Справа № 420/30587/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОРЕСУРС до Тернопільської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОРЕСУРС до Тернопільської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості №UA403060/2024/000013/2 від 13.09.2024.
Ухвалою суду від 07.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог позивач у позовній заяві вказав, що не погоджується із прийняттям оскаржуваного рішення відповідача та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Як вказав позивач, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, тобто саме ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення позивачем. Однак, як вказав позивач, внаслідок формального підходу митного органу до дослідження змісту наданих документів суб`єкт владних повноважень дійшов хибного висновку, який мав наслідком порушення прав позивача.
15.10.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Як вказав відповідач, під час здійснення митного контролю за МД № 24UA403060003094U8 від 13.09.2024 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено: 1. наданий прайс-лист від 11.03.2024 №б/н адресовано виключно ТОВ "Дніпроресурс" і містить інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки FOB Shanghai та не містить терміну дії, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прайс-листом для необмеженого кола покупців; 2. у платіжних інструкціях на попередню оплату за товар від 22.03.2024 №202, від 17.05.2024 №216, від 21.05.2024 №218, від 21.06.2024 №223, від 24.06.2024 № 225, від 25.06.2024 №226 у графі 70 «Призначення платежу» зазначено інвойс RTGL-DNP2403 від 11.03.2024, дата якого не відповідає ні комерційному інвойсу ні проформі інвойсу, які подані до митного оформлення та мають дату документа 01.06.2024р., що може свідчити про здійснення попередньої оплати на іншу партію товару або про відсутність взагалі попередньої оплати за партією товару, яку подано до митного оформлення; 3. у комерційному інвойсі від 01.06.2024 № RTGL-DNP2403, який подано декларантом до митного оформлення, відсутні печатки митного органу України, який здійснював пропуск зазначеної партії товару, що може свідчити про те, що він не подавався митним органам під час пропуску товару на митну територію України; 4. у комерційному інвойсі від 01.06.2024 № RTGL-DNP2403 та проформі-інвойс від 01.06.2024 №RTGL-DNP2403, які подані до митного оформлення, вказаний порт призначення Одеса, а згідно коносаменту та товаросупровідним документам, вантаж надійшов у порт Гданська (Польща). Таким чином, як вказав відповідач, вище перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митної декларації товаросупровідних документах. При цьому, як вказав відповідач, листом № 1309-1М від 13.09.2024, позивачем повідомлено митницю, що будь яких інших документів в 10 денний термін надати немає можливості.
16.10.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник, посилаючись на обставини, викладені у адміністративному позові, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. N4495-VI митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
ч.1 ст.54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
ч.2 ст.53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю ДНІПРОРЕСУРС та Компанією GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. (Китай) було укладено Контракт поставки № 8-10/01/18 від 10.01.2018, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується виготовити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках, що є невід`ємною частиною Контракту.
З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом було подано митну декларацію № 24UA403060003094U8 від 13.09.2024.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією №24UA500500021809U2 від 20.06.2024 року позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД, а саме, - проформа-інвойс № RTGL-DNP2403 від 01.06.2024; - специфікація № 94 від 11.03.2024 + сертифікат Китайської палати міжнародної торгівлі № 243326В0/002512 від 24.06.2024; - прайс-лист виробника від 11.03.2024; - комерційний інвойс № RTGL-DNP2403 від 01.06.2024 + сертифікат Китайської палати міжнародної торгівлі № 243326В0/002511 від 24.06.2024; - контейнер-лист б/н від 01.06.2024; - сертифікат походження № 24С3326А0256/00089 від 07.06.2024; - платіжна інструкція № 202 від 22.03.2024; - платіжна інструкція № 216 від 17.05.2024; - платіжна інструкція № 218 від 21.05.2024; - платіжна інструкція № 223 від 21.06.2024; - платіжна інструкція № 225 від 24.06.2024; - платіжна інструкція № 226 від 25.06.2024; - коносамент № ZH240600062 від 07.06.2024; - автотранспортна накладна № 9607 від 09.09.2024; - автотранспортна накладна б/н від 09.09.2024; - автотранспортна накладна б/н від 09.09.2024; - автотранспортна накладна б/н від 09.09.2024; - автотранспортна накладна б/н від 09.09.2024; - комерційний інвойс № RTGL-DNP2403/1 від 01.06.2024; - комерційний інвойс № RTGL-DNP2403/2 від 01.06.2024; - комерційний інвойс № RTGL-DNP2403/3 від 01.06.2024; - комерційний інвойс № RTGL-DNP2403/4 від 01.06.2024; - комерційний інвойс № RTGL-DNP2403/5 від 01.06.2024; - договір транспортно-експедиторського обслуговування № 1792-Т/24 від 15.04.2024; - рахунки від експедитора № 044775 від 06.09.2024, № 044777 від 06.09.2024; - довідка про транспортні витрати № 5496 від 09.09.2024; - зовнішньоекономічний договір (контракт) поставки № 8-10/01/18 від 10.01.2018; - додаткова угода № 12 від 29.12.2023; - додаткова угода № 13 від 04.01.2024; - договір про надання послуг митного брокера № 19072024 від 19.07.2024; - транзитні декларації: № 24PL321030NS6YHDI6 від 06.09.2024, № 24PL321030NS6YHDR8 від 06.09.2024, № 24PL321030NS6YHDT4 від 06.09.2024; № 24PL321030NS6YIFU5 від 06.09.2024; № 24C3326A0256/00089 від 06.09.2024; - судові рішення (практика Позивача): справа № 420/5630/24 від 26.04.2024; № 420/6241/24 від 18.04.2024; - лист-пояснення щодо експортного контролю № 0509/1 від 05.09.2024; - лист-пояснення щодо ліцензування № 0509 від 05.09.2024; - лист-пояснення б/н від 09.09.2024; - лист-пояснення б/н від 10.09.2024; - лист-відповідь декларанта № 1309-1М від 13.09.2024;
Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA403060/2024/000013/2 від 13.09.2024.
Так, було встановленні наступні розбіжності по митній декларації:
«Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано усіх документів, що підтверджують митну вартість товару: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, копію митної декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації. АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами опрацювання наданих до митного оформлення, та додаткових документів, які було надано на письмову вимогу митного органу декларантом, документів встановлено наступне:
- наданий прайс-лист від 11.03.2024 №б/н адресовано виключно ТОВ "Дніпроресурс" і містить інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки FOB Shanghai та не містить терміну дії, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прайс листом для необмеженого кола покупців;
-у платіжних інструкціях на попередню оплату за товар від 22.03.2024 №202, від 17.05.2024 №216, від 21.05.2024 №218, від 21.06.2024 №223, від 24.06.2024 № 225, від 25.06.2024 №226 у графі 70 «Призначення платежу» зазначено інвойс RTGL-DNP2403 від 11.03.2024, дата якого не відповідає ні комерційному інвойсу ні проформі інвойсу, які подані до митного оформлення та мають дату документа 01.06.2024р., що може свідчити про здійснення попередньої оплати на іншу партію товару або про відсутність взагалі попередньої оплати за партією товару, яку подано до митного оформлення;
-у комерційному інвойсі від 01.06.2024 № RTGL-DNP2403, який подано декларантом до митного оформлення, відсутні печатки митного органу України, який здійснював пропуск зазначеної партії товару, що може свідчити про те, що він не подавався митним органам під час пропуску товару на митну територію України;
-у комерційному інвойсі від 01.06.2024 № RTGL-DNP2403 та проформі-інвойс від 01.06.2024 №RTGL-DNP2403, які подані до митного оформлення, вказаний порт призначення Одеса, а згідно коносаменту та товаросупровідним документам, вантаж надійшов у порт Гданська (Польща).».
Згідно з ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається з оскаржуваного рішення Тернопільською митницею встановлено, що надані декларантом документи містять вищевказані розбіжності.
Разом з тим, як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю ДНІПРОРЕСУРС та Компанією GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. (Китай) було укладено Контракт поставки № 8-10/01/18 від 10.01.2018, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується виготовити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках, що є невід`ємною частиною Контракту.
Щодо зауваження митного органу до форми прайс-листа від 11.03.2024, суд зазначає , що вказане взагалі не впливає на митну вартість товару.
Поряд з цим, суд наголошує, що прайс - лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг та чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс- листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс - лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару.
Щодо посилання митного органу на те, що у платіжних інструкціях на попередню оплату за товар від 22.03.2024 №202, від 17.05.2024 №216, від 21.05.2024 №218, від 21.06.2024 №223, від 24.06.2024 № 225, від 25.06.2024 №226 у графі 70 «Призначення платежу» зазначено інвойс RTGL-DNP2403 від 11.03.2024, дата якого не відповідає ні комерційному інвойсу ні проформі інвойсу, які подані до митного оформлення та мають дату документа 01.06.2024р., що може свідчити про здійснення попередньої оплати на іншу партію товару або про відсутність взагалі попередньої оплати за партією товару, яку подано до митного оформлення, суд враховує пояснення позивача, що в роботі ТОВ «ДНІПРОРЕСУРС» з постачальником Компанією GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. (Китай) завжди існує два поняття: попереднє замовлення та остаточне замовлення, які оформлюються проформами-інвойсами.
Так, при здійсненні оплат ТОВ «ДНІПРОРЕСУРС» посилається на реквізити контракту та проформи-інвойсу як попереднього замовлення, оскільки умовами контракту погоджено попередню оплату товару.
При цьому, суд враховує, що Проформа-інвойс № RTGL-DNP2403 від 11.03.2024 (попереднє замовлення) та Проформа-інвойс № RTGL-DNP2403 від 01.06.2024 (остаточне замовлення) ідентичні, оскільки в даному випадку зміни до замовлення під час завантаження сторонами не вносилися, що підтверджується загальною сумою за платіжними інструкціями, наданими митному органу під час митного оформлення, що складає 238 930,74 доларів США.
Суд не приймає до уваги посилання митного органу на те, що у комерційному інвойсі від 01.06.2024 №RTGL-DNP2403, який подано декларантом до митного оформлення, відсутні печатки митного органу України, який здійснював пропуск зазначеної партії товару, оскільки фактично товар перевозився на 5 авто та відповідно було оформлено комерційні інвойси з номерами № RTGL-DNP2403/1, № RTGL-DNP2403/2, № RTGL-DNP2403/3, № RTGL-DNP2403/4 та № RTGL-DNP2403/5 та на яких у відповідності до Закону і проставлені відповідні відмітки митного органу України і які було надано відповідачеві під час митного оформлення, одна не враховані.
Щодо посилання митного органу на те, що у комерційному інвойсі від 01.06.2024 №RTGL-DNP2403 та проформі-інвойс від 01.06.2024 №RTGL-DNP2403, які подані до митного оформлення, вказаний порт призначення Одеса, а згідно коносаменту та товаросупровідним документам, вантаж надійшов у порт Гданська (Польща).», суд зазначає, що м.Одеса це кінцевий пункт призначення товару, в той час як коносамент документ, яким оформлюється морське перевезення. Поряд з цим, митним органом не враховано, що морським шляхом товар було доставлено у м. Гданськ в Польщу, а звідти товар було перевантажено на автомобільний транспорт та доставлено безпосередньо до м. Одеси в Україну, що свідчить про відсутність розбіжностей.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п..п.2,4 ч.2 ст.55 МКУ.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, підставою для коригування митної вартості товару слугувала інформація з електронної бази даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС. При цьому, відповідач посилається в рішенні на іншу МД не зазначаючи особливостей щодо товару, виробника, умов поставки.
Оцінюючи вказані рішення відповідача, суд вважає за необхідне врахувати також правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх правових висновках на тому, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є достатньою підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Верховний Суд також неодноразово зауважував, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також, одночасно слід врахувати й те, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25.02.2020р. справа №260/718/19; 27.04.2020р. справа №140/804/19).
В постанові від 30.04.2020 по справі №820/231/16 Верховний Суд, зокрема також вказує на й те, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.
За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.
Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність п рішення Тернопільської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості №UA403060/2024/000013/2 від 13.09.2024.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Тернопільської митниці сплаченого позивачем судового збору у розмірі 22974,29 грн, з урахуванням ціни позову.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОРЕСУРС задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості №UA403060/2024/000013/2 від 13.09.2024.
Стягнути з Тернопільської митниці (код ЄДРПОУ 43985576, м.Тернопіль, вул. Текстильна 38) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОРЕСУРС (код ЄДРПОУ 24112229, м.Одеса, вул. Чорноморського козацтва 103, офіс 428) судовий збір у розмірі 22974, 29 грн (двадцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят чотири гривні двадцять дев`ять копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123942156 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Танцюра К.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні