Ухвала

від 19.12.2024 по справі 400/11666/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

19 грудня 2024 р. № 400/11666/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., розглянув заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬГА- УКРАЇНА", вул. Героїв Рятувальників, 4/9, оф.304,м. Миколаїв,Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,54005,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,

провизнання протиправним та скасування рішення від 01.11.2024 №195-рл та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬГА- УКРАЇНА" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування Розпорядження №195- рл від 01 листопада 2024 року Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області в частині анулювання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «ВОЛЬГА УКРАЇНА» з реєстраційним номером - 14020414202100334, терміном дії з 05.11.2021 року до 05.11.2026 року, адреса місця зберігання: Україна, Миколаївська область, місто Миколаїв, Інгульський район, вулиця Херсонське шосе, будинок 115Г.

19 грудня 2024 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити дію розпорядження №195- рл від 01 листопада 2024 року Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області в частині анулювання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «ВОЛЬГА УКРАЇНА» з реєстраційним номером - 14020414202100334, терміном дії з 05.11.2021 року до 05.11.2026 року, адреса місця зберігання: Україна, Миколаївська область, місто Миколаїв, Інгульський район, вулиця Херсонське шосе, будинок 115Г.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що його основним видом економічної діяльності є КВЕД 25.11 «Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій», який відноситься до секції С «Переробна промисловість» згідно КВЕД-2010. ТОВ «ВОЛЬГА-УКРАЇНА» виробляє знімні металеві кузови (гакові контейнери під системи мультиліфт) об\'ємом від 7 до 41 м3, призначені для збору та перевезення, утилізації індустріальних, будівельних, твердих побутових (ТПВ) відходів, с/г вантажів, металобрухту, склобою, тирси. Гамма продукції ТОВ «ВОЛЬГА-УКРАЇНА»: сміттєві контейнери, баки, контейнери-накопичувачі, бункери, резервуари, складські ящики різних типів та ємності. Продукція виготовляється позивачем як для внутрішнього ринку, так і на експорт. При цьому, основний вид господарської діяльності вимагає створення певних запасів пального, їх зберігання, для його подальшого використання виключно для для ведення господарської діяльності. Тобто, розпорядження про анулювання ліцензії унеможливлює здійснення позивачем господарської діяльності. Анулювання ліцензії призводить до втрати прибутку до моменту перевірки правомірності прийнятого розпорядження в судовому порядку. Заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову призведе до ускладнення чи унеможливить виконання судового рішення, а захист та поновлення порушених прав та інтересів заявника, за якими він звернувся до суду, не буде вже ефективним.

Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевірити, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При цьому, суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Також, слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, слід також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Судом встановлено, що позивач для здійснення своєї господарської діяльності має відповідну ліцензію, видану Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) реєстраційний номер 14020414202100334, терміном дії з 05.11.2021 року до 05.11.2026 року, адреса місця зберігання: Україна, Миколаївська область, місто Миколаїв, Інгульський район, вулиця Херсонське шосе, будинок 115Г.

При цьому, позивач здійснює такі види діяльності згідно КВЕД 25.11 «Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій», який відноситься до секції С «Переробна промисловість» згідно КВЕД-2010.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову у цій справі є визнання протиправним та скасування розпорядження №195- рл від 01 листопада 2024 року Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області в частині анулювання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Суд враховує те, що право зберігання пального можливо лише за наявності відповідної ліцензії.

Так, згідно ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (Закон № 481/95-ВР), ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

Анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання (ст. 3 Закону № 481/95-ВР).

Отже, з моменту одержання суб`єктом господарювання письмового розпорядження про анулювання ліцензії останній позбавляється права на провадження діяльності, зазначеної в такій ліцензії.

Суд об`єктивно оцінює та приймає до уваги той факт, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може суттєво ускладнити або унеможливити поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, зокрема, зважаючи на види його господарської діяльності, необхідно зазначити, що анулювання ліцензії фактично позбавить позивача права на подальше здійснення господарської діяльності та може призвести (до ухвалення судом рішення по суті спору) до повної зупинки господарської діяльності, розриву господарських зв`язків позивача із контрагентами, вивільнення працюючих працівників, що, у свою чергу, беззаперечно матиме наслідком для нього утруднення або ж навіть неможливості відновлення господарської діяльності взагалі (у випадку ухвалення позитивного рішення суду).

Крім того, суд також вважає за необхідне підкреслити, що у даному конкретному випадку вжиття заходів забезпечення позову є лише тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті і не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для анулювання ліцензії на право зберігання пального.

Аналогічні висновки у подібних правовідносинах зроблено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.12.2021р. у справі №240/16920/21, від 31.01.2023р. у справі №140/8709/21, від 15.02.2023р. у справі №160/9989/22, від 22.03.2023р. у справі №380/8301/22 та від 06.04.2023р. у справі №300/4615/22.

За змістом ч.5 ст.242 КАС України, висновки Верховного Суду повинні враховуватися судами при виборі і застосуванні норм права.

Отже, враховуючи викладене, суд доходить висновку про існування визначених у ст.150 КАС України обставин для вжиття заходів забезпечення позову. З урахуванням конкретних обставин, обраний спосіб забезпечення адміністративного позову цілком відповідає його предмету та, водночас, тимчасове вжиття відповідних заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Також варто звернути увагу й на те, що Верховний Суд у своїй постанові від 13.07.2022р. у справі №240/26736/21 сформував правовий висновок, у відповідності до якого, наведені вище обставини дійсно впливають на здійснення ефективного способу захисту порушеного права, який, насамперед, спрямований на поновлення такого права, і лише у разі неможливості такого поновлення - гарантування особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин справи та особливостей правового регулювання таких спірних відносин відповідає принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд і в постанові від 11.01.2023р. у справі №640/10679/22.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 120, 150, 151, 154, 241, 243, 256, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬГА-УКРАЇНА" про забезпечення позову задовольнити.

2. Зупинити дію розпорядження №195- рл від 01 листопада 2024 року Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54001, РНОКПП 44104027) в частині анулювання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «ВОЛЬГА УКРАЇНА» (вул. Героїв Рятувальників, 4/9, офіс 304, ЄДРПОУ 31043044) з реєстраційним номером - 14020414202100334, терміном дії з 05.11.2021 року до 05.11.2026 року, адреса місця зберігання: Україна, Миколаївська область, місто Миколаїв, Інгульський район, вулиця Херсонське шосе, будинок 115Г, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №400/11666/24.

3. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

4. Копію ухвали негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів по виконанню ухвали.

5. Ухвала набрала законної сили 19.12.24.

6. Строк пред`явлення до виконання протягом трьох років.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя І. А. Устинов