Ухвала

від 20.12.2024 по справі 280/8706/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 280/8706/24

адміністративне провадження № К/990/46653/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року про забезпечення позову та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №280/8706/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хатанет Запоріжжя» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хатанет Запоріжжя» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 16 серпня 2024 року №53/08-01-04-07/38732686 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Хатанет Запоріжжя» з реєстру платників єдиного податку-юридичних осіб (ІІІ група) з 01 жовтня 2024 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хатанет Запоріжжя» подано до Запорізького окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення №53/08-01-04-07/38732686 від 16 серпня 2024 року на період до набрання законної сили рішенням у справі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Хатанет Запоріжжя» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, зупинено дію рішення Головного управління ДПС в Запорізькій області №53/08-01-04-07/38732686 від 16 серпня 2024 року про виключення з реєстру платників єдиного податку - юридичних осіб (ІІІ група) Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАТАНЕТ ЗАПОРІЖЖЯ» до набрання законної сили рішенням суду у справі №280/8706/24.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною другою статті 328 КАС України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

При цьому, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Водночас частина третя статті 334 КАС України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Згідно з приписами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які при цьому неправильно застосовані цим судом, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі заявник формально покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про порушення (неправильне застосування) судами статей 150, 151 КАС України, якими визначено підстави та види забезпечення позову.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.

Отже, касаційна скарга не містить належного обґрунтування.

Фактично наведені скаржником доводи стосуються установлених судами фактичних обставин справи, досліджуваних ними доказів. Касаційна скарга побудована на цитуванні норм законодавства й незгоді із висновками судів про наявність підстав для забезпечення позову, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, яка передбачена пунктом 3 частини четвертою статті 328 КАС України.

Крім того, скаржник зазначає, що суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі №826/16911/18, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 26 червня 2019 року у справі №826/13396/18, від 30 вересня 2019 року у справі №420/5553/18, від 30 вересня 2019 року у справі №640/868/19, від 30 вересня 2019 року у справі №1840/3517/18, від 29 січня 2020 року у справі №640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі №640/29749/20 та від 11 лютого 2022 року у справі №640/18852/21.

Утім, роблячи вказівку на зазначені вище постанови Верховного Суду відповідач не наводить обґрунтування подібності правовідносин, із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Наведені скаржником висновки Верховного Суду зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року про забезпечення позову та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №280/8706/24 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов