Справа № 420/27813/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
1.Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 26 років,
2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні за 26 років з урахуванням індексації грошового забезпечення 4441 гривня 51 копійка виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №420/17875/23 з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що 10.08.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №420/17875/23 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення 4441 гривня 51 копійка в місяць за період з 20.12.2018 року по 01.08.2019 року у загальній сумі 32458,83 грн. з урахуванням раніше виплачених сум із одночасним утримання військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою (додаток №8 до позовної заяви). Після виплати індексації грошового забезпечення позивачу стало відомо, що відповідач при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 26 років передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення до складу грошового забезпечення з якого обраховано допомогу. Така протиправна бездіяльність відповідача призвела до того, що позивачу в неповному обсязі здійснено нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 26 років.
Ухвалою суду від 09.09.2024 відкрито спрощене провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Також ухвалою зобов`язано відповідача військову частину НОМЕР_1 , у строк, встановлений судом для надання відзиву на позовну заяву, надати до суду відомості про розмір виплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні та про розмір і складові грошового забезпечення із якого був обрахований розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому вказуючи на хибність та необґрунтованість позовних вимог просить відмовити у задоволенні цього позову, посилаючись зокрема на передчасність вимог позивача. Відповідач звертає увагу, що ані під час звільнення, ані при зверненні до в/ч НОМЕР_1 щодо виплати індексації, позивач жодним чином не порушував питання про здійснення перерахунку раніше виплачених сум враховуючи грошову допомогу при звільненні з урахуванням індексації. За таких обставин, в/ч НОМЕР_1 не мала фактичної можливості порушити право позивача. Будь-яких рішень, дій чи бездіяльності, які б порушували права, свободи чи інтереси позивача, відповідачем не приймалося та не вчинялося. Отже, в даному випадку, позивач звернувся за захистом прав, які жодним чином відповідачем не порушені.
Разом з цим, відповідач також вказує про відсутність підстав включати індексацію грошового забезпечення в даний вид виплат - одноразової грошової допомоги при звільненні, адже індексація грошового забезпечення військовослужбовців не входить до складу місячного грошового забезпечення, з якого мала нараховуватись одноразова грошова допомога при звільненні позивачу, грошова допомога на оздоровлення, а являється лише виплатою, направленою на підтримання купівельної спроможності грошового забезпечення військовослужбовця під час проходження служби, яке не тотожне з тим, з якого обраховується зазначена грошова допомога.
Витребуваних за ухвалою суду документів відповідач не надав.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 , проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, у період з 19.02.2014 року по 19.12.2018 року у військовій частині НОМЕР_2 , у період з 20.12.2018 року по 01.08.2019 року у військовій частині НОМЕР_3 . При цьому, знаходився на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 , що встановлено судовим рішенням у справі №420/17875/23 та вказані обставини в силу приписів ч.4 ст.78 КАС України, не підлягають доказуванню.
Відповідно до витягу з наказу начальника регіонального управління морської охорони Державної прикордонної служби від 01.08.2019 №158-ОС «Про особовий склад», виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення капітана 2 рангу ОСОБА_1 (П-001936), старшого офіцера (із забезпечення доступу до публічної інформації) сектору документального забезпечення штабу, звільненого з військової служби в запас наказом начальника Регіонального управління морської охорони Державної прикордонної служби України від 18.07.2019 №146-ОС за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) п. 2 ч.5 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» в запас Збройних Сил України.
Вважаючи, що під час проходження військової служби у військових частинах НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , грошове забезпечення йому нараховувалось та виплачувалось не повністю, а саме не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення у відповідності до законодавчих вимог, ОСОБА_1 звертався з відповідними позовами до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі №420/9183/21, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, включно визнано протиправною. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, включно. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із виконанням військовою частиною НОМЕР_2 указаного вище рішення суду, ОСОБА_1 подав до суду позов до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі №420/19456/21, в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено повністю.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 у справі № 420/19456/21, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року - скасовано та прийнято нове, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 відносно застосування липня 2014 року, як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 відносно невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.12.2018 року включно, у фіксованому розмірі - 4441,51 грн. в місяць, відповідно до приписів абзаців 3,4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4441,51 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 19.12.2018 року включно, у загальному розмірі - 42695,81 грн., відповідно до приписів абзаців 3,4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У встановленні судового контролю за виконанням судового рішення у справі №420/19456/21 відмовлено.
Також, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №420/17875/23, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024, позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20.12.2018 року по 01.08.2019 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4441 гривня 51 копійка в місяць у загальній сумі 32 953 гривні 13 копійок за період з 20.12.2018 року по 01.08.2019 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Вважаючи, що відповідач протиправно не врахував індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку позивачу і виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні за 26 років, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За приписами ч.ч.1-3 ст.9 Закону України №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до статті 9 Закону № 2011, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України наказом від 25.06.2018 № 558 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція № 558 у редакції чинній на момент звільнення зі служби).
Згідно з пунктом 2 розділу I «Загальні положення» Інструкції №558 грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Пунктом 3 розділу I «Загальні положення» Інструкції № 558 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Відповідно до пункту 7 розділу I «Загальні положення» Інструкції № 558 грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачено йому або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Згідно з пунктом 9 розділу I «Загальні положення» Інструкції № 558 індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Пунктом 1 глави 9 «Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби» розділу V «Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям залежно від умов проходження служби» Інструкції № 558 у разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу жінкою-військовослужбовцем, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше (у цьому та інших пунктах цієї глави мається на увазі наявність календарної вислуги років) (друге речення).
Відповідно до пункту 6 глави 9 «Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби» розділу IV «Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції №558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які в разі звільнення з військової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги, до їх грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, включаються: для військовослужбовців, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - посадовий оклад, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород).
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначає Закон України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017).
Статтею 18 Закону № 2017 передбачає певні державні соціальні гарантії.
Так, відповідно до статті 18 Закону №2017 законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (абзац 4).
Порядок визначення та застосування державних соціальних гарантій в реалізації державної соціально-економічної політики передбачений статтею 19 Закону № 2017.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону № 2017 державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.
На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282).
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282).
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Порядок №1078 визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Ураховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на її отримання.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Законів №№ 2017, 1282 та Порядку № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється, зокрема, обрахунок грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Подібний висновок висловлений Верховним Судом в постановах від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18 та від 30.11.2023 у справі № 380/21619/21.
Суд також звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 09.11.2023 по справі № 140/6868/21, за яким, індексація є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою), тому суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення входить до складу грошового забезпечення і має бути врахована під час обрахунку і виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні.
Втім, як свідчать матеріали справи, сторонами не заперечується, що нарахування і виплата одноразової грошової допомоги при звільненні за 26 років, обчислено без урахування індексації грошового забезпечення. Відповідачем не надано витребуваних судом доказів на підтвердження цієї обставини, що відповідно до ч.9 ст.80 КАС України, має свої наслідком визнання судом обставини, для з`ясування якої вони витребовувалися, а саме - виплата позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні без урахуванням індексації грошового забезпечення у розмірі 4441,51 грн.
Водночас, факт виплати позивачу індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі №420/17875/23, відповідачем не заперечується. Також, як було встановлено судом, позивачу була виплачена й індексація за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 згідно судових рішень у справах №420/9183/21, №420/19456/21.
Оскільки, у даному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер та враховуючи її особливу правову природу, у відповідача були відсутні правові підстави для її неврахування при обрахунку позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні за 26 років, оскільки вказані виплати розраховувались на основі грошового забезпечення позивача.
Суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що одноразова грошова допомога при звільненні не входять до складу грошового забезпечення, мають разовий характер, а тому у відповідності до статті другої Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" не підлягають індексації.
Інші доводи та заперечення відповідача, в тому числі й посилання на приписи Інструкції №558 не свідчать про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення у розмірі 4441 грн. 51 коп., виплаченої на виконання рішення суду від 13.05.2024 у справі №420/17875/23.
Суд звертає увагу на те, що спірним питанням в цій справі є бездіяльність відповідача щодо розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування, зокрема, індексації грошового забезпечення. Тобто, дослідженню підлягають обставини включення сум індексації до розрахунку таких виплат, а не включення цих виплат до складу грошового забезпечення військовослужбовця та їх індексації.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №820/3423/18 від 21.12.2021.
Отже, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи усе викладене вище, детально дослідивши встановлені обставини справи, доводи сторін та надані письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень у спірному випадку не доведено правомірності своєї поведінки, відтак вбачає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки позивач в силу приписів ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, судові витрати не розподіляються.
На підставі викладеного, керуючись ст.242-246, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 26 років.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні за 26 років з урахуванням індексації грошового забезпечення у розмірі 4441,51 грн, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №420/17875/23, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_4 .
СуддяМарина ХЛІМОНЕНКОВА
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123942372 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Хлімоненкова М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні