 листопада 2022 року № 7649953/33519604 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14 жовтня 2022 року № 6.

2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- податкову накладну від 07 жовтня 2022 року № 12;

- податкову накладну від 14 жовтня 2022 року № 5;

- податкову накладну від 14 жовтня 2022 року № 6, подані Товариством з обмеженою відповідальністю фірма СТУДІО ПРО, код ЄДРПОУ 33519604, датою подання їх на реєстрацію.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "СТУДІО ПРО" були подані до контролюючого органу податкові накладні від 07.10.2022 №12, від 07.10.2022 №5 та від 07.10.2022 №6 за для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак спірними рішеннями було відмовлено у реєстрації податкових накладних, не зважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач звернув увагу на те, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірні рішення були прийняті протиправно та мають бути скасовані.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачі заперечуючи проти позовних вимог, зазначили, що відмова у реєстрації податкових накладних від 07.10.2022 №12, від 07.10.2022 №5 та від 07.10.2022 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зумовлена ненадання позивачем розрахункових документів при закупівлі товару, а також з покупцем ТОВ "Окко-Драйв".

У відзиві на позовну заяву відповідачі заявили клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Обґрунтовуючи подане клопотання, позивач зазначає, що дана справа має важливе значення для нього та вимагає повного та всебічного встановлення всіх фактичних обставин справи, а сам позивач має бажання надати усні пояснення та докази.

Водночас суд зауважує, що лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи у судовому засіданні не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку у судових засіданнях усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про особливу важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи через призму необхідності чи доцільності проведення судового засідання. В умовах надмірного навантаження судів справами такий алгоритм дій явно б не сприяв процесуальній економії. З огляду на наведене, на переконання суду, судове засідання у справах незначної складності, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, доцільно призначати та проводити у тому випадку, коли обставини справи та наявні у ній матеріали не дають у сукупності суду можливості надати правову оцінку спірним правовідносинам та вирішити спір без застосування тих процесуальних інструментів, вжиття яких можливо лише у судовому засіданні (наприклад, допит свідків, виклик спеціаліста, перекладача, проведення виїзного судового засідання тощо). Якщо ж вчинення таких процесуальних дій не є обов`язковим для розгляду та вирішення справи, судове засідання може не проводитися. Обставини даної справи, на переконання суду, не потребують обов`язкового проведення судового засідання для встановлення об`єктивної істини, а повний та всебічний розгляд справи, а також принцип змагальності процесу є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.

Також суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року VarelaAssalinocontrelePortugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а лише бажання учасника процесу усно викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які можуть бути висловлені письмово, не зумовлює необхідність проведення судового засідання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідачів про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Також відповідачі заявили клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Проте, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки судом під час відкриття провадження у даній справі вже було вирішено питання про визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення з даним позовом до суду та ухвалою суду від 29.01.2024 поновлено позивачу строк звернення до суду з позовною заявою.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СТУДІО ПРО" (ідентифікаційний код 33519604, місцезнаходження: 09100, Київська обл., Білоцерківський р-н., м.Біла Церква, вул.Симиренка Левка, буд.16) 12.10.2021 було зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що 14.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "СТУДІО ПРО" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Окко-Драйв" (Покупець ) було укладено договір купівлі-продажу товарів №ОД/137, за умовами якого продавець зобов`язався поставити (передати) у власність покупця відповідно до замовлень на поставку, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити продукцію на умовах, визначених у цьому договорі.

Придбана покупцем за цим договором продукція буде в подальшому реалізовуватися через магазини роздрібної торгівлі покупця.

Відповідно до пункту 1.2 договору асортимент продукції, яку продавець зобов`язується поставити згідно умов цього договору, визначається в Додатку №1 (специфікації) до цього договору.

Згідно з пунктом 2.8 договору поставка продукції продавцем відбувається на умовах DDP у складських приміщеннях покупця, вказаних у Додатку №4 до цього договору, або в інших місцях (об`єктах), вказаних покупцем в замовленнях на поставку, з застосуванням правил "Інкотермс" в редакції 2010 р. в частині, що не суперечить умовам цього договору.

