Рішення

від 18.12.2024 по справі 500/6395/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6395/24

18 грудня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Фаранюк О.Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Жеребецької І.О.,

представника відповідача Кривецької В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника адвоката Жеребецьку Ірину Орестівну звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області), у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії від 20.09.2024 №191950004589, яким відмовлено позивачці в призначенні пенсії за віком;

зобов`язати ГУ ПФУ в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період трудової діяльності в Садівничому товаристві «Ювілейне» на підставі довідки №2 від 06.02.2019 та призначити пенсію за віком з 13.09.2024.

Позов обґрунтований тим, що позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії за віком, однак рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області від 23.09.2024 їй відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу. До страхового стажу заявниці не зараховано період роботи в Садівничому товаристві «Ювілейне» з 01.07.1993 по 04.12.1998, оскільки в довідці №2 від 06.02.2019 відсутня повна дата наказу про звільнення (01.1998).

Представник позивачки зазначає, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Робота позивачки в садівничому товаристві відповідальними працівниками товариства не була внесена до її трудової книжки, натомість трудова діяльність за період з 01.07.1993 по 04.12.1998 в Садівничому товаристві «Ювілейне» підтверджується наданою товариством довідкою за № 2 від 06.02.2019, яку не бере до увагу на даний час відповідач.

Проте при первинному звернені позивача з приводу призначення пенсії по досягненню 60 років, відповідачем було зараховано страховий стаж 16 років, у тому числі і спірний період на підставі цієї ж довідки № 2 від 06.02.2019, про що свідчить зміст довідки відповідача за № 109 від 05.11.2019 з вказівкою на те, що право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 набуде з 24.02.2023. Наведені обставини надали позивачці впевненість на призначення пенсії по досягненню нею пенсійного віку 63 роки, тобто з 24.02.2023.

Обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається на роботодавця. Позивачка не може відповідати за правильність та повноту оформлення її трудової книжки та бухгалтерських документів, у зв`язку із чим недоліки окремих документів, у даному випадку довідки № 2 від 06.02.2019, не можуть бути підставою для позбавлення позивачки конституційного права на соціальний захист.

На даний час позивачка додатково підтвердити стаж роботи не може, бо колишній голова товариства не передав документи на зберігання, даних про заробітну плату за період до 2007 року в Садівничому товаристві немає. При цьому додатковим підтвердженням трудової діяльності у спірний період є часткове відображення відомостей у довідці форми ОК-5 про сплату страхових внесків страхувальником Садівничим товариством Ювілейне, ЄДРПОУ 21157987.

З наведених підстав позивачка просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), призначено судове засідання на 20.11.2024, задоволено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

12.11.2024 від ГУ ПФУ в Тернопільській області надійшов відзив на позов (а.с.31-34). Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що у разі відсутності необхідного страхового стажу на дату досягнення пенсійного віку, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу на певний вік (63, 65 років). З посиланням на пенсійне законодавство та порядок ведення трудових книжок відповідач вважає, що прийняв правомірне рішення.

Також відповідач зазначає, що суд не може перебирати на себе функції, які відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, зокрема і функцій щодо призначення пенсії та зобов`язати відповідача прийняти те чи інше рішення. Просить відмовити у задоволенні позову (а.с.31-34).

У відповіді на відзив представник позивачки навела ті ж мотиви, що й у позовній заяві, наполягаючи на безпідставності неврахування до страхового стажу періоду роботи, який за таких самих документів попередньо зараховувався відповідачем, а також частина якого вказана у відомостях довідки форми ОК-5 (а.с.80).

Ухвалою суду від 20.11.2024, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено на 27.11.2024, ухвалою суду від 27.11.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 18.12.2024 у зв`язку з необхідністю витребувати додаткові докази.

11.12.2024 від ГУ ПФУ в Тернопільській області надійшли матеріали, витребуванні судом (а.с.89-101).

Представником позивачки подані до суду письмові пояснення з приводу долучених доказів, які зводяться до того, що ОСОБА_1 при первинному зверненні 16.10.2019 до ГУ ПФУ в Тернопільській області зараховано спірний період до страхового стажу, проте такого стажу було недостатньо для призначення пенсії при досягненні віку 60 років. Тому на підставі довідки ГУ ПФУ в Тернопільській області № 109 від 05.11.2019 позивачці призначено допомогу як особі пенсійного віку, що не набула право на пенсію, яка виплачувалася у період з 07.11.2019 по 24.02.2023 (а.с.104-105).

У судових засіданнях, що відбувалися у цій справі, позивачка, представник позивачки позовні вимоги підтримали з підстав наведених у заявах по суті справи, додаткових поясненнях.

ОСОБА_1 надала такі пояснення з приводу її трудової діяльності: у період з 01.07.1993 по 04.12.1998 вона працювала сторожем у садівничому товаристві «Ювілейне», трудову книжку при оформленні працевлаштування надала в товариство її керівнику Ящишину Семену, проте пояснити чому відсутні записи у трудовій книжці не змогла. Довідку №2 від 06.02.2019 про роботу за цей період часу отримала від голови правління ОСОБА_2 при оформленні документів для призначення пенсії у 2019 році та вважала, що такий період буде зарахованим до страхового стажу на підставі цієї довідки. Також зазначила, що за період її роботи змінювалося керівництво товариством, на час її звільнення головою правління був ОСОБА_3 , який і не оформив належним чином її трудову діяльність у трудовій книжці. На даний час їй вдалося з`ясувати, що документи за період часу до 2007 року не збереглися та відсутні у товаристві, бо не передані керівником на зберігання. Також ОСОБА_1 пояснила, що керівник, який її приймав на роботу ОСОБА_4 помер, щодо інших осіб, які з нею працювали їй нічого не відомо, а тому не може показами свідків підтвердити факт працевлаштування.

Представник відповідача просила відмовити у позові з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), 16.10.2019 вперше звернулася до Тернопільського об`єднаного управління ПФУ Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.92), надавши документи згідно з переліком, вказаним у розписці-повідомленні (а.с.92 зворот). Серед таких документів надавалася довідка Садівничого товариства від 06.02.2019 про трудову діяльність ОСОБА_1 у товаристві у період з 01.07.1993 по 04.12.1998 (а.с.90).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058-ІV) у 2019 році право на призначення пенсії за віком мають при наявності страхового стажу з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року не менше 26 років страхового стажу чоловіки після досягнення 60-річного віку, а жінки: у період до 31 березня 2019 року при досягненні віку 58 років 6 місяців; з 1 квітня 2019 року 59 років. При цьому право на призначення пенсії за віком жінкам після досягнення віку 58 років 06 місяців виникає за наявності страхового стажу з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року не менше 25 років.

На дату звернення за призначенням пенсії 16.10.2019 позивачка досягла необхідного віку (58 років 6 місяців), проте не мала необхідного страхового стажу (25 років). У зв`язку з цим Тернопільським об`єднаним управлінням ПФУ Тернопільської області видано заявниці довідку №109 про наявний страховий стаж від 05.11.2019. За змістом цієї довідки страховий стаж на дату звернення 16.10.2019 складає 16 років, що не достатньо для призначення пенсії за віком, право на яку особа набуде 24.02.2023 (а.с.11). Розрахунку страхового стажу на цю дату немає.

Через відсутність права на пенсію за віком ОСОБА_1 у період з 07.11.2019 по 24.02.2023 Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради виплачувалася тимчасова державна соціальна допомога особам пенсійного віку, які не набули права на пенсію (а.с.106).

У подальшому позивачка повторно 26.01.2023 звернулася з заявою про призначення пенсії за віком, надавши документи згідно з переліком, вказаним у розписці-повідомленні (а.с.52). За принципом екстериторіальності така заява розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, рішенням якого №191950004589 від 02.02.2023 заявниці відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

За змістом цього рішення право на призначення пенсії за віком відповідно до частини другої статті 26 Закону №1058-ІV після досягнення віку 63 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 20 років, а відповідно до частини третьої цієї ж статті у 2025 році право на пенсію будуть мати особи у віці 65 років за наявності страхового стажу від 15 років.

Заявниці до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.07.1993 по 04.12.1998 відповідно до довідки Садівничого товариства від 06.02.2019, бо в ній не зазначено коректно період роботи та відсутній номер довідки. Страховий стаж роботи в Садівничому товаристві «Ювілейне» враховано з 01.01.1998 по 30.11.1998 згідно з даними індивідуальних відомостей про застраховану особу, вказаних у довідці форми ОК-5 (а.с.49).

Ще через рік 19.01.2024 ОСОБА_1 знову звернулася до ГУ ПФУ в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком, надавши документи згідно з переліком, вказаним у розписці-повідомленні, у тому числі надавши довідку Садівничого товариства №2 від 06.02.2019 про трудову діяльність ОСОБА_1 у товаристві у період з 01.07.1993 по 04.12.1998 (а.с.47-48). За принципом екстериторіальності така заява розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, рішенням якого №191950004589 від 25.01.2024 заявниці відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV.

Умовами для призначення пенсії визначено вік 60 років, страховий стаж 27 років відповідно до вимог частини першої статті статтею 26 Закону №1058-ІV. За змістом цього рішення до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.07.1993 по 04.12.1998 відповідно до довідки Садівничого товариства №2 від 06.02.2019, бо в ній не зазначено дату наказу про звільнення заявниці з роботи. Зарахований страховий стаж заявниці 12 років 08 місяців 15 днів (а.с.45).

Це рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №191950004589 від 25.01.2024 оскаржувалося у судовому порядку, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 у справі №500/1653/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

13.09.2024 позивачка знову звернулася до ГУ ПФУ в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.51), надавши документи згідно з переліком, вказаним у розписці-повідомленні (а.с.52).

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено ГУ ПФУ в Тернопільській області.

Рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області №191950004589 від 20.09.2024 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV - 20 років.

У цьому рішенні вказано, що відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком (жінки) після досягнення віку 58 років 06 місяців, зокрема, з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 не менше 25 років. Відповідно до частини другої статті 26 Закону №1058-ІV за відсутності необхідного страхового стажу 25 років, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 років за наявності страхового стажу у період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років, а відповідно до частини третьої статті 26 Закону №1058-ІV після досягнення 65 років за наявності страхового стажу у період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року від 15 до 22 років.

За змістом рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області №191950004589 від 20.09.2024 зарахований страховий стаж заявниці складає 12 років 08 місяців 15 днів.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви про призначення пенсії, до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.07.1993 по 04.12.1998, оскільки в уточнюючій довідці №2 від 06.02.2019, відсутня повна дата наказу про звільнення (01.1998) (а.с.8, 41).

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом ГУ ПФУ в Тернопільській області від 23.09.2024 (а.с.7).

Позивач не погоджується з рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області від 20.09.2024 щодо відмови у призначенні пенсії за віком, вважає його протиправним та таким, що порушує її право на соціальний захист, а тому звернулася до суду із цим позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (частина третя статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами частин першої, третьої статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи (за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування), є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати стаж роботи на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.

Також пенсійне законодавство дає право пенсійним органам у разі сумніву у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.

У спірному випадку позивачка разом із заявою від 13.09.2024 про призначення пенсії подала довідку від 06.02.2019 №2, видану головою управління Гаращуком М.І., про те, що ОСОБА_1 працювала з 01.07.1993 (наказ №49 від 01.07.1993) по 04.12.1998 (наказ №90 від 01.1998) в Садівничому товаристві Ювілейне. Довідка видана на підставі особових карточок ф. Т-2 наказів про прийняття та звільнення працівників. Підпис уповноваженої особи скріплений печаткою Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської З.Д. (а.с.16).

Відомості про роботу позивачки у період з 01.07.1993 по 04.12.1998 у Садівничому товаристві Ювілейне у наданих до пенсійного органу і до суду копіях двох її трудових книжок відсутні (а.с.67-70). Інших письмових доказів щодо цього періоду роботи позивачка не надає.

Суд зазначає, що дійсно у довідці від 06.02.2019 №2 відсутня повна дата наказу про звільнення з посади ОСОБА_1 є лише вказівка на дату припинення трудових відносин з 04.12.1998. Проте такий недолік цієї довідки (а відповідач вказує лише на такий) не може свідчити про відсутність трудових відносин взагалі. На користь такого висновку суду свідчить наявні в матеріалах справи відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 (довідка форми ОК-5), які містять інформацію про сплату страхових внесків страхувальником Садівничим товариством Ювілейне, код ЄДРПОУ 21157987 у період з 01.01.1998 по 30.11.1998 (а.с.10). Цей період зарахований відповідачем до страхового стажу позивачки, про що свідчить розрахунок страхового стажу (а.с.9).

При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 №832 «Про заходи щодо поетапного впровадження у Пенсійному фонді автоматизованого персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування» затверджено Комплекс заходів щодо поетапного впровадження протягом 1998-2000 років у Пенсійному фонді автоматизованого персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Враховуючи, що саме з початку 1998 року впроваджувався автоматизований персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, то саме за цей період і наявні відомості у відповідному Реєстрі. Такий період припав на останній рік роботи ОСОБА_1 у Садівничому товаристві «Ювілейне».

Крім того, суд з`ясував, що позивачка не має можливості на даний час зібрати та надати інші документи щодо її трудової діяльності у спірний період через фізичну відсутність таких документів у товаристві та неможливість встановити їх місцезнаходження.

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого на запит суду по коду ЄДРПОУ 21157987, вбачається, що за таким кодом зареєстроване Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення ОСОБА_5 (місцезнаходження: вул. Київська-Генерала Тарнавського, 9, м. Тернопіль), керівник ОСОБА_6 , дата державної реєстрації 13.08.1982, на даний час не перебуває в стані припинення (а.с.73).

За зверненням ОСОБА_1 головою правління Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської З.Д. ОСОБА_6 видано довідку №02 від 12.09.2024 про те, що колишнім головою ОСОБА_3 не були передані документи включно по 2007 рік. У зв`язку з цим даних про заробітну плату за період по 2007 рік в Садівничому товаристві робітників і службовців Тернопільського відділення ОСОБА_5 немає (а.с.17).

За таких обставин суд вважає, що позивачка вживала усіх можливих заходів для отримання додаткових відомостей про її роботу у спірний період у Садівничому товаристві «Ювілейне», проте не може їх надати через неналежну організацію ведення документообігу в товаристві у період, коли вона працювала та після цього. З незалежних від неї обставин не внесені й відповідні записи у її трудову книжку, при тому що наявні відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 (довідка форми ОК-5) беззаперечно свідчать про її трудову участь у Садівничому товаристві «Ювілейне».

Суд звертає увагу на положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників», яким установлено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Отже, належне ведення документообігу та зберігання документів, що підтверджують трудову діяльність, нарахування заробітної плати працівника, ведення трудових книжок працівників з внесенням достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Недотримання цих норм та правил може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка перебувала у трудових відносинах з підприємством, та не може впливати на особисті права працівника, зокрема на належне пенсійне забезпечення.

Додатково суд звертає увагу на норми пункту 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1), відповідно до якого право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Позивачці неодноразово відмовляли у призначенні пенсії з однієї і тієї ж підстави неналежне зазначення у довідці, яка підтверджує страховий стаж, дати наказу про звільнення. Водночас при поданні останньої заяви ОСОБА_1 ще раз звернулася до товариства, яке видавало таку довідку і в якому працювала позивачка, з метою отримання додаткових документів, довідок та пояснень. Все що додатково вдалося з`ясувати заявниця повідомила та надала відповідачу, а саме надала довідку про те, що документи до 2007 року відсутні через їх не передачу попереднім керівником на зберігання.

Проте очевидним є той факт, що якщо у 1998 році Садівниче товариство «Ювілейне» сплачувало за ОСОБА_1 страхові внески, то вона дійсно там працювала і такі внески сплачувалися по листопад 1998 року.

Таким обставинам відповідач не надав належної оцінки при прийнятті оскаржуваного рішення, а відтак протиправно відмовив у зарахуванні страхового стажу позивачці з 01.07.1993 по 31.12.1997. При цьому страховий стаж заявниці з 01.01.1998 по 30.11.1998 ГУ ПФУ в Тернопільській області зарахований за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 , про що свідчить вказівка у рішенні від 20.09.2024 на загальний страховий стаж і його розрахунок, який включає період з 01.01.1998 по 30.11.1998.

Враховуючи наведені законодавчі норми та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області від 20.09.2024 №191950004589 в частині незарахування періоду роботу з 01.07.1993 по 31.12.1997 в Садівничому товаристві «Ювілейне» до страхового стажу ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Такий період підлягає до зарахування до страхового стажу позивачки. Водночас суд ще раз зауважує, що оскільки відповідно до частини третьої статті 24 Закону № 1058-ІV стаж зараховується в одинарному розмірі, то підстав зараховувати період з 01.01.1998 по 30.11.1998, який вже зарахований відповідачем, до страхового стажу позивачки, немає.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання призначити позивачці пенсію за віком з 13.09.2024, то суд зазначає таке.

За нормами частини першої статті 26 Закону №1058-ІV позивачка 23.02.1960 року народження, мала б право на призначення пенсії у віці 58 років 6 місяців при наявності страхового стажу не менше 25 років.

Оскільки ОСОБА_1 не мала такого стажу, то частина друга статті 26 Закону № 1058-ІV передбачає право особи на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року від 20 до 30 років.

Частина третя цієї статі визначає право особи на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року від 15 до 22 років.

За змістом частини четвертої статті 26 Закону №1058-ІV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Наведена норма вказує, що страховий стаж має обчислюватися саме на дату досягнення відповідного віку: на дату досягнення віку 63 роки і такий необхідний стаж становить від 20 до 30 років, а на дату досягнення віку 65 роки і необхідний стаж становить від 15 до 22 років.

ОСОБА_1 на дату звернення до відповідача з заявою від 13.09.2024 досягла віку 64 роки 06 місяців, проте необхідною умовою для призначення пенсії на дату досягнення 63 років є наявність мінімального стажу 20 років.

Як слідує з розрахунку зарахованого відповідачем страхового стажу позивачки, на час звернення за призначенням пенсії страховий стаж ОСОБА_1 складає 12 років 08 місяців 15 днів (а.с.9), судом зараховано період з 01.07.1993 по 31.12.1997, що складає ще 4 роки 06 місяців. Проте й після зарахування цього періоду страховий стаж позивачки становитиме менше 20 років.

Разом з тим, після зарахування цього стажу позивачка набуде право на призначення їй пенсії після досягнення 65 років, бо матиме необхідний мінімальний страховий стаж 15 років і більше.

Отож на даний час відсутні підстави для зобов`язання відповідача призначити позивачці пенсію за віком з 13.09.2024, в цій частині позовні вимоги безпідставні та до задоволення не підлягають.

Стосовно інших мотивів позову, то суд зазначає таке. Представник позивачки у письмових заявах та судовому засіданні наполягала на тому, що відповідач допускає різний підхід до оцінки документів, що підтверджують страховий стаж ОСОБА_1 . Мова йде про все ту ж довідку від 06.02.2019 про роботу у Садівничому товаристві «Ювілейне». При первинному зверненні ОСОБА_1 16.10.2019 до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії така довідка була взята до уваги без зауважень та врахована при обчисленні страхового стажу, бо у виданій відповідачем довідці №109 від 05.11.2019 зазначено про наявний стаж заявниці 16 років, і в цій же довідці зазначено, що заявниця набуде право на пенсію 24.02.2023.

Судом встановлено, що дійсно така довідка від 06.02.2019 про роботу позивачки у Садівничому товаристві «Ювілейне» надавалася нею 16.10.2019 одночасно з заявою про призначення пенсії і була врахована територіальним органом Пенсійного фонду України при обчисленні страхового стажу, про що свідчить зміст довідки №109 від 05.11.2019 з вказівкою про наявний страховий стаж 16 років.

Тому в цьому випадку є слушними доводи представника позивачки в тій частині, що за однакових умов (документів) територіальний орган Пенсійного фонду України по різному обчислює страховий стаж, у 2019 році приймаючи до уваги відомості довідки від 06.02.2019 про роботу позивачки у Садівничому товаристві «Ювілейне», а починаючи з 2023 року відмовляється їх врахувати через недолік оформлення (неповноту відомостей наказу про звільнення).

Проте такі обставини не є важливими для прийняття рішення у цій справі, позаяк страховий стаж підтверджується первинним документами, визначеними пенсійним законодавством, зокрема, Порядком №637, і суд надає оцінку саме таким первинним документам для вирішення питання наявності підстав для зарахування страхового стажу.

Щодо посилання у довідці територіального органу Пенсійного фонду України №109 від 05.11.2019 на дату, з якої ОСОБА_1 набуде права на пенсію - 24.02.2023, то дійсно у віці 63 років, з 24.02.2023 заявниця могла б набути право на отримання пенсії за віком, проте за умови наявності відповідного страхового стажу на досягнення такого віку.

Закон №1058-ІV визначає можливість призначення пенсії при досягненні віку 60 років, 63 роки та 65 років та містить умову до кожного віку наявність певного страхового стажу. Оскільки позивачка при досягненні віку 63 роки (з 24.02.2023) не набула мінімально необхідного страхового стажу 20 років, тому суд вважає, що з цієї дати вона не має права на призначення пенсії.

Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, ГУ ПФУ в Тернопільській області діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки суд звільнив позивачку від сплати судового збору, питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 20.09.2024 №191950004589 в частині незарахування періоду роботу з 01.07.1993 по 31.12.1997 в Садівничому товаристві «Ювілейне» до страхового стажу ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.07.1993 по 31.12.1997 в Садівничому товаристві «Ювілейне» на підставі довідки №2 від 06.02.2019.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).

Повний текст рішення складений та підписаний 20 грудня 2024 року.

Головуючий суддяЧепенюк О.В.