Рішення

від 12.12.2024 по справі 757/27536/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27536/24-ц

Пр. № 2-6810/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Соколова О.М.,

при секретарі судового засідання - Колесник А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №757/27536/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно Капітал» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави,-

В С Т А Н О В И В :

На адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов вищевказаний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно Капітал» (далі - відповідач) про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.08.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. вчинено виконавчий напис № 8099 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УНО КАПІТАЛ» заборгованості в розмірі 30 062,12 грн. 07.09.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кісельової В.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого напису № 8099 від 18.08.2020 року. Згідно листа приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кісельової В.В. № 38106 від 20.12.2023 року в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 приватним виконавцем було перераховано на користь стягувача 13 334,11 грн., 3 951,66 грн. було повернуто ОСОБА_1 як надлишково стягнуті.

03.03.2023 року рішенням Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/5770/23, яке набрало законної сили визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 8099 вчинений 18.08.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно Капітал» заборгованості у розмірі 30 062,12 грн.

На даний час, ТОВ «Фінансова компанія «Уно Капітал» не повернуло позивачу кошти, набуті без достатньої правової підстави.

На підставі викладене позивач звернувся до суду та просив стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Уно Капітал» безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 13 334,11 грн., судовий збір та 3 750,00 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.06.2024 року, відкрито провадження у справі, та призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, проте в матеріалах справи міститься заява від представника позивача про розгляд справи без участі сторони позивача, вимоги підтримала, просила задовольнити, не заперечувала проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03.03.2023 року у справі № 757/5770/23-ц встановлено, що 18.08.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. вчинено виконавчий напис №8099 про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Уно капітал» заборгованості в сумі 30 062,12 грн.

07.09.2020 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кісельова В.В. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №62963001 щодо виконання виконавчого напису №8099, що вчинений 18.08.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. про стягнення з боржника на користь стягувача грошових коштів у сумі 30 062,12 грн.

Матеріалами справи встановлено, що 09.09.2020 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кісельова В.В. винесла постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_2.

Так, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03.03.2023 року у справі № 757/5770/23-ц, яке набрало законної сили 03.04.2023 року, виконавчий напис, вчинений 18 серпня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. та зареєстрований у реєстрі за №8099 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Уно капітал» грошових коштів в сумі 30 062 (тридцять тисяч сімдесят дві) гриві 12 копійок. - визнано таким, що не підлягає виконанню.

Згідно листа приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кісельової В.В. № 38106 від 20.12.2023 року в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 приватним виконавцем було перераховано на користь стягувача 13 334,11 грн., 3 951,66 грн. було повернуто ОСОБА_1 як надлишково стягнуті.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (далі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до положень цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення 83 глави ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

За таких обставин, з урахуванням того, що зазначений вище виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, а отже, підстава, на якій відповідач стягнув з позивача грошові кошти відсутня, суд вважає, що існують підстави для задоволення позовних вимог про повернення стягнутих коштів.

Аналогічні висновки витікають з постанови Верховного Суду від 06.03.2019 року в справі N 910/1531/18.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що відповідач безпідставно набув грошові кошти в розмірі 13 334,11 грн., то вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, представник позивача просила стягнути з відповідача 3 750,00 грн. витрат на правову допомогу.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу суду надано: копію Договору про надання правової допомоги від 07.05.2024 року, копію Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 07.05.2024 року, копію акту приймання-передачі до договору про надання правової допомоги від 14.05.2024 року та копію квитанції до платіжної інструкції на суму 3 750,00 грн.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таких клопотань до суду не надходило.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За таких обставин, враховуючи п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3750,00 грн.

У зв`язку із задоволенням позову судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп. за подання позову відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 1212 ЦК України ст.ст. 10, 12, 13, 81, 83, 133, 141, 258, 263, 265, 268, 280, 354-355 суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно Капітал» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно Капітал» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 13 334,11 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211,20 грн. та 3 750,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ»: вул. Джона Маккейна, буд. 39, м. Київ, 01042, ЄДРПОУ: 39669296.

Повний текст рішення складено 12.12.2024 року.

Суддя О.М.Соколов