Ухвала

від 20.12.2024 по справі 520/34617/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

20 грудня 2024 року Справа № 520/34617/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши у приміщенні суду в м Харкові матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Посад» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Національної академії Національної гвардії України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0574650415 від 09.10.2024.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суд, перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали на наявність та відсутність підстав для повернення позовної заяви, залишенні її без розгляду чи відмови у відкриті провадження в адміністративній справі, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України встановив наступне.

Як убачається з матеріалів справи позовну заяву від імені юридичної особи - позивача підписано Гайдамакою Юлією Борисівною.

Згідно ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Суд зазначає, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Таким чином, представництво юридичної особи може здійснюватися виключно або через особу, яка діє в порядку самопредставництва, або через адвоката.

29 грудня 2019 року набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» (далі - Закон №390-IX). Відповідно до цього Закону правила самопредставництва юридичної особи були поширені не тільки на її керівника та членів виконавчого органу, але й на будь-кого іншого, хто уповноважений діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Суд зазначає, що згідно з пояснювальною запискою до законопроекту №2261 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді» від 15.10.2019, який 18.12.2019 ухвалено як Закон №390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того, у кримінальному процесі збереглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України). Тому, ухвалюючи Закон № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15 грудня 2017 року, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви у матеріалах позову немає жодного документа (як-то, положення, трудового договору (контракту), наказу про призначення та посадової інструкції), який би засвідчував можливість підписанта діяти від імені позивача за правилами самопредставництва останнього, як і немає підтвердження того, що підписант є адвокатом.

Дійсно, згідно ч.3 ст.55 КАС України за правилами самопредставництва є можливість участі юридичної особи у справі через її працівника. Однак він має бути уповноваженим діяти від імені цієї особи або за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом). Натомість, підписант не надав суду ніяких підтверджень того, що коло його трудових (посадових) обов`язків охоплювало можливість діяти від імені позивача у суді за правилами самопредставництва.

Отже відомості, стосовно повноважень на підтвердження можливості вчиняти дії підписанта від імені позивача, згідно статуту, положення, трудового договору (контракту), ордеру, у тому числі підписувати позовні заяви, станом на день подачі позовної заяви до суду - відсутні.

Водночас, відповідно до частини сьомої статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства. (пункт 30 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення ЄСІТС).

Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного (п. 31 Положення ЄСІТС).

Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення). (п. 32 Положення ЄСІТС).

Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд».

Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви та апеляційної/касаційної скарги, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.

При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.

Згідно наданого до позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.11.2023 у графі «Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» зазначено Рєзникова Тетяна Йосипівна керівник.

Рєзниковою Тетяною Йосипівною видано довіреність від 14.11.2024 в порядку передоручення на Гайдамаку Юлію Борисівну представляти інтереси ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА "ПОСАД" в судах України.

Враховуючи, що кваліфікований електронний підпис наданої Гайдамакою Юлією Борисівною, якою підписана позовна заява в інтересах ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА "ПОСАД", довіреності, в порядку передоручення від Рєзникової Тетяни Йосипівни від 14.11.2024 не перевіряється, суд дійшов висновку, що наданий представником позивача документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень на представництво інтересів ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА "ПОСАД" в суді.

Суд звертає увагу, що звернення до суду, з використанням правничої допомоги інших осіб, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.

Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду 28 травня 2024 року у справі № 761/940/22, 04 вересня 2024 року по справі № 600/5282/23-а, від 21 листопада 2024 року у справі № 380/1527/24.

Викладене свідчить про те, що до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували надання повноважень Гайдамаці Ю.Б. щодо представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду. Викладене, у свою чергу свідчить, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.

Крім іншого, суд вважає за необхідне підкреслити, що така позиція не є проявом надмірного формалізму, оскільки відсутність належним чином оформленого ордеру або довіреності унеможливлює встановити волевиявлення довірителя на надання повноважень адвокату щодо його представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, адже в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують правомочності адвоката.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Так, у справі №990/55/22 від 23.06.2022 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підставою для повернення позовної заяви згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС визначено випадок, коли позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Разом із цим, Велика Палата Верховного Суду не вбачає порушення права особи на доступ до суду у зв`язку з поверненням позову. Повернення, яке зумовлено недотриманням позивачем положень КАС у частині вимог до оформлення позовної заяви, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС).

Згідно з положеннями ч. 5, 6, 8 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Посад» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бадюков Ю.В.