Ухвала

від 20.12.2024 по справі 620/16589/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 грудня 2024 року м. Чернігів справа № 620/16589/24

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіна М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, Корюківського відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправної відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И Л А:

05.12.2024 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) звернулася до суду з позовом, у якому просить:

визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області щодо видачі її неповнолітньому сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, у зв`язку із досягненням ним 16-річного віку;

зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області вести облік неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за прізвищем, іменем, по батькові та роком народження, без використання засобів Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;

визнати протиправною відмову Корюківського відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області щодо видачі неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із досягненням ним 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;

зобов`язати Корюківський відділ Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області оформити та видати неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із досягненням ним 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Так, судом встановлено, що позовна заява не відповідає наведеним вище нормам процесуального права, оскільки законним представником позивача не надано суду копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, всупереч вказаним положенням, законним представником позивача не сплачено судовий збір та не додано документ про таку сплату.

Натомість у позовній заяві ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 посилаються на положення пункту 12 частини другої статті 3 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VІ), яким їх звільнено від сплати судового збору.

Разом з цим, стосовно посилання ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 на вказані положення Закону України «Про судовий збір», суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон №3674-VІ.

У відповідності до статті першої Закону № 3674-VІ судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (частина перша статті 2 Закону № 3674-VI).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Зі змісту наведеної статті 3 вказаного вище закону вбачається, що законодавець розрізняє позовні заяви та інші заяви, які можуть бути об`єктом сплати судового збору.

Пунктом 12 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Однак, вказана норма не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до адміністративного суду в інтересах зазначених осіб. Пункт 12 частини другої статті 3 цього Закону звільняє від сплати судового збору осіб, які в інтересах малолітніх подають саме заяви, а не позовні заяви.

Так, положення вказаної норми передбачає, що судовий збір не справляється за подання заяви про захист прав дітей, а не звільняє від сплати судового збору за подання позовної заяви в інтересах дітей.

Також на користь цього твердження свідчить положення статті 8 Закону №3674-VI, відповідно до підпункту «ґ» пункту 2 частини першої якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору за таких умов: позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Необхідно зазначити, що суть наведеної норми зводиться до гарантій захисту прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у частині сплати судового збору, що нерозривно пов`язані зі специфічним статусом малолітньої чи неповнолітньої особи, а не всіх без виключення прав, свобод та інтересів лише в силу віку особи, яку представляє її законний представник. В інакшому випадку матиме місце надання невиправданих переваг особі в частині оплати судового збору перед іншими особами, які претендують на судовий захист порушеного права у подібних правовідносинах.

Суд також звертає увагу на те, що частина друга статті 3 Закону № 3674-VI містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього ж Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Окрім цього, слід вказати, що частина сьома статті 160 КАС України передбачає, що у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Так, вказані вище норми необхідно враховувати в системному зв`язку зі статтею 53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Приписами статті 53 КАС України встановлюються правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до частини першої зазначеної статті Кодексу у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з нормами частини першої статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Таким чином, звертаючись із позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_1 діє як його законний представник в розумінні частини першої статті 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 КАС України.

Водночас, згідно з нормами пункту 7 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються громадяни, які захищають у суді права та інтереси інших осіб, за умови, якщо останні мають пільги щодо сплати судового збору відповідно до законодавства.

Суд звертає увагу на те, що правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи регулюються Законом України від 20.11.2012 № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492-VI).

Зокрема, згідно із статтею 21 вказаного Закону кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, відповідно до пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.92 №2503-XII (далі - Положення) паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, - після досягнення 16-річного віку.

Як видно із наданої позовної заяви та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 .

Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI (особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю).

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що Закон № 3674-VI не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах щодо отримання паспорта громадянина України, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору.

Таким чином, чинне законодавство України не звільняє законного представника від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви в інтересах її сина.

Окрім цього, суд звертає увагу на приписи статті 8 Закону № 3674-VI, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів статті 8 Закону № 3674-VI відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому позивач має довести існування фінансових труднощів.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 як законним представником не надано клопотання про звільнення, розстрочення сплати судового збору, а також не надано доказів того, що позивач користується пільгами при справлянні судового збору або доказів, що він відноситься до осіб звільнених від сплати судового збору відповідно до вимог статті 8 Закону № 3674-VI.

Більш того, позивачем не надано до суду жодних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від його сплати.

Водночас, суд зазначає, що судовий збір згідно з частиною першою статті 3 Закону №3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Нормами частини першої статті 4 Закону №3674-VІ передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою статті 4 Закону №3674-VІ встановлено, що за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до статті сьомої Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.

Таким чином, за подання фізичною особою до суду адміністративного позову, який містить вимогу немайнового характеру, ставка судового збору становить 1211,20 грн.

Відтак позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн (реквізити для сплати судового збору: рахунок UА348999980313191206084025739, отримувач - ГУК у Чернігівській області/тгм.Чернігів/22030101, код ЄДРПОУ - 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101) та подати до суду платіжний документ, що підтверджує таку сплату.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з моменту отримання ухвали, подавши до суду копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи (у двох примірниках) та платіжний документ про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.

У разі не усунення цих недоліків позовної заяви, вона відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України буде повернута позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, Корюківського відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправної відмови та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків його позовної заяви.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Марія ДУБІНА