Постанова

від 20.12.2024 по справі 340/5864/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 340/5864/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 в адміністративній справі №340/5864/24 за позовом Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області до Кропивницької міської ради. третя особа: ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про визнання протиправною та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення 9 сесії 8 скликання Кропивницької міської ради від 28.05.2024 №1938 "Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення /зміни/ меж міста Кропивницького Кіровоградської області".

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 в адміністративній справі №340/5864/24 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області до Кропивницької міської ради, третя особа: ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про визнання протиправною та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В апеляційній скарзі представник Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області просить дану ухвалу скасувати. Вказує на безпідставний висновок суду першої інстанції та те, що спір має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Надаючи оцінку законності оскаржуваної ухвалі, колегія суддів виходить з наступного:

Встановлено, що позивач звернувся до першої інстанції суду з адміністративним позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення 9 сесії 8 скликання Кропивницької міської ради від 28.05.2024 №1938 "Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення /зміни/ меж міста Кропивницького Кіровоградської області".

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що за суб`єктним складом сторін та характером спірних правовідносин ця справа підлягає розгляду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, оскільки господарському суду підвідомчі спори про визнання недійсними актів органів місцевого самоврядування, то цей спір є господарсько-правовим та відповідно підвідомчий господарським судам.

Проте, суд апеляційної інстанції з такими доводами суду першої інстанції не погоджується з наступних міркувань.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на постанову Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №806/179/16, де колегія суддів зазначала, що Великою Палатою Верховного Суду та Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду вже неодноразово висловлювалась позиція стосовно права органу місцевого самоврядування на звернення до адміністративного суду з позовом до іншого органу місцевого самоврядування або органу державної влади, іншого суб`єкта публічно-владних повноважень щодо оскарження їх рішень, дій або бездіяльності з метою захисту прав та інтересів відповідної територіальної громади чи належного виконання своїх функцій.

Так, Верховний Суд, розглядаючи у касаційному порядку справу №806/179/16, звертав увагу на положення частини першої статті 140 та статтю 145 Конституції України. відповідно до яких місцеве самоврядування є правом територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, а права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Колегія суддів Верховного Суду також відзначала, що виходячи з цих конституційних положень у системному зв`язку з положеннями статті 6 Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, Конституційний Суд України у своєму Рішенні №6-рп/2002 від 26.03.2002 визначив політико-правову природу органів місцевого самоврядування, які не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення, тобто такі, які пов`язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад.

Проаналізувавши норми статей 1, 6, 10 та 75 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №806/179/16 дійшов висновків про те, що:

1. право територіальної громади як суб`єкта публічних правовідносин охоплює собою права відповідних мешканців;

2. порушення прав територіальної громади означає порушення права членів цих громад (кожного жителя відповідної адміністративно-територіальної одиниці);

3. інтереси громади визначають зміст і спрямованість діяльності відповідних органів місцевого самоврядування;

4. головним завданням органу місцевого самоврядування є захист (в тому числі, шляхом звернення до суду) інтересів фізичних осіб, які проживають на відповідній території;

5. для реалізації цього завдання органи місцевого самоврядування наділені відповідною компетенцією, людськими та фінансовими ресурсами;

6. ухилення від обов`язку захищати інтереси відповідної громади може бути розцінено як невиконання органом місцевого самоврядування та його посадовими особами своїх функціональних обов`язків.

Судом апеляційної інстанції у справі №806/179/16 також враховано вже сформовану практику Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду стосовно права суб`єктів владних повноважень, в тому числі, органів місцевого самоврядування звертатися з позовами до інших суб`єктів владних повноважень, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №804/3091/18, від 06.06.2018 у справі №811/289/16, від 17.10.2018 у справі №822/1544/16, постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №806/1592/16, від 21.11.2018 у справі №504/4148/16-а, від 11.06.2019 у справі №820/2639/18, від 26.09.2019 у справі № 804/2272/17, від 21.11.2019 у справі №325/283/16-а (2-а/325/3/2016), від 05.12.2019 у справі №400/2509/18, від 17.12.2019 у справі №816/844/18 та інших.

У цих справах Суд визнав, зокрема:

- статус відповідних рад згідно статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» як представницьких органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а отже й наділені в силу Закону на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади (постанова Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №504/4148/16-а);

- право звернення до адміністративного суду органу місцевого самоврядування з позовом до іншого органу місцевого самоврядування у некомпетенційних спорах (постанова Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі №666/8779/14-а).

Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на дотримання права особи на доступ до суду.

Питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, як свідчить позиція Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи наведене колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, з`ясовуючи чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, допустив порушення вимог КАС України і прийшов до хибного висновку, що позовна заява Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області не підлягає розгляду адміністративним судом.

Керуючись статтями 241 244, 315, 320 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області - задовольнити.

Скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 в адміністративній справі №340/5864/24- про відмову у відкритті провадження.

Направити справу для продовження розгляду до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з 20.12.2024 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.

Головуючий - суддяС.В. Сафронова

суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов