Рішення

від 10.12.2024 по справі 904/2318/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2024м. ДніпроСправа № 904/2318/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" (Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплотрансзбут" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Дніпропетровський обласний спеціалізований реабілітаційний центр "Солоний лиман" Дніпропетровської обласної ради" (Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с. Новотроїцьке)

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: Осадчий А.В.;

від відповідача: Амбразевич О.С.

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Новомосковськтеплоенерго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплотрансзбут" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 888999,01грн, з якої: 763932,00грн - заборгованості за послуги транспортування теплової енергії, 100258,07грн - пені, 8426,79грн - 3% річних, 16382,15грн - інфляційних втрат. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором транспортування теплової енергії №16/04-18 від 16.04.2018 в частині своєчасної та повної оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2019 позовну заяву Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" залишено без руху.

01.07.2019 представником позивача усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 08.08.2019.

08.08.2019 від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи наступних документів:

- копії рахунку теплової енергії для систем гар. та технічної води за грудень 2018 року;

- копії розрахунку теплової енергії для системи гар. та технічної води за січень 2019 року;

- копії акту фіксації показників лічильника за січень 2019 року;

- копії листа №672 від 17.07.2019 з позовною заявою №543 від 03.06.2019;

- докази направлення листа №672 із заявою №543.

08.08.2019 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що договір транспортування теплової енергії №16/04-18 від 16.04.2018 є неукладеним у зв`язку з тим, що додаток №1 до договору не підписаний сторонами. Також зазначає, що акти та рахунки за грудень 2018 року та січень 2019 року не отримував у зв`язку з чим, строк оплати наданих послуг не настав, а поштові квитанції надані позивачем в обґрунтування направлення зазначених документів не є належними доказами. Додатково зазначив, що теплові мережі, якими відбувалось транспортування теплової енергії до точок постачання, згідно з рішенням Дніпропетровської обласної ради №389-14/VII від 19.10.2018 належать до об`єктів спільної власності територіальних громад, селищ, міст Дніпропетровської області та закріплені на праві господарського відання за Комунальним підприємством "Дніпропетровська обласна фізіотерапевтична лікарня "Солоний лиман".

Також, 08.08.2019 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника відповідача у відрядженні в місті Києві та клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна фізіотерапевтична лікарня "Солоний лиман".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2019 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання на 03.09.2019. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна фізіотерапевтична лікарня "Солоний лиман".

02.09.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи - доказів направлення третій особі цінним листом з описом вкладення поданих відповідачем до суду документів з додатками.

02.09.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій він просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В своїх поясненнях на заперечення відповідача зазначає, що останній здійснював фактичні дії щодо його виконання, у зв`язку з чим, не можна вважати договір транспортування теплової енергії №16/04-18 від 16.04.2018 неукладеним після його часткового виконання сторонами. Також зазначає, що матеріали справи містять повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення, яким направлялись акти за грудень 2018 року та січень 2019 року. Додатково зазначає, що неотримання відповідачем рахунків та актів не є відкладальною умовою для оплати наданих послуг. Щодо належності позивачу теплових мереж, якими транспортувалась теплова енергія, позивач зазначає, що відповідно до рішення Дніпропетровської обласної ради №327-14/VI від 17.08.2012 передано зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області до комунальної власності територіальної громади м. Новомосковська юридичну особу Дочірнє підприємство ОКП "Дніпротеплоенерго" та її цілісний майновий комплекс до складу якого входили й теплові мережі та розподільчі теплові камери, які розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Новотроїцьке, вул. Герасименка 94. 10.12.2012 майно цілісного майнового комплексу ДП ОКП "Дніпротеплоенерго" згідно з передавальним актом передано Комунальному підприємству "Новомосковськтеплоенерго".

03.09.2019 до суду від позивача надійшла заява про долучення копій документів, а саме: доказів направлення всіх процесуальних документів на адресу третьої особи.

03.09.2019 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019 відкладено підготовче судове засідання на 07.10.2019.

04.10.2019 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

07.10.2019 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

07.10.2019 до господарського суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

В своїх поясненнях третя особа зазначає, що 22.01.2019 на виконання рішення Дніпропетровської обласної ради №389-14/VII від 19.10.2018 на підставі відповідних актів було закріплено за третьою особою майно на праві господарського відання за адресою Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Новотроїцьке, вул. Герасименка 94. У зв`язку з чим зазначає, що теплова енергія транспортувалась від відповідача до третьої особи без участі позивача з 23.01.2019. Також зазначає, що вимоги позивача щодо оплати послуг транспортування теплової енергії до 22.01.2019 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 21.10.2019.

21.10.2019 від третьої особи до суду надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження по справі.

21.10.2019 від представника третьої особи до суду надійшло клопотання про розподіл судових витрат.

21.10.2019 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплотрансзбут" про зупинення провадження у справі №904/2318/19 - відмовлено. Закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 28.10.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2019 відкладено розгляд справи на 14.11.2019.

28.10.2019 до канцелярії суду від третьої особи надійшов супровідний лист про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу.

14.11.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

14.11.2019 до суду від третьої особи надійшло клопотання про заміну третьої особи процесуальним правонаступником та додаткові пояснення у справі. В наведеному клопотанні просить замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна фізіотерапевтична лікарня "Солоний лиман" процесуальним правонаступником - Комунальним підприємством "Дніпропетровський обласний спеціалізований реабілітаційний центр "Солоний лиман" Дніпропетровської обласної ради".

14.11.2019 в засіданні оголошено перерву до 19.11.2019.

19.11.2019 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2019 відкладено розгляд справи на 25.11.2019.

25.11.2019 суд вирішив протокольно відкласти розгляд справи на 27.11.2019.

27.11.2019 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

27.11.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2019 позовну заяву залишено без руху.

16.12.2019 позивачем усунено недоліки позовної заяви.

17.12.2019 від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

17.12.2019 від третьої особи до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 продовжено розгляд справи №904/2318/19, призначено розгляд справи на 08.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2019 виправлено описку в резолютивній частині ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 у справі №904/2318/19, правильно зазначивши: Призначити розгляд справи на 08.01.2020.

24.01.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою господарського суду від 17.02.2020 продовжено розгляд справи №904/2318/19 з 10.03.2020. Розгляд справи призначено на 10.03.2020.

10.03.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 зупинено провадження у справі №904/2318/19 за позовом Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплотрансзбут", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна фізіотерапевтична лікарня "Солоний лиман" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 888999,01грн, з якої: заборгованість за послуги транспортування теплової енергії в сумі 763932,00грн, пеня в сумі 100258,07грн, 3% річних в сумі 8426,79грн, інфляційні втрати в сумі 16382,15грн до розгляду:

- Господарським судом Дніпропетровської області справи №904/5407/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплотрансзбут" до Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Комунальне підприємство "Дніпропетровський обласний спеціалізований реабілітаційний центр "Солоний лиман" Дніпропетровської обласної ради" про визнання недійсним договору від 14.04.2018р. №16/04-18 транспортування теплової енергії;

- Господарським судом міста Києва справи №904/3823/19 за позовом Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" до Дніпропетровської обласної ради про визнання недійсним пункту 13 рішення Дніпропетровської обласної ради від 19.10.2018 року №389-14/УП "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області".

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області №354 від 01.03.2021 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_1 , відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи по вх.№4-2394/19 справи №904/2318/19.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2021 справу №904/2318/19 передано на розгляд судді Татарчуку В.О.

01.10.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2024 прийнято справу №904/2318/19 до свого провадження. Вирішено поновити провадження у справі №904/2318/19. Призначено підготовче засідання на 29.10.2024.

14.10.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо позову на даний час та з урахуванням відповідних судових рішень. В наведених письмових поясненнях позивач просить закрити підготовче провадження і призначити справу до розгляду по суті в стислі терміни та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

25.10.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення щодо позову на даний час та з урахуванням відповідних судових рішень. В наведених письмових поясненнях відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

28.10.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява, в якій ТОВ "Теплотрансзбут" просить визнати недійсним договір транспортування теплової енергії №16/04-18 від 16.04.2018 та застосувати наслідки недійсності правочину (реституцію) шляхом стягнення з Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплотрансзбут" 358394,56грн.

29.10.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення проти прийняття зустрічного позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 вирішено замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна фізіотерапевтична лікарня "Солоний лиман" його процесуальним правонаступником - Комунальне підприємство "Дніпропетровський обласний спеціалізований реабілітаційний центр "Солоний лиман" Дніпропетровської обласної ради". Відкладено підготовче засідання на 14.11.2024.

30.10.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про поновлення процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2024 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплотрансзбут" до Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна фізіотерапевтична лікарня "Солоний лиман" про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину повернуто без розгляду.

12.11.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника третьої особи надійшли додаткові пояснення щодо позову на даний час та з урахуванням відповідних судових рішень.

У судовому засіданні 14.11.2024 представник відповідача зазначив, що ТОВ "Теплотрансзбут" подало апеляційну скаргу на ухвалу суду від 01.11.2024 про повернення зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.11.2024.

27.11.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

Разом з цим, 27.11.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому він просить зупинити провадження у справі №904/2318/19 до завершення апеляційного перегляду Центральним апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплотрансзбут" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2024 по даній справі.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що у випадку скасування ухвали про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплотрансзбут", вона має бути передана на розгляд суду першої інстанції і такий розгляд має здійснюватися спільно з первісним позовом. У разі закінчення розгляду справи по суті судом першої інстанції та ухвалення рішення, розгляд зустрічної позовної заява буде неможливий, що порушить права відповідача на судовий захист.

У судове засідання 28.11.2024 третя особа не забезпечила явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином.

У судовому засіданні 28.11.2024 представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечував.

За результатами судового засідання 28.11.2024 оголошено перерву та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 10.12.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплотрансзбут" про зупинення провадження у справі №904/2318/19.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2024 оголошено перерву та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 10.12.2024.

У судове засідання 10.12.2024 третя особа повноважного представника не направила, про час, місце та дату судового засідання повідомлялась належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, а також обізнаність сторін про судовий розгляд справи, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У судовому засіданні 29.08.2024 проголошені вступна та резолютивна частина рішення суду.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

16.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплотрансзбут" (далі замовник, відповідач) та Комунальним підприємством "Новомосковськтеплоенерго" (далі транспортуюча організація, позивач) укладено договір транспортування теплової енергії №16/04-18 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору транспортуюча організація надає замовнику послуги транспортування теплової енергії на умовах, визначених цим договором, а замовник сплачує транспортуючій організації встановлену у цьому договорі вартість таких послуг.

Межа розподілу балансової належності та експлуатаційної відповідальності щодо технічного обслуговування визначається в додатку №1 (пункт 1.2 договору).

Транспортуюча організація зобов`язується приймати теплову енергію та теплоносій в точках приймання (додаток №1) та транспортувати її через своє обладнання та мережі до точок постачання (додаток №1) із збереженням якісних та кількісних показників теплової енергії та теплоносія, продовж всього опалювального сезону, строки якого щорічно встановлюються відповідно до чинного законодавства України, для потреб опалення, та продовж всього календарного року для потреб гарячого водопостачання (підпункт 2.1.1 договору), забезпечити передачу прийнятої в мережу теплової енергії (підпункт 2.1.3 договору).

Підпунктом 2.3.1 договору визначено, що замовник зобов`язується передати транспортуючій організації в точці приймання (додаток №1) теплову енергію в гарячій воді, згідно узгодженого сторонами температурного графіку, для транспортування її до точки постачання (додаток №1) для подальшого постачання теплової енергії споживачам.

Відповідно до пункту 3.1 договору замовник оплачує послуги транспортуючої організації з транспортування теплової енергії у відповідності з тарифами, затвердженими рішенням Новомосковського виконавчого комітету Новомосковської міської ради №588 від 15.11.2017.

Тариф на послуги з транспортування теплової енергії станом на 01.03.2018 становить 76,62грн за 1 Гкал, крім того ПДВ - 15,32грн, разом 91,94грн. Тариф на послуги з транспортування теплової енергії з 01.09.2018 становить 338,55грн за 1 Гкал, крім того ПДВ - 67,71грн, разом 406,26грн (пункт 3.2 договору в редакції додаткової угоди №1 від 27.08.2018).

Розрахунковим періодом по договору є календарний місяць (пункт 3.4 договору).

Згідно з пунктом 3.5 договору транспортуюча організація, не пізніше 10 числа, що слідує за розрахунковим, надає замовнику рахунок та акт наданих послуг, які оформлюються відповідно до чинного законодавства України. Замовник протягом 2 днів з дати одержання акта наданих послуг, зобов`язується повернути транспортуючій організації один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом відповідні розрахунки за вартість послуг транспортування теплової енергії здійснюються відповідно до даних транспортуючої організації. Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника та транспортуючої організації.

Замовник не пізніш 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим, на підставі рахунку (рахунків) та узгодженого акту (актів) наданих послуг здійснює на користь транспортуючої організації оплату наданих послуг (пункт 3.6 договору).

Пунктом 4.3 визначено, що за несвоєчасну сплату за надані послуги, замовник сплачує транспортуючій організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків за надані послуги - до їх повного здійснення. Дія договору автоматично продовжується на наступні 12 місяців, якщо жодна із сторін письмово не попередить іншу сторону про його розірвання, не пізніше як за 30 днів до закінчення строку дії договору (пункт 7.1 договору).

Відповідно до пункту 9.1 договору невід`ємною частиною цього договору є додаток №1 "Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від замовника транспортуючій організації та від транспортуючої організації до замовника".

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір транспортування теплової енергії №16/04-18 від 16.04.2018 був чинним протягом спірного періоду.

На виконання умов договору позивач в період з квітня 2018 року по січень 2019 року надав відповідачу послугу з транспортування теплової енергії на загальну суму 1122326,56грн на підтвердження чого позивачем було складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та виставлено рахунки-фактури:

- акт №46 від 30.04.2018, згідно якого надано послуги з транспортування 186,941Гкал теплової енергії на суму 17188,10грн з ПДВ;

- акт №61 від 31.05.2018, згідно якого надано послуги з транспортування 21,43Гкал теплової енергії на суму 2560,80грн з ПДВ;

- акт №62 від 31.05.2018, згідно якого надано послуги з транспортування 148,048Гкал теплової енергії на суму 13612,13грн з ПДВ;

- акт №77 від 30.06.2018, згідно якого надано послуги з транспортування 175,24Гкал теплової енергії на суму 20940,48грн з ПДВ;

- рахунок-фактура №147 від 30.11.2018 за послуги з транспортування теплової енергії за листопад 2018 у кількості 726,69Гкал на суму 294006,30грн з ПДВ;

- акт №163 від 31.12.2018, згідно якого надано послуги з транспортування 893,73Гкал теплової енергії на суму 363086,75грн з ПДВ;

- акт №8 від 31.01.2019, згідно якого надано послуги з транспортування 1011,5Гкал теплової енергії на суму 410932,00грн з ПДВ (а.с. 23, 28, 31, 36, 42, 46 том 1).

Господарський суд зазначає, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №46 від 30.04.2018, №61 від 31.05.2018, №62 від 31.05.2018, №77 від 30.06.2018 підписані сторонами та скріплені їх печатками без жодних зауважень чи заперечень.

В той же час, решта вищевказаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані лише зі сторони транспортуючої організації та не містять підписів та відтисків печатки замовника (відповідача).

Відповідно до пункту 3.5 договору транспортуюча організація, не пізніше 10 числа, що слідує за розрахунковим, надає замовнику рахунок та акт наданих послуг, які оформлюються відповідно до чинного законодавства України. Замовник протягом 2 днів з дати одержання акта наданих послуг, зобов`язується повернути транспортуючій організації один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом відповідні розрахунки за вартість послуг транспортування теплової енергії здійснюються відповідно до даних транспортуючої організації. Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника та транспортуючої організації.

Позивач зазначає, що вищезазначені акти направлялись Укрпоштою, що підтверджується фіскальними чеками (а.с. 27, 35, 41, 45 том 1).

Доказів звернення відповідача до позивача із мотивованими запереченнями стосовно незгоди з зазначеними в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) за відповідний розрахунковий період визначеним транспортуючою організацію обсягом послуг з транспортування - сторонами до суду не надано.

Позивач зазначає, що відповідач здійснив часткову оплату у загальній сумі 358394,56грн, що підтверджується виписками по рахунку (а.с. 26, 34, 40, 47-49 том 1). У зв`язку з частковою оплатою у відповідача виникла заборгованість у сумі 763932,00грн, що і стало причиною звернення до суду.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладенням договору, встановлення фактів надання послуг з транспортування теплової енергії, не виконання відповідачем умов договору в частині оплати наданих послуг та правомірності вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги з транспортування теплової енергії.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 Цивільного кодексу України).

Як вбачається, між сторонами було укладено договір транспортування теплової енергії №16/04-18 від 16.04.2018.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною першою статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами першою-третьою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, взяті на себе зобов`язання, не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в сумі 763932,00грн.

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи визначений сторонами у договорі порядок розрахунків (пункт 3.6 договору) за надані послуги з транспортування теплової енергії, приймаючи до уваги часткове підписання відповідачем актів, часткову оплату актів, які не підписані відповідачем і не надання на них зауважень, господарський суд встановив, що строк оплати вказаних послуг є таким, що настав.

Протягом судового розгляду справи відповідачем не спростовано доводів позивача щодо суми основної заборгованості за спірний період, та не надано доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх договірних зобов`язань на суму 763932,00грн.

Слід також зазначити, що відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами першою, третьою статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження повної оплати наданих послуг з транспортування теплової енергії на суму 763932,00грн відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Щодо заперечень відповідача в частині належності мереж, якими здійснювалося транспортування теплової енергії за договором, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 2.3.1 договору, транспортуюча організація зобов`язується приймати теплову енергію та теплоносій в точках приймання (додаток №1) та транспортувати її через своє обладнання та мережі до точок постачання (додаток №1) із збереженням якісних та кількісних показників теплової енергії та теплоносія, а замовник зобов`язується передавати транспортуючій організації в точці приймання (додаток №1) теплову енергію в гарячій воді згідно узгодженого сторонами температурного графіку для транспортування її до точки постачання (додаток №1) для подальшого постачання теплової енергії споживачам.

Відповідно до пункту 9.1 договору сторони узгодили, що невід`ємною частиною цього договору є додаток №1 «Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від замовника транспортуючій організації та від транспортуючої організації до замовника».

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений додаток №1 до договору не був підписаний сторонами, однак послуги транспортування теплової енергії позивачем надавалися і частково оплачувалися відповідачем, як замовником, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), виписками по рахунку, копії яких містяться в матеріалах справи.

Договір не містить положень про конкретний технологічний процес вироблення теплової енергії замовником, передачі її для транспортування позивачу і прийняття її кінцевим споживачем третьою особою.

Відповідач у своїх додаткових запереченнях посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду по справі від 05.10.2023 у справі № 904/3823/19.

Господарський суд зазначає, що зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 по справі №904/3823/19 не вбачається встановлення факту, що саме через теплові мережі, якими згідно з пунктом 13 рішення Дніпропетровської обласної ради №389-14/VII від 19.10.2018 доповнено перелік об`єктів майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області із закріпленням їх на праві господарського відання за Комунальним підприємством "Дніпропетровська Обласна фізіотерапевтична лікарня "Солоний Лиман", здійснювалося транспортування теплової енергії по договору транспортування теплової енергії №16/04-18 від 16.04.2018.

У своїй постанові Північний апеляційний господарський суд надав оцінку висновку експертів №10089 від 28.02.2023 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи, в тому числі його дослідницькій частині, встановленим у ній фактам та зробленим підсумковим висновкам у сукупності з наявними в матеріалах справи іншими доказами та у відповідності до приписів статті 104 Господарського процесуального кодексу України відхилив його.

Разом з цим, господарський суд приймає до уваги те, що хоча експертний висновок і відхилений Північним апеляційним господарським судом, проте суд вважає за необхідне все ж зазначити, що дослідницька частина експертного висновку не містить відповіді на питання, через які саме мережі здійснювалася транспортування теплової енергії за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Новомосковської міської ради від 26.12.2011 №399 "Про надання згоди на прийняття майна" надано згоду на прийняття із спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Дніпропетровської області цілісного майнового комплексу, ДП "Новомосковськтеплоенерго" з балансовою вартістю 6000000,00грн, який закріплений на праві господарського відання за Комунальним підприємством ОКП "Дніпротеплоенерго", до комунальної власності територіальної громади м. Новомосковська (а.с. 144 том 1).

В подальшому рішенням Дніпропетровської обласної ради №327-14/VI від 17.08.2012 "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області", вирішено передати зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області юридичну особу - дочірнє підприємство ОКП "Дніпротеплоенерго" "Новомосковськтеплоенерго" та її цілісний майновий комплекс до комунальної власності територіальної громади м. Новомосковська (а.с. 145 том 1).

В матеріалах справи міститься копія акту від 04.09.2012 приймання-передачі, складеного на виконання рішення Дніпропетровської обласної ради №327-14/VI від 17.08.2012 "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області", рішення Новомосковської міської ради від 26.12.2011 "Про надання згоди на прийняття із спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Дніпропетровської області цілісний майновий комплекс ДП ОКП "Дніпротеплоенерго" - "Новомосковськтеплоенерго" до комунальної власності територіальної громади м. Новомосковська, відповідно до розпорядження голови обласної ради від 12.03.2012 №68-р "Про утворення комісії з питань приймання та передачі об`єктів" та розпорядження голови міської ради від 28.08.2012 №276-р комісія провела обстеження цілісного майнового комплексу ДП ОКП "Дніпротеплонерго" - "Новомосковськтеплоенерго" за яким юридична особа та її цілісний майновий комплекс передається зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області до спільної власності територіальних громад м. Новомосковська (а.с. 146-148 том 1).

Рішенням Новомосковської міської ради №678 від 10.12.2012 "Про затвердження передавального акту ДП ОКП "Дніпротеплоенерго" - "Новмосковськтеплоенерго" у зв`язку з перетворенням в комунальне підприємство "Новомосковськтеплоенерго" затверджено передавальний акт майна, всіх кредиторів та боржників юридичної особи дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" - "Новомосковськтеплоенерго" до юридичної особи комунальне підприємством "Новомосковськтеплоенерго", яка є правонаступником щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється (а.с. 149-152 том 1).

В матеріалах справи міститься копія довідки №1608/0/2-19 від 21.10.2019 Виконавчого комітету Новомосковської міської ради відповідно до якої у відповідності до п. 8 рішення Дніпропетровської обласної ради №327-14/VI "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області до комунальної власності територіальної громади міста Новомосковська було передано юридичну особу - Дочірнє підприємство ОКП "Дніпротеплоенерго" та її цілісний майновий комплекс. Зазначене майно цілісного майнового комплексу, до складу якого входили й теплові мережі та розподільчі теплові камери, які розташовані за адресою: Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Новотроїцьке, вул. Герасименка, 94, було передано 10.12.2012 на баланс Комунального підприємства "Новомосковсьтеплоенерго". З цього моменту та до теперішнього часу зазначені майно ані Дніпропетровській обласній раді, ані іншим особам Новомосковською міською радою не передавалося та залишається на балансі Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" (а.с. 43 том 2).

Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не надано доказів, що транспортування теплової енергії за договором, відбувалося саме тими мережами, про які зазначено в постанові Північного апеляційного господарського суду.

При цьому, судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.03.2020 у справі №910/2360/19, згідно з якою преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Відповідно до приписів частини сьомої статті 75 Господарського процесуального кодексу України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17.

Крім того, Касаційний господарський суд зазначає, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими Господарського процесуального кодексу України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Таким чином, господарським судом відхиляються заперечення відповідача, оскільки спростовуються викладеними обставинами.

Враховуючи викладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 763932,00грн.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню згідно з пунктом 4.3 договору в розмірі 100258,07грн, три відсотки річних 8426,79грн, інфляційні втрати 16382,15грн на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (а.с. 51-58 том 1).

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 4.3 договору визначено, що за несвоєчасну сплату за надані послуги, замовник сплачує транспортуючій організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Заявлена позивачем пеня розрахована у загальній сумі 100258,07грн за загальний період з 16.05.2018 по 03.06.2019.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що позивачем не враховано наступні положення законодавства.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п`ята статті 254 Цивільного кодексу України).

Також, позивачем при розрахунку не враховано те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

З огляду на викладене, з урахуванням дати виникнення у відповідача грошового зобов`язання перед позивачем, здійснених відповідачем оплат та меж позовних вимог, правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 99419,04грн за загальний період з 16.05.2018 по 03.06.2019, з яких:

- 112,08грн за період з 16.05.2018 по 22.05.2018 із заборгованості у сумі 17188,10грн за надані послуги з транспортування теплової енергії у квітні 2018 року;

- 655,78грн за період з 18.06.2018 по 30.07.2018 із заборгованості у сумі 16172,93грн за надані послуги з транспортування теплової енергії у травні 2018 року;

- 281,12грн за період з 17.07.2018 по 30.07.2018 із заборгованості у сумі 20940,48грн за надані послуги з транспортування теплової енергії у червні 2018 року;

- 7829,37грн за період з 18.12.2018 по 29.01.2019 із заборгованості у сумі 294006,30грн за надані послуги з транспортування теплової енергії у листопаді 2018 року (з урахуванням здійснених відповідачем оплат);

- 48017,67грн за період з 16.01.2019 по 03.06.2019 із заборгованості у сумі 353000,00грн за надані послуги з транспортування теплової енергії у грудні 2018 року;

- 42532,02грн за період з 18.02.2019 по 03.06.2019 із заборгованості у сумі 410932,00грн за надані послуги з транспортування теплової енергії у січні 2019 року.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати розраховані у загальній сумі 16382,15грн за загальний період з 16.01.2019 по 03.06.2019.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом порушень не встановлено.

Позивачем також заявлено до стягнення три відсотки річних, які розраховані у загальній сумі 8426,79грн за загальний період з 16.05.2018 по 03.06.2019.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку трьох відсотків річних та встановлено, що позивачем при розрахунку допущено ті ж самі порушення, що і при розрахунку пені.

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунком, до стягнення з відповідача підлягають три відсотки річних у загальному розмірі 8356,66грн за загальний період з 16.05.2018 по 03.06.2019 (з урахуванням здійснених відповідачем оплат та меж позовних вимог).

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення заборгованості в загальному розмірі 888089,85грн, з якої: 763932,00грн - основного боргу, 16382,15грн - інфляційних збитків, 8356,66грн - трьох відсотків річних, 99419,04грн - пені за несвоєчасне виконання зобов`язань. В решті позовних вимог слід відмовити.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.

Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову всі судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин судовий збір покладається на відповідача у сумі 13321,34грн.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплотрансзбут", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Дніпропетровський обласний спеціалізований реабілітаційний центр "Солоний лиман" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 888999,01грн, з якої: 763932,00грн - заборгованості за послуги транспортування теплової енергії, 100258,07грн - пені, 8426,79грн - 3% річних, 16382,15грн - інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплотрансзбут" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Харківська, буд. 2, кв. 44, ідентифікаційний код 41679226) на користь Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" (51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. М. Головко, буд. 17, ідентифікаційний код 03342190) 763932,00грн - заборгованості за послуги транспортування теплової енергії, 99419,04грн - пені, 8356,66грн - 3% річних, 16382,15грн - інфляційних втрат та 13321,34грн - витрат по сплаті судового збору.

Відмовити в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплотрансзбут" на користь Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" 70,13грн - 3% річних та 839,03грн - пені.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 20.12.2024.

Суддя В.О. Татарчук