Згідно з пунктом 2.10 договору датою поставки продукції і переходу права власності на продукцію (та усіх ризиків, пов`язаних з ним) від продавця до покупця вважається дата фактичного отримання покупцем (його уповноваженим представником) продукції в складських приміщенням покупця чи в іншому вказаному покупцем )його уповноваженим представником) місці, що підтверджується електронними цифровими підписами уповноважених представників покупця та продавця у прибутковій накладній.

Факт передачі у власність (поставки) продукції підтверджується прибуткової накладною, підписаною обома сторонами з використанням ЕЦП, складеною датою фактичної передачі продукції покупцеві.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна продукції визначається у Додатку №1 до цього договору, чинному (діючому) на момент поставки (передачі у власність) продукції.

Відповідно до пункту 3.5 договору оплата по цьому договору за поставлену продукцію здійснюється покупцем згідно цін на продукцію вказаних у прибуткових накладних, після реалізації продукції покупцем третім особам з періодичність 1 раз в місяць, до 15 календарного числа кожного місяця до продукцію, реалізовану покупцем протягом попереднього місяця третім особам.

Також між сторонами були підписані Додатки №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 та №8 до договору.

На виконання умов вказаного договору, ТОВ фірма "СТУДІО ПРО" поставило, а ТОВ "Окко-Драйв" прийняло товар (кабелі), про що між сторонами були складені та підписані електронними цифровими підписами сторін прибуткові накладні від 12.10.2022 №4511168401_00000226727 на суму 75402,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 12567,00 грн.), від 21.10.2022 №4511182894_00000227348 на суму 96459,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 16076,50 грн.) та від 17.10.2022 №4511182895_00000226932 на суму 89595,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 14932,50 грн.) та накладні, оформлені ТОВ "Нова пошта" від 07.10.2022 та від 14.10.2022.

Судом встановлено, що позивачем за фактом настання "першої події" - поставка товару були складені наступні податкові накладні:

- від 07.10.2022 №12 на суму 75402,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 12567,00 грн.), яка 27.10.2022 направлена електронними засобами зв`язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 14.10.2022 №5 на суму 96459,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 16076,50 грн.), яка 27.10.2022 направлена електронними засобами зв`язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 14.10.2022 №6 на суму 89595,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 14932,50 грн.), яка 27.10.2022 направлена електронними засобами зв`язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки вказаних податкових накладних їх реєстрація були зупинені, про що позивачеві були направлені квитанції від 27.10.2022.

Так, в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 07.10.2022 №12 відповідачем вказано таке: реєстрація ПН/РК від 07.10.2022 №12 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8544, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 14.10.2022 №5 відповідачем вказано таке: реєстрація ПН/РК від 14.10.2022 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8544, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 14.10.2022 №6 відповідачем вказано таке: реєстрація ПН/РК від 14.10.2022 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8544, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті рішення:

- №7649951/33519604 від 16.11.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 07.10.2022 №12;

- №7649952/33519604 від 16.11.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 14.10.2022 №5;

- №7649953/33519604 від 16.11.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 14.10.2022 №6.

В якості підстави для прийняття вказаних рішень Комісією ГУ ДПС у Київській області зазначено про ненадання платником податків копій документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури /інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття контролюючим органом спірного рішення, позивач звернувся до Державної податкової служби зі скаргами на спірні рішення.

За результатами розгляду скарг Державною податковою службою України були прийняті рішення:

- №69847/33519604/2 від 07.12.2022, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення від 16.11.2022 №7649951/33519604 - без змін;

- №69837/33519604/2 від 07.12.2022, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення від 16.11.2022 №7649951/33519604 - без змін;

- №69824/33519604/2 від 07.12.2022, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення від 16.11.2022 №7649953/33519604 - без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірних рішень, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

При цьому пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Так, пунктом 1 Додатку №3 до Порядку №1165 визначено, що до критеріїв ризиковості здійснення операцій належить: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Таким чином, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Отже, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Як зазначено вище, у квитанціях від 27.10.2022 контролюючий орган зазначив, що обсяг постачання товару/послуги 8544, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю фірмою "СТУДІА ПРО" проводить наступні види господарської діяльності за КВЕД 2010: код 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); 26.40 Виробництво електронної апаратури побутового призначення для приймання, записування та відтворення звуку й зображення; код 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код 68.31 Агентства нерухомості.

Відповідно до Закону України "Про Митний тариф України" до коду товару 8544 належать "Проводи ізольовані (включаючи емальовані чи анодовані), кабелі (включаючи коаксіальні) та інші ізольовані електричні провідники із з`єднувальними пристроями або без них; кабелі волоконно-оптичні, складені з волокон з індивідуальними оболонками, незалежно від того, зібрані вони чи ні з електричними провідниками або з`єднувальними пристроями".

Отже, з вищенаведеного слідує, що позивач здійснював реалізацію щодо реалізації товару за кодом УКТЗЕД 8544, що відповідає такому виду його господарської діяльності як неспеціалізована оптова торгівля.

Суд зазначає, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій, зокрема, договір купівлі-прожату та видаткові накладні.

Посилання відповідача у квитанціях на відсутність коду УКТЗЕД/ДКПП товар/послуг 8544 в таблиці платника податку та те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання, є необґрунтованими, оскільки відповідно до п.12 Порядку №1165, подання такої таблиці є правом платника податків, а не обов`язком.

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд звертає увагу на те, що контролюючим органом у квитанціях від 27.10.2022 не наведено обґрунтування тверджень про те, що обсяг наданих послуг, зазначених у податкових накладних від 07.10.2022 №12, від 14.10.2022 №5 та від 14.10.2022 №6 на збільшення суми податкових зобов`язань, яку подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару.

Крім того, квитанція не містить розрахунку показників критерію, якому відповідає позивач, що свідчить про невідповідність квитанцій вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165.

Враховуючи вказане, суд вважає, що зупинення реєстрації податкових накладних від 07.10.2022 №12, від 14.10.2022 №5 та від 14.10.2022 №6 із підстав відповідності господарської операції пункту 1 Критеріїв ризиковості операцій є необґрунтованим.

Щодо прийняття відповідачем спірних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, суд зазначає таке.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Пунктом 10 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Пунктом 12 Порядку №520 визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Як зазначено вище, у спірних рішеннях в якості відмови у реєстрації податкових накладних відповідач зазначив про ненадання позивачем копій документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури /інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Відповідачі у відзиві на позовну заяву зазначили, що позивач не надав розрахункових документів при закупівлі товару, а також з покупцем ТОВ "Окко-Драйв".

Суд зазначає, що в силу вимог пункту 3.5 договору купівлі-продажу товарів №ОД/137 від 14.07.2020 оплата по цьому договору за поставлену продукцію здійснюється покупцем згідно цін на продукцію вказаних у прибуткових накладних, після реалізації продукції покупцем третім особам з періодичність 1 раз в місяць, до 15 календарного числа кожного місяця до продукцію, реалізовану покупцем протягом попереднього місяця третім особам.

Отже, на момент зупинення реєстрації податкових накладних та прийняття спірних рішень, строк для оплати поставленого позивачем товару ще не настав, що, відповідно, унеможливило надання позивачем контролюючому органу розрахункових документів.

Суд зазначає, що позивач разом із письмовими поясненнями надав позивачу документи, які підтверджують придбання позивачем відповідного товару, а саме:

- контракт №3010/2020-ІМ від 30.10.2020, укладений з "NC International Logistics CO., Limited" (Гонконг); інвойс від 21.04.2022 №JEL20211215-05-004; платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №56 від 22.04.2022; митні декларації від 25.06.2022 №UA100320/2022/385933 від 23.09.2022 №UA100320/2022/390013, на підставі яких було здійснено митне оформлення поставленого "NC International Logistics CO., Limited" (Гонконг) товару (провідні електричні кабелі);

- договір доручення про надання послуг з декларування та митного оформлення товарів і транспортних засобів №ДБ0104-4 від 01.01.2021ёукладений з ТОВ "Далет Брок"; додаткова угода №1 від 01.06.2021 до договору; акти надання послуг;

- контракт №1203/2021-ІМ від 12.03.2021, укладений з "Shenzhen Shounuoxin Eletronics CO., Ltd." (Китай); інвойс від 20.09.2021 №01.200921-ST; митна декларація від 31.01.2022 №UA100320/2022/3813347, на підставі якої було здійснено митне оформлення поставленого "Shenzhen Shounuoxin Eletronics CO., Ltd." (Китай) товару (пристрої для заряджання акумуляторів); платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах від 11.10.2021 №49 та від 03.12.2021 №51;

- контракт №0106/2021-ІМ від 01.06.2021, укладений з "Shanghai Safe Technology Trade CO., LTD" (Китай); інвойс від 26.05.2022 №20220604001В; платіжна інструкція в іноземній валюті від 13.09.2022 №57; митна декларація від 23.09.2022 №UA100320/2022/390012, на підставі якої було здійснено митне оформлення поставленого товару (провідники електричні, оснащені з`єднувальними пристроями);

Отже, зі змісту вищенаведених документів вбачається, що поставлений ТОВ "Окко-Драйв" товар попередньо був придбаний позивачем у інших контрагентів, компаній NC International Logistics CO., Limited" (Гонконг), "Shenzhen Shounuoxin Eletronics CO., Ltd." (Китай) та "Shanghai Safe Technology Trade CO., LTD" (Китай), що підтверджується вищевказаними документами.

Верховний Суд у постанові від 30.05.2023 у справі №5000/889/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 111203544) зазначив, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 та від 01.02.2023 у справі №2240/2900/18.

Крім того у постанові від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд зауважив, що в межах справ подібних категорій та характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.

Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до контролюючого органу первинні документи які, на його переконання, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарської операції.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у Київській області документів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДПС по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їхнього ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.11.2022 №7649951/33519604 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 07.10.2022, від 16.11.2022 №7649952/33519604 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 14.10.2022 та від 16.11.2022 №7649953/33519604 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 14.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 07.10.2022 № 12, від 14.10.2022 №5 та від 14.10.2022 №6, подані Товариством з обмеженою відповідальністю фірма СТУДІО ПРО, код ЄДРПОУ 33519604, датою подання їх на реєстрацію, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 Про судове рішення в адміністративній справі зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Суд звертає увагу на те, що податкові накладні від 07.10.2022 №12, від 14.10.2022 №5 та від 14.10.2022 №6 були подані до реєстрації 27.10.2022.

У зв`язку з цим, податкові накладні від 07.10.2022 №12, від 14.10.2022 №5 та від 14.10.2022 №6 підлягають реєстрації у день їх подання, тобто 27.10.2022.

Таким чином, позовні вимоги підлягають повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6441,60 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 26.05.2023 №2317.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6441,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, оскільки саме спірні рішення відповідача призвели до виникнення спірних правовідносин.

У свою чергу, оскільки Державна податкова служба України виконує функції по адмініструванню Єдиного реєстру податкових накладних та здійснює реєстрацію у вказаному Реєстрі податкових накладних (у тому числі на виконання судового рішення), задоволення позовної вимоги до ДПС України носить похідний, технічний характер, у той час як саме рішення Головного управління ДПС у Київській області по зупиненню та відмові реєстрації призвели до виникнення даного спору, внаслідок чого на підставі ч.8 ст.139 КАС України саме цей контролюючий орган має компенсувати понесені позивачем судові витрати.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.11.2022 №7649951/33519604 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.10.2022 №12, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "СТУДІО ПРО".

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.11.2022 №7649952/33519604 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.10.2022 №5, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "СТУДІО ПРО".

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.11.2022 №7649953/33519604 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.10.2022 №6, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "СТУДІО ПРО".

5. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 07.10.2022 №12, подану Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "СТУДІО ПРО" (ідентифікаційний код 33519604), датою її подання на реєстрацію - 27 жовтня 2022 року.

6. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14.10.2022 №5, подану Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "СТУДІО ПРО" (ідентифікаційний код 33519604), датою її подання на реєстрацію - 27 жовтня 2022 року.

7. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14.10.2022 №6, подану Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "СТУДІО ПРО" (ідентифікаційний код 33519604), датою її подання на реєстрацію - 27 жовтня 2022 року.

8. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СТУДІО ПРО" (ідентифікаційний код 33519604, місцезнаходження: 09100, Київська обл., Білоцерківський р-н., м.Біла Церква, вул.Симиренка Левка, буд.16) судовий збір у сумі 6441,60 грн. (шість тисяч чотириста сорок одна грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 44096797, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул.Святослава Хороброго, 5-а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.