Рішення

від 20.12.2024 по справі 520/6944/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 грудня 2024 року справа №520/6944/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітул-стандарт"

до Харківської митниці

провизнання протиправними та скасування рішеннь, карток відмови

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мультітул-Стандарт» (далі по тексту позивач, ТОВ «Мультітул-Стандарт») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківської митниці (далі по тексту відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2024 №UA807000/2024/000019/2 та картку відмови від 08.01.2024 №UA807200/2024/000022; рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2024 №UA807000/2024/000020/2 та картку відмови від 08.01.2024 №UA807200/2024/000023; рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2024 №UA807000/2024/000038/2 та картку відмови від 16.01.2024 №UA807200/2024/000049.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2024 №UA807000/2024/000019/2, від 08.01.2024 №UA807000/2024/000020/2, від 16.01.2024 №UA807000/2024/000038/2, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.01.2024 №UA807200/2024/000022, від 08.01.2024 №UA807200/2024/000023, від 16.01.2024 №UA807200/2024/000049 є протиправними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні. Також зазначив, що статтею 54 Митного Кодексу України (далі по тексту - МК України) передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК України. Митницею здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей використаних при обчисленні митної вартості. У результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності і неточності. Наданими декларантом документами висновки митного органу не спростовано, відтак прийняті рішення є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Позивачем надано відповідь на відзив відповідача, в якому не погодившись з доводами представника відповідача, просив позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Позивач зареєстрований як суб`єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07.10.2020 (податковий номер 43856496). Основний вид діяльності за КВЕД: 25.62 Механічне оброблення металевих виробів.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 08.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мультітул-Стандарт» (покупець) та RAJHANS TRADING FZCO (постачальник) укладено контракт № RTF/MLS20230808.

Між позивачем та RAJHANS TRADING FZCO укладено Додаткову угоду № б/н від 01.09.2023 до Контракту, якою внесені зміни та викладено у новій редакції статті 1, 7, 8.

Між позивачем та RAJHANS TRADING FZCO укладено Додаткову угоду № б/н від 15.11.2023 та Додаткову угоду № б/н від 22.11.2023 до Контракту, якою доповнено статтю 3.

Абзацами 1,2 статті 1 Контракту (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № б/н від 01.09.2023 року) визначено, що: «За цим договором Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товари в асортименті (далі «Товар»). Покупець зобов`язується оплатити Товар відповідно до умов цього договору».

Статтею 2 абзацом другим Контракту встановлено: «Загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку».

Відповідно до абзацу 1, 2 статті 3 Контракту: «Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі».

Згідно зі ст. 4 Контракту: «Ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів долар США».

У відповідності до абзацу 2 статті 5 Контракту: «Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця».

Між приватним підприємством «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» (Виконавець) та ТОВ «Мультітул-Стандарт» (Замовник) 23.02.2021 укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів № 23/02.

Пунктом 1.1 договору № 23/02 визначено, що Замовник доручає, а виконавець зобов`язується за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі - товарів) Замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митницях України, а також надавати інші, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю Замовника, послуги.

З метою митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023, декларантом подано до Харківської митниці 3 електронні митні декларації.

Електронна митна декларація № 24UA807200000326U2 від 08.01.2024 на товари, що надійшли ТОВ «Мультітул-Стандарт» за зовнішньоекономічним контрактом №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023. На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, разом із декларацією було подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023; коносамент (Bill of lading) №COSU6367518820 від 07.11.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №2401/2 від 28.12.2024; декларація (Dispatch note model T1) №MRN23PL322010NU6DAAJ9 від 29.12.2023; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією Б-27/12/23/05 від 27.12.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 (з перекладом); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.09.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №б/н від 15.11.2023; договір про надання послуг митного брокера №23/02 від 23.02.2021; видаткова накладна №RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 року (з перекладом); відвантажувальна специфікація №RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 (з перекладом); комерційна пропозиція №RAJHANS20230724 від 24.07.2023 року (з перекладом); лист №12/15-3 від 15.12.2023 з інформацією від ТОВ «Мультітул-Стандарт», що страхування вантажу не здійснювалося; лист № 12/15-4 від 15.12.2023 з інформацією від ТОВ «Мультітул-Стандарт», що вантаж не підлягає ліцензуванню; лист №RAJ/MUL231031/2-1 від 31.10.2023 з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист №RAJ/MUL231031/2-2 від 31.10.2023 з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист №RAJ/MUL231031/2-3 від 31.10.2023 з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); лист №RAJ/MUL231031/2-4 від 31.10.2023 з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист №RAJ/MUL231031/2-5 від 31.10.2023 з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); прейскурант (прайс-лист) виробника товару №RAJHANS20230927 від 27.09.2023 (з перекладом); якісний опис №RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 (з перекладом).

Вказані документи були подані декларантом до митного органу разом з митною декларацією, що також підтверджено представником митного органу у відзиві на позов. Копії вказаних документів також містяться в матеріалах справи.

Митну вартість було заявлено за першим методом (ціною договору).

У відзиві на позов представник митного органу зазначив, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товару, визначеної в ЕМД №24UA807200000326U2 від 08.01.2024, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів.

У зв`язку з чим, 08.01.2024 Відповідачем було направлено Позивачу повідомлення №440152, в якому зазначалося, що необхідно «…надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації;(Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо) - каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення (походження) з перекладом на вимоги статті 254 Митний кодекс України - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 №476. В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР «Інспектор2006» необхідно надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Повідомляє, що митна вартість товару, оформленого в максимально наближений час до часу експорту оцінюємого товару №1 складає 3,97 дол.США/кг».

Отримавши повідомлення митного органу, 08.01.2024 позивачем надіслано до митного органу ряд листів відповідей:

- у відповіді № 08/01/24-1 щодо надання виписки з бухгалтерської документації (транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо) Статтею 5 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до пункту 4 частини третьої статті 53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» виписки з бухгалтерської документації не вимагається.

- у відповіді №08/01/24-2 щодо надання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листів) виробника товару вказано, що прайс-лист №RAJHANS20230927 від 27.09.2023 ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано разом із митною декларацією №24UA807200000326U2 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді №08/01/24-3 щодо копії митної декларації країни відправлення з перекладом на вимоги статті 254 МК України вказано, що декларацію №MRN23PL322010NU6DAAJ9 від 29.12.2023 складену за уніфікованою формою, що не потребує перекладу, ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано разом із митною декларацією №24UA807200000326U2 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді № 08/01/24-4 щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів Вказано, що звіт про оцінку майна №Б-27/12/23/05 від 27.12.2023 ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано разом з митною декларацією №24UA807200000326U2 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді № 08/01/24-5 щодо iнформації про митне оформлення ідентичних або подiбних товарiв Вказано, що iнформацiя про митне оформления iдентичних або подiбних товарів є вiдмiнною вiд тих документiв, що визначенi частинами другою, третьою, четвертою статті 53 МК України, а тому їx вимагання забороняється частиною п`ятою статті 53 МК України.

- у відповіді № 08/01/24-6 щодо вартості товару, оформленого в максимально наближений час до часу експорту оцінюваного товару №1 складає 3,97 дол.США/кг Вказано, що ТОВ «Мультітул-Стандарт» разом із митною декларацією №24UA807200000326U2 вже подано Відповідачу yсі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за частиною другою статті 53 МК України, так i додаткові документи за частинами третьою, четвертою статті 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом. А спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Крім того, у всіх вказаних відповідях підприємством зазначено, що всі необхідні та наявні у декларанта документи вже надано до митного органу, інші документи надаватися не будуть.

Відповідачем 08.01.2024 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000019/2, в якому вказано наступне: «…У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту.

Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог статей: 54, 55, 57, 58, 59, 60 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; документ під кодом 9000 прайс лист №RAJHANS20230927, але повинен бути зазначене під кодом « 3014» не можна вважати прайс-листом, адже містить інформацію тільки стосовно позиції, наданий до митного оформлення є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "Мультітул-Стандарт" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) це довідник цін (тарифів)на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців; декларантом не надана інформація, щодо вартості фрахту товару з Китаю, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості; відсутня митна декларація країни відправлення; відсутні рахунки фрахту, договори перевезення, заявки перевезення тощо; відповідно до пункту 3 контракту RTF/MLS20230808 умови доставки постачальник забовязан, завантажити товар на борт судна в порту.., що свідчить про умови поставки ФОБ, тобто можливо не враховано морській фрахт та інші складові митної вартості товару; декларантом підприємства було надано до митниці звіт Б-27/12/23/05 в якому в п.5.2.2 Розрахунок вартості, зазначено Вартість транспортування 5% від вартості на умовах поставки СPT Kharkiv, але при вартості 6800,72 $ - 5% складає 340,04 дол.США. Тобто вартість фрахту з Китая до Харкова не відповідає фрахту аналогічних поставок товарів; наданий до митного оформлення звіт про оцінку майна №Б-27/12/23/05 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Згідно зі статею 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або фондом державного майна України.

Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (далі Національний стандарт №1) є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Відповідно до Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. У зв`язку з чим, наданий висновок підготовлений з порушенням вищезазначеного підходу, не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наведені у зв`язку з відсутністю документально підтверджених даних, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених пункту 3 статті 53 МК України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар 1) 3,97 дол.США/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного Рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на подібний (аналогічний) товар, оформлений на таких саме комерційних умовах у максимально наближений час, що наявні: МД №UA100330/2023/159117 від 20.12.2023. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів у відповідності до статті 60 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар. 1) 3,97 дол.США/кг».

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000022 від 08.01.2024.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД №24UA807200000357U5 для випуску товарів у вільний обіг.

Електронна митна декларація №24UA807200000339U4 від 08.01.2024 на товари, що надійшли ТОВ «Мультітул-Стандарт» за зовнішньоекономічним контрактом №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023. На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, разом із декларацією було подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023; коносамент (Bill of lading) № COSU6367518820 від 07.11.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №2401/1 від 28.12.2023; декларація (Dispatch note model T1) №MRN23PL322010NU6DAAQ4 від 29.12.2023; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №Б-27/12/23/05 від 27.12.2023; розрахунок ціни (калькуляція) № RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 (з перекладом); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.09.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 15.11.2023; договір про надання послуг митного брокера № 23/02 від 23.02.2021; видаткова накладна № RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 (з перекладом); відвантажувальна специфікація №RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 (з перекладом); комерційна пропозиція №RAJHANS20230724 від 24.07.2023 (з перекладом); лист №12/15-1 від 15.12.2023 з інформацією від ТОВ «Мультітул-Стандарт», що страхування вантажу не здійснювалося; лист №12/15-2 від 15.12.2023 з інформацією від ТОВ «Мультітул-Стандарт», що вантаж не підлягає ліцензуванню; лист №RAJ/MUL231031/1-1 від 31.10.2023 з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист №RAJ/MUL231031/1-2 від 31.10.2023 з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист №RAJ/MUL231031/1-3 від 31.10.2023 з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); лист №RAJ/MUL231031/1-4 від 31.10.2023 з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист №RAJ/MUL231031/1-5 від 31.10.2023 з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); прейскурант (прайс-лист) виробника товару №RAJHANS20230927 від 27.09.2023 (з перекладом); якісний опис №RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 року (з перекладом).

Вказані документи були подані декларантом до митного органу разом з митною декларацією, що також підтверджено представником митного органу у відзиві на позов. Копії вказаних документів також містяться в матеріалах справи.

Митну вартість було заявлено за першим методом (ціною договору).

У відзиві на позов представник митного органу зазначив, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товару, визначеної в ЕМД №24UA807200000339U4 від 08.01.2024, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів.

У зв`язку з чим, 08.01.2024 Відповідачем було направлено Позивачу повідомлення №440184, в якому зазначалося, що необхідно «…надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації;(Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо) - каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення (походження) з перекладом на вимоги статті 254 Митний кодекс України - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/ або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 №476. В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР «Інспектор2006» необхідно надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Повідомляє, що митна вартість товару, оформленого в максимально наближений час до часу експорту оцінюємого товару №1 складає 3,97 дол.США/кг».

Отримавши повідомлення митного органу, 08.01.2024 позивачем надіслано до митного органу ряд листів відповідей:

- у відповіді № 08/01/24-7 щодо надання виписки з бухгалтерської документації (транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо) Статтею 5 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» виписки з бухгалтерської документації не вимагається.

- у відповіді № 08/01/24-8 щодо надання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листів) виробника товару Вказано, що прайс-лист №RAJHANS20230927 від 27.09.2023 ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано разом із митною декларацією №24UA807200000339U4 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді №08/01/24-9 щодо копії митної декларації країни відправлення з перекладом на вимоги статті 254 МК України вказано, що декларацію №MRN23PL322010NU6DAAQ4 від 29.12.2023, складену за уніфікованою формою, яка не потребує перекладу, ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано разом із митною декларацією №24UA807200000339U4 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді № 08/01/24-10 щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів Вказано, що звіт про оцінку майна № Б-27/12/23/05 від 27.12.2023 підготовлений товарною біржею ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано разом з митною декларацією №24UA807200000339U4 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді № 08/01/24-11 щодо інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів - Інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами другою, третьою, четвертою статті 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється частиною п`ятою статті 53 МК України.

- у відповіді № 08/01/24-12 щодо вартості товару, оформленого в максимально наближений час до часу експорту оцінюваного товару №1 складає 3,97 дол.США/кг Вказано, що ТОВ «Мультітул-Стандарт» разом із митною декларацією №24UA807200000339U4 вже подано Відповідачу yсі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за частиною другою статті 53 МК України, так i додаткові документи за частинами третью, четвертою статті 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом. А спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Крім того, у всіх вказаних відповідях підприємством зазначено, що всі необхідні та наявні у декларанта документи вже надано до митного органу, інші документи надаватися не будуть.

Відповідачем 08.01.2024 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000020/2, в якому вказано наступне: «…У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту.

Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог статей: 54, 55, 57, 58, 59, 60 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; документ під кодом 9000 прайс лист №RAJHANS20230927, але повинен бути зазначене під кодом « 3014» не можна вважати прайс-листом, адже містить інформацію тільки стосовно позиції, наданий до митного оформлення є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "Мультітул-Стандарт" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) це довідник цін (тарифів)на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців; декларантом не надана інформація, щодо вартості фрахту товару з Китаю, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості; відсутня митна декларація країни відправлення, відсутні рахунки фрахту, договори перевезення, заявки перевезення тощо; відповідно до пункту 3 контракту RTF/MLS20230808 умови доставки постачальник забовязан, завантажити товар на борт судна в порту.., що свідчить про умови поставки FOB, тобто можливо не враховано морській фрахт та інші складові митної вартості товару; декларантом підприємства було надано до митниці звіт Б-27/12/23/05 в якому в п.5.2.2 Розрахунок вартості, зазначено Вартість транспортування 5% від вартості на умовах поставки СPT Kharkiv, але при вартості 32017,51 USD - 5% складає 1600,88 USD. Тобто вартість фрахту з Китая до Харкова не відповідає фрахту аналогічних поставок товарів; наданий до митного оформлення звіт про оцінку майна №Б-27/12/23/05 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Згідно зі статею 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або фондом державного майна України.

Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (далі Національний стандарт №1) є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Відповідно до Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. У зв`язку з чим, наданий висновок підготовлений з порушенням вищезазначеного підходу, не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наведені у зв`язку з відсутністю документально підтверджених даних.

а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 МК України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар 1) 3,97 USD/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного Рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на подібний (аналогічний) товар, оформлений на таких саме комерційних умовах у максимально наближений час, що наявні: МД №UA100330/2023/159117 від 20.12.2023. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів у відповідності до статті 60 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар. 1) 3,97 USD/кг».

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000023 від 08.01.2024.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Мультітул-Стандарт" подано нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД №24UA807200000358U4 для випуску товарів у вільний обіг.

Електронна митна декларація №24UA807200000671U1 від 15.01.2024 на товари, що надійшли ТОВ "Мультітул-Стандарт" за зовнішньоекономічним контрактом №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року. На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, разом із декларацією було подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) RAJ/MUL231114 від 14.11.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №RAJ/MUL231114 від 14.11.2023; коносамент (Bill of lading) №YMJAM425909008 від 22.11.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 1584 від 09.01.2024; декларація (Dispatch note model T1) № MRN24ROCT190000008339 від 06.01.2024; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № RAJ/MUL231114 від 14.11.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № Б-11/01/24/05 від 11.01.2024; розрахунок ціни (калькуляція) №RAJ/MUL231114 від 14.11.2023 (з перекладом); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.09.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 22.11.2023; договір про надання послуг митного брокера № 23/02 від 23.02.2021; видаткова накладна №RAJ/MUL231114 від 14.11.2023 (з перекладом); відвантажувальна специфікація №RAJ/MUL231114 від 14.11.2023 (з перекладом); комерційна пропозиція №RAJHANS20230724 від 24.07.2023 (з перекладом); лист №01/10-2 від 10.01.2024 з інформацією від ТОВ «Мультітул-Стандарт», що вантаж не підлягає ліцензуванню; лист №12/19-1 від 19.12.2023 з інформацією від ТОВ «Мультітул-Стандарт», що страхування вантажу не здійснювалося; лист №RAJ/MUL231114-1 від 14.11.2023 з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист №RAJ/MUL231114-2 від 14.11.2023 з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист №RAJ/MUL231114-3 від 14.11.2023 з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); лист №RAJ/MUL231114-4 від 14.11.2023 з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист № RAJ/MUL231114-5 від 14.11.2023 з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); прейскурант (прайс-лист) виробника товару №RAJHANS20231010/2 від 10.10.2023 (з перекладом); якісний опис №RAJ/MUL231114 від 14.11.2023 року (з перекладом).

Вказані документи були подані декларантом до митного органу разом з митною декларацією, що також підтверджено представником митного органу у відзиві на позов. Копії вказаних документів також містяться в матеріалах справи.

Митну вартість було заявлено за першим методом (ціною договору).

У відзиві на позов представник митного органу зазначив, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товару, визначеної в ЕМД №24UA807200000671U1 від 15.01.2024, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів.

У зв`язку з чим, 15.01.2024 відповідачем було направлено Позивачу повідомлення №441030, в якому зазначалося, що необхідно: «…надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації;(Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо) - каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення (походження) з перекладом на вимоги статті 254 Митний кодекс України - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 №476. В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР «Інспектор2006» необхідно надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів».

Отримавши повідомлення митного органу, 16.01.2024 позивачем надіслано до митного органу ряд листів відповідей:

- у відповіді № 16/01/24-9 щодо надання виписки з бухгалтерської документації Статтею 5 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJ/MUL231114 від 14.11.2023 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до пункту 4 частини третьої статті 53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» виписки з бухгалтерської документації не вимагається.

- у відповіді № 16/01/24-10 щодо надання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листів) виробника товару Вказано, що прайс-лист №RAJHANS20231010/2 від 10.10.2023 року ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано разом із митною декларацією №24UA807200000671U1 та вже знаходиться у Відповідача.

- у відповіді № 16/01/24-11 щодо копії митної декларації країни відправлення з перекладом на вимоги статті 254 МКУ вказано, що декларацію №MRN24ROCT190000008339 від 05.01.2024, складену за уніфікованою формою, яка не потребує перекладу, ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано разом із митною декларацією №24UA807200000671U1 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді № 16/01/24-12 щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів Вказано, що звіт про оцінку майна № Б-11/01/24/05 від 11.01.2024 підготовлений товарною біржею ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано разом з митною декларацією №24UA807200000671U1 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді № 16/01/24-13 щодо інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів - Інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється частини п`ятої статті 53 МК України.

Крім того, у всіх вказаних відповідях підприємством зазначено, що всі необхідні та наявні у декларанта документи вже надано до митного органу, інші документи надаватися не будуть.

Також 15.01.2024 відповідачем було направлено Позивачу повідомлення №441170, в якому зазначалося: «Повідомляє, що митна вартість товару, оформленого в максимально наближений час до часу експорту оцінюємого товару №1 складає 3,96 дол.США/кг. У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України, митний орган проводе процедуру консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органу».

ТОВ "Мультітул-Стандарт" зазначено, що разом із митною декларацією №24UA807200000671U1 вже подано відповідачу усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за частиною другою статті 53 МК України, так і додаткові документи за частинами 3, 4 статті 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом. Спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Подані ТОВ «Мультітул-Стандарт» документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару.

Відповідачем 16.01.2024 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000038/2, в якому вказано наступне: «…У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту.

Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57, 58, 59, 60 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; документ під кодом 9000 прайс лист №№RAJHANS20231010/2, але повинен бути зазначене під кодом « 3014» не можна вважати прайс-листом, адже містить інформацію тільки стосовно позицій, наданих до митного оформлення є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "Мультітул-Стандарт" з посиланням на зовнішньоекономічний контракт, та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс- лист) це довідник цін (тарифів)на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців; декларантом надана комерційна пропозиція №RAJHANS20230724 від RAJHANS TRADING FZCO де зазначено, що вони являються виробником товару, але згідно наданих до митного оформлення документів виробником товару являється PT ASIA CITRA PRATAMA; декларантом калькуляція собівартості RAJ/MUL231114 від 14.11.2023 від продавця товару, калькуляція собівартості від виробника товару декларантом не надано; декларантом не надана інформація, щодо вартості фрахту товару, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості; відсутня митна декларація країни відправлення, відсутні рахунки фрахту, договори перевезення, заявки перевезення тощо; наданий до митного оформлення звіт про оцінку майна №Б-11/01/24/05 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Згідно зі статею 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або фондом державного майна України.

Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (далі Національний стандарт №1) є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Відповідно до Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. У зв`язку з чим, наданий висновок підготовлений з порушенням вищезазначеного підходу, не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наведені у зв`язку з відсутністю документально підтверджених даних, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар 1) 3,96 дол.США/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного Рішення є наявна в митному органі цінова інформація за фактами митних оформлень, у максимально наближений час, що наявні: МД №UA500080/2023/12013 від 10.12.2023. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 МКУ: товар. 1) 3,96 дол.США/кг».

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000049 від 16.01.2024 року.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Мультітул-Стандарт" подано нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД №24UA807200000751U0 для випуску товарів у вільний обіг.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті електронних митних декларацій, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із частиною третьою статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою, п`ятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із пунктами 5, 6, 7 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частини перша, друга статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Положеннями частин першої, другої статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із частинами 1-3 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із частиною першою статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного Кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752, яку відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, який суд враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі №200/6521/20-а наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У постанові від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18 Верховний Суд також дійшов висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.

Відтак витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що перед прийняттям оскаржуваних рішень, після отримання ЕМД, поданих ТОВ "Мультітул-Стандарт" до митного органу, управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено декларанту ряд повідомлень щодо надання пояснень та додаткової інформації у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів.

Листами ТОВ "Мультітул-Стандарт", в яких викладено додаткові пояснення, повідомлено Харківську митницю, що підприємством були направлені до митного органу усі можливі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару по вказаним вище ЕМД. Інші документи, які знаходяться у митного органу, надаватися не будуть.

Суд звертає увагу, що надання позивачем додаткових документів повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог митного органу щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

Суд звертає увагу, що митним органом мають аналізуватись лише ті документи та відомості в них, що дійсно мають вплив на формування митної вартості товарів.

Правомірність такого підходу неодноразово оцінювалася судами, зокрема Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

З переліку витребуваних відповідачем документів неможливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути. Відтак, відповідач отримав від позивача вичерпну інформацію щодо додаткових документів, надання яких забезпечить митне оформлення товару за визначеною у декларації вартістю.

Зазначення відповідачем одночасно усіх можливих причин, що передбачені частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №820/2014/17, в якій Верховний Суд також вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 "Про захист особи відносно актів адміністративних органів".

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також зазначає, що факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Митним органом прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2024 №UA807000/2024/000019/2, від 08.01.2024 №UA807000/2024/000020/2, від 16.01.2024 №UA807000/2024/000038/2, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.01.2024 №UA807200/2024/000022, від 08.01.2024 №UA807200/2024/000023, від 16.01.2024 №UA807200/2024/000049.

Суд звертає увагу, що за змістом вказаних вище електронних митних декларацій №24UA807200000326U2 від 08.01.2024, №24UA807200000339U4 від 08.01.2024, №24UA807200000671U1 від 15.01.2024, які подавалися декларантом, розмитнення здійснювалося по аналогічному товару (трикотажне полотно, виготовлене з синтетичних волокон) в рамках одного контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023.

Виходячи з положень статті 53 МК України, для підтвердження митної вартості товару декларант надає необхідні та наявні у нього документи, передбачені частиною другою цієї статті, і виключно у випадку наявності у поданих документах розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, надає документи, передбачені частиною третьою статті 53 МК України.

Законодавчо встановлено, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів та інше.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, встановлених частиною третьою статті 53 МК України.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статті 53 МК України.

Одночасно з цим, відповідач у повідомленнях щодо митних декларацій запитував у позивача документи, які вже було подано останнім до направлення цих повідомлень (тобто, на момент відправлення повідомлень у відповідача вже були всі необхідні документи), або запитував документи, яких не існувало/не були наявними (тобто, вони не повинні надаватися відповідно до положень частини третьої статті 53 МК України), або вимагав документи, які не підпадають під ч.ч. 2, 3, 4 ст. 53 МК України (тобто, їх вимагання прямо заборонено ч. 5 статтті 53 МК України).

Окрім цього, у повідомленнях щодо митних декларацій відповідач запитував додаткові документи (які також вже було подано позивачем або їх не існувало/не були наявними), що підпадають під ч. 3 ст. 53 МК України та вимагають наявності законодавчо встановлених підстав для їх витребування, яких відповідач не мав.

Тобто, позивач хоча й не був зобов`язаний подавати додаткові документи відповідачу, проте, одночасно з Митними деклараціями надав розширений пакет документів (як основних, так і додаткових) для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів, але відповідач взагалі не взяв до уваги надані документи (про що в т.ч. свідчать повідомлення про необхідність подання декларантом документів, які вже були наявні у відповідача).

Відтак повнота поданих позивачем документів та відповідність характеристик товарів, зазначених у поданих документах, свідчать про необґрунтованість сумнівів відповідача у достовірності поданих відомостей.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин 1, 2, 5 статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Прийняті спірні рішення відносно митних декларацій №24UA807200000326U2 від 08.01.2024, №24UA807200000339U4 від 08.01.2024, №24UA807200000671U1 від 15.01.2024 містять аналогічні посилання відповідача, на те, «що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально».

Відповідно до статті 49 МК України «Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари». Митна вартість товару ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари та інші предмети, які підлягають митному обкладенню, на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; комісійні та брокерські; плата за використання об`єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до доданих документів на підтвердження митної вартості, вартість товару дол. США/м вказана у прайс-листах №RAJHANS20230927 від 27.09.2023 року, № RAJHANS20231010/2 від 10.10.2023 року. Загальна вартість товару, що відображена в митних деклараціях, підтверджена інвойсами № RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231114 від 14.11.2023 року.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231114 від 14.11.2023 року вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару, що підтверджується листами Постачальника №RAJ/MUL231031/2-1 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231031/1-1 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231114-1 від 14.11.2023 року.

Страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується листами Постачальника № RAJ/MUL231031/2-2 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231031/1-2 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231114-2 від 14.11.2023 року та листами ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» № 12/15-3 від 15.12.2023 року, № 12/15-1 від 15.12.2023 року, № 12/19-1 від 19.12.2023 року.

Отримання платежів від третіх осіб не передбачено Контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується листами Постачальника №RAJ/MUL231031/2-3 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231031/1-3 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231114-3 від 14.11.2023 року.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231114 від 14.11.2023 року комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується листами Постачальника №RAJ/MUL231031/2-4 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231031/1-4 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231114-4 від 14.11.2023 року.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231114 від 14.11.2023 року ліцензування не передбачено, що підтверджується листами Постачальника №RAJ/MUL231031/2-5 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231031/1-5 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231114-5 від 14.11.2023 року та листами ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» №12/15-4 від 15.12.2023 року, № 12/15-2 від 15.12.2023 року, № 01/10-2 від 10.01.2024 року.

Всі витрати вказано у калькуляціях № RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231114 від 14.11.2023 року, які також надавалися відповідачу та наявні в матеріалах справи, інші витрати відсутні.

Тобто, всі наведені вище документи на підтвердження складових митної вартості товару за митними деклараціями №24UA807200000326U2 від 08.01.2024, №24UA807200000339U4 від 08.01.2024, №24UA807200000671U1 від 15.01.2024 відповідачу було надано та вони вже знаходилися у відповідача. Розбіжності у наданих документах відсутні.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000019/2 від 08.01.2024, №UA807000/2024/000020/2 від 08.01.2024, №UA807000/2024/000038/2 від 16.01.2024 зазначено: «Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству:».

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Доводи митниці про сумніви у достовірності заявленого рівня митної вартості, є безпідставними, оскільки Позивачем був поданий пакет документів, яким підтверджено правильність визначення митної вартості, а митний орган не обґрунтував того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Судом з цього приводу враховано висновки, викладені у постановах ВС від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а та від 05.05.2022 року у справі № 2040/6019/18.

Спірні рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000019/2 від 08.01.2024, №UA807000/2024/000020/2 від 08.01.2024, №UA807000/2024/000038/2 від 16.01.2024 містять посилання: «документ під кодом 9000 прайс лист …, але повинен бути зазначене під кодом « 3014» не можна вважати прайс-листом, адже містить інформацію тільки стосовно позицій, наданих до митного оформлення є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" з посиланням на зовнішньоекономічний контракт, та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс- лист) це довідник цін (тарифів)на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;».

Відповідач, з-поміж іншого, запитував у позивача такі документи, передбачені ч. 3 статті 53 МК України, як каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції.

Такі документи складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації (на цьому також наголошено у постанові ВС від 27.01.2022 року у справі № 810/3667/15 (провадження № К/9901/7943/18)).

Судовим розглядом встановлено, що одночасно з митними деклараціями №24UA807200000326U2 від 08.01.2024, № 24UA807200000339U4 від 08.01.2024, №24UA807200000671U1 від 15.01.2024 позивачем надавалися відповідачу прайс-листи №RAJHANS20230927 від 27.09.2023 року, № RAJHANS20231010/2 від 10.10.2023 року. З цього приводу позивачем також зазначалося і у відповідях № 08/01/24-2 від 08.01.2024, №08/01/24-8 від 08.01.2024, №16/01/10-10 від 16.01.2024 на повідомлення від митниці декларанту.

При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, що кореспондується із правовою позицією, викладеною у постанові ВС від 08.12.2022 року у справі № 420/2792/19.

Прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс-листа, як на підставу для коригування митної вартості товару, що кореспондується із правовою позицією, викладеною у постановах ВС від 23 жовтня 2020 року у справі №810/690/17 та від 02.06.2022 року у справі № 460/2674/20, які враховуються судом.

Спірні рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000019/2 від 08.01.2024, №UA807000/2024/000020/2 від 08.01.2024, №UA807000/2024/000038/2 від 16.01.2024 містять посилання «декларантом не надана інформація, щодо вартості фрахту товару з Китаю, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості».

Згідно ст. 3 контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023, Поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються інвойсі.

У Commercial invoice (рахунках-фактурах) №RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231114 від 14.11.2023 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine/ CPT Kharkiv, Ukraine/ CPT Odessa, Ukraine відповідно.

Матеріали справи містять калькуляції собівартості товару № RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231114 від 14.11.2023 року, листи постачальника №RAJ/MUL231031/2-1 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231031/1-1 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231114-1 від 14.11.2023 року, інвойси № RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231114 від 14.11.2023 року, автотранспортні накладні № 2401/2 від 28.12.2024 року, № 2401/1 від 28.12.2023 року, № 1584 від 09.01.2024 року, які чітко та однозначно дозволяють встановити, що умовами поставки є CPT, вартість фрахту включено у вартість товару.

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (англ. Carriage Paid To) (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на постачальника.

Відтак умовами поставки CPT саме на постачальника покладається обов`язок оплатити всі витрати на транспортування товару, а тому додавати такі витрати під час визначення митної вартості не потрібно.

Це зазначено також у постанові ВС від 17.01.2023 року у справі № 0440/5532/18: "Якщо поставка імпортованих платником товарів…охоплює вартість завантаження та навантаження товару у постачальника і вартість пакування та маркування, то сторони контракту мають право встановити, що вартість упаковки та маркування входить до вартості товару, якщо інше не обумовлено в специфікаціях. Згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту така ціна товару включає вартість пакування, у зв`язку з чим, згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, під час визначення митної вартості ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар".

Спірні рішення №UA807000/2024/000019/2 від 08.01.2024, №UA807000/2024/000020/2 від 08.01.2024, №UA807000/2024/000038/2 від 16.01.2024 містять посилання відповідача на те, що нібито відсутня «митна декларація країни відправлення».

Пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення.

Тобто, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може лише додатково надаватися виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за її наявності.

З цього приводу судом враховано постанову ВС від 20 вересня 2023 року у справі №815/6805/17 (касаційне провадження № К/9901/53456/18).

Судом встановлено, що відповідачу одночасно з митними деклараціями надавалися декларації на підтвердження факту експорту товарів, а саме № MRN23PL322010NU6DAAJ9 від 29.12.2023, №MRN23PL322010NU6DAAQ4 від 29.12.2023, №MRN24ROCT190000008339 від 06.01.2024.

З огляду на те, що експортні декларації є додатковими документами у розумінні ч.3 ст. 53 МК України, то навіть їх не надання, не є підставою для невизнання визначеної декларантом митної вартості, адже ч. 2 статті 53 МК України такі документи не віднесені до обов`язкових для подання й, до того ж, не впливають на митну вартість як таку та не містять відомостей, необхідних для перевірки митної декларації (постанова ВС від 09.04.2021 року у справі №804/5143/16 (провадження №К/9901/30264/18)).

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000019/2 від 08.01.2024, №UA807000/2024/000020/2 від 08.01.2024, №UA807000/2024/000038/2 від 16.01.2024 вказано: «відсутні рахунки фрахту, договори перевезення, заявки перевезення тощо».

Пунктом 6 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що серед документів на підтвердження митної вартості товару надаються також: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Як вже було встановлено судовим розглядом, витрати на транспортування включені у вартість товару на умовах поставки CPT, а тому вимоги відповідача щодо надання документів відповідно до пункту 2.6 статті 53 Митного кодексу України, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до кордону України є безпідставними, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товару та покладені на продавця (постанова ВС від 23.03.2020 року у справі №804/4905/15).

Спірні рішення №UA807000/2024/000019/2 від 08.01.2024, №UA807000/2024/000020/2 від 08.01.2024 містять наступне: «відповідно до п.3 контракту RTF/MLS20230808 умови доставки постачальник забов`язаний, завантажити товар на борт судна в порту.., що свідчить про умови поставки ФОБ, тобто можливо не враховано морській фрахт та інші складові митної вартості товару;».

Відповідно до ст. 3 Контракту: «Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджується Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі».

На виконання ст. 3 Контракту, його сторони визначили, узгодили та вказали у інвойсах №RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 року, № RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 року умову поставки CPT, Харків.

Дослідивши наявні в матеріалах справи CMR № 2401/2 від 28.12.2024, № 2401/1 від 28.12.2023, судом встановлено, що:

- місцем навантаження товару є Гданськ, Польща;

- місцем розвантаження є Україна, що узгоджується зі ст. 3 Контракту та інвойсами №RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 року, № RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 року.

Тобто, Гданськ, Польща було транзитним/проміжним пунктом розвантаження товару, після якого товар вже надійшов до названого (кінцевого) місця призначення в Україну.

Суд наголошує, що саме по собі припущення митного органу («тобто можливо не враховано морській фрахт та інші складові митної вартості товару») про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості. В цьому контексті судом враховано висновки, викладені у постановах ВС від 06 вересня 2022 року у справі №826/2187/16 та від 02.07.2020 року у справі №803/916/17.

У рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000019/2 від 08.01.2024, №UA807000/2024/000020/2 від 08.01.2024, №UA807000/2024/000038/2 від 16.01.2024 вказано наступну підставу коригування: наданий до митного оформлення звіт про оцінку майна … взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Відповідно до Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. У зв`язку з чим, наданий висновок підготовлений з порушенням вищезазначеного підходу, не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наведені у зв`язку з відсутністю документально підтверджених даних.

Відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у звітах про оцінку майна, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, в інвойсах № RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 року, № RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231114 від 14.11.2023 року.

Незаконність коригування митної вартості на підставі такого додаткового документа, як звіт про оцінку майна, який митну вартість не підтверджує, висвітлено у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі №820/585/17, від 12 квітня 2023 року у справі №826/7411/15, від 25 серпня 2023 року у справі № 810/693/17, від 25 серпня 2023 року у справі № 826/3098/16, які враховуються судом.

Також у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000019/2 від 08.01.2024 вказано наступну підставу коригування: -декларантом підприємства було надано до митниці звіт Б-27/12/23/05 в якому в п.5.2.2 Розрахунок вартості, зазначено Вартість транспортування 5% від вартості на умовах поставки СPT Kharkiv, але при вартості 6800,72 $ - 5% складає 340,04 дол.США. Тобто вартість фрахту з Китая до Харкова не відповідає фрахту аналогічних поставок товарів.

Аналогічне посилання міститься у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000020/2 від 08.01.2024: «декларантом підприємства було надано до митниці звіт Б-27/12/23/05 в якому в п.5.2.2 Розрахунок вартості, зазначено Вартість транспортування 5% від вартості на умовах поставки СPT Kharkiv, але при вартості 32017,51 USD - 5% складає 1600,88 USD. Тобто вартість фрахту з Китая до Харкова не відповідає фрахту аналогічних поставок товарів;».

Дослідивши звіт про оцінку майна, суд встановив, що ринкова вартість на умовах CPT Kharkiv у доларах США, що визначена за одним із підходів (порівняльним) складає за товари Fabric art. AT 0,48, Fabric art. WT 0,80, Fabric art. SC 0,70, Fabric art. ET 0,25 за одиницю товару з урахуванням включення фрахту у вартість товару відповідно до вказаного звіту. Умовою поставки товару згідно інвойсів №RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 року є CPT. Вартість фрахту включено у вартість товару, що підтверджено і умовою поставки CPT, і, зокрема, листами постачальника №RAJ/MUL231031/2-1 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231031/1-1 від 31.10.2023 року та калькуляціями собівартості № RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 року, №RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 року. В свою чергу, вартість одиниці товарів Fabric art. AT, Fabric art. WT, Fabric art. SC, Fabric art. ET згідно вже наданих Відповідачу інвойсів № RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 року, № RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 року, калькуляцій собівартості №RAJ/MUL231031/2 від 31.10.2023 року, № RAJ/MUL231031/1 від 31.10.2023 року, прайс-листа №RAJHANS20230927 від 27.09.2023 року складає 0,49, 0,80, 0,71, 0,25 долара США відповідно, яка знаходиться в межах ринковій вартості подібного майна відповідно до п. 5.2.2. за порівняльним підходом і повністю відповідає ринковій вартості за п. 7 (загальний висновок) звіту про оцінку майна №Б-27/12/23/05 від 27.12.2023.

Митницею у спірному рішенні про коригування митної вартості №UA807000/2024/000038/2 від 16.01.2024 зазначено наступне твердження: «декларантом надана комерційна пропозиція №RAJHANS20230724 від RAJHANS TRADING FZCO де зазначено, що вони являються виробником товару, але згідно наданих до митного оформлення документів виробником товару являється PT ASIA CITRA PRATAMA;».

Згідно з приписами ч. 2 ст. 53 МК України комерційна пропозиція не віднесена до переліку документів, обов`язкових для подання до митного оформлення товару, тобто не є обов`язковою складовою при встановленні його митної вартості, а недоліки комерційної пропозиції не можуть вважатися перешкодою при наявності можливості встановлення митної вартості на підставі інших документів. Такий висновок викладений у постанові ВС від 15.04.2021 року у справі № 804/7757/16 і врахований судом.

Враховуючи що відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України комерційна пропозиція не віднесена до переліку документів, обов`язкових для подання до митного оформлення товару, тобто не є обов`язковою складовою при встановленні його митної вартості, то зауваження щодо комерційної пропозиції №RAJHANS20230724 не можуть вважатися перешкодою при наявності можливості встановлення митної вартості на підставі поданих документів

У спірному рішенні про коригування митної вартості №UA807000/2024/000038/2 від 16.01.2024 хибно зазначено обґрунтування: «декларантом калькуляція собівартості RAJ/MUL231114 від 14.11.2023 від продавця товару, калькуляція собівартості від виробника товару декларантом не надано;».

Пунктом 3 ч. 4 ст. 53 МК України серед документів, які подаються декларантом у випадку наявності зв`язку між покупцем та продавцем, встановлено розрахунок ціни (калькуляцію). Тобто, чинним законодавством не заборонено подання декларантом калькуляції собівартості саме від продавця. Такий висновок викладений у постанові ВС від 18.06.2020 року у справі № 820/733/17 та від 05.02.2019 року у справі № 820/11866/15 і врахований судом.

Іншими підставами коригування, викладеними у спірних рішеннях є: « 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари».

Інформація щодо угод на ідентичні або подібні товари є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 МК України, а тому їх вимагання прямо забороняється ч.5 ст.53 МК України.

Обґрунтування відповідача як про ненадання позивачем інформації щодо угод на ідентичні товари, яка не є в розумінні ст. 53 МК України документом, що має подаватися декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, так і про відсутність цієї інформації в розпорядженні митного органу, не є підставою для застосування другорядного методу та свідчать про безпідставність також другої підстави, вказаної у спірних рішеннях

Пунктом 4 ч. 2 ст. 55 МК України прямо встановлено, що, серед іншого, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Проте, в оскаржуваних рішеннях відповідач не вказав конкретні обставини, які викликали у митного орану відповідні сумніви, не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару, спірні рішення не містять обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної Відповідачем у рішеннях, що доводило б обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, та не розкриває конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на його невідповідність вимогам ч. 2 ст. 55 МК України.

У повідомленнях/рішеннях відповідачем не зазначено жодних реальних розбіжностей у документах, що стосуються числового значення заявленої митної вартості, також не наведені наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, надані позивачем документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених Позивачем у Митних деклараціях та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Більш того, самі по собі припущення Відповідача про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей не є достатніми для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Також підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в Митних деклараціях, поданих позивачем, стала цінова інформація на подібні товари.

Посилання у спірних рішеннях лише на номери митних декларацій та їх дати, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування відповідачем можливості визначення митної вартості за другорядним методом.

Дана позиція підтримана ВС у постанові від 13.01.2022 у справі №520/11061/2020:

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що текст рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару, як і письмові пояснення митниці у поданому ним відзиві на позовну заяву, не містить жодних відомостей про подібність товарів за поданою заявником через декларанта митними деклараціями №UA500110/2020/9287 від 08.08.2020, №UA100130/2020/707104 від 04.08.2020, №UA500500/2020/500931 від 07.08.2020, №UA100130/2020/707010 від 03.07.2020 та про схожість умов поставки товару.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів

Поряд із тим, судом першої інстанції враховано, що текст спірного рішення про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Своєю чергою, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту, за висновком суду першої інстанції, не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій як на джерела цінової інформації не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості правоможності щодо митної вартості за резервним методом.

Відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Таким чином, надані позивачем до суду так і відповідачу, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документи на підтвердження митної вартості товару у повній мірі підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, у зв`язку з чим оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2024 №UA807000/2024/000019/2, від 08.01.2024 №UA807000/2024/000020/2, від 16.01.2024 №UA807000/2024/000038/2 необґрунтовані та підлягають скасуванню в судовому порядку.

При цьому, суд звертає увагу, що подання до митного оформлення нових митних декларацій жодним чином не перешкоджає, не відміняє та не виключає права позивача на оскарження в судовому порядку рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті ЕМД, прийнятих за первинно поданими митними деклараціями, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 18.05.2022 року у справі №520/3246/2020, від 03.11.2022 у справі №П/811/1614/16.

Щодо позовної вимоги про скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.01.2024 №UA807200/2024/000022, від 08.01.2024 №UA807200/2024/000023, від 16.01.2024 №UA807200/2024/000049, суд зазначає наступне.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованої Харківською митницею карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.01.2024 №UA807200/2024/000022, від 08.01.2024 №UA807200/2024/000023, від 16.01.2024 №UA807200/2024/000049.

Відтак об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики (постанова Верховного Суду від 17.05.2022 у справі №809/506/17).

Отже, позовні вимоги у цій частині також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі v. Finlandвід 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spainвід 09.12.1994, статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт".

Щодо стягнення на користь позивача витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50000,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити саме з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такий підхід застосовано Великою Палатою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

На підтвердження надання адвокатом позивачу правничої допомоги до суду надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ за №1178318 від 15.03.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською дальністю №1709; договір про надання правової допомоги від 01.03.2024; додаткова угода № 1 до договору про надання правової допомоги №б/н від 01.03.2024; додаткова угода № 2 до договору про надання правової допомоги №б/н від 01.03.2024, платіжна інструкція від 14.03.2024 № 1377 у сумі 50000,00 грн.

Відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги від 01.03.2024 Бюро приймає на себе зобов`язання про надання правової допомоги клієнту щодо визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2024 №UA807000/2024/000019/2 та картку відмови від 08.01.2024 №UA807200/2024/000022; рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2024 №UA807000/2024/000020/2 та картку відмови від 08.01.2024 №UA807200/2024/000023; рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2024 №UA807000/2024/000038/2 та картку відмови від 16.01.2024 №UA807200/2024/000049, винесених Харківською митницею на суму надмірно нарахованих митних платежів через коригування у розмірі 908 541,67 грн.

У Додатковій угоді №2 до Договору про надання правової допомоги від 01.03.2024 визначено фіксовану суму гонорару за надання правової допомоги за цим договором у розмірі 50000,00 грн. Сплата клієнтом гонорару у повному обсязі визначено у п. 2 Додаткової угоди № 2 - до кінця березня 2024 року.

Вартість послуг із надання правничої допомоги позивачем сплачена у повному обсязі 14.03.2024, що підтверджується платіжною інструкцією №1377 у сумі 50000,00 грн.

Відповідно до положень частини восьмої статті 137 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник Харківської митниці у відзиві на адміністративний позов навів заперечення щодо витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають розподілу, зазначивши, що вартість правової допомоги в розмірі 50000,00 грн є безпідставною, неспівмірною та не підлягає задоволенню, враховуючи фактичний обсяг послуг, наданих адвокатом позивачу по даній судовій справі, критерії «розумного» та «співмірного» розміру витрат на оплату послуг адвоката. Таким чином, на думку відповідача, розмір гонорару є завищеним.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу наданих робіт суд зазначає, що сума надання послуг правничої допомоги не можна вважати співмірною зі складністю предмета спору.

Суд зазначає, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до статті 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ввдтак розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що в межах даної справи досліджувалось питання правомірності рішень Харківської митниці про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що дана адміністративна справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін за наявними матеріалами справи, відноситься до справ незначної складності та Верховним Судом висловлена стала позиція щодо спірних правовідносин.

Крім того, позивачем не надано суду детального опису робіт (наданих послуг), витрат часу на надання правничої допомоги, як того вимагає частина четверта статті 134 КАС України, оскільки розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із складністю виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг),обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Проаналізувавши вищенаведені норми процесуального законодавства, умови договору про надання правової допомоги та додаткових угод, а також і зміст наданих послуг з урахуванням позиції, складності справи, суд приходить до висновку, що визначення їх обсягу і розміру у загальній сумі 50000,00 грн не відповідає критеріям розумності та обґрунтованості.

Водночас, судом враховано, що дана справа не є складною, враховуючи ціну позову, а спірні правовідносини такими, що вимагали ретельної підготовки та вивчення значного обсягу первинної документації.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням того, що позовну заяву задоволено, оцінивши рівень витрат позивача на правничу допомогу, а також те, що їх сума була неспівмірною зі складністю предмета спору, виходячи із критеріїв розумності та пропорційності оплати послуг адвоката, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на надання правничої допомоги та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" (вулиця Коновальця Євгена, будинок 17, квартира 9, місто Конотоп, Сумська область, 41602, код ЄДРПОУ: 43856496) до Харківської митниці (вулиця Короленка, будинок 16Б, місто Харків, Харківська область, 61003, код ЄДРПОУ: 44017626) про визнання протиправним, скасування рішень та карток відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000019/2 від 08.01.2024 року та картку відмови №UA807200/2024/000022 від 08.01.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000020/2 від 08.01.2024 року та картку відмови №UA807200/2024/000023 від 08.01.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000038/2 від 16.01.2024 року та картку відмови №UA807200/2024/000049 від 16.01.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" (вулиця Коновальця Євгена, будинок 17, квартира 9, місто Конотоп, Сумська область, 41602, код ЄДРПОУ: 43856496) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вулиця Короленка, будинок 16Б, місто Харків, Харківська область, 61003, код ЄДРПОУ: 44017626) судовий збір у розмірі 22 712,13 грн (двадцять дві тисячі сімсот дванадцять гривень 13 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" (вулиця Коновальця Євгена, будинок 17, квартира 9, місто Конотоп, Сумська область, 41602, код ЄДРПОУ: 43856496) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вулиця Короленка, будинок 16Б, місто Харків, Харківська область, 61003, код ЄДРПОУ: 44017626) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок)

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 20.12.2024.

Суддя Ольга НІКОЛАЄВА