Ухвала

від 19.12.2024 по справі 320/59559/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 грудня 2024 року м. Київ № 320/59559/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення ОСОБА_1 на військову службу;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити ОСОБА_1 на проходження альтернативної (невійськової) служби.

Відповідно до пунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України з огляду на наступне.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої вказаної статті КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У контексті наведеного, позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, оскільки саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійсненні судочинства за його позовною заявою.

Як вбачається з пункту 1 прохальної частини позовної заяви, вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення ОСОБА_1 на військову службу не містить реквізитів рішення, яким позивача призначено на військову службу.

Суд зауважує, що у пункті 10 частини другої статті 245 КАС України дійсно передбачено право суду захистити право позивача в інший спосіб, аніж це передбачено у попередніх пунктах цієї норми, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.

Також згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Проте, за змістом зазначеної норми це право суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов`язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.

Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов`язком визначення способу захисту.

Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23.

З огляду на зазначене, позивачеві необхідно уточнити позовні вимоги та конкретизувати їх за змістом, тобто вказати реквізити оскаржуваного рішення.

Разом з тим, згідно із частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) (далі Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX встановлено, що з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Предметом цього позову є вимоги немайнового, за які позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням коефіцієнту 0,8).

Позивач в порушення вимог статті 161 КАС України не надав документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, з аналізу матеріалів позовної заяви вбачається, що в тексті позовної заяви в якості третьої особи (іншої особи) позивач зазначає Військову частину НОМЕР_1 , з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно частини п`ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Суд зазначає, що предметом спору у даній адміністративній справі є, за доводами позивача, протиправність рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення ОСОБА_1 на військову службу.

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що текст позовної заяви не містить належних обґрунтувань щодо залучення в якості третьої особи - Військової частини НОМЕР_1 , позивач взагалі не зазначає, яким саме чином розгляд даної справи може вплинути на права та обов`язки вказаного суб`єкта, також позивачем всупереч вимогам чинного законодавства не зазначено на стороні позивача чи відповідача має виступати вказана третя особа, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку про те, що позивачу необхідно зазначити на які права чи обов`язки та яким чином може вплинути рішення суду у справі щодо вказаної особи, зазначити відповідно до вимог приписів процесуального законодавства на якій стороні має виступати вказана третя особа або зазначити склад осіб, у відповідності до вимог КАС України.

За таких підстав, оскільки судом встановлено, що позивачем подано позовну заяву без додержання вимог ст.160 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність надання позивачу п`ятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків шляхом подання належним чином оформленої позовної заяви з зазначенням на які права чи обов`язки та яким чином може вплинути рішення суду у справі щодо Військової частини НОМЕР_1 , зазначити відповідно до вимог приписів процесуального законодавства на якій стороні має виступати вказана третя особа або зазначити склад осіб, у відповідності до вимог КАС України.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- належним чином оформленої позовної заяви з уточненими позовними вимогами, викладеними у прохальній частині позовної заяви, із зазначенням на які права чи обов`язки та яким чином може вплинути рішення суду у справі щодо Військової частини НОМЕР_1 , зазначити відповідно до вимог приписів процесуального законодавства на якій стороні має виступати вказана третя особа або зазначити склад осіб, у відповідності до вимог КАС України.

- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом за вимогу немайнового характеру у розмірі 968,96 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Перепелиця А.М.