Постанова

від 19.12.2024 по справі 380/9294/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/9294/24 пров. № А/857/19219/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів : Коваля Р.Й., Носа С.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року (ухвалене головуючою-суддею Сидор Н.Т. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Львові) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Юридичне агентство до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У квітні 2024 року Приватне підприємство Юридичне агенство (далі - ПП Юридичне агентство, Підприємство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській (далі - ГУ ДПС, контролюючий орган, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС №10327 від 23.04.2024 про відповідність Підприємства критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (далі - Критерії) та зобов`язати відповідача виключити ПП Юридичне агентство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ПП Юридичне агентство у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оспорюване рішення прийнято відповідачем правомірно, оскільки за результатами проведеного моніторингу даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН, Реєстр) та аналізу інформаційних баз даних, у зв`язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності встановлено здійснення ризикових фінансово-господарських операцій по ПП Юридичне агентство, що відповідає п.8 Критеріїв. При цьому, позивачем на розгляд Комісії не було надано документів щодо спростування підстав для включення до ризикових.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу представник позивача Андрушків О.Я. просить залишити її без задоволення, а оскаржуване без змін.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що комісією ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН було прийнято рішення №2677 від 01.02.2024 про відповідність ПП Юридичне агентство п.8 Критеріїв.

Листом №98-11/04 від 11.04.2024 ПП Юридичне агентство (зареєстровано 12.04.2024 вх.№2) скерувало контролюючому органу пояснення для прийняття рішення про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та надало документи в кількості 68 додатків на підтвердження реальності господарської діяльності ПП Юридичне агентство.

23.04.2024 Комісією ГУ ДПС було прийнято рішення №10327 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в якому вказано, що ПП Юридичне агентство відповідає п.8 Критеріїв, оскільки не подало копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. Згідно вказаного рішення, інформацією, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є : тип операції постачання, період здійснення господарської операції 01.10.2023 - 01.02.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 7214, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 25554047, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 01.02.2024 та тип операції постачання, період здійснення господарської операції 01.10.2023 - 01.02.2024, умовний код товару операції, визначеної як ризикова - 00115, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 40402461.

Вважаючи оспорюване рішення протиправними, Підприємство звернулося до адміністративного суду з вимогою про його скасування та зобов`язання вчинити дії по виключенню з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оспорюване рішення суду надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку обставин господарських операцій із вказаними контрагентами, не наведено у зв`язку з чим застосовано коди, які впливають на відповідності підприємства п.8 Критеріїв та на підставі чого здійснено їх застосування. Суд також зазначив, що відповідач не довів обставин, відображених в оспорюваному рішенні щодо недостатності матеріальних ресурсів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції, визнаної як ризикова.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються ПК України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми, постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019, яка набрала чинності 01.02.2020, затверджено порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165).

Згідно п.2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Пунктом шостим Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

За змістом п.40 Порядку №1165, засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Пунктом 44 Порядку №1165 визначено, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Згідно додатку 4 до Порядку №1165, рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу наведених правових положень слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у разі прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості, платник податку звертається до контролюючого органу з необхідними документами, перелік який визначений у п.6 Порядку №1165, для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Тобто, п.6 Порядку №1165 визначено алгоритм дій платника податку у разі незгоди з рішенням комісії регіонального рівня про визнання платника таким, що відповідає критеріям ризиковості шляхом надання контролюючому органу доказів на спростування наявної у базах ДПС податкової інформації.

Так, абзацами 7-10 п.6 Порядку №1165 передбачено, що Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття .

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Тобто, у випадку ініціювання платником процедури спростування відповідності платника податку критеріям ризиковості обов`язок такого спростування покладений на самого платника, який надсилає до контролюючого органу через електронний кабінет інформацію та копії відповідних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що позивач на виконання вимог п.6 Порядку №1165, звертався до контролюючого органу з необхідними документами для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

З огляду на правове регулювання спірних правовідносин, під час вирішення спорів такої категорії, суд, зокрема, повинен досліджувати і надавати оцінку змісту спірного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваження комісії контролюючого органу.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.01.2021 по справі №640/11321/20, від 05.01.2021 по справі №640/10988/20.

Оспорюваним рішенням встановлено відповідність платника ПДВ критеріями ризиковості платника податку. Підстава : п.8 Критеріїв за кодами 03, 07 та 11, а саме: 03 відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Зазначено також період здійснення господарської операції, визнаної як ризикова, та код з УКТЗЕД продукції та послуг такої операції, а саме: тип операції постачання, період здійснення господарської операції 01.10.2023 - 01.02.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 7214, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 25554047, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 01.02.2024 та тип операції постачання, період здійснення господарської операції 01.10.2023 - 01.02.2024, умовний код товару операції, визначеної як ризикова - 00115, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 40402461.

З метою виключення з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку позивачем подавались відповідачу повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Однак, врахувавши отримані копії документів та пояснення від платника податку, ГУ ДПС прийняло рішення про відповідність Підприємства п.8 Критеріїв.

Колегія суддів враховує, що у наданих поясненнях позивач вказав, що основним видом діяльності ПП Юридичне агентство є організація будівництва будівель (код за КВЕД 41.10).

Здійснюючи законне користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610136800:01:009:0028, площею 0.8221 га, цільове призначення: 03.15 - Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, розташована за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Професора П. Буйка, 27, позивач як замовник будівництва комплексу: Будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та вбудованою трансформаторною підстанцією і даховою котельнею на вул. Професора П. Буйка, 27 у м. Львові, з метою реалізації об`єктів нерухомого майна в комплексі уклав із ТзОВ Майстерня будинків Квітка (код ЄДРПОУ 40402461), яке зазначено контролюючим органом в рішенні від 01.02.2024 №2677, договори купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості.

Відповідно до умов вказаних договорів ПП Юридичне агентство (Продавець) продає, а ТзОВ Майстерня будинків Квітка (Покупець) купує Майнові права (права, пов`язані із майном, відмінні від права власності, що включають права вимоги на Об`єкт нерухомості, які надають права особі, що ними володіє, повноваження здійснити оформлення та реєстрацію Права власності на Об`єкт нерухомості) на Об`єкт нерухомості - машино-місця, нежитлове приміщення, які розташовані за адресою м. Львів, вул. Проф. Буйка, 27, в багатоквартирному житловому комплексі з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та вбудованою трансформаторною підстанцією і даховою котельнею на вул. Професора П. Буйка, 27 у м. Львові.

За результатом укладених договорів за правилами першої події ПП Юридичне агентство склало та подало на реєстрацію податкові накладні по контрагенту ТзОВ Майстерня будинків Квітка, які були зареєстровані контролюючим органом без жодних зауважень щодо змісту господарської операції чи/та ризиковості контрагента.

Також, колегія суддів зазначає, що у наданих контролюючому органу поясненнях позивач зазначив, що інших господарських операцій по контрагенту ТзОВ Майстерня будинків Квітка (код ЄДРПОУ 40402461) у період з 01.10.2023 по 01.02.2024, який зазначений у рішенні №2677 від 01.02.2024 як період здійснення господарської операції, за умовним кодом товару операції, визначеної як ризикова 00115 (нежитлове приміщення), ПП Юридичне агентство (код ЄДРПОУ 25554047) не здійснювало, а господарська діяльність відповідає вимогам податкового законодавства.

Крім того, Підприємство надало контролюючому органу документи на підтвердження реальності здійснених господарських операцій з ТзОВ Майстерня будинків Квітка.

Суд першої інстанції слушно зауважив, що в оспорюваному рішенні податковий орган не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифікував конкретні податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

При цьому, у період з 01.10.2023 по 01.02.2024, який зазначений як у рішенні №2677 від 01.02.2024, так і у рішенні №10327 від 23.04.2024, як період здійснення господарської операції, визнаної як ризикова, всі податкові накладні, які подавались Підприємством на реєстрацію, контролюючим органом прийнято та зареєстровано, а тому рішення контролюючого органу про відповідність позивача як платника податку на додану вартість п.8 Критеріїв прийнято всупереч положенням Порядку №1165.

Більше того, на час вчинення господарських операцій усі контрагенти позивача були належним чином зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому підстав сумніватися у дотриманні податкової дисципліни вказаними контрагентами у позивача не було.

Таким чином, поданими документами, в повній мірі підтверджено взаєморозрахунки з постачальниками та покупцями послуг.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не обумовлено, у зв`язку із чим застосовано коди податкової інформації 03, 07 та 11, який впливає на відповідність Підприємства пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків та на підставі чого здійснено його застосування.

Колегія суддів також зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржувані рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості, до матеріалів справи надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку обставин господарських операцій із вказаними контрагентами.

Матеріалами справи встановлено, що апелянтом не надано, доказів здійснення аналізу та перевірки поданих позивачем пояснень та копій документів, не підтверджено правильність наведених висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, не обґрунтовано їх правомірність. Відтак, не представлено результатів проведених перевірок поданих платником копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації, тобто доказів додержання вимог пунктів 44, 46 Порядку № 1165 при прийнятті Комісією оскаржуваних рішень.

Позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 02.04.2020 по справі № 160/93/19, від 04.06.2020 по справі № 340/422/19 та від 16.04.2021 по справі № 813/1301/15, зводиться до висновку, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків, отже інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі № 520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності Підприємства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Враховуючи вищенаведене та на підставі досліджених доказів у справі, колегія суддів дійшла висновку, що оспорюване рішення не містить належних мотивів та обґрунтувань про відповідність Підприємства критеріям ризиковості платника податку, а отже таке прийняте контролюючим органом не правомірно, що у свою чергу, свідчить і про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача виключити Підприємство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі №640/11321/20.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості, суду надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку обставин господарських операцій із вказаними контрагентами, не наведено у зв`язку із чим застосовано коди, які впливають на відповідності підприємства п.8 Критеріїв та на підставі чого здійснено їх застосування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

При цьому, колегія суддів наголошує, що саме зобов`язання виключити платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржуваних рішень, які були предметом судового контролю у межах цієї справи.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Згідност.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року по справі №380/9294/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Р. Й. Коваль С. П. Нос