Рішення

від 20.12.2024 по справі 520/25798/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 грудня 2024 року № 520/25798/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротоп" (вул. Сонячна, буд. 6, с. Сніжків, Валківський район, Харківська область, 63042, код ЄДРПОУ 34473812) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Агротоп" (далі по тексту позивач, ТОВ «Агротоп», товариство, підприємство) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУ ДПС, контролюючий орган, суб`єкт владних повноважень) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.08.2024 р. №00458910705, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту у розмірі 132 900 грн.;

- судові витрати покласти на відповідача.

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що контролюючий орган помилково дійшов в акті перевірки висновку про завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за квітень 2024р. в сумі 132 900 грн. за взаємовідносинами з ПП «Охорона-Захід-Центр».

Зазначає, що господарські операції проведені у повній відповідності до чинного законодавства України, на підставі первинних бухгалтерських документів та згідно отриманих податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН, позивачем було віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту звітного податкового періоду.

Посилаючись на постанови Верховного Суду (від 14.09.2022 № 460/2361/19, від 03.08.2022 № 460/4568/19) вказує на те, що висновки ДПС про недобросовісність постачальника та про його негативну історію можуть застосовуватися лише на етапі реєстрації ПН в ЄРПН.

Крім того, просить врахувати висновки Великої палати Верховного Суду, викладені у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами.

Підсумовуючи вищевикладене ТОВ «Агротоп» вказало, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС є протиправним та таким, що підлягає до скасування.

Ухвалою суду від 20.09.2024 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та направлено ухвалу про відкриття провадження учасникам справи.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

У свою чергу представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Так, у відзиві на позовну заяву ГУ ДПС наполягає на тому, що ТОВ допущено порушення податкового законодавства, вказуючи на те, що в ході позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Агротоп» встановлено взаємовідносини між позивачем та ПП «Охорона-Захід-Центр», які відбувались на підставі договору № 32 від 01.08.2023р. про надання охоронних послуг, зокрема, в періоді з 01.01.2024 по 30.04.2024 та включено до податкового кредиту у січні-квітні 2024 року податкових декларацій з ПДВ суму податкового кредиту в розмірі 132 900,00 грн.

В ході перевірки проведено аналіз даних Єдиного реєстру податкових накладних в частині надання охоронних послуг іншим підприємствам та зареєстрованих виданих податкових накладних ПП «ОХОРОНА-ЗАХІД-ЦЕНТР» за період січень - квітень 2024 року. В ході даного аналізу встановлено, що ПП «ОХОРОНА-ЗАХІД-ЦЕНТР» в середньому, за звітний період місяць, надає свої послуги на місяць по різним регіонам, а саме Тернопільська область кількість послуг - 5, Київська область кількість послуг - 11, Харківська область кількість послуг - 4, Черкаська область кількість послуг - 4, Сумська область кількість послуг - 13, Львівська область кількість послуг - 13, Вінницька область кількість послуг - 2, Чернігівська область кількість послуг - 13. Таким чином середня кількість наданих послуг на місяць становить 65,що унеможливлює надання послуг охорони ПП «ОХОРОНА-ЗАХІД-ЦЕНТР» в даних обсягах, так як у штаті ПП «ОХОРОНА-ЗАХІД-ЦЕНТР» рахується 31 особа, з урахуванням керівника та головного бухгалтера, водіїв транспортних засобів (на обліку підприємства перебуває 5 транспортних засобів).

Також аналізом отриманих податкових накладних ПП «ОХОРОНА-ЗАХІД-ЦЕНТР» за даними Єдиного реєстру податкових накладних було встановлено невідповідність номенклатури між придбанням товарно-матеріальних цінностей та реалізацією лише послуг охорони іншим підприємствам. У складі податкового кредиту ПП «ОХОРОНА- ЗАХІД-ЦЕНТР» придбавало основні засоби (квартира, холодильник, пилосос, телевізор, мультиварка, компьютер, блендер, пральна машина та інше), будівельні матеріали (плитка різна, клей, вінілове покриття, плити пінополістерольні, камінь, краска та інше), паливно-мастильні матеріали (бензин, дизельне паливо, газ) та інші товарно-матеріальні цінності та послуги. Тобто перевіркою встановлено, що ПП «ОХОРОНА-ЗАХІД-ЦЕНТР» здійснювало постачання послуг охорони за рахунок сформованого реєстрацiйного лiмiту у зв`язку з придбанням товарiв (в значних обсягах будівельні матеріали та паливно-мастильні матеріали), не пов`язаних з господарською дiяльнiстю платника податку.

Крім того зазначає, що Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, прийнято Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 31.05.2024 № 33430, згідно якого ПП «ОХОРОНА-ЗАХІД-ЦЕНТР» було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків.

Відповідач також вказує, що проведеним в ході перевірки аналізом взаємовідносин з надавачем послуг встановлено, що в періоді надання послуг всі наявні документи підписано лише керівниками підприємств від «ЗАМОВНИКА» та «ВИКОНАВЦЯ» та неможливо встановити отримання послуги через відсутність працівників задіяних при реальному здійсненні господарської операції з наданої послуги охорони об`єктів ТОВ «АГРОТОП». Також ТОВ «АГРОТОП» не здійснювало документального оформлення щодо прибуття та знаходження на території «ЗАМОВНИКА» робітників «ВИКОНАВЦЯ» для виконання обов`язків з охорони об`єктів підприємства, у зв`язку з чим не можливо встановити реальність придбання послуг охорони.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «АГРОТОП» пройшло у встановленому чинним законодавством України державну реєстрацію юридичної особи та зареєстровано 16.08.2006 запис № 1 452 1020000 000236. Перебуває на обліку у контролюючих органах з 16.08.2006 за № 145210200000, станом на день складання довідки перевірки, перебуває на обліку у ГУ ДПС в Харківській області (Валківська ДПІ).

Місцезнаходження (відповідно до реєстраційних документів) та фактичне місцезнаходження - вул. Сонячна, буд. 6, с. Сніжків, Валківський район, Харківська область, 63042, де здійснює власну господарську діяльність у приміщеннях, загальною площею згідно з правовстановлюючими документами власних всього 10,5674 кв. м., з них: офісних 448,9 кв.м., виробничих/складських 5 228 кв.м. та земельних ділянках, площею - 5 491,1266 га, з них: орендованих у юридичних осіб 360,1565 га, пайовиків- 803 га, фізичних осіб - 5130,9701 га.

На підставі направлень від 20.06.2024 № 5141, № 5142, фахівцями ГУ ДПС, відповідно до підпункту 191.1.6 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями та відповідно до наказу ГУ ДПС області від 17.06.2024 № 2575-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АГРОТОП» (код ЄДРПОУ 34473812)», з 24.06.2024 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АГРОТОП» (код ЄДРПОУ 34473812) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року від 20.05.2024 № 9135256894.

За результатами перевірки було складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АГРОТОП» (код СДРПОУ 34473812), щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» від 05.07.2024р. № 31669/20-40-07-05-03/34473812 (далі по тексту акт перевірки).

Згідно висновку зазначеного акту Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету ТОВ «АГРОТОІІ» (податковий номер 34473812) встановлено порушення пункту 198,1, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) за квітень 2024 року в сумі 132 900 грн.

Контролюючим органом на підставі висновків акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.08.2024 р. №00458910705 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового (звітного) періоду у розмірі 132 900 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням - рішенням ГУ ДПС від 13.08.2024 р. №00458910705 позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Вирішуючи спір по суті суд встановив наступне.

Суть порушення, за висновками контролюючого органу, обґрунтовано на сторінках 18-19 акту перевірки, а саме: «В ході перевірки проведено аналіз даних Єдиного реєстру податкових накладних в частині надання охоронних послуг іншим підприємствам та зареєстрованих виданих податкових накладних ПП «ОХОРОНА-ЗАХІД-ЦЕНТР» за період січень - квітень 2024 року. В ході даного аналізу встановлено, що ПП «ОХОРОНА-ЗАХІД-ЦЕН`Г'Р» в середньому, за звітний період місяць, надає свої послуги на місяць по різним регіонам, а саме Тернопільська область кількість послуг - 5, Київська область кількість послуг - 11, Харківська область кількість послуг - 4, Черкаська область кількість послуг - 4, Сумська область кількість послуг - 13, Львівська область кількість послуг - 13, Вінницька область кількість послуг - 2, Чернігівська область кількість послуг - 13. Таким чином середня кількість наданих послуг па місяць становить 65, що унеможливлює надання послуг охорони ПП «ОХОРОНА-ЗАХІД- ЦЕНТР» в даних обсягах, так як у штаті ПП «ОХОРОНА-ЗАХІД-ЦЕНТР» рахується 31 особа, з урахуванням керівника та головного бухгалтера, водіїв транспортних засобів (на обліку підприємства перебуває 5 транспортних засобів).

Також аналізом отриманих податкових накладних ПП «ОХОРОНА-ЗАХІД-ЦЕНТР» за даними Єдиного реєстру податкових накладних було встановлено невідповідність, номенклатури між придбанням товарно-матеріальних цінностей та реалізацією лише послуг охорони іншим підприємствам. У складі податкового кредиту ПП «ОХОРОНА-ЗАХІД- ЦЕНТР» придбавало основні засоби (квартира, холодильник, пилосос, телевізор, мультиварка, компьютер, блендер, пральна машина та інше), будівельні матеріали (плитка різна, клей, вінілове покриття, плити пінополістирольні, камінь, краска та інше), паливно- мастильні матеріали (бензин, дизельне паливо, газ) та інші товарно-матеріальні цінності та послуги. Тобто перевіркою встановлено, що ПП «ОХОРОНА-ЗАХІД-ЦЕНТР» здійснювало постачання послуг охорони за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням товарів (в значних обсягах будівельні матеріали та паливно-мастильні матеріали), не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, прийнято Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 31.05.2024 № 33430, згідно якого ПІТ «ОХОРОНА-ЗАХІД-ЦЕНТР» було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків.

Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у додатку і до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р, № 1165): п,8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме:

03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів .матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності,

11- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності,

14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку,

12- постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку

Слід зазначити, що згідно актів наданих послуг від 31.03,2024 №43, від 30.04.2024 №65 ПГГ «ОХОРОНА-ЗАХІД-ЦЕНТР» надаються охоронні послуги за звітний період (місяць), однак проведеним в ході перевірки аналізом взаємовідносин з надавачем послуг встановлено, що в періоді надання послуг всі наявні документи підписано лише керівниками підприємств від «ЗАМОВНИКА» та «ВИКОНАВЦЯ» та неможливо встановити отримання послуги через відсутність працівників задіяних при реальному здійсненні господарської операції з наданої послуги охорони об`єктів ТOB «АГРОТОП». Також TQB «АГРОТОП» не здійснювало документального оформлення щодо прибуття та знаходження на території «ЗАМОВНИКА» робітників «ВИКОНАВЦЯ» для виконання обов`язків з охорони об`єктів підприємства, у зв`язку з чим не можливо встановити реальність придбання послуг охорони».

Як встановлено судом під час розгляду справи, між ТОВ «Агротоп» (Замовник) та ПП «ОХОРОНА-ЗАХІД-ЦЕНТР» (Виконавець) укладено Договір № 32 про надання охоронних послуг від 01.08.2023 р.

Відповідно до п. 1.1 предметом вказаного договору є те, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати за плату послуги по охороні стаціонарних Об`єктів. Місцезнаходження Об`єктів зазначається в Дислокації, що є невід`ємним додатком до цього Договору, та послуги мобільної охорони, що окремо узгоджуватиметься сторонами у додаткових угодах. До основних завдань Виконавця відноситься:

-забезпечення охорони Об`єкта від знищення, пошкодження, розкрадання.

-здійснення перепусткового режиму, недопущення проникнення сторонніх осіб на Об`єкт.

-контроль ввозу і вивозу (внесення і винос) товарно-матеріальних цінностей на територію і з території Об`єкта по документації установленої форми.

Пунктами 1.2 1.4 договору встановлено наступне:

1.2.Вид охорони визначається як фізична охорона.

1.3.Охорона Об`єкта здійснюється кількістю охоронників, визначеною в Додатку № 1 «Дислокація», що є невід`ємним додатком до даного Договору;

1.4.Вартість наданих Виконавцем послуг із охорони Об`єкту одного цілодобового посту охорони становить 75 гривни 00 коп. з ПДВ за одну годину охорони. Послуги начальника відділу охорони - 36 000 (тридцять шість тисяч) гривень 00 копійок з ПДВ за місяць. Вартість наданих охоронних послуг за кожен місяць визначається та фіксується в акті виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно п. 6.1.Договору за надані послуги Замовник щомісячно сплачує Виконавцю суму, передбачену п. 1.4. даної Договору, не пізніше 10 (десятого) числа місяця наступного за місяцем надання послуг на підставі Акту виконаних робіт (наданих послуг), далі - Акт.

Оплата за послуги здійснюється шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Виконавця (п. 6.2.)..

Строк дії договору встановлено у п. 7.1., згідно якого, договір набуває чинності з дати його укладення та діє до « 31» липня 2024 року (включно). У разі його неповного виконання хоча б однією із Сторін - до моменту повного виконання.

Згідно Додатку 1 до Договору № 32 від 01.08.2023р., охоронна послуга пов`язана з трьома стаціонарними постами, які знаходяться на одній території та забезпечується фізично з використанням засобів контрою та відеоспостереження.

По стаціонарному посту 1 здійснюється охорона об`єкта, здійснюється контроль пропускного режиму та забезпечується недопущення проникнення сторонніх осіб (Додаток 1).

По стаціонарному посту 2 здійснюється охорона об`єкта, здійснюється обхід об`єкта, огляд об`єкта з метою недопущення крадіжки та недопущення проникнення сторонніх (Додаток 1).

По стаціонарному посту 3 здійснюється охорона об`єкта, здійснюється обхід об`єкта, огляд об`єкта з метою недопущення крадіжки та недопущення проникнення сторонніх (Додаток 1).

Роботи з охорони об`єкта у спірному періоді виконані в повному обсязі, що підтверджується копіями актів надання послуг: №7 від 31.01.2024р.; №25 від 29.02.2024р.; №43 від 31.03.2024р. та №65 від 30.04.2024р.

Крім того, факт надання послуг підтверджується копіями журналів обліку виїзду та заїзду транспортних засобів, обліком руху товарно-матеріальних цінностей та журналом приймання-здавання об`єктів під охорону, які велись співробітниками ПП «Охорона- Захід-Центр» під час надання послуг з охорони у спірний період.

Оплата отриманих послуг ТОВ "АГРОТОП" здійснена платіжними дорученнями № 85 від 25.01.2024, № 471 від 05.03.2024, № 795 від 28.03.2024 та № 1194 від 14.05.2024.

На дату виникнення податкового зобов`язання з ПДВ, контрагентом було складено та

зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 1 від 25.01.2024р.; № 4 від 28.03.2024р.; № 12 від 29.02.2024р. та № 13 від 30.04.2024р.

В бухгалтерському обліку ТОВ «Агротоп» операції з отримання охоронних послуг від ПП «ОХОРОНА-ЗАХІД-ЦЕНТР» відображено наступним чином:

Дт 92Кт 631

Дт 64 Кт 631

Дт 631 Кт 311

Суму податкового кредиту в розмірі 132 900.00 грн. позивачем включено до податкового кредиту у січні-квітні 2024 року податкових декларацій з ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2. ст. 198 ПКУ).

Згідно з п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Згідно положень п.201.10 ст.201 ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/ послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з ч. 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999 року (далі - Закон № 996-ХІV), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону № 996-ХІV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Статтею 9 Закону № 996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що у взаємовідносинах, що склалися контролюючим органом не надано, а судом під час розгляду справи не добуто належних та допустимих, достатніх та достовірних у розумінні приписів ст. 73-76 КАС України доказів неправомірності та відсутності підстав для віднесення товариством з обмеженою відповідальністю «Агротоп» до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними № 1 від 25.01.2024р.; № 4 від 28.03.2024р.; № 12 від 29.02.2024р. та № 13 від 30.04.2024р., що складені ПП «Охорона-Захід-Центр» та були правомірно включені у податкових декларацій.

Відносно твердження представника відповідача щодо наявності у ПП «Охорона-Захід-Центр» інформації про недобросовісність платника податків, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд в постанові від 04 липня 2019 року у справі №802/3047/14-а дійшов наступного висновку: "Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними".

Суд також звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 (провадження №11-200апп21) також підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Велика Палата Верховного Суду у цій постанові також зробила висновок, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Такий висновок Велика Палата зробила, застосувавши норму частини восьмої статті 9 Закону №996-XIV, згідно з якою відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Цю норму Велика Палата тлумачила як таку, в якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Рішенням ЄСПЛ у справі "Інтерсплав проти України" визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Цей принцип закріплений також у статті 61 Конституції України, яка передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі - Суд), а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, в п.38 рішення у справі "Інтерсплав проти України" (заява № 803/02) Суд зазначив, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

В п. 23 рішення у справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії" (заява №6689/03) Суд вказав, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Однак це не мало б прямого впливу на оподаткування організації-заявника.

Таким чином, сумніви податкового органу у добросовісності контрагента позивача або постачальників по ланцюгу постачання під час придбання послуг не підтверджують порушення позивачем положень податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентом.

Суд враховує, що на момент виникнення спірних ПП «Охорона-Захід-Центр» був зареєстрований як платник податку на додану вартість, всі податкові накладні, видані позивачу контрагентом ПП «Охорона-Захід-Центр», зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відносно твердження відповідача про те, що Комісією регіонального рівня прийнято Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 31.05.2024 № 33430, згідно якого ПІТ «ОХОРОНА-ЗАХІД-ЦЕНТР» було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків, то суд відзначає, що відносини, котрі склалися стосовно правомірності відображення у податкових деклараціях з ПДВ сум податкового кредиту мали місце у січні-квітні 2024 року, тобто раніше прийнятого відносно контрагента рішення про його відповідність критеріям ризиковості, а отже зазначена контролюючим органом обставина не має юридичного значення для вирішення цієї справи.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про не відповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Положеннями частини 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротоп" (вул. Сонячна, буд. 6, с. Сніжків, Валківський район, Харківська область, 63042, код ЄДРПОУ 34473812) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.08.2024 р. №00458910705 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротоп" розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового (звітного) періоду у розмірі 132 900 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротоп" (вул. Сонячна, буд. 6, с. Сніжків, Валківський район, Харківська область, 63042, код ЄДРПОУ 34473812) сплачену суму судового збору в розмірі 3028, 00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 20.12.2024 р.

Суддя Бадюков Ю.В.