Рішення
від 10.12.2024 по справі 520/23186/24
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 грудня 2024 року справа № 520/23186/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Григоров Д.В.

при секретарі судового засідання Глівінська Ю.О.,

за участю:

представників позивача - Носов К.В., Журков В.І.,

представників відповідача - Гуда К.П., Чумаченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "НОВЕ ЖИТТЯ" (вул. Центральна, буд. 3,с. Олександрівка (Валківський),Харківська обл., Богодухівський р-н,63054, код ЄДРПОУ30957436) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове Життя" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України від 26.04.2024 :

№00225790713 про зменшення від`ємного значення податку на додану вартість за податковий (звітний) період грудень 2023 року на суму 71 779,0 грн;

№00225820713 про збільшення грошового зобов`язання по податку на додану вартість у сумі 193 441 440,0 грн. (у т.ч. за податковими зобов`язаннями 154 753 152,0 грн, за штрафними санкціями 38 688 288,0 грн.);

№00225850713 про збільшення грошового зобов`язання по податку на прибуток підприємств у сумі 10 355 423,75 грн. (у т.ч. за податковими зобов`язаннями 8 284 339,0 грн, за штрафними санкціями 2 071 084,75 грн.);

№00225960713 про нарахування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за листопад 2022, січень 2023 року у сумі 6476,82 грн.;

№00225990713 про нарахування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за листопад 2022, січень 2023 року у сумі 608,06 грн.;

№00226070713 про нарахування адміністративного штрафу та інші санкції у сумі 1020 грн;

№00226020713 про нарахування штрафної санкції за несвоєчасну сплату єдиного податку за 022, січень, травень, серпень 2023 року у сумі 258 810,77 грн.;

№00226040713 про нарахування штрафної санкції за несвоєчасну сплату єдиного податку за листопад 2022, січень, травень, серпень 2023 року у сумі 23 212,85 грн.;

№00226090713 про нарахування штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за травень 2023 року у сумі 250,21 грн.;

№00226150713 про нарахування штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за період квітень, вересень 2022 року у сумі 2 456,11грн.

від 12.07.2024:

№00394100713 про нарахування штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за період листопад 2020 грудень 2023 року у сумі 36 755 446,00 грн;

№00394400713 про нарахування штрафної санкції за несвоєчасну сплату орендної плати за травень, липень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, серпень 2023 року у сумі 4 242,52 грн.;

№00394280713 про нарахування штрафної санкції за несвоєчасну сплату орендної плати за травень, липень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, серпень 2023 року у сумі 19523,14 грн.

Ухвалою суду від 23.08.2024р. відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.09.2024р. об`єднано до спільного розгляду і вирішення позовні вимоги по адміністративним справам №520/23186/24 та №520/23380/24, присвоєно об`єднаній адміністративній справі загальний №520/23186/24.

Ухвалою суду від 11.09.2024р. суд перейшов до стадії підготовчого провадження у порядку загального позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити.

Позивач надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої підтвердив раніше викладені доводи, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Так само, сторони надали до суду додаткові пояснення на обгрунтування позовних вимог та заперечень проти них.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі. Представники відповідача проти позову заперечували та просили в його задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив наступне.

У зв`язку з отриманням відомостей від державного реєстратора щодо реорганізації шляхом виділу ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ», з посиланням на підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пункти 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 75.1 статті 75, підпункт 78.1.7 пункту 78.1, статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункт 69.21 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, пункту 2 частини першої статті 13, частини шістнадцятої статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» відповідачем ГУ ДПС у Харківській області було видано наказ від 18.12.2023 р. № 5481-П «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного сільськогосподарського підприємства «НОВЕ ЖИТТЯ» (код ЄДРПОУ 30957436), відповідного до якого приписано провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача з 15.01.2024р. тривалістю 5 днів за період діяльності з 01.11.2020р. по 14.01.2024р. з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України, податків та зборів, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.11.2020р. по 14.01.2024р. з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

15.01.2024 р. Головним управлінням ДПС у Харківській області було видано направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 397, № 398, № 399, № 400, № 401.

17.01.2024р. Головним управлінням ДПС у Харківській області було видано наказ № 241-П «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 18.12.2023р. № 5481-п», відповідно до якого внесено зміни у строки проведення перевірки, а саме щодо тривалості перевірки, які визначено з 15.01.2024р. тривалістю 10 робочих днів.

За наслідками перевірки було складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 02.02.2024р. № 3964/20-40-07-19-05/30957436 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ», за період з 01.11.2020р. по 14.01.2024р. з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України, податків та зборів, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.11.2020р. по 14.01.2024р. з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на який позивачем було подано заперечення від 05.03.2024р. № 05/03 (вх. ГУ ДПС від 05.03.2024р. № 19708/6).

За результатами розгляду поданих заперечень було складено протокол комісії з розгляду заперечень від 13.03.2024р. № 13/20- 40-07-28.

Відповідач вказав, що враховуючи те, що ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» у своїх запереченнях посилались на обставини, що не були досліджені під час перевірки (надано додатково первинні документи на 1156 аркушах), та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки, комісією було прийнято рішення про призначення перевірки у порядку пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

В зв`язку з цим наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 18.03.2024р. № 1110-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» (код ЄДРПОУ 30957436)» було приписано провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань, що стали предметом оскарження, дата початку перевірки: 19.03.2024р., тривалість перевірки: 10 робочих днів.

На підставі вказаного наказу відповідачем було видано направлення на проведення перевірки від 19.03.2024р. № 2259, № 2260, № 2261 головними державними інспекторами Східного відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС в Харківській області.

Наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 28.03.2024р. № 1276-п було продовжено строк проведення документальної позапланової перевірки позивача, призначеної згідно з наказом ГУ ДПС від 18.03.2024р. № 1110-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» (код ЄДРПОУ 30957436)» з 02.04.2024р. на 5 робочих днів.

