Рішення

від 20.12.2024 по справі 520/92/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 грудня 2024 року справа № 520/92/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григоров Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Дергачівської територіальної громади Харківської області в особі Дергачівської міської ради (площа Перемоги, буд. 5,м. Дергачі,Харківська область,62303, код ЄДРПОУ: 04059496) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дергачівської міської ради від 03.12.2021р. № 2375-275 "Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,1950 га за адресою: АДРЕСА_2 ";

- зобов`язати Дергачівську міську раду розглянути на найближчій сесії клопотання ОСОБА_1 від 30.10.2021 року шляхом надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,1950 га за адресою АДРЕСА_2 .

В обґрунтування заявленого позову позивачка зазначила, що 30.10.2021р. вона звернулася до відповідача із клопотанням (заявою) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,1950 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Проте, Дергачівською міською радою прийнято оскаржуване рішення, яким було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Позивачка вважає, що оскаржуване рішення не містить в собі жодного посилання на норму закону стосовно невідповідності клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Ухвалою суду від 21.01.2022р. відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2024 р. через звільнення судді ОСОБА_2 з посади, суддею у справі визначено суддю Григорова Д.В.

Ухвалою суду від 13.08.2024р. прийнято до розгляду адміністративну справу суддею Григоровим Д.В.

Відповідач позов не визнав, надавши до суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначив, що оскаржуване рішення винесено згідно норм чинного законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 30.10.2021р. звернулася до відповідача із клопотанням (заявою) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,1950 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) яка розташована за адресою АДРЕСА_2 . До клопотання позивачкою було долучено копії паспорта та РНОКПП та графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

За наслідками розгляду вказаного клопотання Дергачівською міською радою Харківського району Харківської області на XX сесії VIII скликання ухвалено рішення від 03.12.2021р. № 2375-275 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території Дергачівської міської ради, АДРЕСА_2 , у зв`язку з невідповідністю вимогам закону.

Не погоджуючись із наведеним, позивачка звернулася до суду .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України (далі ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами абз. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч. 3 ст. 116 ЗК України).

Пунктом "б" частини 2 статті 121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з ч. 1 ст. 117 ЗК України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно приписів ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також визначено строк, протягом якого відповідним органом має бути розглянуто клопотання особи, зацікавленої в одержанні у користування земельної ділянки, про надання дозволу на розробку проекту відведення.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України, а тому відмова у вирішенні заяви на будь-яких інших підставах, які не передбачені даною нормою, суперечить вимогам закону.

Аналогічна правова позиція із цього приводу неодноразово була висловлена Верховним Судом у своїх постановах від 25.02.2020 року в справі за № 723/1964/14-а, від 15.04.2020 року в справі за № 638/15764/17, від 15.04.2020 року в справі за № 638/15764/17, від 22.04.2020 року в справі за № 818/1707/16 та від 14.05.2020 року в справі за № 360/536/17-а, та інших.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону № 280/97-ВР.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету. Згідно абз. 2 ч. 2 зазначеної вище статті рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

В даній справі судом встановлено, що при розгляді клопотання позивачки від 30.10.2021р. відповідач, ухвалюючи управлінське рішення про відмову у наданні дозволу, не навів жодного обґрунтування прийнятого рішення , як того вимагає положення статті.

З врахуванням викладеного слід погодитися з доводами позовної заяви про те, що оскаржуване рішення не містить в собі жодного посилання на норму Закону, якому б не відповідало клопотання позивачки про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Перевіряючи оскаржуване рішення з урахуванням меж, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України, та, зокрема, чи прийнято воно:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зауважує, що рішення від 03.12.2021р. № 2375-275 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача розглянути на найближчій сесії клопотання позивачки шляхом надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, суд вказує наступне.

За Рекомендацією № R (80) 2 комітету державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.2 ст.2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд зазначає, що у даній справі повноваження стосовно надання дозволу на виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі вказаної земельної ділянки у власність, регламентовано приписами Земельного кодексу України. Відтак зазначені повноваження відповідача та порядок їх реалізації належать до його компетенції, що свідчить про їх дискреційність, що унеможливлює втручання суду в реалізацію останніх.

Таким чином, вирішення питання стосовно надання дозволу на виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі вказаної земельної ділянки у власність є дискреційним, а відтак відповідач не може бути зобов`язаний судом розглянути на найближчій сесії клопотання позивачки шляхом надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

З огляду на викладене позовні вимоги про зобов`язання відповідача розглянути на найближчій сесії клопотання позивачки шляхом надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, задоволенню не підлягають.

При цьому суд бере до уваги положення абз. 2 частини 4 ст. 245 КАС України, за якими у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином суд також вбачає підстави, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, для виходу за межі заявлених позовних вимог та необхідність зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивачки про надання дозволу на виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з урахуванням висновків суду.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 246 КАС України, у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

У зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено та який діє на даний час.

Таким чином, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Як зазначалося вище, вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено підпунктом 5 пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Відтак суд доходить висновку про існування обставин, що унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в зобов`язальній частині, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, є підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до усунення таких обставин.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 242-243, 245-246, 258 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дергачівської міської територіальної громади в особі Дергачівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області від 03.12.2021р. № 2375-275 "Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,1950 га за адресою: АДРЕСА_2 ".

Зобов`язати Дергачівську міську раду Харківського району Харківської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.10.2021 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,1950 га за адресою АДРЕСА_2 , та ухвалити відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відстрочити виконання рішення суду в частині зобов`язання Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області - до припинення (скасування) воєнного стану в Україні або внесення змін до законодавства України щодо зняття заборони безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, встановленої підпунктом 5 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Стягнути з Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 04059496) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 496,20 (чотириста дев`яносто шість гривень) 20 коп. Решту судових витрат залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.В. Григоров