Постанова

від 20.12.2024 по справі 140/4571/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/4571/24 пров. № А/857/20253/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСудової-Хомюк Н.М.,

суддівІщук Л.П., Сеника Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі № 140/4571/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

суддя (судді) в суді першої інстанції Димарчук Т.М.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся у Волинський окружний адміністративний суд з позовом до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради (далі також відповідач) та просив суд:

- визнати протиправною бездіяльності щодо відмови у призначенні та виплаті компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, зазначену рішенням від 10.04.2024;

- зобов`язати призначити та виплачувати з 10.04.2024 компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Позов обґрунтовує тим, що є сином ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка є інвалідом II групи та згідно постанови Лікарсько - консультативної комісії потребує постійного стороннього догляду. У зв`язку з тим, що позивач проживає з матір`ю, не працює і надає їй постійний догляд (допомогу в самообслуговуванні та пересуванні), вирішив звернутися до Департаменту соціальної і ветеранської політики Луцької міської ради для оформлення права на компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі на підставі ст.13 Закону України "Про соціальні послуги", проте Департаментом соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради 10.04.2024 прийнято рішення про те, що ОСОБА_1 не має права на компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга. Доводи апеляційної скарги апелянт обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норми матеріального права, що привело до порушення в свою чергу норми процесуального права. Зазначає, що є сином ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка є інвалідом II групи та згідно постанови Лікарсько - консультативної комісії потребує постійного стороннього догляду. У зв`язку з тим, що позивач проживає з матір`ю, не працює і надає їй постійний догляд (допомогу в самообслуговуванні та пересуванні), вирішив звернутися до Департаменту соціальної і ветеранської політики Луцької міської ради для оформлення права на компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі на підставі ст.13 Закону України "Про соціальні послуги".

Вказує, що 20.03.2024 подав відповідачу заяву та необхідні документи на оформлення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, проте рішенням Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради йому було відмовлено у такій компенсації з посиланням на акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

Скаржник вважає рішення відповідача протиправним таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та порушує його право на отримання компенсації. Зазначає, що під час звернення до відповідача ним було подано усі необхідні документи для підтвердження законності призначення та отримання компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Його мати є інвалідом II групи, в силу своєї хвороби потребує постійного стороннього догляду. Він проживає з матір`ю та надає їй всю необхідну допомогу в самообслуговуванні та пересуванні. Проте, відповідач нобгрунтовано та всупереч медичних показників дійшов висновку, що ОСОБА_2 не потребує стороннього догляду.

Крім цього, звертає увагу суду, що згідно акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії ВЛН № 0114134 від 13.11.2012 та медичного висновку ЛКК №14 від 12.01.2024, де встановлено, що його мати потребує постійного стороннього нагляду.

Просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. У відзиві зазначає, що Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» (далі Порядок №859).

Вказує, що за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб встановлено, що ОСОБА_2 не потребує надання соціальної послуги з догляду, оскільки її сума балів становить 76. Відповідно до чинного законодавства, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг сума балів становить більш ніж 54 бали, особа не потребує надання соціальних послуг з догляду. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступні підстави.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , який проживає разом з матір`ю за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії ВЛН №0114134 від 13.11.2012 слідує, що ОСОБА_2 встановлено довічно другу групу інвалідності загального захворювання (а.с.16, 17).

20.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради із письмовою заявою та відповідним пакетом документів стосовно виплати компенсації по догляду на непрофесійній основі за матір`ю ОСОБА_2 , яка згідно з постановою лікарсько-консультативної комісії потребує стороннього догляду.

Згідно з Висновком №151/13/2024 про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг до акта проведення обстеження сім`ї №190 від 27.03.2024, встановлено, що ОСОБА_2 не потребує надання соціальних послуг з догляду, оскільки сума балів 76 (а.с.34-38).

З акта проведення обстежень сім`ї №190 від 27.03.2024 складеним головними спеціалістами Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради вбачається, що ОСОБА_1 рекомендовано не призначати компенсацію (а.с.40).

Департаментом соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради 10.04.2024 прийнято рішення про те, що ОСОБА_1 не має права на компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (з посиланням на акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї) (а.с.13).

Не погоджуючись із відмовою відповідача у призначенні компенсації як фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на те, що за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб громадянки ОСОБА_2 сума балів за шкалами оцінки виконання елементарних та складних дій склала 76, суд вважає правомірним висновок Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про те, що ОСОБА_2 не потребує надання індивідуальних соціальних послуг з догляду, що не дає право на призначення і виплату компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, оскільки за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб сума балів становить більше ніж 54 бали.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Пунктом 17 статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII (далі - Закон № 2671-VIII) передбачено, що соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 2671-VIII до надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об`єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності.

Згідно із пунктами 1, 4 частини шостої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: особами з інвалідністю I групи; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.

За приписами абзаців першого, четвертого, п`ятого, восьмого частини сьомої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується фізичним особам - надавачам соціальних послуг, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами - підприємцями, не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числі адвокатської, нотаріальної діяльності тощо), не перебувають на обліку як безробітні. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується відповідно до тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду, що укладається у письмовій формі між фізичною особою - надавачем соціальних послуг з догляду, отримувачем соціальних послуг з догляду або його законним представником та структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міської ради міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад. Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно частини першої статті 24 Закону підставою для відмови у наданні соціальних послуг є: 1) відсутність потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї; 2) ненадання надавачем соціальних послуг тих соціальних послуг, яких потребує особа.

Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого Постановою КМ України №859 від 23.09.2023 (далі- Порядок №859) передбачено, що цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є, зокрема, особами з інвалідністю I групи; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.

Відповідно до пункту 3 Порядку №859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Згідно із пунктом 6 Порядку №859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.

Відповідно до пункту 7 Постанови №859 призначення та виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, таких документів: 1) у паперовій формі: заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі; заяви про згоду отримувати соціальні послуги; копії свідоцтва про народження дитини (у разі надання дитині соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі); декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім`ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги; копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю); висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ; висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ; копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ; довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ; копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена); копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників).

Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу або центру надання адміністративних послуг, який прийняв заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги; 2) в електронній формі: заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі; заяви про згоду отримувати соціальні послуги; декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім`ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, та відомості про членів її сім`ї (прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України; відомостей про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) дитини, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) батьків); сканованих копій документів, зазначених в абзацах шостому - дванадцятому підпункту 1 цього пункту, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг.

Якщо в державних електронних інформаційних ресурсах наявні необхідні відомості, відповідні документи/копії не подаються. Зазначені відомості, необхідні для призначення компенсації, отримуються органом, що приймає рішення про призначення компенсації: через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів; через інформаційні системи або бази даних; шляхом надіслання запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.

На заяви та відомості, що подаються в електронній формі, накладаються електронні підписи, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів фізичної особи, яка надає соціальні послуги, та особи/законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг.

Уповноважений орган перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої такі документи повинно бути подано.

Повідомлення про прийняття заяви з пакетом документів видається особисто фізичній особі, яка надає соціальні послуги, під час їх подання або надсилається протягом одного робочого дня з дати подання заяви на поштову адресу або адресу електронної пошти такої особи.

Якщо заява з пакетом документів надсилається поштою, днем подання заяви вважається дата відправлення, зазначена на календарному штемпелі.

Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, уповноважений орган протягом трьох робочих днів із дати отримання заяви надсилає на поштову адресу або адресу електронної пошти фізичної особи, яка надає соціальні послуги, повідомлення про те, що документи потрібно подати. Якщо документи подано не пізніше ніж через один місяць з дня отримання повідомлення, днем подання заяви вважається день її прийняття уповноваженим органом або відправлення поштою.

Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком.

Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров`я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.

Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.

За результатами комплексного визначення індивідуальних потреб сума балів може становити: більше ніж 54 бали - особа не потребує надання соціальних послуг з догляду; від 0 до 54 балів - особа потребує надання соціальних послуг з догляду.

За приписами пункту 14 Порядку №859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи. Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги. Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім`ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім`ї затверджується Мінсоцполітики. Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім`ї для встановлення факту догляду є обов`язковим.

Пунктом 17 Порядку №859 визначено, що рішення уповноваженого органу про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено у визначеному законодавством порядку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 згідно довідки до акту МСЕК №0114134 від 13.11.2012, є особою з інвалідністю другої групи (загальне захворювання). В свою чергу, згідно висновку ЛКК №14 від 12.01.2024, по стану здоров`я мати позивача потребує постійного стороннього догляду.

27.03.2024 було проведено комплексне визначення ступня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг ОСОБА_2 , за результатами якого складено висновок про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг. З даного Висновку вбачається, що за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб встановлено, що ОСОБА_2 не потребує надання соціальних послуг з догляду, сума балів становить 76.

Отже, висновок про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, суперечить медичним документам ОСОБА_2 , які слід враховувати при вирішенні питання про потребу в отриманні соціальних послуг (висновок ЛКК №14 від 12.01.2024).

Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім`ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім`ї затверджується Мінсоцполітики.

У відповідності до Акту проведення обстеження сім`ї за №190 від 27.03.2024, позивач ОСОБА_1 як особа, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, проживає разом з ОСОБА_2 , як з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Соціальні послуги з догляду надаються щоденно.

За наведених вище обставин, апеляційний суд вважає, що оскаржуване в даній справі рішення від 10.04.2024 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, є необґрунтованим, а тому таке слід скасувати.

Виходячи зі змісту вимог та доказів, апеляційний суд приходить до висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на отримання компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі буде зобов`язання Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 з відповідним аналізом медичних показників.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно з приписами пункту другого частини першоїстатті 315 КАС Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі № 140/4571/24 скасувати, та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги частково.

Визнати протиправною відмову Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради у призначенні ОСОБА_1 компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 відповідно до рішення про призначення компенсації від 10.04.2024.

Зобов`язати Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Л. П. Іщук Р. П. Сеник