За наслідками проведеної перевірки було складено Акт перевірки від 15.04.2024р. № 16814/20-40-07-19-05/30957436, згідно висновків якого встановлено наступні порушення:

Податок на додану вартість:

1) Заниження податкових зобов`язань на загальну суму 154 824 931 грн., в т.ч. за листопад 2020 на 5 508 707 грн., грудень 2020 1 531 162 грн., січень 2021 на 1 397 052 грн., лютий 2021 року на 1 310 578 грн., березень 2021 року на 8 413 760 грн., квітень 2021 року на 9 658 815 грн., травень 2021 року на 10 096 421 грн., червень 2021 року на 5 398 761 грн., липень 2021 року на 2 702 435грн., серпень 2021 року на 1 096 190 грн., вересень 2021 року на 520 340 грн., жовтень 2021 року на 1 329 351 грн., листопад 2021 року на 4 488 710 грн., грудень 2021 року на 667 265 грн., січень 2022 на 336 518грн., лютий 2022 року на 453 391 грн., березень 2022 року на 273 948 грн., квітень 2022 року на 311 496 грн., травень 2022 року на 116 370 грн., червень 2022 року на 163 937грн., липень 2022 року на 184 385 грн., серпень 2022 року на 202 779 грн., вересень 2022 року на 353 995 грн., жовтень 2022 року на 151 747 грн., листопад 2022 року на 181 109 грн., грудень 2022 року на 112 109 грн., січень 2023 на 92 867 грн., лютий 2023 року на 45 672 грн., березень 2023 року на 86 066 грн., квітень 2023 року на 74089371 грн., травень 2023 року на 1 846 662 грн., червень 2023 року на 1 262 542 грн., липень 2023 року на 1 937 400грн., серпень 2023 року на 1 478 442 грн., вересень 2023 року на 2 295 884грн., жовтень 2023 року на 2 257 504 грн., листопад 2023 року на 7 869 825 грн., грудень 2023 року на 4 601 365 грн., чим порушено п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст.201 ПК України;

Вищезазначені порушення призвели до:

- завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 71 779 грн. за грудень 2023 року, чим порушено пп. «в» п.200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями);

- заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету (показник рядка 18 Декларації) у сумі 154 753 152 грн. за в т.ч. листопад 2020 на 5462718 грн., грудень 2020 1490380 грн., січень 2021 на 1440275 грн., лютий 2021 року на 1354126 грн., березень 2021 року на 8403313 грн., квітень 2021 року на 9615528 грн., травень 2021 року на 9343657 грн., червень 2021 року на 3975914 грн., липень 2021 року на 433999грн., серпень 2021 року на 3661763 грн., вересень 2021 року на 2441106 грн., жовтень 2021 року на 1329903 грн., листопад 2021 року на 4491160 грн., грудень 2021 року на 665601 грн., січень 2022 на 337490 грн., лютий 2022 року на 446265 грн., березень 2022 року на 280456 грн., квітень 2022 року на 295422 грн., липень 2022 року на 396782 грн., серпень 2022 року на 218622 грн., вересень 2022 року на 358486 грн., листопад 2022 року на 315426 грн., грудень 2022 року на 144542 грн., березень 2023 року на 132904 грн., квітень 2023 року на 74149922 грн., травень 2023 року на 1984059 грн., червень 2023 року на 1214692 грн., липень 2023 року на 1839623грн., серпень 2023 року на 1529033 грн., вересень 2023 року на 2343070 грн., жовтень 2023 року на 2249811 грн., листопад 2023 року на 7877518 грн., грудень 2023 року на 4529586 грн., чим порушено п. 200.1 ст.200 ПК України.

3) п. 44.5 ст. 44, п 121.1 ст. 121 ПК України, в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у повному обсязі.

4) п.201.10 ст.201 ПК України, несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у загальній сумі 2 706,32 грн.

5) п.201.2, п.201.10 ст.201 ПК України, не реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у загальній сумі 77 412 465 грн.

6) п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання на загальну суму 327 014,29 грн в тому числі:

- по єдиному податку четвертої групи на суму 282 023,62 грн.

- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами на суму 7084,88 грн.

- сплата орендної плати за землю на суму 37 905,79 грн.

2.Податок на прибуток

1) пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України занижено податок на прибуток за період з 2022 рік у загальній сумі 8 284 339,12 грн.

2) Не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, передбаченого пп. 291.4. ст.291 ПК України.

3. Податок на доходи фізичних осіб

1) ч. 5 ст. 97, ч. 1 ст. 115 КЗпП, ч. 3 ст. 15, ст. 24 Закону України від 24.03.1995р. № 108/95-ВР Про оплату праці, заробітна плата працюючим робітникам ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" за період з серпня 2022 року по квітень 2023 року сплачувалась з порушенням термінів сплати заробітної плати.

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки відповідачем 26.04.2024 р. було ухвалено наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 00225790713 про зменшення від`ємного значення податку на додану вартість за податковий (звітний) період грудень 2023 року на суму 71 779,0 грн;

№ 00225820713 про збільшення грошового зобов`язання по податку на додану вартість у сумі 193 441 440,0 грн (у т.ч. за податковими зобов`язаннями 154 753 152,0 грн, за штрафними санкціями 38 688 288,0 грн);

№ 00225850713 про збільшення грошового зобов`язання по податку на прибуток підприємств у сумі 10 355 423,75 грн. (у т.ч. за податковими зобов`язаннями 8 284 339,0 грн, за штрафними санкціями 2 071 084,75 грн);

№ 00225890713 про нарахування штрафної санкції за порушення строку сплати орендної плати з юридичних осіб у сумі 6772,48 грн. за період травень, липень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, серпень 2023 року;

№ 00225920713 про нарахування штрафної санкції за порушення строку сплати орендної плати з юридичних осіб у сумі 31133,31 грн. за період травень, липень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, серпень 2023 року;

№00226020713 про нарахування штрафу за порушення сплати єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% за листопад 2022 року, січень, травень, серпень 2023 року в сумі 258810,77 грн.;

№00226040713 про нарахування штрафу за порушення сплати єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% за листопад 2022 року, січень, травень, серпень 2023 року в сумі 23212,85 грн.;

№00226070713 про нарахування адміністративного штрафу та інші санкції у сумі 1020 грн;

№00226150713 про нарахування штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за період квітень, вересень 2022 року у сумі 2 456,11грн;

№00226120713 про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за період листопад 2020 року грудень 2023 року у сумі 77412464,81 грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із скаргою від 10.05.2024р. до ДПС України, за наслідками розгляду якої рішенням ДПС України від 08.07.2024р. № 20755/6/99-00-06-01-01-06 було скасовано податкові повідомлення рішення ГУ ДПС у Харківській області від 26.04.2024р.:

№ 00226120713 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 40657018,18 грн., а в іншій частині залишено без змін;

№ 00225890713 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 2529,96 грн., а в іншій частині залишено без змін;

№ 00225920713 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі11613,17 грн., а в іншій частині залишено без змін.

В зв`язку з наведеним 12.07.2024р. відповідачем ухвалено податкові повідомлення-рішення:

Не погодившись з наведеним, позивач звернувся до суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався як на порушення порядку призначення та проведення податкової перевірки, так і на незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Зокрема, щодо призначення та проведення податкової перевірки позивач вказував, що були відсутніми підстави для її проведення на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України в зв`язку з початком процедури реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Позивач зазначав, що в даному випадку відповідно до Протоколу №1/23 від 26.04.2023 р. загальних зборів засновників (власників) ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» було прийнято рішення про утворення шляхом виділу з ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» нової юридичної особи (а не про реорганізацію юридичної особи) приватного підприємства «ПОСТАЧАГРОПРОМ».

Згідно з Розподільчим балансом від 26.04.2023 р. та протоколом №1/23 від 26.04.2023 р. загальних зборів засновників (власників) ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» позивач передав ТОВ «ПОСТАЧАГРОПРОМ» активи та пасиви підприємства. Відповідно до відомостей, які містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація створення ТОВ «ПОСТАЧАГРОПРОМ» відбулась 26.04.2023р. шляхом виділу із ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» та ТОВ «ПОСТАЧАГРОПРОМ» отримало ідентифікаційний код 45090969. Вказана процедура з виділу з ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» нової юридичної особи була завершена 01.05.2023 р., а отже, як вважав позивач, контролюючий орган не мав права проводити податкову перевірку після завершення відповідної процедури реорганізації юридичної особи.

Крім того, позивач зазначав про незаконність наказу ГУ ДПС у Харківській області від 18.03.2024 р. № 1110-П «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» терміном проведення перевірки на 10 робочих днів з 19.03.2024 р., оскільки позивач є малим підприємством, а отже термін перевірки не може перевищувати 5 днів, а її продовження 2 робочих днів.

Щодо проведення повторної перевірки після надання позивачем заперечень на Акт перевірки від 02.02.2024р. № 3964/20-40-07-19-05/30957436, останній вказував, що контролюючий орган не мав права призначати таку повторну перевірку, оскільки жодних нових обставини, тобто таких, які не були досліджені під час проведеної перевірки або нових документів, доказів, тощо, разом із запереченням надано не було, а також про них не зазначалось в тексті заперечення, у зв`язку з чим необхідності у повторній перевірці не було, а необхідно лише було роз`яснити та більш детально відобразити виявлені, на думку контролюючого органу, порушення.

Також позивач зазначав, що ним було подано заперечення щодо Акту перевірки від 15.04.2024р. № 16814/20-40-07-19-05/30957436, проведеної повторно, проте вказані заперечення не було взято до уваги при ухваленні податкових повідомлень-рішень, а вказані податкові повідомлення-рішення не містять детального розрахунку сум штрафних санкцій, які відповідачем надано лише до суду та які містять численні арифметичні та логічні помилки та суперечності.

Щодо незаконності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач зазначав, що ти з них, які стосуються зменшення від`ємного значення з ПДВ було прийнято з урахуванням хибних висновків про невикористання у власній господарській діяльності товарів (пальне, добрива, засоби захисту рослин, корма для тварин), а також відсутність первинних документів з цього питання, що вказувало за висновками контролюючого органу на реалізацію позивачем ТМЦ на користь невстановлених осіб.

Позивач вказував, що Акт перевірки від 15.04.2024р. № 16814/20-40-07-19-05/30957436 містить відомості про те, що позивач надавав для перевірки документи, на підставі яких ним обліковувалась видача придбаних ТМЦ зі зберігання накладні-вимоги на відпуск та документи, які підтверджують використання таких ТМЦ у господарській діяльності дорожні листи (дорожні листи трактора), акти про використання добрив та ЗЗР, акти використання кормів, акти списання тощо. Тобто, позивач зазначав, що контролюючий орган необгрунтовано не визнав такі документи належними доказами використання ТМЦ у власній господарській діяльності, з огляду на відсутність, на думку відповідача, певних відомостей у таких документах. В свою чергу, в Акті перевірки від 15.04.2024р. № 16814/20-40-07-19-05/30957436 відсутні відомості про те, що надані ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» до перевірки первинні документи не містять обов`язкових реквізитів, передбачених ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Стосовно нарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, останній зазначав, що таке нарахування відбулось на підставі хибних висновків контролюючого органу про відсутність права позивача перебувати на спрощеній системі оподаткування 4 групи через те, що обсяг реалізації сільськогосподарської продукції підприємством позивача за 2021 рік складає менше 75% від загального обсягу реалізації товарів, робіт (послуг). При цьому позивач наполягав, що Актом перевірки від 15.04.2024р. № 16814/20-40-07-19-05/30957436 не було встановлено, що позивач помилково або з порушенням чинного законодавства сформував цей показник, а висновок зроблений виключно з посиланням на невизнання контролюючим органом підтвердження вартості реалізованої продукції (продукту ферментації органічної речовини), її складових та необхідних умов для виробництва.

В свою чергу, ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» посилалося при проведенні перевірки та судовому розгляді, що основним компонентом продукту ферментації органічної речовини (75%) є коров`ячий гній, який утворюється на тваринницькому комплексі. Вказана речовина реалізовувалась як товар з кодом УКТ ЗЕД 0511 (продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені; непридатні для вживання), оскільки основним компонентом є саме коров`ячий гній.

На операції з поставки продукту ферментації органічної речовини були складені податкові накладні, які були зареєстровані в ЄРПН за рішеннями комісії ГУ ДПС у Харківській області.

Щодо протиправності податкових повідомлень-рішень, якими до позивача застосовані штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних, останній вказував, що Акт податкової перевірки містить висновок про те, що ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» були несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН податкові накладні за квітень, вересень 2022 року, травень 2023 року. Згаданий проміжок часу припадає на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), вказана обставина є загальновідомою. Тобто, станом на 26.04.2024р. (дату прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) контролюючий орган, притягаючи позивача до відповідальності у вигляді штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних, які були вчинені в період дії СOVID- карантину, мав врахувати норми п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, чого він не зробив.

Протиправність податкових повідомлень-рішень, якими до ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного податку 4 групи полягала, за доводами позовної заяви, у тому, що у цих податкових повідомленнях-рішеннях період, за який були застосовані штрафні санкції містить проміжок часу, який припадає на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

Зокрема, позивач стверджував, що пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України звільняє платників податків від застосування до них штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом дії COVID-карантин. По податкам та зборам виключенням з цієї норми є застосування штрафних санкцій за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної форми власності, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та єдиний податок 4 групи у переліку виключень не зазначені. Крім того, з 01.08.2023р. обмеження у застосуванні п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України , які п.п. 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України , були виключені з кодексу. Такі обмеження діяли з 27.05.2022 р. по 31.07.2023р., а оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за межами цього періоду, а саме, 26.04.2024р., то при їх прийнятті контролюючий орган мав враховувати положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України .

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначав, що податкова перевірка була проведено законно та обгрунтовано.

Зокрема, він посилався на те, що згідно зведених даних щодо кількості працюючих та сум нарахованих/виплачених доходів за даними поданих податкових розрахунків за ф. №1ДФ за перевірямий період з 01.11.2020р. по 14.01.2024р. середня кількість працівників ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» складала 66,55 осіб, з огляду на що ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» є середнім підприємством, а отже наказ від 18.03.2024 р. № 1110-П «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» терміном проведення перевірки на 10 робочих днів з 19.03.2024р. є цілком правомірним.

Також відповідач вказував, що відповідно до наказів ГУ ДПС у Харківській області від 18.03.2024 р. № 1110-П «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» (код ЄДРПОУ 30957436)» та від 28.03.2024 р. № 1276-П «Про продовження строку проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПСП «Нове Життя» (код ЄДРПОУ 30957436)» термін проведення перевірки було визначено з 19.03.2024р. по 01.04.2024р. та продовжено з 02.04.2024 р. на 5 робочих днів, тобто до 08.04.2024р., висновок Комісії з питань розгляду заперечень приймається з урахуванням результатів повторної перевірки протягом 10 робочих днів, що настають за днем завершення повторної перевірки, а саме вказаний висновок зареєстрований 22.04.2024 № 317/20-40-07-13. Податкові повідомлення рішення винесені 26.04.2024р., тобто протягом п`яти робочих днів на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень, як вказано в підпункті 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України.

Що стосується підстав для проведення перевірки в частині реорганізації юридичної особи, відповідач вказував, що в даному випадку було розпочато процедуру реорганізації ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» шляхом виділу, законодавчо не визначено строк з моменту початку такої реорганізації, протягом якого може бути проведена пов`язана із цим податкова перевірка.

Стосовно законності оскаржуваних податкових повідомлень відповідач зазначав, що в ході проведення податкової перевірки ПСП "Нове життя" було надано інформацію щодо списання у господарську діяльність кормів, добрив, ПММ, ветеринарних препаратів (за даними рахунків бухгалтерського обліку 201,203,208), однак, як стверджував контролюючий орган, у наданих до перевірки документах була відсутня інформація щодо потреби кормів (раціонів); кількість тварин, на яку відбулось списання (наявність тварин); розподіл по групах тварин з урахуванням стану тварин, їх продуктивності; норма на одну голову, кг; розрахований ліміт; тривалість відгодівлі тварин у кормо-днях, а також не наданий до перевірки журнал обліку витрати кормів, фактичні норми списання з урахуванням поголів`я та затвердженого раціону, як це передбачено формою № ВЗСГ-9 до перевірки не надано.

Відсутність цієї інформації, на переконання контролюючого органу, не дозволяє підтвердити правомірність списання кормів через відсутність обґрунтованості доцільності списання кормів в кількості та вартості.

Також відповідач посилався на те, що на субрахунку 201 ПСП «Нове життя» обліковує м`ясну продукцію, придбану у ТОВ "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ПТАХОПЕРЕРОБНИЙ КОМБІНАТ "ВЕЛЕС" (код ЄДРПОУ 35698538) на підставі договору поставки від 16.04.2021 № 000005111. За даними Єдиного реєстру податкових накладних у квітні червні 2021 року задекларовано придбання значної кількості курятини (курине філе, грудки, гомілки, голови, крила, шлунки, ноги, серце, печінка, стегно, шия та ін.), а саме 592 127,46 кг (592,1 т.) на суму 23 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 3 850 000,01 гривень.

Згідно зареєстрованих податкових накладних у квітні-червні 2021 року підприємством ПСП «Нове життя» придбано в значних обсягах товари, які відповідно до санітарних норм відносяться до різних груп товарів та потребують спеціальних приміщень з урахуванням специфічних властивостей товару (вологість, здатність сприймати сторонні запахи, товарне сусідство), а саме: цукру в асортименті в кількості 396 т., курятини в кількості 592,1т., однак позивачем не підтверджено можливість зберігання вказаних товарів, а надані на підтвердження використання/списання ПММ та інших товарів документи (акти списання товарів, дорожні листи; дорожні листи трактора; накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів) мають такі недоліки, яке не дозволяють підтвердити необхідність та реальність списання дизельного палива та інших товарів, з огляду на що можливо дійти висновку, що списана продукція була реалізована на адресу невстановлених контрагентів покупців.

Крім того, згідно доводів заперечень проти позовних вимог, у перевіреному періоді ПСП «Нове Життя» використовувало для здійснення своєї діяльності землі на території Валківського району, Золочівської та Коломацької громади Харківської області.

Згідно наданого розрахунку питомої ваги № 9029163179 від 18.02.2021 р. (звітний) доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства за 2020 рік питома вага доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства за 2020 рік склала 75,54 % .

За 2020 рік скоригований валовий дохід ПСП «Нове Життя» складає 334348 552,65 грн., виручка від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і переробки складає 252 565 282,32 грн. що становить 75,54 %.

Згідно наданого розрахунку питомої ваги № 9034720493 від 18.02.2022 р. (звітний) доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства за 2021 рік питома вага доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства за 2021 рік склала 75,55% .

В рядку 1.6 «Доходи, отримані від реалізації продуктів переробки продукції тваринництва і птахівництва, що вироблені на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях» підприємством відображено суму - 124 758 900 грн, яка ймовірно сформована за рахунок реалізації продукту ферментації органічної речовини (розгорнуті відомості щодо формування даного показника не надані).

Контролюючий орган зауважував, що до податкової перевірки не було надано розгорнуту калькуляцію продукту ферментації органічної речовини, що унеможливлює підтвердження вартості даної продукції, її складових та необхідних умов (технологічні/матеріальні/трудові) для її виробництва, тобто неможливо підтвердити правомірність сформованого показника.

Враховуючі ці висновки, контролюючий орган дійшов висновку, що за 2021 рік скоригований валовий дохід ПСП «Нове Життя» складає 437958 623,04 грн., виручка від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і переробки складає 206 129 430,73 грн. що становить всього 47,07 %, а для набуття та підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи юридичними особами, сільгоспвиробники повинні виконувати умови стосовно частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, яка має дорівнювати або перевищувати 75 відсотків.

Таким чином, застосовуючи власні висновки про непідтвердження вартості продукту ферментації органічної речовини, контролюючий орган вважав, що позивач не відповідає умовам, передбаченим пп. 291.4.4 Податкового кодексу України щодо відсотку частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік та, відповідно, не підтверджується статус платника єдиного податку четвертої групи. З огляду на це, посилаючись на пп. 298.8.4. Податкового кодексу України, відповідач дійшов висновку, що позивач, як сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа, частка сільськогосподарського товаровиробництва якого становить менш як 75 відсотків, сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах, оскільки у 2022 році ПСП «Нове життя» повинно було знаходитись на загальній системі оподаткування.

Відповідач також зазначав, що єдиним покупцем номенклатури «Продукт ферментації органічної речовини» у кількості 1295 тон на загальну суму 97 902 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16 317 000,00 грн., є ТОВ "Орількалатінвест" (код ЄДРПОУ35027361), яке є пов`язаним суб`єктом господарювання, а саме: ПСП «Нове Життя» (код ЄДРПОУ30957436) є засновником ТОВ "Орількалатінвест" (код ЄДРПОУ35027361) на 100 %.

Таким чином, як вважав контролюючий орган, з 01.11.2020р. по 14.01.2024 р. ПСП «Нове Життя» за рахунок документального оформлення операцій з продажу номенклатурної позиції «Продукт ферментації органічної речовини» сформовано для ТОВ "Орількалатінвест" (код ЄДРПОУ 35027361) суму ліміту (SНакл) для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН на 97 902 000 грн, однак проведеним контролюючим органом аналізом даних ЄРПН встановлено, що ПСП «Нове життя» не здійснювало придбання «Продукту ферментації органічної речовини», не встановлено джерела походження або наявні легальні можливості для виробництва вказаного товару позивачем.

В решті заперечень відповідач посилався на те, що листом Територіального управління БЕБ у Полтавській області підрозділом детективів (на правах самостійного управління) №23.14/3.1/307-24 від 11.01.2024 р. було надано первинні документи, які були вилучені у ПСП «Нове життя» під час обшуку 15.05.2023 р. за адресою: м. Харків, вул. Коцарська 35 в межах кримінального провадження №42023220000000050 від 22.02.2023 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України, а саме: первинна фінансово-господарська документація ПСП «Нове життя» щодо документального оформлення придбання цукру у контрагентів за період 2021 2022 роки, рух коштів по банківським рахункам підприємства, інше.

Відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення проти позовних вимог посилався, крім іншого, на матеріали досудового розслідування, у тому числі показання свідків, за якими, як він стверджував, встановлено, що службові особи ПСП «Нове Життя» (код ЄДРПОУ 30957436) з метою умисного ухилення від сплати податків упродовж 2021-2022 років, незаконно відобразили в бухгалтерському та податковому обліках підприємства фінансово-господарські операції з придбання товарів, у тому числі цукру у ТОВ «Цукрагропром» (код ЄДРПОУ 38234087) та інших, які фактично не здійснювались.

При цьому відповідач не заперечував, що вироку суду, яким було надано відповідну оцінку вказаним матеріалам досудового розслідування щодо підтвердження обставин, які ними стверджуються та вини посадових осіб позивача на час розгляду цієї справи немає.

Нормативне регулювання спірних правовідносин полягає в наступному.

Спірні у цій справі правовідносини охоплюються сферою дії ПК України, який відповідно до приписів пункту 1.1 статті 1 цього Кодексу регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкові відносини є окремим і самостійним різновидом відносин, урегульованих, окрім Конституції України, спеціальними актами законодавства за вичерпним і остаточним переліком, не належать ані до господарських відносин, ані до адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

Щодо доводів позивача про протиправність проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно п. 61.1., 61.2 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними устатті 41цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначеніпідпунктом 41.1.1пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 781.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно із ч. 4 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Відповідно до п.п. 78.1.5. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеномупунктом 86.7статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Згідностатті 56 Господарського кодексу України,суб`єкт господарювання може бути утворений шляхом заснування нового або реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб`єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

За змістом частини четвертоїстатті 59 Господарського кодексу України,у разі виділення одного або кількох нових суб`єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов`язки попереднього суб`єкта господарювання.

Відповідно до частини першоїстатті 109 Цивільного кодексу України,виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Відповідно до підпункту98.1.4 пункту 98.1 статті 98 Податкового кодексу України,під реорганізацією платника податків розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає виділення з платника податків інших платників податків, а саме, передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права, внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Тобто, визначення терміну "виділення" в редакції ст .98 ПК України за своєю суттю не є тотожним визначенню терміну "виділ", зазначеному в ст. 109 ЦК України.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права зроблений Верховним Судом в постановах від 25 травня 2021 року у справі № 822/2434/16, від 11 грудня 2024 року у справі № 280/10715/23.

Суд зазначає, що Головною відмінністю виділу від реорганізації (або від припинення) є те, що внаслідок виділу створюється нове підприємство, яке наділяється певним майном іншого підприємства, що вже існує. Водночас попереднє підприємство не припиняється, а продовжує функціонувати зі зменшеним обсягу активів та пасивів, тобто має місце часткове правонаступництво.

Визначення терміну «виділення» в редакціїстатті 98 Податкового кодексу Україниза своєю суттю не є тотожним визначенню терміну «виділ», зазначеному устатті 109 Цивільного кодексу України.

Зокрема, згідно з нормамиЦивільного кодексу Українивиділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб, а згідно положень статті 98 Податкового кодексу України,виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права. При цьому «виділення» для цілей Податкового кодексусамимПодатковим кодексом Українине визначений (ст. 14 не містить визначення такого поняття), а у пункті98.1 статті 98 Податкового кодексу Україничітко зазначено, що таке визначення терміну використовується виключно для цілейстатті 98 Податкового кодексу України: "Під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання.»

Таким чином, слід дійти висновку, що «виділення» та «виділ» не є тотожними поняттями, тому поняття «виділення» для цілей усьогоПодаткового кодексусамимПодатковим кодексом Українине визначено, тому застосування податковими органами підпункту78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу Українияк підстави для проведення позапланової документальної перевірки є неправомірним.

Відповідна правова позиція щодо відмінності термінів «виділ» та «виділення» викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 822/2434/16.

У цій справі згідно із наказом на проведення перевірки № 5481-п від 18.12.2023 р., документальна позапланова виїзна перевірка позивача призначена у зв`язку з отриманням відомостей від державного реєстратора щодо реорганізації шляхом виділу ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ».

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до Протоколу № 1/23 від 26.04.2023 р. загальних зборів засновників (власників) ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» було прийнято рішення про утворення шляхом виділу з ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» нової юридичної особи приватного підприємства «ПОСТАЧАГРОПРОМ».

Згідно з Розподільчим балансом від 26.04.2023 р. та протоколом № 1/23 від 26.04.2023 р. загальних зборів засновників (власників) ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» передав ТОВ «ПОСТАЧАГРОПРОМ» активи та пасиви підприємства. Відповідно до відомостей, які містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація створення ТОВ «ПОСТАЧАГРОПРОМ» відбулась 26.04.2023 р. шляхом виділу із ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» та ТОВ «ПОСТАЧАГРОПРОМ» отримало ідентифікаційний код 45090969.

Вказана процедура з виділу з ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» нової юридичної особи була завершена 01.05.2023 р., а перевірку призначено 18.12.2023 р., тобто, після завершення процедури виділу нової юридичної особи.

Щодо встановлених актом правопорушень, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначенихпідпунктом 140.4.8пункту 140.4 тапідпунктом 140.5.16пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначенихпідпунктом 140.4.8пункту 140.4 тапідпунктом 140.5.16пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно допідпункту 137.4.1пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

Згідно із приписами статті 198 Податкового кодексу України (п. 198.1), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2. статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно зпунктом 187.8статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно допункту 187.9статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п. 198.3. статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленоюпунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.5. статті 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно допункту 189.1статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно достатті 196цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбаченихпідпунктом 196.1.7пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197,підрозділу 2розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбаченихпідпунктом 197.1.28пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбаченихпунктом 197.11статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбаченихпунктом 189.9статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно доЗакону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно із п.198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладнихподатковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтвердженімитними деклараціями(тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченимипунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманихподаткових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені вподаткових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Згідно з п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно зпунктом 200.1цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до п. 124.1. ст. 124 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку доподаткової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно з п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно допункту 200-1.3статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно допункту 200-1.3статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимогЗакону України"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно зУКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно зДержавним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер;

к) дата та номер митної декларації зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України;

л) дата та номер договору (контракту) зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт.

Згідно з п. 201.2. ст. 201 Податкового кодексу України, форматапорядокзаповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, а згідно з п. 201.3. цієї статті, у разі звільнення від оподаткування уподатковій накладнійробиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно достатей 188і189цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведенуподаткову накладнуз урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Згідно з 201.5. ст. 201 Податкового кодексу України, для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Відповідно до 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно з п.201.8. ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченомустаттею 183цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.9. ст. 201 Податкового кодексу України, не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Згідно із п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладната/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відповідно до п. 291.2. ст. 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановленихпунктом 297.1статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п.п. 291.3. ст. 291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Не мають права обрати та перебувати на спрощеній системі оподаткування, а також не мають права підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленомуЗаконом України"Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.

Згідно з п. 291.4. ст. 291 Податкового кодексу України, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група:

фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

електронні резиденти (е-резиденти), які зареєструвалися як фізичні особи - підприємці, здійснюють господарську діяльність з надання послуг, виробництва та/або продажу товарів виключно на користь нерезидентів України, за умови що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб - громадян або резидентів України;

не отримують доходи з джерелом походження з України, крім пасивних доходів;

обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники:

а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;

б) фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно доЗакону України"Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог:

здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

не використовують працю найманих осіб;

членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім`ї у визначеннічастини другоїстатті 3 Сімейного кодексу України;

площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Згідно з п.п. 291.4.3. якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормамиЦивільного кодексу України, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

усіх осіб окремо, які зливаються;

кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;

особу, утворену шляхом перетворення.

Якщо сільськогосподарський товаровиробник реорганізується шляхом приєднання згідно з відповідними нормамиЦивільного кодексу України, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на усіх учасників такої реорганізації.

Відповідно до п.п. 291.4.4. п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які брали участь у їх утворенні та були припинені в результаті злиття, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно з п.п. 291.4.5. п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно з 291.4.6. п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Щодо нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного податку 4 групи: за листопад 2022, січень, травень, серпень 2023 року; за листопад 2022, січень, травень, серпень 2023 року, суд зазначає наступне.

Період за який були застосовані штрафні санкції містить проміжок часу, який припадає на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), який тривав з 01.03.2020 р. по 30.06.2023 р.,

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ звільняє платників податків відзастосуваннядо них штрафнихсанкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом дії COVID-карантин. По податкам та зборам виключенням з цієї норми є застосування штрафних санкцій за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної форми власності, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та єдиний податок 4 групи у переліку не виключений.

Таким чином, відповідачем протиправно застосовано до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного податку 4 групи: за листопад 2022, січень, травень, серпень 2023 року; за листопад 2022, січень, травень, серпень 2023 року

18.03.2020 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 533- IX(в подальшому Закон № 533-IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ(з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 р. № 540-IX та Закону України від 13.05.2020 р. № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11.03.2020 р. № 211 з 12.03.2020 р.

Постановою від 27.06.2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

До завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу Російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 р. (в подальшому Закон № 2118-IX).

Законом № 2118-IX підрозділ 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX( в подальшому Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27.05.2022р. Закону № 2260-IXпідпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у наступній редакції:

"У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Після набрання чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПК України звільнення від відповідальності поставлено в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом112.8.9 пункту 112.8 статті 112цьогоКодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Таким чином, з 27.05.2022 р. припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме: з 01.03.2020 р. по 26.05.2022 р.

Оскільки податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26.05.2022 р.), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

Суд зазначає, що пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки зокрема щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 р. до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022 р.

Законом України від 13.12.2022 р. № 2836-IX, який набрав чинності 03.01.2023 р., підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15.07.2022 р.

Законом України від 12.01.2023 р. № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08.02.2023 р.) підрозділ 2розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно із пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

У зв`язку з чим дія пунктів 89, 90 не розповсюджується на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Таким чином, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023 р.).

