Ухвала

від 19.12.2024 по справі 922/2681/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"19" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2681/24 (922/4506/24)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононової О.В.

розглянувши заяву ліквідатора Приватного підприємства "Бомонд" арбітражного керуючого Кошовського С.В. (вх. №4506 від 17.12.2024) про забезпечення позову по справі № 922/2681/24 (922/4506/24)

за позовом : ліквідатора Приватне підприємство "Бомонд Плюс" арбітражного керуючого Кошовського С.В.

до ОСОБА_1

про визнання недійсним правочину , що подана в межах провадження у справі № 922/2681/21 про банкрутство Приватного підприємства "Бомонд Плюс"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.08.2024 серед іншого було відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Бомонд Плюс", код ЄДРПОУ 32435728, визнано розмір вимог ініціюючого кредитора ТОВ "Овіс Трейд" в загальній сумі 1207520,07 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича (свідоцтво № 923 від 13.05.2013).

Постановою Господарського суду Харківської області від 27.11.2024 припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна ПП "Бомонд Плюс" арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича (свідоцтво № 923 від 14.05.2013), визнано ПП "Бомонд Плюс" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича (свідоцтво № 923 від 13.05.2013).

17.12.2024 від ліквідатора надійшла позовна заява в порядку ст. 42 КУПБ, в якій він просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13.08.2021, посвідчений ПН ХМНО Малаховою Г.І., реєстровий №2113, укладеного між ПП "Бомонд Плюс" та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- застосувати наслідки недійсності правочину шляхом повернення становища сторін у початковий стан, а саме: повернути на користь ПП "Бомонд Плюс" наступне майно: нежитлова будівля літ."З-2", заг. пл. 402.7 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 1619548663101, та повернути на користь ОСОБА_1 фактично сплачені суми за недійсним правочином.

Одночасно з цим, ліквідатором подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відчужувати у будь-який спосіб майно: нежитлова будівля літ."З-2", заг. пл. 402.7 кв.м., адреса: м. Харків, вул. Гідропаркова (вулиця Міліціонера), буд. 23-А, РНОНМ: 1619548663101, номер відомостей про речове право: 43488337; заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській радам, міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно), вчиняти будь-які дії (у тому числі реєстраційні дії та дії в межах виконавчого провадження), спрямовані на зміну власника, передачу майна у заставу, іпотеку, оренду тощо, або дії, які можуть призвести до зміни відомостей про об`єкт, в тому числі дії, що можуть призвести до поділу, виділу часток, зміни опису, технічних характеристик, в тому числі площі, нерухомого майна: нежитлова будівля літ."З-2", заг. пл. 402.7 кв.м., адреса: м. Харків, вул. Гідропаркова (вулиця Міліціонера), буд. 23-А, РНОНМ: 1619548663101, номер відомостей про речове право: 43488337; внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про заборону відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо зазначеного майна.

В обґрунтування своєї заяви ліквідатор зазначає, що майно боржника було відчужено протягом так званого підозрілого періоду з порушенням закону на користь особи, що на момент такого відчуження була засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером), яка володіла 100% статутного капіталу, у зв`язку з чим зазначеними діями засновника боржника було завдано шкоду майновим інтересам боржника та його кредиторів, що свідчить про наявність підстав для визнання правочинів недійсними на підставі ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Розглянувши заяву ліквідатора та надані суду документи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається, зокрема, одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (на цей час КУзПБ).

Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУзПБ Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Також, системний аналіз змісту приписів ст. 7 КУПБ у сукупності із зазначеними нормами ГПК щодо предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) приводить до висновку, що принцип концентрації в межах справи про банкрутство майнових спорів, стороною яких є боржник, є універсальним та не містить виключень залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Таким чином, зазначена заява має розглядатися в межах справи про банкрутство боржника.

Суд зауважує, що оскарження правочинів, вчинених на шкоду майновим інтересам боржника та кредиторів, а також повернення майна, відчуженого з порушенням закону протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, є прямим обов`язком арбітражного керуючого згідно з КУзПБ.

Наявність обґрунтованих припущень щодо незаконності спірного правочину, а також підстав для звернення до суду із зазначеним позовом ліквідатор обґрунтовує обставинами, яким судом буде надано оцінку при розгляді спору по суті.

Зокрема, згідно з даними ДРРПНМ право власності боржника на зазначене майно припинено 13.08.2021 у зв`язку з відчуженням на підставі договору купівлі-продажу від 13.08.2021, посвідченого ПН ХМНО Малаховою Г.І., реєстровий №2113, покупець ОСОБА_1 .

На цей час зазначене майно зареєстровано за фізичною особою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу від 13.08.2021, посвідченого ПН ХМНО Малаховою Г.І., реєстровий №2113, дата та час реєстрації: 13.08.2021, 18:55:21.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що п. 1 ст. 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу.

Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" визначається, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У рішенні від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" ЄСПЛ вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 331/3944/18 (провадження № 61-11311св19). Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17).

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову з невідворотно призведе до матеріальної шкоди позивачу, змусить його знову звертатися в суд з новим позовом про витребування майна, що відповідно буде прямим порушенням принципу "ефективного засобу захисту прав".

Суд враховує, що ОСОБА_1 є першим набувачем майна, тому у разі задоволення позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним можливе застосування реституції, оскільки реституція застосовується виключно до сторін такого правочину.

Разом з цим, відчуження відповідачем майна на користь наступного набувача унеможливить застосування реституції. За таких обставин захист прав банкрута щодо повернення майна у його власність буде можливим виключно шляхом подання додаткового віндикаційного позову до наступного власника, що об`єктивно затягне процедуру, створить інші негативні наслідки, порушуватиме права боржника та кредиторів у справі.

Виходячи з обставин справи, у випадку задоволення заяви ліквідатора, рішення про повернення майна буде стосуватися виключно відповідача ОСОБА_1 , тобто особи, яка є безпосередньо стороною оскаржуваного правочину.

У той же час, у випадку відчуження майна на користь будь-якої іншої особи (для чого на цей час у відповідача не існує будь-яких обмежень), рішення суду виконати буде неможливо, оскільки відповідач перестане бути власником спірного майна, а рішення суду не буде стосуватися прав та обов`язків наступного набувача майна, оскільки останній не є стороною оскаржуваного правочину.

Суд наголошує, що, враховуючи обставини спору, заходи забезпечення у вигляді заборони відчужувати майно жодним чином не позбавлять, не перешкоджатимуть та не порушуватимуть права відповідача на вільне володіння та користування майном, та будуть спрямовані виключно на забезпечення можливості реального виконання судового рішення (у разі задоволення позовних вимог), створюючи для цього необхідні об`єктивні умови.

Таким чином, для забезпечення можливості реального виконання рішення суду (у разі його прийняття) необхідно забезпечити незмінність власника майна набувача за спірним правочином, тобто на момент прийняття рішення такою особою має бути саме відповідач ОСОБА_1 .

Зазначені заходи забезпечення є співмірними, оскільки вимогами заявника є визнання недійсним правочину щодо відчуження спірного майна та застосування наслідків його недійсності (реституції), тобто у випадку задоволення таких вимог майно підлягатиме поверненню у власність боржника. Разом з цим, продаж майна на даному етапі новому (добросовісному) набувачу суттєво ускладнить виконання рішення суду.

Заходи забезпечення є розумними, оскільки покликані забезпечити інтереси всіх учасників справи (повернення майна у власність боржника з метою погашення вимог кредиторів). Тому, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів учасників процедури, забезпечення принципу справедливості, не порушуючи балансу інтересів учасників справи, вжиття таких заходів є об`єктивно необхідним. При цьому, відповідачі не позбавляються права на відшкодування і мають право повернути виконане за договорами, у разі визнання їх недійсними, у встановленому законом порядку.

За таких обставин, запропоновані заходи забезпечення позову є повністю об`єктивними, обґрунтованими, розумними, співмірними та адекватними предмету спору, оскільки не порушуватимуть відповідних прав та інтересів відповідача, при цьому забезпечать реальну можливість виконання рішення суду.

Отже, судом здійснено оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Судом враховано, що основною метою провадження у справі про банкрутство є відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог сукупного кола його кредиторів, яке передбачає послідовне виконання сторонами та учасниками процесу, арбітражним керуючим обов`язків, що визначені та передбачені положеннями КУзПБ.

Отже, приймаючи до уваги очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам кредиторів та одночасно співмірність заходів забезпечення, суд вважає доводи заявника обґрунтованими та вважає необхідним застосувати заходи забезпечення позову стосовно зазначеного майна.

Керуючись ст. 12, 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання заяву ліквідатора Приватного підприємства "Бомонд" арбітражного керуючого Кошовського С.В. (вх. №4506 від 17.12.2024) про забезпечення позову по справі № 922/2681/24 (922/4506/24).

2. Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відчужувати у будь-який спосіб майно: нежитлова будівля літ."З-2", заг. пл. 402.7 кв.м., адреса: м. Харків, вул. Гідропаркова (вулиця Міліціонера), буд. 23-А, РНОНМ: 1619548663101, номер відомостей про речове право: 43488337.

3. Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській радам, міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно), вчиняти будь-які дії (у тому числі реєстраційні дії та дії в межах виконавчого провадження), спрямовані на зміну власника, передачу майна у заставу, іпотеку, оренду тощо, або дії, які можуть призвести до зміни відомостей про об`єкт, в тому числі дії, що можуть призвести до поділу, виділу часток, зміни опису, технічних характеристик, в тому числі площі, нерухомого майна: нежитлова будівля літ."З-2", заг. пл. 402.7 кв.м., адреса: м. Харків, вул. Гідропаркова (вулиця Міліціонера), буд. 23-А, РНОНМ: 1619548663101, номер відомостей про речове право: 43488337.

4. Внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про заборону відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо зазначеного майна.

4. Ухвалу направити позивачу - ліквідатору ПП "Бомонд" арбітражному керуючому Кошовському С.В., Поповій І.А., Департаменту реєстрації Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Павлівський, буд. 4).

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.

Ухвала складена та підписана 19.12.2024.

Суддя Кононова О.В.