Рішення

від 20.12.2024 по справі 320/12201/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року 320/12201/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., суддів Діски А.Б., Жукової Є.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Компанії RHC Investments-резидента Республіки Маврикій до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Компанія RHC Investments-резидент Республіки Маврикій звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що полягає у невиключенні компанії RHC Investments та проекту Metadoro (www.metadoro.com) з переліку інвестиційних проектів, які відповідають ознакам сумнівності та можуть нести загрозу втрати коштів громадян України,

- зобов`язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку виключити компанію RHC Investments та проект Metadoro (www.metadoro.com) з переліку інвестиційних проектів, які відповідають ознакам сумнівності та можуть нести загрозу втрати коштів громадян України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправну бездіяльність відповідача, яка виразилась у не розгляді заяв позивача по суті про виключення компанії RHC Investments та проект Metadoro (www.metadoro.com) з переліку інвестиційних проектів, які відповідають ознакам сумнівності та можуть нести загрозу втрати коштів громадян України. Наголошував, що така бездіяльність має негативний вплив на ділову репутацію позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши у відзиві, що прохальна частина позову не узгоджується з викладеним змістом позовної заяви, оскільки суть спору фактично зводиться до захисту ділової репутації, що, в свою чергу, відноситься до юрисдикції господарських судів. При цьому, зауважив щодо відсутності рішення господарського суду про визнання розміщеної відповідачем інформації недостовірною та такою, що наносить шкоду діловій репутації позивача.

Натомість, викладені позивачем обставини свідчать про відсутність заперечень щодо дій відповідача про внесення компанії RHC Investments та проект Metadoro (www.metadoro.com) з переліку інвестиційних проектів, які відповідають ознакам сумнівності та можуть нести загрозу втрати коштів громадян України, та, більш того, наводять факти здійснення позивачем дій, які на думку останнього, мали слугувати підставою для виключення компанії з переліку.

У відповіді на відзив позивач заперечував проти аргументів відповідача про віднесення предмету спору до компетенції господарських судів.

Наголошував, що в рамках даного спору оскаржується саме бездіяльність відповідача щодо належного розгляду звернень позивача, протиправність якої за тривалий часовий проміжок стала наслідком негативного впливу на ділову репутацію компанії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2024 року розгляд справи №320/12201/24 призначено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 1 жовтня 2024 року об 11:00 год.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2024 року відкладено підготовче судове засідання до 12 листопада 2024 року о 12:00 годині, призначено розгляд справи проводити колегією суддів під головуванням судді Кочанової П.В.

У відповіді на відзив позивач наголошував на безпідставності доводів відповідача у відзиві.

У підготовче засідання 12.11.2024 року, яке здійснювалось в режимі відеоконференції з`явилися повноважні представники позивача та відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 12.11.2024 року із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.11.2024 року о 12 год. 06 хв.

В судовому засіданні 12.11.2024 року, яке здійснювалось в режимі відеоконференції, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, представник відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Протокольною ухвалою суду від 12.11.2024 року із занесенням до протоколу судового засідання прийнято рішення про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Компанія RHC Investments - резидент держави Маврикій є власником бренду та сайту www.metadoro.com.

Відповідно до протоколу Комітету з питань нагляду та контролю за функціонуванням ринків капіталу та організованих товарних ринків Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 4 від 28.07.2022 проект Metadoro www.metadoro.com додано до списку сумнівних проектів на веб-сторінці Комісії, зокрема до розділу «Інформації про сумнівні інвестиційні проекти, які відповідають ознакам сумнівності та можуть нести загрозу втрати коштів громадян України» (сумнівні проекти).

Дізнавшись про внесення проекту Metadoro до переліку сумнівних, позивач звернувся з адвокатськими запитами від 16.08.2022 та від 29.08.2022 до відповідача про надання інформації.

Листами від 23.08.2022 № 10/05/7748 та від 02.09.2022 № 10/05/7982 Комісією надано відповіді.

16.09.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виключення проекту Metadoro з переліку інвестиційних проектів, які відповідають ознакам сумнівності та можуть нести загрозу втрати коштів громадян України.

Листом від 03.10.2022 № 10/05/8994 відповідач повідомив про прийняття до уваги надану інформацію згідно з листа від 16.09.2022 та направлення відповідних запитів до правоохоронних органів для подальшого розгляду поставленого питання.

Повторно 01.11.2023 року позивач звернувся до Комісії з проханням виключення проекту Metadoro з переліку інвестиційних проектів, які відповідають ознакам сумнівності та можуть нести загрозу втрати коштів громадян України.

Листом від 08.11.2023 №10/02/12496 відповідач повідомив про відсутність відповідей на запити до Служби безпеки України та Департаменту кіберполіції Національної поліції України, що виключає можливість надати оцінку наданим відомостям позивача у заявах.

Враховуючи означене, позивач вважає не розглянутими по суті заяви від 16.09.2022 року та повторну від 01.11.2023 року. Як наслідок, вказані обставини позивач розцінює як протиправну бездіяльність Комісії, що порушує права компанії на недоторканість ділової репутації.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» держава в особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку здійснює державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків - комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринками капіталу, регулювання правил функціонування організованих товарних ринків і провадження клірингової діяльності щодо правочинів, вчинених на таких ринках, а також заходів щодо запобігання і протидії зловживанням і порушенням на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Приписами статті 2 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється, зокрема, з метою захисту прав учасників фондового ринку (у тому числі споживачів фінансових послуг) щодо фінансових послуг, які надаються особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах, а саме: створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Частиною першою статті 5 вказаного Закону визначає, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

У свою чергу діяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку регулюється Положенням про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженим Указом Президента України від 23.11.2011 №1063/2011 (далі Положення).

Відповідно до п. 1 Положення Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює державне регулювання ринку цінних паперів.

Пунктом 3 Положення визначені основні завдання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, якими є:

1) формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку і функціонування ринку цінних паперів та похідних (деривативів) в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;

2) координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та похідних (деривативів);

3) завдання державного регулювання та контролю за емісією і обігом цінних паперів та похідних (деривативів) на території України;

4) захист прав інвесторів шляхом здійснення заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів та законодавства про акціонерні товариства, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;

5) сприяння розвитку ринку цінних паперів та похідних (деривативів);

6) узагальнення практики застосування законодавства України з питань емісії (випуску) та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення;

7) здійснення державного регулювання та контролю у сфері спільного інвестування;

8) здійснення у межах компетенції державного регулювання та контролю у сфері накопичувального пенсійного забезпечення;

9) здійснення у межах компетенції державного регулювання і нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

10) здійснення у межах компетенції заходів щодо запобігання і протидії корупції;

11) здійснення у межах повноважень, визначених законодавством, нагляду на консолідованій та субконсолідованій основі за небанківськими фінансовими групами та їх підгрупами.

Згідно пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є захист прав інвесторів (у тому числі споживачів фінансових послуг) щодо фінансових послуг, які надаються особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є, серед іншого, захист прав інвесторів у фінансові інструменти (у тому числі споживачів фінансових послуг у межах компетенції, визначеної Законом України про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг) та учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків шляхом, застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 8 статті 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг забезпечують проведення роз`яснювальної роботи щодо захисту прав споживачів фінансових послуг.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків здійснюється з метою, зокрема, захисту прав учасників ринків капіталу (у тому числі споживачів фінансових послуг) щодо фінансових послуг, які надаються особами, які провадять професійну діяльність на ринку капіталу; контролю за прозорістю та відкритістю ринків капіталу та організованих товарних ринків.

Статтею 3 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» встановлено, що державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків здійснюється, серед іншого, у таких формах:

-створення системи захисту прав інвесторів у фінансові інструменти і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які провадять професійну діяльність на ринках капіталу;

-проведення інших заходів відповідно до закону.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством».

Таким чином, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, як державний орган, здійснює державне регулювання ринку цінних паперів в межах наданих повноважень, зокрема, і щодо захисту прав інвесторів шляхом здійснення заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів та законодавства про акціонерні товариства, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Ведення списку сумнівних інвестиційних проектів здійснюється Комісією в межах повноважень, які чітко визначені чинним Законом України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та які спрямовані виключно на захист інвесторів.

Наказом Голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №147 від 21.09.2021 запроваджено опублікування інформації щодо осіб, діяльність яких має ознаки недобросовісного залучення коштів громадян під виглядом інвестиційних проектів, у зв`язку з чим наказом затверджено 10 ознак сумнівності інвестиційного проекту та встановлено Комітету з питань нагляду та контролю за функціонуванням ринків капіталу та організованих товарних ринків проводити засідання з метою прийняття рішення щодо необхідності внесення таких осіб до списку осіб, діяльність яких має ознаки недобросовісного залучення коштів громадян під виглядом інвестиційних проектів та у разі необхідності, здійснення додаткових дій щодо захисту прав інвесторів.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі протоколу Комітету з питань нагляду та контролю за функціонуванням ринків капіталу та організованих товарних ринків Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 4 від 28.07.2022 на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку розміщено інформацію про доповнення списку сумнівних інвестиційних проектів проектом Metadoro www.metadoro.com компанії RHC Snvestments.

Суд зауважує, що в позовній заяві відсутні посилання на будь-які процедурні порушення при включенні та/або незгоду з включенням компанії RHC Snvestments й проекту Metadoro до зазначеного переліку сумнівних інвестиційних проектів.

При цьому, в позовній заяві позивачем наголошено саме на бездіяльності відповідача щодо не виключення компанії RHC Snvestments та проекту Metadoro зі списку сумнівних проектів у відповідь на заяву адвоката компанії від 16.09.2022 року (повторно 01.11.2023 року).

Суд зауважує, що в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Для визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, особа, яка вважає, що її право порушене, повинна довести існування причинного зв`язку між такою протиправною бездіяльністю та її порушеним правом. Поряд з цим, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнано протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій. Таким чином, бездіяльність - це завжди пасивна поведінка, тобто відсутність з боку суб`єкта владних повноважень будь-яких дій.

Судом установлено, що на заяви позивача від 16.09.2022 (повторно 01.11.2023) відповідачем надано листи-відповіді від 03.10.2022 № 10/05/8994 та від 08.11.2023 № 10/02/12496, що виключає факт пасивної поведінки відповідача.

Водночас, позивач ототожнює незгоду зі змістом таких відповідей на заяви з протиправною бездіяльністю відповідача, при цьому фактично виклавши аргументи щодо безпідставності перебування компанії RHC Snvestments та проекту Metadoro в списку сумнівних проектів, що, на думку позивача, має негативний вплив діловій репутації компанії.

В даному випадку слід зазначити, що оцінка та дослідження правомірності як внесення, так і перебування компанії RHC Investments та проекту Metadoro в списку сумнівних інвестиційних проектів на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в контексті підстав позову, що розміщена інформація не відповідає дійсності та є такою, що принижує ділову репутацію компанії, не відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

Зокрема, у відповідності до пункту 14 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою.

Водночас, за положеннями частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Отже, до господарської юрисдикції віднесено таку категорію спорів, як захист ділової репутації юридичної особи через розповсюдження будь-якої недостовірної інформації.

Таким чином, покладення в основу підстав позову питання достовірності розміщеної відповідачем інформації щодо проекту позивача, в тому числі після надання додаткової інформації адвокатом відносно компанії, є невірним обранням способу захисту порушених, на думку позивача, прав та інтересів компанії в порядку адміністративного судочинства.

Викладене свідчить, що відомості, відносно яких позивачем заявлено як про недостовірні, зокрема й щодо відсутності загрози проекту втрати коштів громадян України та, як наслідок, відсутності підстав для застосування наказу Голови Комісії № 147 від 21.09.2021 до компанії, є результатом оцінки інформації про позивача Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку при здійсненні нею своїх повноважень, а правомірність дій відповідача не може бути спростована інакше, як у порядку, передбаченому для їх оскарження.

Судом ураховується, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Компанії RHC Investments-резидента Республіки Маврикій до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20 грудня 2024 року.

Головуючий - суддя Кочанова П.В.

Судді: Діска А.Б.

Жукова Є.О.