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 06.02.2024 р. у справі № 160/10740/23.

Суд зазначає, на день винесення спірного податкового повідомлення-рішення (26.04.2024р.), тобто на день застосування штрафних санкцій, п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України не містив норми, яка припинила застосовування положень законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України.

Суд зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято за межами цього періоду, а саме, 26.04.2024 р., тобто, відповідач мав враховувати положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

На момент проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відновлена дія приписів п. 52-1 підр. 10 розділу ХХ ПК України, якою запроваджено мораторій на застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), оскільки норма п. 69.2 підр. 10 розділу ХХ ПК України з 01.08.2023 замінена нормами іншого змісту, які не надають права податковому органу застосовувати штрафні санкції до платника ПДВ за порушення строків реєстрації податкових накладних, вчинені у період дії карантину.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23, яка сформована за аналогічних спірних правовідносин та однакового правового регулювання.

Отже, позивач звільняється від відповідальності за порушення термінів реєстрації податкових накладних в силу п. 52-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ Податкового кодексу України.

Наявність з боку позивача порушень вимог податкового законодавства та, зокрема, в частині заниження позивачем податкових зобов`язань на загальну суму 154 824 931 грн., завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 71 779 грн., заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету (показник рядка 18 Декларації) у сумі 154 753 152 грн., заниження податку на прибуток за період з 2022 рік у загальній сумі 8 284 339,12 грн. відповідачем обґрунтовувалось висновками контролюючого органу, які стосуються реалізації ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ», як вважав відповідач, на користь невстановлених третіх осіб значної кількості товарів: курятина (куряче філе, грудки, гомілки, голови, крильця, шлунки, ноги, серце, печінка, стегно, шия та ін.), цукор. Такі висновки було обґрунтовано відповідачем тим, що підприємство ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» не має належних умов зберігання, списання свіжої продукції до органічних добрив відбувалось здебільшого одразу після її придбання. Так само, контролюючий орган вважав не підтвердженим належним чином документально списання м`яса, комбікорма, «Здорова корівка», сілос, сіно, жом та ін., добрив, пестицидів, палива в асортименті, що, на його думку, не використовувалось у власній господарській діяльності позивача і це також вказує, як вважав контролюючий орган, на реалізацію всіх цих товарів на користь невстановлених контрагентів-покупців.

При цьому за висновками акту перевірки та доводами заперечень проти позову в цій справі, при перевірці було досліджено відповідні первинні документи, проте вони не містили всю інформацію, яка мала бути врахована при дослідженні питань перевірки. Зокрема, відповідач указував на те, що дорожні листи трактора не містили відомості на якому полі було витрачено пальне, скільки гектар оброблено; документи на списання кормів не містили вказівок на раціон корів, норми годування на одну голову кожного виду ВРХ, тощо.

Суд з такими доводами відповідача не погоджується та вважає їх необґрунтованими.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно із Законом № 1724-VIII від 03.11.2016 року, до внесення змін Законом № 1724-VIII від 03.11.2016 року в наступній редакції - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктами 2.1 та 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (надалі за текстом - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що господарські операції для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 19.09.2024 р. у справі № 1.380.2019.002186.

За цитованими вище положеннями підпункту а пункту 198.1 статті 198 ПК України, пункту 198.3 статті 198 ПК України, абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України, слід дійти висновку, що у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податковий кредит можуть вважатися не підтвердженими.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 13.11.2024 р. у справі № 400/10652/21.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, наведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України передбачено, що податкове законодавство ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом указаної норми, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).

Такий правовий висновок, зокрема, сформовано в постанові Верховного Суду від 15.02.2022 р. у справі № 826/18707/15.

У цій справі контролюючий орган не довів, що використані при перевірці первинні документи мали недоліки складання, за яких не підтверджували оформлені ними господарські операції. Стосовно того, що позивач мав надати додаткові документи, які стосуються, зокрема, питань годування тварин, їх раціону та його нормування, то контролюючий орган не навів нормативно-правового акту у податковій сфері, який би прямо зобов`язував позивача складати такі документи та подавати їх до перевірки з питань дотримання податкового законодавства.

Щодо висновків контролюючого органу про відсутність можливості підтвердити вартість реалізованої продукції (продукту ферментації органічної речовини), її складових та необхідних умов для виробництва, суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» має наступні види діяльності за КВЕД-2010: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.49 Розведення інших тварин; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 10.11 Виробництво м`яса; 10.41 Виробництво олії та тваринницьких жирів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 10.81 Виробництво цукру; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Також не є спірним той факт, що ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» орендує у громадян та держави земельні ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3 606,8776 га, (які знаходяться на території Валківського та Коломацького районів Харківської області), має у власності нежитлові приміщення, які використовуються для зберігання сільськогосподарської продукції, а саме ангари, склади, вісову, та які використовуються у тваринництві, а саме корівники, телятники, молочний блок, пункти штучного запліднення.

ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» повідомлено, що основним компонентом продукту ферментації органічної речовини (75%) є коров`ячий гній, який утворюється на тваринницькому комплексі. Вказана речовина реалізовувалась як товар з кодом УКТ ЗЕД 0511 (Продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені; непридатні для вживання), оскільки основним компонентом є саме коров`ячий гній. На операції з поставки продукту ферментації органічної речовини були складені податкові накладні, які були зареєстровані в ЄРПН за рішеннями комісії ГУ ДПС у Харківській області.

Доказів неприйняття чи визнання протиправними вказаних податкових накладних контролюючим органом не надано.

Відповідно до приписів п. 291.4 ст. 291 ПК України, до четверту групу єдиного податку можуть обрати сільськогосподарські товаровиробники, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Власна сільськогосподарська продукція - сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари), що підпадає під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється, збирається, виготовляється, виробляється, переробляється безпосередньо виробником цієї продукції - власником, орендарем або користувачем на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, або на давальницьких умовах (п.п. 14.1.33-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п.п 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Таким чином, продукт ферментації органічної речовини як товар з кодом УКТ ЗЕД 0511 виробляється з власної сільськогосподарської продукції підприємства, оскільки основний компонент коров`ячий гній - продукт життєдіяльності поголів`я великої рогатої худоби, яка є у власності позивача.

Відтак, дохід від його реалізації у 2021 році правомірно був включений ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» до доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції та був врахований під час визначення частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дозволяє позивачу перебувати на єдиному податку 4 групи.

Відповідачем було вказано, що позивачем не використовувались у власній господарській діяльності придбані за перевіряємий період добрива, засоби захисту рослин, палива, кормів для тварин тощо.

Контролюючим органом не заперечується, що позивач надавав для перевірки документи, на підставі яких ним обліковувалась видача придбаних ТМЦ зі зберігання - накладні-вимоги на відпуск та документи, які підтверджують використання таких ТМЦ у господарській діяльності - дорожні листи (дорожні листи трактора), акти про використання добрив та ЗЗР, акти використання кормів, акти списання тощо та зазначає, що надані Позивачем до перевірки первинні документи не містять обов`язкових реквізитів, передбачених ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Проте, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Крім того, позивачем відповідачу надавалися: оборотньо сальдові відомості; товарно- транспортні накладні; акти списання палива, інвентаризаційні описи тварин, насіння, добрива, технічного обладнання, та ін., що також не заперечується відповідачем.

Актом перевірки від 15.04.2024 р. (арк. 16) зафіксовано, що станом на 05.04.2024р. за присутністю фахівців ГУ ДПС у Харківській області проведено вибіркову інвентаризацію, про що складено інвентаризаційні описи. За перевіреними позиціями нестач/лишків не встановлено.

В судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що на вимогу контролюючого органу дійсно проводилася інвентаризація, з її висновками відповідач згоден.

Також, акт перевірки від 15.04.2024 не містить відомостей про те, що надані первинні документи перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, не містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.

Правове регулювання, запроваджене підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, полягає у тому, що шляхом нарахування податкових зобов`язань вилучається (списується) попередньо сформований податковий кредит. При цьому, слід зауважити, що не обов 'язково період, у якому були віднесені суми ПДВ до складу податкового кредиту, та період, у якому за визначених Податковим кодексом України умов має здійснюватися нарахування грошових зобов`язань відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, мають співпадати. Відповідно, при перевірці правильності формування податкового кредиту предметом доказування є обставини, які мали місце на момент віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, а під час вирішення питання виникнення у платника обов`язку, встановленого підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, - обставини, які мали місце у періоді встановлення факту припинення використання товару/ необоротного активу у власній господарській діяльності платника податків». Аналогічний висновок також викладався Верховним Судом і в постанові від 24 січня 2023 року (справа № 560/7669/21).

В акті перевірки від 15.04.2024р. контролюючим органом не встановлено факту припинення використання ТМЦ у власній господарській діяльності позивача, ані періодів у яких відбулось припинення використання таких ТМЦ у власній господарській діяльності позивача.

Суд зазначає, згідно постанови Верховного Суду від 20.09.2023 р. по справі №816/315/18 зазначено, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Чинним законодавством не пред`являються вимоги до суб`єктів підприємницької діяльності стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявність тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів тощо для здійснення господарської операції. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальну можливість виконання правочину.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 05.09.2023р. по справі №420/7367/19 від 11.12.2024 р. у справі № 808/451/18.

В даній справі відповідач фактично не заперечував, що при проведенні податкової перевірки ним досліджувались документи первинного обліку, які у позивача були вилучені під час обшуку 15.05.2023 р. в межах кримінального провадження №42023220000000050 від 22.02.2023 р. На недоліки оформлення цих документів, через які вони втрачають своє доказове значення контролюючий орган не посилався, однак вважав, що позивач мав надати додаткові документи, які містять певну деталізуючу інформацію. Разом з тим, необхідність надання таких документів відповідачем належним чином не обґрунтована, враховуючи, що висновки акту податкової перевірки у цій справі не містять висновків про недостатність поданих до перевірки первинних документів, їх недостовірність або недоліки оформлення.

Суд зазначає, що контролюючим органом до суду першої інстанції, не надано доказів, які б підтвердили безтоварність операцій платника податку та його контрагента, невідповідності господарських операцій цілям та завданням діяльності платника податку, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру). Ці висновки грунтуються лише на припущеннях контролюючого органу, оскільки, як він зазначав, товари могли бути реалізовані невстановленим покупцям.

Що стосується посилань відповідача, наданим в обгрнутвання своєї правової позиції, на показання свідків, наданих в межах кримінального провадження, суд звертає увагу на їх бездоказовість в межах розгляду адміністративної справи.

При цьому, слід мати на увазі, що за приписами ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Також слід враховувати, що показання свідків, про які йде мова в частині 2 ст. 72 КАС України, повинні бути отримані безпосередньо адміністративним судом при розгляді справи з урахуванням принципу змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, що закріплений в ст. 9 КАС України.

Таким чином, адміністративний суд в межах цієї справи не є тим судом, який може надати оцінку матеріалам кримінального провадження та, зокрема, показанням свідків. Така оцінка має бути надана судом, що розглядає справу в порядку кримінального судочинства за нормами КПК України.

Відповідно до частини 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд констатує, що по-перше відповідного вироку суду відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A.303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини першої, другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд вважає, що в даній справі ключові доводи та заперечення сторін отримали належну оцінку, за результатом чого відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, суду не надано належних та допустимих доказів на обгрунтування законності оскаржуваних в даній справі податкових повідомлень-рішень.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 2, 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "НОВЕ ЖИТТЯ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України: від 26.04.2024 №00226020713; від 26.04.2024 №00226040713; від 26.04.2024 №00226090713; від 26.04.2024 №00226150713; від 26.04.2024 №00225790713; від 26.04.2024 №00225820713; від 26.04.2024 №00225850713; від 26.04.2024 №00225960713; від 26.04.2024 №00225990713; від 26.04.2024 №00226070713; від 12.07.2024 №00394100713; від 12.07.2024 №00394400713; від 12.07.2024 №00394280713.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ: 43983495) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "НОВЕ ЖИТТЯ" (код ЄДРПОУ: 30957436) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 34 550 (тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят гривень) 93 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 20.12.2024 р.

Головуючий суддя Д.В. Григоров


Суд	Харківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	10.12.2024
Оприлюднено	23.12.2024
Номер документу	123943028
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів

Григоров Д.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 10.12.2024 по справі 520/23186/24ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —520/23186/24

Рішення від 10.12.2024

Рішення від 10.12.2024

Ухвала від 03.12.2024

Ухвала від 26.09.2024

Ухвала від 11.09.2024

Ухвала від 11.09.2024

Ухвала від 29.08.2024

Ухвала від 23.08.2024

Рішення
від 10.12.2024 по справі 520/23186/24
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД