Ухвала

від 19.12.2024 по справі 520/33609/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання прийняття позову до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог, про повернення позову в частині позовних вимог

19 грудня 2024 р. справа №520/33609/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) доГоловного управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, адміністративний орган, владний суб"єкт, орган публічної адміністрації)про1) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 8590177-2417-2023-UA63120050000019867 від 05.12.2023 року; 2) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 692228-2417-2023-UA63120050000019867 від 23.05.2024 року,

встановив:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2024р. даний позов було залишено без руху у зв"язку із подачею поза межами строку згідно з ч.2 ст.122 КАС України без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та без доказів поважних причин пропуску строку звернення до суду.

16.12.2024р. до суду від представника заявника надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, у якій: 1) стосовно податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №8590177-2417-2023-UA63120050000019867 від 05.12.2023 року зазначено, що про наявність податкового повідомлення-рішення про визначення суми орендної плати з фізичної особи в розмірі 45 233,73 грн. за період 2023 рік позивачка дізналась з електронного кабінету платника податків. 02.02.2024 року ОСОБА_1 в дистанційному режимі було укладено договір про надання правової допомоги та подано позов до Харківського окружного адміністративного суду про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №08590177-2417-2023-UA63120050000019867 (справа №520/4688/24). Разом з тим, позов про визнання протиправним та скасування ППР № 08590177-2417- 2023-UA63120050000019867 поданий з тих підстав, що розрахунок орендної плати здійснено без врахування умов укладеного договору та на підставі сумнівних даних реєстрів. На момент підготовки та подання позову, а саме лютий 2024 року, враховуючи, що договір про надання правової допомоги був укладений дистанційно (у зв`язку із перебування позивача за кордоном), адвокату не було відомо про наявність інвалідності у ОСОБА_1 , а про її наявність стало відомо лише при особистій зустрічі з адвокатом у вересні 2024 року. Таким чином, про наявність інвалідності та відповідно порушення прав ОСОБА_1 як інваліда першої групи стало відомо у вересні 2024 року; 2) стосовно податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №692228-2417-2023-UA63120050000019867 від 23.05.2024 року зазначено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми орендної плати з фізичної особи в розмірі 47 540,65 грн. за період 2024 рік не надходило платнику податків поштовою кореспонденцією та не отримувалось ОСОБА_1 . Про наявність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачка дізналась у зв`язку із надходженням до електронного кабінету платника податків, де запис про вручення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з`явився 11.09.2024 року, що підтверджується роздруківкою з електронного кабінету платників податків.

Вирішуючи питання про належність оформлення заявником позову та усунення відображених в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2024р. недоліків в оформленні позову, суд керується наступними підставами та мотивами.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Судом виявлено, що позов подано поза межами строку звернення до суду згідно з ч.2 ст.122 КАС України.

Так, предметом позову є правовий акт індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень - податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області №8590177-2417-2023-UA63120050000019867 від 05.12.2023 року та №692228-2417-2023-UA63120050000019867 від 23.05.2024 року.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до суду із вимогою про скасування цього рішення суб"єкта владних повноважень складає 6 місяців від дати, коли особа дізналась або не могла не дізнатись про існування податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області №8590177-2417-2023-UA63120050000019867 від 05.12.2023 року та №692228-2417-2023-UA63120050000019867 від 23.05.2024 року.

Суд зауважує, що відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

У силу спеціального застереження за п.45.1 ст.45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно з п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду врегульований статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої цієї статті позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України)

Наведені норми встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим - третім пункту 56.18 визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 58.19 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України в системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань.

У постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

У вказаній постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення може бути оскаржено до суду у строки, встановлені частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України від календарної дати отримання платником податків цього рішення суб"єкта владних повноважень за правилами ст.ст.42, 45 Податкового кодексу України.

Позов до суду сформовано в системі "Електронний суд" та подано до суду 08.12.2024р. та зареєстровано судом 09.12.2024р., тобто по минуванню проміжку часу у шість місяців від календарної дати винесення оскаржених рішень суб"єкта владних повноважень.

Стосовно викладених тверджень представника заявника відносно податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №8590177-2417-2023-UA63120050000019867 від 05.12.2023 року суд зазначає, що в межах справи №520/4688/24 дане рішення контролюючого органу було оскаржено шляхом подання заявником позову до суду 21.02.2024р.

Суд зауважує, що нормами КАС України не розкрито зміст правових категорій "поважна причина пропуску процесуального строку", "дата, коли особа дізналась про порушення права", "дата, коли особа повинна була дізнатись про порушення права", але відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при застосуванні норми права суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, висновки Верховного Суду з приводу застосування ст.ст.118, 121-123 КАС України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.07.2023р. по справі №990/154/22, у постанові Верховного Суду від 12.09.2019р. по справі №826/3318/17, у постанові Верховного Суду від 28.03.2023р. по справі №826/3318/17, у постанові Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19, у постанові Верховного Суду від 06.04.2023р. у справі №320/7204/21, у постанові Верховного Суду від 31.03.2021р. по справі №520/3047/2020, у постанові Верховного Суду від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20, у постанові Верховного Суду від 10.01.2023р. у справі №640/3489/21.

Зокрема, за правовою позицією постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.07.2023р. у справі №990/154/22: 1) порівняльний аналіз словоформ "дізналася" та "повинна була дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через неналежну реалізацію своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду; 2) Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов.

До кола поважних причин пропуску процесуального строку можуть бути віднесені реально існуючі обставини фактичної дійсності, які не залежать від внутрішньої волі заінтересованої особи, мали місце протягом перебігу пропущеного строку і створюють істотні та обєктивно непереборні чи нездоланні перешкоди або труднощі у виконанні конкретної процесуальної дії у межах встановленого законом проміжку часу, у тому числі і дії з подання позову (постанова Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19, постанова Верховного Суду від 06.04.2023р. у справі №320/7204/21).

Суд вважає, що докази існування поважних причин пропуску строку звернення до суду відповідно до ч.1 ст.77, ч.2 ст.79, ч.1 ст.123, ч.2 ст.123, ч.4 ст.161, ч.6 ст.161 КАС України повинні бути подані особою до суду разом (одночасно) із позовом, оскільки на етапі вирішення питання стосовно відкриття провадження у справі у суду відсутні повноваження витребовувати будь-які докази, але існує обовязок визначитись із достатністю підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Саме такі за змістом правові позиції сформульовані у постанові Верховного Суду від 31.03.2021р. по справі №520/3047/2020, постанові Верховного Суду від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20, постанові Верховного Суду від 01.06.2023р. по справі №300/4156/22, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2024р. у справі №990/12/24, постанові Верховного суду від 22.05.2024р. у справі №520/8606/22

Так, у постанові Верховного Суду від 31.03.2021р. по справі №520/3047/2020 та у постанові Верховного Суду від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20 прямо та однозначно указано, що суд вивчає лише ті докази, що надійшли разом з позовною заявою.

Окрім того, за правовою позицією постанови Верховного Суду від 01.06.2023р. по справі №300/4156/22 суд не наділений повноваженнями щодо самостійного визначення чи пошуку обставин, що зумовили об`єктивну неможливість позивачем у визначений законодавством строк реалізувати своє право на подання позову. Такі обставини наводяться Позивачем у відповідній заяві, підтверджуються доказами та оцінюються судом на предмет об`єктивної неможливості подати позов за правилами, визначеними КАС України.

У силу правового висновку п.31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2024р. у справі №990/12/24 суд перевіряє обставини пропуску строку на підставі клопотання особи, в якому наведено поважність причин пропуску строку, та поданих нею доказів, яким буде надано відповідну правову оцінку.

У силу правового висновку п.52 постанови Верховного суду від 22.05.2024р. у справі №520/8606/22 для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність та непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

Указане обумовлено тим, що згідно з п.5 ч.1 ст.171 КАС України за загальним правилом суддя після одержання позовної заяви з`ясовує - чи подано позов у строк, установлений законом (а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) і у силу ч.2 ст.19 Конституції України не має повноважень діяти у будь-який інший спосіб, у тому числі витребовувати докази з власної ініціативи або відкладати вирішення даного питання на подальше з метою пересвідчення в обізнаності позивача як учасника суспільних відносин із станом власних прав (інтересів) та обовязків.

Отже, саме на стадії вирішення питання про прийняття позову до розгляду суд повинен визначитись із достатністю підстав для визнання причин пропуску строку на звернення до суду поважними, для чого повинен дослідити та оцінити саме надані позивачем докази виключно у контексті подання позову із дотриманням вимог ч.1 ст.121, ч.2 ст.122, ч.1 ст.123, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, п.5 ч.1 ст.171, ч.2 ст.171 КАС України.

Відтак, позивач під час звернення до суду у тексті відповідного процесуального документа повинен зазначити дату обізнаності з порушенням того права, на захист якого було подано позов та подати на підтвердження власних доводів з даного приводу належні, допустимі, достатні та достовірні докази, а суд повинен перевірити юридичну спроможність та фактичну доказанність задекларованого позивачем твердження, але не має обов`язку у разі невиконання позивачем вимог процесуального закону у цій частині за власною ініціативою пересвідчуватись у справжньому існуванні будь-яких інших причин пропуску строку звернення до суду, окрім тих, які були зазначені власне позивачем.

З наведеного слідує, що саме позивач обтяжений процесуальним обовязком довести перед судом існування поважних причин пропуску строку на звернення до суду.

Невиконання позивачем цього обовязку має наслідком повернення позову.

При цьому суд зважає, що за правовою позицією, сформульованою у постанові Верховного Суду від 14.09.2023р. у справі №520/12477/22: 1) поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.; 2) Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

Також суд зважає, що за правовою позицією постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2023р. у справі №990/139/23: «Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що у процесі прийняття рішень про поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Суд виходить таких міркувань: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, унаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, що були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд відмічає, що про існування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №8590177-2417-2023-UA63120050000019867 від 05.12.2023 року заявник довідався не пізніше - 20.02.2024р., коли було складено позов, поданий у межах справи №520/4688/24.

Отже, з 20.02.2024р. часу позивач був обізнаний із наявністю податкового повідомлення-рішення від 05.12.2023р. №8590177-2417-2023-UA63120050000019867, проте з позовом звернувся лише 08.12.2024р.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Суд зважає, на те, що за визнаними самим заявником обставинами підстави оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №8590177-2417-2023-UA63120050000019867 від 05.12.2023 року у справі №520/4688/24 та підстави оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №8590177-2417-2023-UA63120050000019867 від 05.12.2023 року у справі №33609/24 не співпадають.

Тому суд не знаходить підстав для застосування у спірних правовідносинах приписів п.2 ч.1 ст.170 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зауважує, що виявлення заявником нових істотних обставин справи та формулювання заявником нових підстав позову не є поважною причиною поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду, позаяк відповідно до п.1 ч.2 ст.361 КАС України чітко, однозначно та безумовно віднесено законодавцем до підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Доводи заявника з приводу строку звернення до суду та необізнаністю адвоката із наявністю у позивача статусу особи з інвалідністю у даному конкретному випадку наразі не можуть бути визнані переконливими та достатніми у розумінні п.5 ч.1 ст.171 КАС України для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду, але у зв`язку із викладенням інших підстав про оскарженні податкового повідомлення-рішення від 05.12.2023р. №8590177-2417-2023-UA63120050000019867 позов в даній частині позовних вимог підлягає поверненню на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України.

Доводи заявника з приводу строку звернення до суду в частині позовних вимог про скасування податкового повідомленя - рішення №692228-2417-2023-UA63120050000019867 від 23.05.2024 року та необізнаністю із оскаржуваним податковим повідомленням рішенням у даному конкретному випадку наразі не можуть бути визнані переконливими та достатніми у розумінні п.5 ч.1 ст.171 КАС України для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду, але зміст обраних заявником аргументів явно та очевидно не виключає ймовірності існування дійсних перешкод у своєчасному зверненні до суду, а тому обґрунтованість цих доводів підлягає перевірці доказами, котрі мають знаходитись у відповідача і не можуть бути витребувані судом на даному етапі відправлення правосуддя.

Оскільки матеріали позову за іншими критеріями не містять явних та очевидних у розумінні ст.ст.21, 25, 26, 45, 160, 161, 171, 172 КАС України перешкод для початку процедури вирішення ініційованого спору у порядку адміністративного судочинства, то суд вважає за справедливе прийняти рішення про відкриття провадження у справі в даній частині позовних вимог.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 121-123, 160, 161, 171, 175, 241-243, 248, 256, 257, 262, 295 КАС України, суд

ухвалив:

1.Викладені в заяві від 16.12.2024р. доводи визнати недостатніми підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №8590177-2417-2023-UA63120050000019867 від 05.12.2023 року. Заяву про поновлення строку звернення до суду від 16.12.2024р. в даній частині - залишити без задоволення. Вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2024р. у справі №520/33609/24 в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №8590177-2417-2023-UA63120050000019867 від 05.12.2023 року - визнати невиконаними.

2. Позов в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №8590177-2417-2023-UA63120050000019867 від 05.12.2023 року - повернути.

3.Прийняти позов до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 692228-2417-2023-UA63120050000019867 від 23.05.2024 року.

Роз`яснити, що надсилання процесуальних документів або учасникам справи, або представникам учасників справи буде здійснюватись або відповідно до ч.5 ст.18 КАС України з урахуванням правового висновку постанови Верховного Суду від 08.02.2024р. у справі №480/8341/22, або за указаними у відповідних процесуальних документах адресами учасників справи (у разі відсутності обов"язку здійснювати реєстрацію електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі). Сповістити, що інформація відносно справи може бути отримана за посиланням: http://court.gov.ua/fair/sud2070.

4.Здійснювати розгляд та вирішення справи одноособовим складом суду у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін справи.

5.Зобов`язати відповідача подати до суду: 1) відзив на позов, де чітко та однозначно зазначити про те, які з викладених у позові обставин визнаються, а які заперечуються; 2) усі докази на підтвердження власних аргументів проти позову, а також повного, вичерпного і всебічного висвітлення обставин спору та спростування доводів заявника, зокрема, але не виключно: про доведення факту існування оскарженого рішення до відмова заявника; докази направлення заявнику оскарженого податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 692228-2417-2023-UA63120050000019867 від 23.05.2024 року та за наявності оригінал або належним чином засвідчені копії читабельної якості повернутого рекомендованого листа з повідомленням про вручення поштового відправлення з Довідкою про причини повернення/досилання в частині дати, відображеної на поштовому штемпелі, проставленому на вищезазначеній довідці; детальний розрахунок плати за землю за 2023 рік у вигляді орендної плати з фізичних осіб по земельній ділянці, розташованій за адресою Харківська область, Харківський район, с. Вільхівка, вул. Набережна (50 років СРСР), 37, кадастровий номер 6325184001:00:003:0052, площею 0.0721 га, який використано при винесенні податкового повідомлення-рішення №692228-2417-2023-UA63120050000019867 від 23.05.2024 року; документи про нормативно-грошову оцінку вказаної земельної ділянки; усі матеріали, які використовувались суб"єктом владних повноважень при винесенні оскарженого правового акту індивідуальної дії; докази відповідності оскарженого рішення вимогам ч.2 ст.2 КАС України; 4) письмові пояснення та докази з приводу існування поважних причин ненадання відзиву на позов, 5) заяви про наявність наміру на вчинення відповідної процесуальної дії, котра залежить виключно від розсуду особи (подання відповіді на відзив та заперечень тощо) - у строк не пізніше 15 днів з дати одержання цієї ухвали.

6.Запропонувати сторонам справи подати до суду: відповідь на відзив та заперечення протягом трьох календарних днів від одержання відповідних процесуальних документів від іншої сторони справи разом з доказами про таку дату; заяви про наявність наміру на вчинення відповідної процесуальної дії, котра залежить виключно від розсуду особи (подання відповіді на відзив та заперечень тощо) - у строк не пізніше 15 днів з дати одержання цієї ухвали. Роз`яснити, що про неможливість подання доказів слід письмово повідомити суд протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

7.Роз`яснити наявність процесуальних прав і обов`язків, передбачених ст.44, 45, 47, 60, 131 КАС України та неприпустимість як зловживання процесуальними правами, так і недобросовісного виконання процесуальних обов`язків.

8.Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання, оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Сліденко