Рішення
від 18.12.2024 по справі 520/13342/24
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 рокусправа №520/13342/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії;

- зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених у відсотковому розмірі станом на 05.03.2019, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії позивача.

В обґрунтування позовних вимог вказує, з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Відтак, позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив підготувати оновлені довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, однак у відповідь отримав відмову, яку вважає протиправною.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 адміністративну справу №520/13342/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії передано на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №520/13342/24 передано для розгляду судді Сидор Н.Т.

Ухвалою судді від 24.06.2024 позовну заяву залишено без руху.

Після усунення недоліків ухвалою судді від 01.07.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» (далі відповідач-1) проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що оскільки позивач служив в органах внутрішніх справ України і звільнений зі служби з посади заступника начальника відділу документального забезпечення та режиму ГУМВСУ у Львівській області на нього поширює свою дію Постанова №988 та відповідно йому була виготовлена довідка про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 відповідно до даної постанови із врахуванням відповідних розмірів надбавки та премії. Наголошує, що постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» поширюється на осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону 2262 та які були прирівняні посадам поліцейських згідно з наказом 138. В той самий час під дію постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» підпадають інші категорії осіб. Враховуючи вищезазначене, видати довідку станом на 01.01.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» немає підстав.

Ухвалою суду від 25.09.2024 залучено до участі у справі у якості співвідповідача Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (ЄДРПОУ 45307457; вулиця Данила Апостола, 11, Львів, 79040).

Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (далі відповідач-2) подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Стверджує, що оскільки ОСОБА_1 служив в органах внутрішніх справ України і звільнений зі служби з посади заступника начальника відділу документального забезпечення та режиму ГУ МВС України у Л/о, то на нього поширює свою дію Постанова № 988 та, відповідно, йому була виготовлена довідка про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 з дотриманням положень зазначеної постанови та із врахуванням відповідних розмірів надбавки та премії. Постанова №704 не містить норм щодо зміни розміру грошового забезпечення за посадою міліціонера заступника начальника відділу документального забезпечення та режиму ГУ МВС України у Л/о, яку прирівняно до посади поліцейського заступника начальника відділу, що не входить до складу управління апарату головних управлінь Національної поліції, яку позивач займав перед звільненням, а тому позивач не має права на перерахунок пенсії з урахуванням вказаної у позовних вимогах постанови.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач звернувся до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ у Львівській області» із заявою про видачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» листом, копія якого міститься в матеріалах справи, повідомила позивача про відсутність підстав для виготовлення грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ).

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення ч. 3 ст. 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

Так, згідно з ч. 3 ст.43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із п.1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Як встановлено з листа відповідача-1, позивач служив в органах внутрішніх справ України та звільнений зі служби з посади заступника начальника відділу документального забезпечення та режим ГУ МВС у Львівській області. Вказане позивачем не заперечується.

Наведене також підтверджується рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі №380/27089/23, у якому зазначено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справи України. Відповідно до наказу від 26.09.2011 №317 о/с капітана поліції ОСОБА_1 /М-121809/, заступника начальника відділу документального забезпечення та режиму ГУМВС, відповідно до положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з органів внутрішніх справ у запас збройних сил України за п. 64 «б» через хворобу.

Вказані обставини в силу положень ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

Кабінет Міністрів України 11.11.2015 видав Постанову № 988, яка набрала чинності 02.12.2015, та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.

Одночасно пунктом 7 Постанови №988 доручено Міністерству внутрішніх справ України за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання.

Такий порядок затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських» (далі Порядок № 260) відповідно до статті 94 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію», Постанови № 988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, який набрав чинності 27 травня 2016 року.

Пунктом 3 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розділом ІІ Порядку № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне звання «заслужений» (пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за учене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11).

Суд повторює, що підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, є безумовною підставою для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262.

Як зазначено вище, грошове забезпечення поліцейських унормовано Постановою №988 та Порядком №260. Однак з часу прийняття цих нормативно-правових актів визначений ними розмір видів грошового забезпечення поліцейських не змінився. Кабінет Міністрів України не приймав рішень про перерахунок пенсій поліцейським. Зміни до Постанови №988 щодо складових грошового забезпечення не вносились.

Зважаючи на наведене, у позивача не виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Як слідує зі змісту позовної заяви позивач пов`язує збільшення розміру грошового забезпечення поліцейських (а відтак своє право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії) зі скасуванням у судовому порядку у справі № 826/6453/18 пункту 6 Постанови № 103, внаслідок чого цей пункт втратив чинність та відновилася дія пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції, відповідно до якої для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року.

Однак суд уважає такі доводи позивача помилковими, оскільки грошове забезпечення поліцейських, як відзначено вище, встановлено Постановою №988, а не Постановою №704, яка стосується грошового забезпечення військовослужбовців та деяких інших, визначених цією постановою, категорій осіб (крім поліцейських).

Тож скасування у судовому порядку пункту 6 Постанови № 103 та відновлення дії пункту 4 Постанови №704 не впливає на спірні правовідносини, оскільки такі (у частині визначення грошового забезпечення поліцейських) врегульовані іншими нормами законодавства.

Суд відзначає, що посадові оклади та оклади за спеціальними званнями поліцейських, визначені Постановою № 988, не мають прив`язки до прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, тобто не визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а тому його збільшення на відповідний рік законами України про Державний бюджет України не призводить до підвищення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальними званнями поліцейських, а відтак не спричиняє збільшення розміру грошового забезпечення поліцейських.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 суд відхиляє, оскільки така не є релевантною до обставин цієї справи через відмінність правового регулювання спірних правовідносин в частині визначення грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262.

Так, у справі №440/6017/21 позивачем є колишній військовослужбовець, грошове забезпечення цієї категорії осіб визначається Постановою №704, натомість у цій справі позивачем є колишній поліцейський, грошове забезпечення цієї категорії осіб визначається Постановою №988.

Тож не можуть бути застосовані до обставин розглядуваної справи сформульовані у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 висновки про те, що:

«(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».

З огляду на наведене, позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку з їх безпідставністю.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не знаходять належного правового обґрунтування, тоді як відповідачем доведено правомірність своєї бездіяльності, а відтак позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено ст. 139 КАС України не передбачено, а тому такі слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач-1 Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» (79068, м. Львів, вул. Замарстинівська, 233; код ЄДРПОУ 08734210).

Відповідач-2 Регіональний сервісний центр МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (79040, м. Львів, вул. Апостола Д., 11; код ЄДРПОУ 45307457).

СуддяСидор Наталія Теодозіївна

СудЛьвівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення18.12.2024
Оприлюднено23.12.2024
Номер документу123947022
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них осіб, звільнених з публічної служби

Судовий реєстр по справі —520/13342/24

Рішення від 18.12.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Сидор Наталія Теодозіївна

Ухвала від 25.09.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Сидор Наталія Теодозіївна

Ухвала від 01.07.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Сидор Наталія Теодозіївна

Ухвала від 24.06.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Сидор Наталія Теодозіївна

Ухвала від 21.05.2024

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Мельников Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні