Ухвала

від 20.12.2024 по справі 440/18345/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2024 року

Київ

справа № 440/18345/23

адміністративне провадження № К/990/47248/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Приватного підприємства «Меркурій - С» на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 440/18345/23 за позовом Приватного підприємства «Меркурій - С» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

09.12.2024 до суду надійшла касаційна скарга Приватного підприємства «Меркурій - С» (далі - скаржник), направлена до суду поштою 03.12.2024.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження постанови апеляційного суду в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній відсутнє посилання на жодну з підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Водночас, за текстом касаційної скарги скаржник посилається на висновки Верховного Суду у справах, пов`язаних з питанням дослідження реальності господарських операцій. Обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справі, у якій подано касаційну скаргу, до правовідносин у справах, які були предметом розгляду Верховним Судом, у касаційній скарзі не наведено.

Більш того, касаційна скарга не містить посилання на конкретний висновок суду апеляційної інстанції щодо застосування норм матеріального права, який би суперечив процитованим скаржником висновкам Верховного Суду. Здебільшого, обґрунтування доводів касаційної скарги зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду.

Слід зазначити, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи в частині задоволених позовних вимог врахував, що предметом поставки за договором є специфічний товар - нафтопродукти. Відповідно, із посиланням на висновки Верховного Суду, апеляційний суд зазначив, що до документального забезпечення господарських операцій з нафтопродуктами існують додаткові вимоги, передбачені Інструкцією №281/171/578/155. Суд дійшов висновку про недостатність наданих позивачем доказів для підтвердження фактів та результатів реального здійснення господарських операцій. Водночас, щодо недоліків товарно-транспортних накладних (відсутність графи про вантажовідправника) апеляційний суд зазначив, що вони не можуть вважатися такими, що беззаперечно свідчать про безтоварність господарської операції (відсутність самого факту перевезення придбаних ТМЦ).

Відповідно, є підстави вважати, що в касаційній скарзі наводиться обґрунтування безвідносно до висновків суду апеляційної інстанції, які стали підставою для відмови у задоволенні частини позовних вимог.

Висновки Верховного Суду у справах, пов`язаних з питанням дослідження реальності господарських операцій є сформованими і усталеними. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, які саме документи мають силу первинних, а які обставини можуть свідчити про нереальність господарських операцій. Верховний Суд у своїх постановах послідовно дотримується позиції про обов`язок судів надавати оцінку обставинам та наданим на їх підтвердження доказами у їх сукупності.

З огляду на зміст постанови апеляційного суду у цій справі, відсутні підстави вважати, що вона суперечить зазначеним висновкам Верховного Суду, а підставою для відмови у задоволенні частини позовних вимог став висновок, що сукупність встановлених обставин і досліджених доказів не підтверджують реальність господарських операцій, відповідно, надані позивачем документи не давали підстави для формування даних податкового обліку.

Доводи ж касаційної скарги зводяться до незгоди з результатом розгляду справи, оскільки позивач вважає, що суд неправильно оцінив наявні в матеріалах справи докази. Однак, незгода зі здійсненою судом правовою оцінкою обставин справи і доказів, наданих на їх підтвердження, не є тотожним неправильному застосуванню норм матеріального права.

Суд звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Приватного підприємства «Меркурій - С» підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024.

Додатково суд звертає увагу, що касаційна скарга від імені Приватного підприємства «Меркурій - С» подана адвокатом Гришко Інною Юріївною. Однак, зі змісту матеріалів касаційної скарги не вбачається РНОКПП адвоката, що унеможливлює перевірку виконання нею обов`язку, встановленого частиною шостою статті 18 КАС України, з реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Меркурій - С» на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 440/18345/23 за позовом Приватного підприємства «Меркурій - С» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон