Постанова

від 19.12.2024 по справі 160/15207/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/15207/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Закарпатської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року в адміністративній справі №160/15207/24 (головуючий суддя першої інстанції Кучма К.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» до Закарпатської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 11.06.2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Закарпатської митниці, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA30500/2024/000023/1 від 04.04.2024 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305160/2024/000108 від 04.04.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність оскаржуваних актів, прийнятих відповідачем, оскільки вважає, що ним подано до митного органу повний пакет необхідних документів, які не мали розбіжностей і містили усі необхідні відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості за заявленим методом (за ціною договору).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення, прийняте Закарпатською митницею про коригування митної вартості товарів №UA30500/2024/000023/1 від 04.04.2024 року.

Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305160/2024/000108.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини у справі, оскільки надані до митної декларації документи містять розбіжності, у зв`язку з чим неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, а відтак прийняте рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є правомірним.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 36441934) є юридичною особою, місцезнаходження: Україна, 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, основним видом діяльності є оптова торгівля металами та металевими рудами (код 46.72), перебуває на податковому обліку в органах ДПС України.

Відповідач - Закарпатська митниця є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Митним кодексом України повноваження.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» та «NANOSUN S.R.O.» (Чехія), укладено договір на поставку товару №7/03.

Відповідно до умов договору постачальник бере на себе обов`язок протягом строку дії цього договору забезпечити поставку і передачу у власність покупця фотоелектричних сонячних модулів (далі - товари) в асортименті, кількості, комплектності, якості та на умовах, передбачених цим договором. Покупець бере на себе обов`язок своєчасно приймати такі товари та оплачувати їхню вартість на умовах, передбачених цим договором.

Згідно із пунктом 2.1., пунктом 2.2. асортимент та загальна кількість товарів визначаються сторонами в інвойсах (торгових рахунках-фактурах), що є невід`ємною частиною цього договору. Кількість товарів, що постачається в кожній партії, узгоджується сторонами окремо, виходячи із замовлення покупця, та відображається в товарно-транспортних накладних.

Відповідно до пунктів 5.1-5.3 платежі за товари, що поставляються за цим договором, здійснюються покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, зазначений в цьому договорі. Оплата здійснюється згідно із виставленим інвойсом. Оплата вартості кожної партії товарів повинна бути здійснена за 100% попередньою оплатою. Терміни оплати товарів зазначаються в інвойсах на оплату товарів і можуть бути змінені на підставі додаткової угоди сторін.

Пунктом 6.2 визначено, що поставка товарів від постачальника покупцеві здійснюється на умовах FCA або DAP (Інкотермс 2020). Умови поставки визначаються в проформа-інвойсах.

На виконання умов вищевказаного договору, сторонами погоджено рахунок-фактуру (інвойс) №2401000375 від 25.03.2024 року, відповідно якого узгоджено поставку товару на загальну суму 50979,50 євро.

Умови поставки FCA Dесіn, Czech Republic.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту вказаних товарів, а саме «Прилади напівпровідникові фоточутливі. Сонячні фотоелектричні модулі LONGi мод.LR5-72HТН-575M, потужністю 575W, вмонтовані в панелі, але не поєднані з іншими пристроями, акумуляторними батареями чи електронними пристроями керування (регулятор напруги, інвертор, запобіжник, контролер тощо). Не обладнані елементами, які подають енергію безпосередньо споживачу. Загально-цивільного призначення, не є товарами подвійного використання. Кількість - 620 шт. (620 х 575W = 356500W); Виробник: LONGI Green Energy Technology Co., Ltd.; Торговельна марка: LONGI; Країна виробництва: CN» представником позивача до Закарпатської митниці подано електронну митну декларацію №24UA305160010765U3 від 03.04.2024 року, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, що перелічені у графі 44 цієї митної декларації, зокрема: платіжна інструкція №G1019 від 12.03.2024 року, рахунок на оплату №92 від 28.03.2024 року, довідка про транспортно-експедиційні витрати від 28.03.2024 року, договір на поставку товару №7/03 від 07.03.2024 року, транспортна заявка № 2203/24 від 22.03.2024 року, договір про надання послуг митного брокера №01/04 01.04.2021 року, договір (контракт) про перевезення №11/09-1 від 11.09.2023 року, сертифікат дистриб`ютора від 01.01.2022 року, сертифікат випробувань №Z2099 від 01.07.2023 року, копія митної декларації країни відправлення від 28.03.2024 року.

Закарпатською митницею направлено уповноваженій особі декларанта електронне повідомленням про надання додаткових документів, а саме: 1) якщо здійснювалось страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 2) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість, яких визначається; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями; 4) інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість.

На вказане повідомленням про надання додаткових документів уповноважений на митне декларування представник позивача направив митному органу повідомлення від 04.04.2024 року № 04-04, в якому вказав, що на даний час всі необхідні документи для проведення митного оформлення надані та просив завершити митне оформлення в термін визначений статтею 51 МК України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA305000/2024/000023/1 від 04.04.2024 року. Відповідно рішення загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод згідно із положеннями статті 64 МК України, та ґрунтується на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД №UА209170/2024/022174 від 18.03.2024 року, №UА209170/2024/022176 від 18.03.2024 року, де вартість такого товару становить 4,32 дол. США за кг.

У зв`язку із коригуванням митної вартості товару за ЕМД №24UA305160010765U3 від 03.04.2024 року, митним органом оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305160/2024/000108.

Через незгоду позивача з рішенням митного органу, вищезазначений товар на підставі митної декларації № 24UA305160010925U0 від 04.04.2024 року був випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою відповідно до митної вартості товарів, визначеною відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Позивач додатково сплатив до визначених самостійно митних платежів (тобто, з різниці митних платежів, що підлягали сплаті з врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом в ЕМД, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні) ПДВ в сумі 116700,90 грн..

Не погодившись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що декларант подав усі наявні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки на які посилається Митниця не перешкоджали визначенню митної вартості товарів. Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що митний орган не правомірно прийняв рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Положеннями частини восьмої статті 52 Митного кодексу України визначено, що у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Згідно зі статтею 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Разом з тим, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

З аналізу наданих для митного оформлення документів слід зазначити, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.

Разом з тим, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа № 21-591а15) та в подальшому відображена в інших постановах з цього питання вже Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду, зокрема у справах №821/1617/17 від 14.08.2018 року, №815/6827/17 від 29.01.2019 року, №804/2256/16 від 12.11.2021 року, №480/3558/19 від 17.11.2021 року.

Суд встановив, що відповідач витребував у позивача документи, визначені частиною третьою статті 53 МК України, проте не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржувані рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Враховуючи вищенаведене, вимоги відповідача про надання додаткових документів на підтвердження митних вартості товару стосовно МД №24UA305160010925U0 від 04.04.2024 року є безпідставними, оскільки вони не є складовими митної вартості товару при імпорті.

З огляду на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірного рішення про коригування митної вартості товару, можливо зробити висновок, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

Таким чином, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд уважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Стосовно методу визначення митної вартості апеляційний суд та суд першої інстанції встановили, що відповідачем під час розгляду даної справи не надано жодних доказів недостовірності заявленої ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП» вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 року у справі №810/1175/16.

З таких обставин, рішення відповідача про коригування митної вартості товару від 04.04.2024 року № UA30500/2024/000023/1 прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто рішення не відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправними і такими, що підлягали скасуванню.

Щодо надання правової оцінки прийняттю відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305160/2024/000108, яка є предметом спору у цій справі, суд зазначає таке.

Згідно з частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30.05.2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305160/2024/000108 зазначено такі причини для відмови у митному оформлені (випуску) товарів: прийняття рішення про коригування митної вартості від 04.04.2024 року № UA30500/2024/000023/1.

Оскільки судом першої інстанції скасовано рішення про коригування митної вартості від 04.04.2024 року № UA30500/2024/000023/1 через її протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305160/2024/000108 також підлягала скасуванню.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню, що у свою чергу спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

Отже, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у апеляційній скарзі не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданими позивачем документальними доказами.

Згідно із частиною третьою статті 335 Митного кодексу України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою. Жодних порушень митного законодавства позивачем суд не встановив.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У період з 06.12.2024 року по 13.12.2024 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. 17.12.2024 року та 18.12.2024 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року в адміністративній справі №160/15207/24 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року в адміністративній справі №160/15207/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко