Постанова

від 20.12.2024 по справі 440/3287/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Супрун Є.Б.

20 грудня 2024 р. Справа № 440/3287/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

14.03.2024 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФО-П ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (далі ГУ ДПС у Сумській області, контролюючий орган), в якому просить :

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 04.03.2024 № 229918280901, яким до платника податків застосовано суму штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального у розмірі 558 168.70 грн.

Вимоги мотивував тим, що проведена відповідачем перевірка містить ознаки камеральної, оскільки перевіркою охоплено дані за минулий час за відсутності факту проведення перевірки саме за місцем здійснення господарської діяльності позивача, акт перевірки складено лише на підставі вибіркової перевірки електронних копій розрахункових документів, що містяться в електронних базах ДПС за місцем розташування контролюючого органу.

Зазначає, що відповідачем в ході проведення фактичної перевірки 30.01.2024, не встановлено жодного порушення і, відповідно, до акту не додано доказів таких порушень, зокрема, чеку про проведення розрахункової операції в день проведення фактичної перевірки із порушенням норм законодавства України.

Також, позивач заперечує проти використання відповідачем в ході прийняття рішень за наслідками фактичної перевірки електронних копій документів переданих по дротових або бездротових каналах зв`язку до контролюючого органу.

Зазначає, що Податковим Кодексом України (далі ПК України) не передбачає право податкового органу нараховувати штрафні санкції на підставі лише комп`ютерних баз даних, які є у відповідача.

Також посилається на те, що розрахунок штрафних санкцій проведено виходячи з 200 % вартості реалізованих товарів, а не з вартості отриманої партії товару, як це передбачено абз. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон України № 481/95-ВР).

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що перевіркою встановлено та зафіксовано в акті факти порушення платником вимог ч. 23 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР та п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон України № 265/95-ВР), за які до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Посилається на те, що доводи про неможливість проведення перевірки за минулий час, на переконання представника відповідача не відповідають дійсності, оскільки ПК України не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході перевірок, у тому числі й фактичних, окрім ст. 102 ПК України (не пізніше 1095 днів).

Зазначає, що використані під час перевірки витяги з реєстру електронних копій розрахункових документів є повним та достатнім підтвердженням здійснення ФО-П ОСОБА_1 роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії.

Також відповідач зауважував, що у період, який перевірявся, у ФО-П Піскуна Є.Г. були відсутні ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами на кафе, тоді як лише під час проведення перевірки ФО-П ОСОБА_1 було подано заяву про отримання такої ліцензії, після чого отримано таку терміном дії з 01.02.2024 по 01.02.2025.

Посилається на те, що дія ліцензії на право роздрібної торгівлі на магазин не розповсюджується на кафе, яке є іншим відокремленим господарським об`єктом та на яке ФО-П Піскуном Є.Г. було отримано окрему ліцензію терміном дії починаючи з 01.02.2024.

Також, зауважує, що розмір отриманої партії товару не може бути меншим від фактичної кількості реалізованих тютюнових виробів, тож вартість отриманої партії товару становить 262 958.05 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено позов ФО-П Піскуна Є.Г.

Судовим рішенням визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Сумській області від 04.03.2024 № 229918280901.

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Сумській області на користь ФО-П ОСОБА_1 стягнуто судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору за звернення до суду з позовом, у розмірі 5 581.69 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що у наказі на проведення фактичної перевірки від 16.01.2024 №128-КП відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, окрім посилання на норми, що їх регулюють, не відображено в рамках яких заходів була встановлена невідповідність діяльності ФОП вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти порушення позивачем вимог законодавства.

Зазначив, що ГУ ДПС у Сумській області не довело наявності підстав у розумінні п.п. 80.2.5 ст. 80 ПК України для прийняття наказу від 16.01.2024 № 128-КП про проведення фактичної перевірки ФО-П ОСОБА_1 .

Також суд зазначив, що належним, допустимим та достатнім доказом факту реалізації підакцизного товару є фіскальний чек (розрахунковий документ) в розумінні Закону України № 265/95-ВР, отриманий від суб`єкта господарювання у спосіб, передбачений ПК України, тобто під час проведення контрольної розрахункової операції.

Суд прийшов до висновку, що відповідач не надав доказів вчинення позивачем правопорушень в ході фактичної перевірки.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Сумській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог в повному обсязі.

Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеним у відзиві на позовну заяву.

У відзиві на апеляційну скаргу ФО-П ОСОБА_1 , просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами фактично аналогічними наведеним у позовній заяві.

Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на основі повного і всебічного з`ясування обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, при повному дослідженні усіх наявних у справі доказів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення відповідно до положень ст. 317 КАС України слід змінити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Сумській області видано ФО-П ОСОБА_1 ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер 18230311202301497, дата реєстрації 20.10.2023, терміном дії з 20.10.2023 до 20.10.2024, адреса місця торгівлі: АДРЕСА_1 , «Маркетопт Express». 200.0 кв.м. (а.с. 42).

16.01.2024 керуючись п.п. 20.1.4 ст. 20, п.п. 75.1.3 ст. 75, на підставі п.п. 80.2.5 ст. 80, п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, статті 16 Закону України № 481/95-ВР, з метою здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів ГУ ДПС у Сумській області винесено наказ № 128-КП «Про проведення фактичної перевірки», яким наказано провести фактичну перевірку за місцем провадження діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , господарську діяльність в якому здійснює ФО-П ОСОБА_1 строком не більше 10 діб починаючи з 22.01.2024. Встановлено період, що перевіряється, з 23.01.2021 по дату початку перевірки (а.с. 80).

ГУ ДПС у Сумській області видані направлення на перевірку від 19.01.2024 № 296/Н/18-28-09-01 та № 295/Н/18-28-09-01 (а.с. 79).

22.01.2024 позивачу пред`явлено службові посвідчення та направлення на перевірку від 19.01.2024 № 296/Н/18-28-09-01 та № 295/Н/18-28-09-01, а також вручено копію наказу ГУ ДПС у Сумській області № 128-КП від 16.01.2023, що підтверджується відповідними відмітками про вручення та підписом у направленнях на перевірку, копії яких містяться у матеріалах справи (а.с. 51).

У період з 22.01.2024 14 год. 00 хв. по 30.01.2024 08 год.30 хв. посадовими особами ГУ ДПС у Сумській області проведено фактичну перевірку діяльності ФО-П Піскун Є.Г. за місцем провадження (здійснення) діяльності за адресою : АДРЕСА_1 за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 30.01.2024 за № 945/А/18-28-09-01/3201922679 (а.с. 23-25)

Перевіркою встановлено, що згідно поданої ФО-П ОСОБА_1 ф.20-ОПП, контролюючим органом 22.09.2023 взято на облік 2 об`єкти оподаткування за адресою: АДРЕСА_1 : кафе «Маркетопт КАФЕ» та магазин «Маркетопт Express».

У періоді, який перевірявся, ФО-П ОСОБА_1 , за об`єктом оподаткування магазин «Маркетопт Express» за адресою: АДРЕСА_1 , має в наявності наступні ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами:

алкогольними напоями, реєстраційний №18230308202301621 термін дії з 20.10.2023 до 20.10.2024;

тютюновими виробами, реєстраційний №18230311202301497 термін дії з 20.10.2023 до 20.10.2024.

До зазначених ліцензій внесено реєстратор розрахункових операцій типу ІКС-С651Т: заводський номер № MZ80042384, фіскальний номер № 3001092493.

У періоді, що перевіряється, за об`єктом оподаткування кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , ФО-П ОСОБА_1 має в наявності ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний № 18230308202301622 термін дії з 20.10.2023 до 20.10.2024.

До зазначеної ліцензії внесено реєстратор розрахункових операцій типу ІКС-С651Т: заводський номер № MZ80041370, фіскальний номер № 3001092602.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та/або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, у ФО-П ОСОБА_1 за об`єктом оподаткування кафе «Маркетопт КАФЕ» за адресою: Сумська обл., м. Охтирка, вул. Армійська, буд.78, відсутні.

Вибірковою перевіркою електронних копій розрахункових документів (фіскальних чеків), що передаються до органів ДПС відповідно до «Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, сформованих по програмному реєстратору розрахункових операцій типу ІКС-С651Т: заводський номер № MZ 80041370, фіскальний номер № 3001092602, що використовується ФО-П ОСОБА_1 у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: Сумська обл., м. Охтирка, вул. Армійська, буд. 78, виявлено факти роздрібної торгівлі тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, у період відсутності відповідної ліцензії з 03.1 1.2023 по 22.01.2024.

Так, через реєстратор розрахункових операцій типу ІКС-С651Т: заводський номер № MZ 80041370, фіскальний номер № 3001092602, у періоді, що перевіряється, здійснено 2 299 фактів реалізації тютюнових виробів на загальну суму 279 084.35 грн, у т.ч. у листопаді 2023 - 673 факти реалізації на суму 82 409.71 грн, у грудні 2023 - 830 фактів реалізації на суму 103 638.42 грн, у січні 2024 - 796 фактів реалізації на суму 93 036.22 грн, детальна інформація наведена у Додатках № 1, № 2, № 3.

Зазначено, що ФОП- ОСОБА_1 копії накладних, товарно-транспортних накладних або інших документів на отримання (внутрішнє переміщення) тютюнових виробів на кафе за адресою: АДРЕСА_1 , у періоді відсутності ліцензії, до перевірки не надано. Разом з тим, розмір отриманої партії товару не може бути меншим від фактичної кількості реалізованих тютюнових виробів. Враховуючи вищенаведене, вартість отриманої партії товару становить 279 084.35 грн.

Враховуючи вищенаведене, перевіркою встановлено здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії.

За висновками акту перевірки від 30.01.2024 за № 945/А/18-28-09-01/ НОМЕР_1 встановлено порушення ФО-П ОСОБА_1 вимог :

ч. 23 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР в частині здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії;

В додатках до акту перевірки зазначено : №№ 1, 2, 3 «Витяг з реєстру електронних копій розрахункових документів (фіскальних чеків).

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС в Сумській області 04.03.2024 винесено податкове повідомлення рішення № 229918280901, яким до ФО-П ОСОБА_1 за порушення ч. 23 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 558 168.70 грн (а.с. 62).

Копія розрахунку штрафних (фінансових) санкцій наявна у матеріалах справи (а.с. 62 зворотній бік).

За змістом цього розрахунку фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 558 168.70 грн застосовано на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР. Розмір штрафної (фінансової) санкції : 200 % вартості отриманої партії товару ( 279 084.35х2).

Погоджуючись із загальним висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що колегія суддів зазначає, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон № 481/95-ВР.

Відповідно до абзацу другого ст. 16 Закону України № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з приписами підпункту 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

- 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

У постановах від 05.04.2023 у справі № 200/1354/21-а, від 11.01.2023 у справі № 160/2357/21, від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16, від 05.11.2018 у справі № 803/988/17), від 22.05.2018 у справі № 810/1394/16, від 20.03. 2018 у справі № 820/4766/17 Верховний Суд вказував, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Тобто, вказана норма дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону Закон № 481/95-ВР покладені на відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 04.07.2024 у справі № 520/5841/21, від 21.08.2024 у справі № 120/14157/23.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

Колегія суддів звертає увагу, що у наказі № 128-кп від 16.01.2024 підстави для призначення перевірки сформульовані таким чином: «керуючись п.п. 20.1.4 ст. 20, п.п. 75.1.3 ст. 75, на підставі п.п. 80.2.5 ст. 80, п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, статті 16 Закону України № 481/95-ВР, з метою здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів».

Тобто, у наказі № 128-кп від 16.01.2024 поряд із посиланням на пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, зазначено достатню підставу для призначення та проведення перевірки: «з метою контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та на підставі підпункту».

Таким чином, наказ ГУ ДПС у Сумській області № 128-кп від 16.01.2024 оформлений з дотриманням вимог, встановлених ст. 81 ПК України.

У постанові Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 380/13375/21 Верховний Суд дійшов висновку про те, що фактична перевірка проводиться не за місцем розташування платника податку (місцем розташування органу управління), а саме за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

У спірному випадку контролюючим органом призначено та проведено фактичну позивача за місцем фактичного провадження діяльності позивача: Сумська обл., м. Охтирка, вул. Армійська, буд. 78.

За визначенням підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Оскільки норма закону встановлює альтернативу проведення фактичної перевірки (за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника) та у спірному випадку контролюючим органом призначено та проведено фактичну позивача саме за місцем фактичного провадження діяльності позивача: АДРЕСА_1 , тому розташування за цією адресою двох об`єктів ФО-П ОСОБА_1 (магазину «Маркетопт Еxpress» та кафе «Маркетопт КАФЕ») не встановлювало контролюючому органу обов`язку призначати фактичну перевірку окремо за кожним таким об`єктом.

Стосовно доводів позивача про те, що проведена контролюючим органом перевірка носила характер документальної, оскільки предметом дослідження були дані за минулі періоди, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

При цьому ПК України не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім ст.102 ПК України (не пізніше 1095 днів).

Аналогічний висновок щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності відповідного наказу про призначення такої перевірки було зроблено Верховним Судом постанові від 20.05.2022 у справі № 826/8284/17, від 09.09.2024 у справі № 280/6832/23.

Зважаючи на викладене вище, суд відхиляє доводи позивача про допущення відповідачем порушенням вимог ПК України при призначенні фактичної перевірки наказом від 16.01.2024 № 128-КП, та як наслідок, про неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.

Стосовно посилань на неможливість податкового органу при проведенні фактичної перевірки використовувати дані документів за минулий період, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 62.1- 62.3 ст. 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.

Згідно з п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;

72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів.

Згідно з п. 74.1 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Пунктом 74.3 ст. 74 ПК України визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Положеннями ст. 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Так. наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, згідно з п.п. 1, 2, 3, 4, 7 розд. ІІ якого, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

Інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що відповідач під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 09.09.2024 у справі № 280/6832/23, від 20.11.2024 у справі № 440/9859/23.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про дотримання контролюючим органом вимог законодавства при призначенні та проведенні перевірки позивача, з огляду на наявна необхідність надання оцінки правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в контексті наявності встановлених під час перевірки порушень.

Так, підставою прийняття податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області № 229918280901 від 04.03.2024, яким до ФО-П ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 558 168.70 грн на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР, стали висновки податкового органу щодо порушення позивачем п. 23 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР :

- роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом України № 481/95-ВР.

Відповідно до ст. 16 Закону України № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Частиною 23 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Так, у ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що у періоді, що перевіряється, за об`єктом оподаткування кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , ФО-П ОСОБА_1 має в наявності ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний №18230308202301622 термін дії з 20.10.2023 до 20.10.2024.

До зазначеної ліцензії внесено реєстратор розрахункових операцій типу 1КС-С651Т: заводський номер № MZ80041370, фіскальний номер № 3001092602.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та/або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, у ФО-П ОСОБА_1 за об`єктом оподаткування кафе «Маркетопт КАФЕ» за адресою: Сумська обл., м. Охтирка, вул. Армійська, буд.78, відсутні.

Вибірковою перевіркою електронних копій розрахункових документів (фіскальних чеків), що передаються до органів ДПС відповідно до «Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, сформованих по програмному реєстратору розрахункових операцій типу ІКС-С651Т : заводський номер № MZ80041370, фіскальний номер № 3001092602, що використовується ФО-П ОСОБА_1 у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено факти роздрібної торгівлі тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, у період відсутності відповідної ліцензії з 03.1 1.2023 по 22.01.2024.

Так, через реєстратор розрахункових операцій типу ІКС-С651Т: заводський номер № MZ 80041370, фіскальний номер № 3001092602, у періоді, що перевіряється, здійснено 2 299 фактів реалізації тютюнових виробів на загальну суму 279 084.35 грн, у т.ч. у листопаді 2023 - 673 факти реалізації на суму 82 409.71 грн, у грудні 2023 - 830 фактів реалізації на суму 103 638.42 грн, у січні 2024 - 796 фактів реалізації на суму 93 036.22 грн.

В акті перевірки зазначено, що ФО-П ОСОБА_1 копії накладних, товарно-транспортних накладних або інших документів на отримання (внутрішнє переміщення) тютюнових виробів на кафе за адресою: АДРЕСА_1 , у періоді відсутності ліцензії, до перевірки не надано. Разом з тим, розмір отриманої партії товару не може бути меншим від фактичної кількості реалізованих тютюнових виробів. Враховуючи вищенаведене, вартість отриманої партії товару становить 279 084.35 грн.

Враховуючи вищенаведене, перевіркою встановлено здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії.

Перелік здійснених операцій з продажу вказаного товару за період з 03.11.2023 по 22.01.2024 викладено у додатках № 1, № 2, № 3 до акту перевірки від 30.01.2024 за № 945/А/18-28-09-01/3201922679.

Позивач, заперечуючи наявність в його діях ознак порушення ч. 23 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР, зазначав про наявність ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами за реєстраційним номером 18230311202301497 терміном дії з 20.10.2023 до 20.10.2024, видану суб`єкту господарювання ФО-П ОСОБА_1 за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 .

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 1 Закону України № 481/95-ВР визначає наступні терміни:

- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

- роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

- місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Реалізація положень п. 63.3. ст. 63 ПК України щодо обов`язку повідомляти податкові органи про всі об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, здійснюється шляхом подачі платником податків повідомлення за формою 20-ОПП, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 у «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів».

Так, за даними контролюючого органу, викладеними у акті від 30.01.2024 за № 945/А/18-28-09-01/ НОМЕР_1 , згідно поданого ФО-П ОСОБА_1 повідомлення за формою 20-ОПП про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які проводиться господарська діяльності, податковим органом взято на облік два об`єкти оподаткування за адресою: АДРЕСА_1 :

- кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

- магазин «Маркетопт Express».

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що суб`єкт господарювання, у даному випадку ФО-П ОСОБА_1 , має обов`язок отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами на кожен об`єкт, через який здійснюється торгівля відповідним товаром.

При цьому знаходження різних об`єктів за однією адресою не змінює їх статус окремих місць провадження торгівлі.

Натомість, позивач, здійснюючи роздрібну торгівлю тютюновими виробами через два об`єкта оподаткування: кафе «Маркетопт КАФЕ» та магазин «Маркетопт Express» мав у наявності лише одну ліцензію (18230311202301497), видану за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Доказів наявності ліцензії ФО-П ОСОБА_1 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами за іншим місцем торгівлі: кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », позивачем не надано.

Крім того, колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу, що як встановлено у ході проведення перевірки, стосовно права роздрібної торгівлі алкогольними напоями ФО-П ОСОБА_1 було отримано дві окремі ліцензії на об`єктами оподаткування за адресою: АДРЕСА_1 : магазин «Маркетопт Express» та кафе «Маркетопт КАФЕ» (а.с. 58-59).

Також, судовим розглядом встановлено, що в подальшому згідно з заявою щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами позивач звернувся до ГУ ДПС у Сумській області з приводу отримання ліцензії з 01.02.2024 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 , кафе «Маркетопт КАФЕ» (а.с. 60).

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про порушення позивачем вимоги ч. 23 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000.00 грн.

Так, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 04.03.2024 № 229918280901 до ФО-П ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 558 168.70 грн на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР.

Згідно наданого податковим органом розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до вказаного податкового повідомлення-рішення встановлено, що при розрахунку розміру санкції розмір у сумі 558 168.70 грн фактично було застосовано загальну суму операцій з продажу тютюнових виробів, що була здійснена позивачем за вказаним місцем провадження діяльності за період з 03.11.2023 по 22.01.2024 згідно з додатками № 1, № 2, № 3 до акту від 30.01.2024 за № 945/А/18-28-09-01/3201922679, які містить витяг з реєстру електронних копій розрахункових документів, сформований по реєстратору розрахункових операцій ІКС-С651Т, заводський номер № MZ80041370, фіскальний номер № 3001092602, що використовується ФО-П ОСОБА_1 у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .

Доказів того, що зазначена сума є вартістю отриманої партії товару суду не надано.

Отже, при здійсненні розрахунку штрафної (фінансової) санкції, передбаченої абз. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР, податковим органом застосовано 200 відсотків вартості реалізованого товару, що не відповідає санкції абз. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР.

При цьому, доводи відповідача про те, що застосування вказаного показника обумовлене ненаданням ФО-П ОСОБА_1 під час проведення перевірки посадовим особам ГУ ДПС у Сумській області про проведенні перевірки видаткових накладних, товарно-транспортних накладних або інших документів на отримання чи внутрішнє переміщення тютюнових виробів колегія суддів оцінює критично, оскільки такі обставини можуть бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, зокрема, за ст. 121 ПК України, а не враховуватись при застосуванні санкцій за здійснення торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензій.

Крім того, судовим розглядом не встановлено факту притягнення ФО-П ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 121 ПК України за наслідками проведеної перевірки.

Враховуючи викладене колегія суддів зазначає, що невірно проведений розрахунок суми штрафної (фінансової) санкцій є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення як протиправного.

Доводи апеляційної скарги висновків суду щодо задоволення позовних вимог ФО-П ОСОБА_1 не спростовують.

Таким чином колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2024 № 229918280901, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 558 168.70 грн, погоджується із загальним висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення, однак виходячи з інших підстав та мотивів.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).

Підставами для зміни судового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п.1, 3, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України).

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог ч. 6 ст. 139 КАС України немає.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.292, 293, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Сумській області задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року змінити з підстав та мотивів його прийняття.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді О.В. Присяжнюк А.О. Бегунц