Постанова

від 19.12.2024 по справі 280/6036/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 280/6036/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року (головуючий суддя Татаринов Д.В.) у справі №280/6036/24 за позовом ОСОБА_1 до Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

в с т а н о в и В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження від 28 травня 2024 року № 109-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- стягнути з Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області Пологівського району Запорізької області середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь позивача;

- стягнути з Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області Пологівського району Запорізької області моральну шкоду на користь позивача.

В обгрунтування заявлених вимог посилалась на те, що з 01 квітня 2021 року обіймала посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів в місті Оріхові Запорізької області. Розпорядженням начальника Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області М.Вініченка від 28 травня 2024 року № 109-к «Про звільнення ОСОБА_1 » остання з 31 травня 2024 року звільнена із займаної посади згідно із пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку із скороченням штату працівників апарату Оріхівської міської ради та її виконавчого комітету.

Неправомірність оскаржуваного розпорядження пов`язувала з тим, що:

у відповідача відсутні повноваження щодо затвердження структури та загальної чисельності працівників апарату Оріхівської міської ради та її виконавчих органів, і, як наслідок, звільнення позивачки з посади заступника голови з питань діяльності виконавчих органів;

відповідачем не дотримано процедури та порядку звільнення працівника, передбачених ст.ст.40, 49-2 КЗпП України.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправним та скасовано розпорядження Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області від 28 травня 2024 року № 109-к

«Про звільнення ОСОБА_1 »;

поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Оріхівської міської ради з 03 червня 2024 року;

стягнуто з Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 у розмірі 24 185,85грн.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що фактично підставою звільнення позивачки з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів в місті Оріхові Запорізької області, стало те, що розпорядженням начальника Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області від 07 березня 2024 року № 59 Про затвердження структури та загальної чисельності працівників апарату Оріхівської міської ради та її виконавчого комітету, інших виконавчих органів ради затверджено нову структуру та загальну чисельність працівників апарату Оріхівської міської ради та її виконавчого комітету, яка не передбачає посад заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів. Окрім того, розпорядженням начальника Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області від 07 березня 2024 року № 60 скорочено таку штатну посаду, як заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів.

Встановивши фактичні підстави звільнення позивачки із займаної посади, суд першої інстанції, проаналізувавши повноваження начальника військової адміністрації, визначені, зокрема, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», дійшов висновку про те, що начальнику Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, як керівнику тимчасового державного органу, який діє у період воєнного стану, делеговано повноваження щодо затвердження тимчасової структури виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад, а не постійної структури цих органів місцевого самоврядування. При цьому, суд звернув увагу на те, що для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду, а не звільняються із займаних посад.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Фактично позиція скаржника полягає в тому, що на період дії режиму воєнного стану повноваження Оріхівської міської ради здійснює начальник Оріхівської міської військової адміністрації. При цьому, як зазначає скаржник, Законом України «Про правовий режим воєнного стану» не передбачено часткове покладення на начальника військової адміністрації повноважень міської ради, її виконавчого комітету, міського голови. З огляду на це скаржник вважає, що в контексті спірних відносин, повноваження начальника ВДА не обмежені лише можливістю затвердження тимчасової структури та чисельності працівників апарату Оріхівської міської ради та її виконавчого комітету, інших виконавчих органів ради, а такі повноваження передбачають затвердження нової структури та визначення конкретної (загальної) чисельності працівників. З цих підстав, за позицією скаржника, звільнення позивачки відбулося у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з скороченням штату працівників, що обумовлено виданням розпорядження від 07 березня 2024 року № 59 Про затвердження структури та загальної чисельності працівників апарату Оріхівської міської ради та її виконавчого комітету, інших виконавчих органів ради. Крім цього, скаржник звертає увагу на те, що судом першої інстанції стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, яка не є роботодавцем по відношенню до позивачки.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 відповідно до розпорядження Оріхівського міського голови від 31 березня 2021 року № 70-к з 01 квітня 2021 року прийнята на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів.

Розпорядженням начальника Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області від 07 березня 2024 року № 59 Про затвердження структури та загальної чисельності працівників апарату Оріхівської міської ради та її виконавчого комітету, інших виконавчих органів ради затверджено структуру та загальну чисельність працівників апарату Оріхівської міської ради та її виконавчого комітету, інших виконавчих органів ради згідно з додатком, яке введено в дію з 01 червня 2024 року.

Відповідно додатку у структуру та загальну чисельність працівників апарату Оріхівської міської ради та її виконавчого комітету не передбачено посади заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів.

Також, Розпорядженням начальника Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області від 07 березня 2024 року № 60 Про скорочення посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів з 01 червня 2024 року посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів у кількості 2 штатні одиниці скорочено.

З огляду на вказане, розпорядженням начальника Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області від 28 травня 2024 року № 109-к Про звільнення ОСОБА_1 позивачку з 31 травня 2024 року звільнено із посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів згідно із пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку із скороченням штату працівників апарату Оріхівської міської ради та її виконавчого комітету.

Вважаючи розпорядження про звільнення протиправним, позивачка звернулась з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до статті 1 Закону № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно зі статтею 3 Закону № 2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Питання підстав припинення служби в органах місцевого самоврядування врегульоване положеннями статті 20 Закону № 2493-III, згідно з якою служба в органах місцевого самоврядування припиняється на загальних підставах, встановлених Кодексом законів про працю України, а також на підставі і в порядку, визначених Законом України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР), цим та іншими законами України.

У свою чергу, у зв`язку з введенням на території України правового режиму воєнний стан діяльність органів місцевого самоврядування здійснюється з урахуванням положень Закону України № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану».

Статтею 4 Закону № 389-VIII встановлено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Військову адміністрацію населеного пункту (населених пунктів) очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.

У відповідності до частин 2 статті 10 Закону № 389-VIII у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування:

1) начальник військової адміністрації: крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови;

може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду);

2) апарат сільської, селищної, міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу третього пункту 1 цієї частини), комунальні підприємства, установи та організації відповідної територіальної громади підпорядковуються начальнику відповідної військової адміністрації.

Отже, з вказаної норми права можливо дійти висновку про те, що начальник військової адміністрації, у визначений період (період дії воєнного стану та 30 днів після його скасування чи припинення), може бути наділений повноваженнями, передбаченими п.1 ч.2 ст.10 Закону № 389-VIII, шляхом прийняття відповідного рішення Верховною Радою України.

При цьому, до компетенції начальника військової адміністрації віднесено здійснення повноважень сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови. І жодних виключень чи обмежень в питанні здійснення начальником військової адміністрації повноважень, зокрема, міської ради, положення п.1 ч.2 ст.10 Закону № 389-VIII не містять.

У свою чергу, до повноважень міської ради, у відповідності до ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», віднесено затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів.

Таким чином, враховуючи положення п.1 ч.2 ст.10 Закону № 389-VIII, до повноважень начальника військової адміністрації передаються і повноваження міської ради щодо затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів.

Той факт, що положення п.1 ч.2 ст.10 Закону № 389-VIII містять і повноваження начальника військової адміністрації, в частині можливості затвердження останнім тимчасової структури виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, не свідчать про встановленні обмеження реалізації начальником військової адміністрації повноважень міської ради. Вказані положення Закону №389-VIII встановлюють додаткові повноваження начальника військової адміністрації, які, положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не передбачені в міської ради.

Отже, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що начальнику військової адміністрації, як керівнику тимчасового державного органу, який діє у період воєнного стану, делеговано повноваження лише щодо затвердження тимчасової структури виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад, а не постійної структури цих органів місцевого самоврядування.

Встановлені у цій справі обставини свідчать про те, що Указом Президента України Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Запорізькій області від 07 квітня 2023 року № 197/2023 на виконання Закону України Про правовий режим воєнного стану утворено, зокрема, Оріхівську міську військову адміністрацію Пологівського району Запорізької області.

Розпорядженням Президента України від 07 квітня 2023 року № 60/2023-рп Вініченка М.Д. призначено начальником Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області.

Згідно постанови Верховної ради України № 3059-ІХ від 02 травня 2023 року Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Бердянському, Василівському, Мелітопольському та Пологівському районах Запорізької області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено:

- у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування: 1) начальники Осипенківської, Софіївської сільських, Чернігівської селищної військових адміністрацій Бердянського району, Благовіщенської, Малобілозерської сільських, Степногірської селищної, Дніпрорудненської, Енергодарської, Кам`янсько-Дніпровської міських військових адміністрацій Василівського району, Новобогданівської, Плодородненської сільських військових адміністрацій Мелітопольського району, Воскресенської, Преображенської, Смирновської сільських, Кам`янської, Комиш-Зорянської, Розівської селищних, Молочанської, Оріхівської міських військових адміністрацій Пологівського району Запорізької області: крім повноважень, віднесених до їх компетенції Законом України "Про правовий режим воєнного стану", здійснюють повноваження відповідних сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих комітетів, відповідних сільських, селищних, міських голів; можуть затвердити тимчасову структуру виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду);

2) апарати Благовіщенської, Воскресенської, Малобілозерської, Новобогданівської, Осипенківської, Плодородненської, Преображенської, Смирновської, Софіївської сільських, Кам`янської, Комиш-Зорянської, Розівської, Степногірської, Чернігівської селищних, Дніпрорудненської, Енергодарської, Кам`янсько-Дніпровської, Молочанської, Оріхівської міських рад та їх виконавчих комітетів, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу третього пункту 1 частини другої статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"), комунальні підприємства, установи та організації відповідних територіальних громад підпорядковуються начальникам відповідних військових адміністрацій населених пунктів у Бердянському, Василівському, Мелітопольському та Пологівському районах Запорізької області.

Таким чином, у спірному випадку можливо стверджувати про те, що начальник Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області у встановленому законом порядку набув повноважень, передбачених, зокрема, п.1 ч.2 ст.10 Закону № 389-VIII. У зв`язку з чим мав повноваження на прийняття вищенаведених розпоряджень, які стосувалися зміни структури та загальної чисельності працівників апарату Оріхівської міської ради та виконавчих органів, та які фактично і стали підставою для звільнення позивачки із займаної посади.

При цьому, визначивши фактичні підстави звільнення позивачки, суд апеляційної інстанції враховує, що розпорядження начальника Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, які стосувалися зміни структури та загальної чисельності працівників апарату Оріхівської міської ради та виконавчих органів (розпорядження від 07.03.2024 №59, розпорядження від 07.03.2024 №60), є чинними та не скасовані у встановленому порядку.

Щодо аргументів позивачки про недотримання процедури звільнення.

Частиною 3 статті 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Таким чином, в спірних відносинах підлягають застосуванню положення КЗпП України.

Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Отже, зміна структури та чисельності працівників апарату Оріхівської міської ради та її виконавчого комітету, а також скорочення посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, тобто посади, яку обіймала позивачка, могли бути підставою для звільнення позивачки із займаної посадив у відповідності до положень п.1 ст.40 КЗпП України, як про те зазначено в оскаржуваному розпорядженні.

Статтею 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, визначених п.1 ст.40 цього кодексу, допускається, якщо не можливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно із ч.1 ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

У спірному випадку встановлено, що 20.03.2024 позивачці було вручено попередження про заплановане вивільнення №03-06/0229 від 20.03.2024, після ознайомлення з яким остання відмовилася від його підпису, про що складено відповідний акт (а.с.46-47).

Отже, відповідачем дотримано вимог ч.1 ст.49-2 КЗпП України.

Частиною 3 статті 49-2 КЗпП України передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Виходячи з положень ч.3 ст.49-2 КЗпП України можливо дійти висновку про те, що власник (роботодавець) вважається таким, що виконав вимоги вказаної норми права щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантні посади чи роботи за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну посаду, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

У спірному випадку судом встановлено та не спростовано позивачкою те, що станом на час оголошення попередження про заплановане вивільнення, в структурі апарату виконавчого комітету були вакантні дві посади: посада головного спеціаліста юрисконсульта та посада начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності головний бухгалтер.

Позивачкою не заперечувалося те, що робота на вказаних посадах не могла виконуватися нею через відсутність відповідної освіти та кваліфікації.

Отже, відповідачем, в попередженні про заплановане вивільнення, обгрунтовано було зазначено про відсутність наявних вакантних посад чи іншої роботи за відповідною професією чи спеціальністю.

Досліджуючи аргументи позивачки про те, що на час її звільнення була вакантною посада головного спеціаліста відділу розвитку інфраструктури, інвестицій, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства і благоустрою виконавчого комітету Оріхівської міської ради, яку б вона могла обіймати з огляду на її освіту та кваліфікацію, судом встановлено, що з 22.04.2024 з вказаної посади був увільнений працівник у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації за збереженням місця роботи та посади до звільнення з військової служби або закінчення особливого періоду. Але вказану посаду не можливо визнати вакантною, на яку б можливо було працевлаштувати позивачку, оскільки така посада зберігається за мобілізованим працівником.

З цих підстав, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що за встановлених обставин не можливо стверджувати про недотримання відповідачем вимог ст.ст.40, 49-2 КЗпП України під час звільнення позивачки.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі №280/6036/24 скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, які визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частину проголошено 19.12.2024

Повне судове рішення складено 20.12.2024

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк