14/293-07
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2007 Справа № 14/293-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ясир Л.О. (доповідача)
суддівГерасименко І.М. Пруднікова В.В. ,
при секретарі судового засідання: Корх Д.В.
від позивача: Осаволюк Руслан Володимирович представник, довіреність №б/н від 22.08.07;від відповідача: Лагода Станіслав Олександрович представник, довіреність №б/н від 17.10.07;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровагонрембуд” м. Дніпропетровськ
на рішення
господарського судувідДніпропетровської області25.09.07р.
у справі№14/293-07
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Машбуд”
м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровагонрембуд”
м. Дніпропетровськ
про стягнення 34 463 грн. 68 коп.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Машбуд” м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровагонрембуд” м. Дніпропетровськ про стягнення з останнього 31889 грн. 66 коп. основного боргу, 685 грн. 93 коп. інфляційних втрат та 1888 грн. 09 коп. пені (з урахуванням уточнень позовних вимог).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №63/01-06 щодо неповної оплати отриманого товару, поставленого позивачем.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.07р. по справі №14/293-07 (суддя Панна С.П.) позов задоволено в повному обсязі з посиланням на доведеність та обґрунтованість позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпровагонрембуд” м. Дніпропетровськ звернулось з апеляційною скаргою про його скасування в частині зайво стягнутої суми 11 948 грн. 16 коп. , з якої зайво стягнуто основний борг в сумі 11 908 грн. 40 коп., зайво стягнуто пеню в розмірі 33 грн. 97 коп., та зайво стягнуті інфляційні збитки в сумі 5 грн. 79 коп. Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права та є необґрунтованим. Відповідач звертає увагу на те, що товар був отриманий в різний час, а тому відповідно і зобов'язання відповідача виникали в різний час; сума позову в частині основного боргу більш на 18 грн. 76 коп. ніж є, що спричинило завищення розрахунку позивачем пені та інфляційних витрат. Крім того, до матеріалів скарги додані документи, які підтверджують погашення основного боргу в сумі 11 889 грн. 64 коп., яка була перерахована відповідачем до ухвалення рішення, а тому оскаржуване рішення в частині стягнення основного боргу має бути зменшено на 11908 грн. 40 коп. (11 889 грн. 64 коп. +18 грн. 76 коп. )
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Машбуд” м. Дніпропетровськ проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, рішення господарського суду Дніпропетровської області просить залишити без змін.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
05.01.2006 року сторони уклали договір № 63/01-06, згідно з пунктом 1.1 якого, постачальник (позивач) зобов'язався поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості і за цінами, узгодженими сторонами в додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору.
На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 31 870 грн. 90 коп.
Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними , що знаходяться в матеріалах справи та довіреностями відповідача (т. 1 а.с. 14-51).
Згідно з пунктом 2.3 договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника впродовж 20 банківських днів з моменту одержання кожної окремої партії товару, визначеною сторонами у відповідних додатках до даного договору, які є невід'ємними частинами договору.
За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки за договором. На час пред'явлення позивачем позову до суду сума боргу відповідача становила 31 889 грн. 66 коп., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.06.07р., підписаним сторонами.
Проте, вимоги позивача базуються на конкретних накладних, вартість товару за якими становить 31 870 грн. 90 коп., тому сума основного боргу за позовом становить саме цю суму.
Після пред'явлення позову 11 вересня 2007р. платіжним дорученням №663 відповідач перерахував позивачу 20 грн. 00 коп. Оскільки вказана сума перерахована до вирішення спору по суті, то провадження в цій частині справи слід припинити на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Платіжним дорученням №217 від 25 вересня 2007р., тобто в день прийняття рішення, відповідач перерахував ще 11869 грн. 64 коп., але доказів дати списання цієї суми з його розрахункового рахунку не надав, тому вказана сума не може бути зарахована як сума, що перерахована до винесення рішення по справі.
До того ж, судова колегія зазначає, що докази перерахування вищевказаних сум надані відповідачем лише при поданні апеляційної скарги, суду першої інстанції вони не надавались.
З урахуванням наведеного сума основного боргу , що підлягає стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровагонрембуд” м. Дніпропетровськ складає 31 850 грн. 90 коп.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, пунктом 7.3. договору сторони узгодили , що за прострочку оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості несплаченого товару за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
При нарахуванні інфляційних втрат та пені позивач згрупував поставки в дві партії : І партія –поставка товару з 22.09.06р. по 20.10.06р. на загальну суму 16 169 грн. 22 коп. Останній день сплати вартості товару за останньою поставкою цієї партії –17.11.06р.; ІІ партія –це поставка товару з 01.11.06р. по 12.03.07р. з останньою датою оплати останньої поставки - 09.04.07р. загальна вартість товару по ІІ партії –15 701 грн. 68 коп.
Сторони надали суду невірні розрахунки інфляційних втрат та пені.
Виходячи з суми та строку прострочки виконання грошового зобов'язання , величини індексів інфляції за спірний період та рівня облікової ставки НБУ інфляційні втрати внаслідок несплати І партії товару за період з листопада 2006р. по лютий 2007р. становлять 622 грн. 38 коп.; ІІ партії - за період з квітня по травень 2007р. становлять 94 грн. 21 коп.
Отже, загальна сума інфляційних втрат становить 716 грн. 59 коп., але позов в цій частині підлягає задоволенню в межах суми , що заявлена позивачем , а саме 685 грн. 93 коп.
Сума пені за прострочку оплати І партії товару за розрахунком судової колегії становить 1370 грн. 62 коп., по ІІ партії - 552 грн. 35 коп. Загальна сума пені - 1922 грн. 97 коп.
Але пеня підлягає стягненню в межах суми, заявленої позивачем - 1888 грн. 09 коп.
З урахуванням викладеного, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.07р. слід частково скасувати . Витрати по справі повністю відносяться на відповідача, з вини якого виник спір .
Відповідач вдвічі без поважних причин не виконав вимоги суду щодо надання контр розрахунку надмірно стягнутої на його думку суми, за що у відповідності з пунктом 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України з нього стягується штраф в сумі 850 грн. 00 коп. в доход державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровагонрембуд” м. Дніпропетровськ –задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.07р. по справі №14/293-07 - частково скасувати.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровагонрембуд” м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Машбуд” м. Дніпропетровськ 31 850 грн. 99 коп. основного боргу, 1888 грн. 09 коп. пені, 685 грн. 93 коп. інфляційних втрат, 344 грн. 45 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Провадження по справі в частині стягнення 20 грн. 00 коп. припинити.
В решті позову відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровагонрембуд” м. Дніпропетровськ в доход державного бюджету України 850 грн. 00 коп. штрафу.
Видати накази.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий суддя Л.О. Ясир
Суддя І.М. Герасименко
Суддя В.В. Прудніков
З оригіналом згідно А.Ю. Нурулаєва
Помічник судді
20.12.07р.
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2007 |
Оприлюднено | 29.12.2007 |
Номер документу | 1239456 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Ясир Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні