Рішення

від 19.12.2024 по справі 320/34735/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року № 320/34735/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з вимогою визнати протиправною та скасувати рішення-відмову у врахуванні заяви «Про неможливість вивезення та втрати первинних документів за період 2005 - лютий 2022 рік» від 01.08.2022 №1085/6/35-00-04-04 Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Позов мотивовано тим, що Позивачем було подано «Повідомлення про неможливість вивезення та втрати первинних документів з ПрАТ «РКТК»» від 02.05.2022 № 11/55, проте Відповідачем неправомірно прийнято рішення-відмову у врахуванні заяви «Про неможливість вивезення та втрати первинних документів за період 2005 - лютий 2022 рік» від 01.08.2022 №1085/6/35-00-04-04, оскільки підстави відмови, які наведені у оскаржуваному рішенні не відповідають нормам чинного законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що підставою відмови стало: 1) Станом на час прийняття Рішення не можливо підтвердити віднесення на якій території розташовано підприємство м. Рубіжне Луганської області до територій на яких ведуться (велись) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації за відсутністю відповідного переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України; 2) ПрАТ «РУБІЖАНСЬКИЙ КАРТОННО-ТАРНИЙ КОМБІНАТ» при поданні повідомлення про неможливість вивезення та втрати первинних документів не надано жодних документальних підтверджень обставин, що призвели до неможливості вивезення та втрати первинних документів; 3) ПрАТ «РУБІЖАНСЬКИЙ КАРТОННО-ТАРНИЙ КОМБІНАТ» у період з 02.06.2022 по 22.07.2022 проводилася реєстрація податкових накладних у кількості 1059 штук з датою виписки з 01.02.2022 по 28.02.2022.

У подальшому сторонами подано відповідь на відзив та заперечення, які за своїм змістом дублюють позовну заяву та відзив на позовну заяву.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство Рубіжанський картонно-тарний комбінат (скорочена назва ПРАТ «РКТК») є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області 05.07.1994, код за ЄДРПОУ 01882551, місцезнаходження, 93006, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 67 (станом на дату подання повідомлення).

02.05.2022 позивачем до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків було подано Повідомлення про неможливість вивезення та втрати первинних документів з ПрАТ РКТК від 02.05.2022 №11/55 відповідно до якого вбачається, що після багаторазового влучання снарядів на території ПрАТ РТКТ протягом тривалого часу відбулися серія займань у виробничих, складських та адміністративних будівлях, які призвели до втрати (знищення) значних запасів сировини, готової продукції..., а також первинної документації у вигляді договірних, розрахункових, платіжних та інших документів.

Внаслідок та у зв`язку з веденням у м. Рубіжне бойових та протиправних дій учасниками збройних формувань російської федерації відбулися чисельні пожежі на території ПрАТ РКТК та фактично були втрачені знищені всі первинні документи, рехістри бухгалтерського обліку, бухгалтерська звітність та інші документи, пов`язані з обчисленнями і сплатою податків та зборів.

Рішенням № 1085/6/35-00-04-04 від 01.08.2022 року відмовлено у врахуванні заяви «Про неможливість вивезення втрати документів за період 2005 р. лютий 2022 р. «ПрАТ «РУБІЖАНСЬКИЙ КАРТОННО-ТАРНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 01882551).

Підставою відмови стало:

1) Станом на час прийняття Рішення не можливо підтвердити віднесення на якій території розташовано підприємство м. Рубіжне Луганської області до територій на яких ведуться (велись) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації за відсутністю відповідного переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України;

2) ПрАТ «РУБІЖАНСЬКИЙ КАРТОННО-ТАРНИЙ КОМБІНАТ» при поданні повідомлення про неможливість вивезення та втрати первинних документів не надано жодних документальних підтверджень обставин, що призвели до неможливості вивезення та втрати первинних документів;

3) ПрАТ «РУБІЖАНСЬКИЙ КАРТОННО-ТАРНИЙ КОМБІНАТ» у період з 02.06.2022 по 22.07.2022 проводилася реєстрація податкових накладних у кількості 1059 штук з датою виписки з 01.02.2022 по 28.02.2022.

Не погодившись з вказаним Рішенням, позивачем подана скарга до Державної податкової служби України від 16.08.2022 №11/168, проте Рішенням про результати розгляду скарги від 06.09.2023 року № 26028/6/99-00-06-01-02-06 у задоволені скарги відмовлено.

Позивач, не погодившись із відмовою відповідача, звернулася з даним позовом до суду.

У відповідності до пп. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, зазначений кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно зі ст. 16 ПК України, платників податків зобов`язано, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами пункту 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Відповідно до пункту 44.5 ст. 44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався у встановленому порядку.

Отже, з 24.02.2022 та по теперішній час на території України триває воєнний стан.

З метою забезпечення прав і обов`язків платників податків протягом вказаного періоду, Законом України від 03 березня 2022 року №2118-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану", який набрав чинності 07 березня 2022 року, доповнено Підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 69.

Підпунктом 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень ст. 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв`язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від`ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов`язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Втрата документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.

Обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

Отже, підставами звернення платника податків до податкового органу з приводу застосування підпункту 69.28. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ є:

1) втрата первинних документів (знищення чи зіпсуття) за умови провадження діяльності платника податків на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України;

2) знаходження первинних документів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

Судом також враховується, що п.п 69.28 п. 69 ПК України визначено, що « Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та території, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України».

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року. Перелік у подальшому змінювався станом на відповідну дату.

06 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» згідно із якою, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, а також визнано таким, що втратив чинність Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 "Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за №453/37789 (із змінами).

Наказ від 22.12.2022 № 309 набрав чинності з 27.12.2022.

Структура зазначеного Переліку складається:

I. Території, на яких ведуться (велися) бойові дії.

1. Території можливих бойових дій.

2. Території активних бойових дій.

II. Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України.

Як вже було встановлено раніше ПРАТ «РКТК» здійснювало свою діяльність за адресою: 93006, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 67 (дана обставина сторонами не заперечувалася).

Відповідно до вказаного Переліку до території можливих бойових дій у Луганській області віднесена Рубіжанська міська територіальна громада UA44120090000062828, до якої відноситься м. Рубіжне Луганської області.

Дата виникнення можливості бойових дій щодо вищевказаної територіальної громади визначено 24.02.2022 року, територія активних бойовий дій з 24.02.2022 року по 13.05.2022 року (окупація території).

Тобто місцезнаходження позивача віднесено до території активних бойових дій та/або окупованої території України (окуповано з 13.05.2022 року).

Суд зазначає, що однією з підстав відмови стало те, що станом на час прийняття Рішення (01.08.2022 року) не можливо підтвердити віднесення на якій території розташовано підприємство м. Рубіжне Луганської області до територій на яких ведуться (велись) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації за відсутністю відповідного переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України, проте слід зауважити, що Позивач не може нести тягар відповідальності та негативні наслідки у зв`язку з тим, що Держава не виконала покладені на себе обов`язки. Законодавцем було передбачено можливість подання повідомлення у разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, що прямо передбачено Підпунктом 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, той факт, що Кабінетом Міністрів України не було визначено «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та території, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації», жодним чином не впливає на права платника та не може породжувати негативних наслідків.

У зв`язку з чим, суд доходить до висновку, що дане твердження контролюючого органу є протиправним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Підпунктом 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, той факт, що Кабінетом Міністрів України «У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів)».

Аналіз даною норми дає підстави стверджувати, що у повідомлені має бути заначено: 1) обставини знищення/неможливості вивезення; 2) податкові (звітні) періоди; 3) також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів); 4) підписується керівником підприємства та головним бухгалтером. Інших вимог повідомлення не містить (в тому числі щодо подання доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем було подано «Повідомлення про неможливість вивезення та втрати первинних документів з ПрАТ «РКТК»» від 02.05.2022 року № 11/55 відповідно до якого вбачається, що після багаторазового влучання снарядів на території ПрАТ РТКТ протягом тривалого часу відбулися серія займань у виробничих, складських та адміністративних будівлях, які призвели до втрати (знищення) значних запасів сировини, готової продукції..., а також первинної документації у вигляді договірних, розрахункових, платіжних та інших документів.

Внаслідок та у зв`язку з веденням у м. Рубіжне бойових та протиправних дій учасниками збройних формувань Російської Федерації відбулися чисельні пожежі на території ПрАТ РКТК та фактично були втрачені знищені всі первинні документи, реєстри бухгалтерського обліку, бухгалтерська звітність та інші документи, пов`язані з обчисленнями і сплатою податків та зборів.

У даному повідомлені визначено податкові (звітні) періоди, наведено перелік документів, викладено фактичні обставини, міститься підпис генерального директора ПрАТ «РКТК» та Т.в.о головного бухгалтера ПрАТ «РКТК», тобто Позивачем виконано вимоги визначені Підпунктом 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Позивачем на підтвердження своєї позиції також надано Заяву про вчинення кримінального правопорушення від 27.06.2022 року № 11/29 відповідно до якої вбачається «після багаторазового влучання снарядів на території ПрАТ РТКТ протягом тривалого часу відбулися серія займань у виробничих, складських та адміністративних будівлях, які призвели до втрати (знищення) значних запасів сировини, готової продукції..., а також первинної документації у вигляді договірних, розрахункових, платіжних та інших документів.

Внаслідок та у зв`язку з веденням у м. Рубіжне бойових та протиправних дій учасниками збройних формувань Російської Федерації відбулися чисельні пожежі на території ПрАТ РКТК та фактично були втрачені знищені всі первинні документи, рехістри бухгалтерського обліку, бухгалтерська звітність та інші документи, пов`язані з обчисленнями і сплатою податків та зборів.

Повідомлення про початок досудового розслідування від 30.06.2022 року № 474/111/36-2022, відповідно до якої, 29 червня 2022 року було розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022131330000669 на підставі повідомлення, що надійшло 29 червня 2022 року (ІТС «ІПНП» № 1831 від 29.06.2022 року та зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань реєстраційний номер № 12022131330000669 за ч. 1 ст. 438 КК України.

Надано лист Головного управління ДСНС України у Луганській області, відповідно до якого зазначається, що до Головного управління ДСНС України у Луганській області надходило 3 повідомлення про пожежу, зокрема за адресою: м. Луганськ, мю Рубіжне, вул Менделеєва, буд. 67 (повідомлення надходили: 10.03.2022, 12.03.2022 року).

Лист Рубіжанської міської військової адміністрації Севєродонецького району Луганської області відповідно до якого, обстеження приміщень з метою з`ясування причин та обсягів пошкоджень шляхом проведення комісійного обстеження у м. Рубіжне Луганської області є неможливим у зв`язку з окупацією міста Рубіжне.

Надані докази підтверджують правомірність обставин викладених у повідомленні.

Відповідачем здійснено посилання на те, що ПрАТ «РУБІЖАНСЬКИЙ КАРТОННО-ТАРНИЙ КОМБІНАТ» при поданні повідомлення про неможливість вивезення та втрати первинних документів не надано жодних документальних підтверджень обставин, що призвели до неможливості вивезення та втрати первинних документів

Суд зазначає, що зі змісту норми п.п.69.28 випливає, що заява платника податків про втрату документів, не потребує будь-яких доказів. Діє презумпція правдивості заяви платника податків, доти поки не буде спростовано протилежне. У разі незгоди з можливістю застосування до платника податків положень п.69.28, саме контролюючий орган повинен надавати докази на підтвердження своєї позиції. Разом з тим, контролюючий орган жодним чином не спростував повідомлення платника податків про втрату первинних документів, що перебували за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 67, а лише переклав обов`язок доказування на платника податків.

Тоді як, під час розгляду справи відповідач не спростував твердження та аргументи позивача стосовно суті позовних вимог, зокрема в частині доводів про неможливість вивезення позивачем первинних документів з окупованої території та спричиненої загрози життю та здоров`ю співробітників підприємства.

Слід звернути увагу, що контролюючий орган не може вимагати від Позивача доказів, які не передбачені вимогами чинного законодавства (п.п. 69.28), оскільки за загальним правилом у діяльності контролюючого органу застосовується принцип «дозволено все, що прямо передбачено законом».

З матеріалів справи також вбачається, що Позивачем з 02.06.2022 по 22.07.2022 проводилася реєстрація податкових накладних на загальну суму ПДВ 42568 998,39 грн. з датою складання 01.02.2022 по 28.02.2022,

Суд зазначає, що сам по собі факт реєстрації податкових накладних, подання звітності жодним чином не свідчить про наявність чи відсутність у суб`єкта господарювання первинних документів. Хоча формування податкової звітності і відбувається на підставі первинних документів, це не означає, що фізичний доступ до оригіналів таких документів з метою пред`явлення зберігається.

Суд також відхиляє твердження позивача, що форма оскаржуваного рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки у нормативних актах відсутня норма, яка визначає форму такого рішення.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

З огляду на викладене суд доходить висновку про протиправність рішення-відмови у врахуванні заяви «Про неможливість вивезення та втрати первинних документів за період 2005 - лютий 2022 рік» від 01.08.2022 №1085/6/35-00-04-04 Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

З приводу обраного позивачем способу захисту суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах Згідно положень ч. 2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частина 4 статті 245 КАС України передбачає, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Звертаючись до суду із цим позовом, ПрАТ «РУБІЖАНСЬКИЙ КАРТОННО-ТАРНИЙ КОМБІНАТ» обмежилось лише вимогою про визнання протиправним та скасування Рішення, разом з тим, саме по собі скасування вказаного рішення жодним чином не свідчить про те, що позивач автоматично відноситься до категорії платників податків, у яких втрачені документи чи відсутня можливість їх вивезення.

За таких обставин з метою ефективного захисту порушених прав позивача слід зобов`язати Північне МУ ДПС повторно розглянути повідомлення про неможливість вивезення та втрати первинних документів ПрА «РКТК» від 02.05.2022 №11/55, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до приписів частини третьої статті 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати рішення-відмову у врахуванні заяви «Про неможливість вивезення та втрати первинних документів за період 2005 - лютий 2022 рік» від 01.08.2022 №1085/6/35-00-04-04 Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

3. Зобов`язати Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повторно розглянути «повідомлення про неможливість вивезення та втрати первинних документів Приватного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» від 02.05.2022 № 11/55, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні суду.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок на користь Приватне акціонерне товариство «Рубіжанський картонно-тарний комбінат».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.