Рішення

від 10.12.2024 по справі 380/9298/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2024 рокусправа № 380/9298/24

Львівський окружний адміністративний суд

у складі судді Желік О.М,,

за участю секретаря судового засідання Клочко Н.С.,

представника відповідача Гнатушок І.Т.,

представника третьої особи Петрівська М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біля Універмагу» до Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Біля Універмагу» до Виконавчого комітету Львівської міської ради із вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 19.04.2024 № 568 «Про демонтаж зблокованих тимчасових споруд на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 (споруди № 1)»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 19.04.2024 № 569 «Про демонтаж зблокованих тимчасових споруд на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 (споруди № 2)»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 19.04.2024 № 570 «Про демонтаж зблокованих тимчасових споруд на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 (споруди № 3)»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 19.04.2024 № 570 «Про демонтаж зблокованих тимчасових споруд на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 (споруди № 4)».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваними рішеннями Виконавчого комітету Львівської міської ради вирішено здійснити демонтаж зблокованих тимчасових споруд на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106, а саме: споруди №1, споруди №2, споруди №3 та споруди №4. У рішеннях відповідач зобов`язує суб`єкта господарювання демонтувати тимчасові споруди, розміщені по вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106. При цьому виконавчим комітетом Львівської міської ради ряду тимчасових споруд присвоєно відповідну поштову адресу. Водночас згідно з п. 9 Положення про порядок присвоєння поштових номерів на об`єкти нерухомого майна, затвердженим рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 26.12.2008 року №1380, не присвоюються поштові номери на об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані об`єкти (реконструйовані, переплановані), на тимчасові споруди, які не пов`язані фундаментом із землею, та підземні та металеві споруди.

Позивач зазначає, що зміни вигляду та розміщення МАФів з 2007 року не проводилися. Станом на квітень 2024 року жодних претензій щодо МАФів з боку Львівської міської ради не було. 04.07.2007 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15112501, згідно з яким право власності на площадку-споруду площею 1379,3 кв.м. та павільйон міні-ринку за адресою м. Львів, вул. В. Великого, 59В зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Біля Універмагу». Таким чином, МАФи були збудовані в межах ринку на земельній ділянці ТОВ «Біля Універмагу»

Окрім цього, як зазначає позивач, відповідач ставить питання про демонтаж тимчасових споруд на по вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106, однак жодним чином не деталізує, площа, де саме (з якого боку) знаходяться тимчасові споруди, де починаються і де закінчуються, скільки тимчасових споруд охоплюють тощо.

Також позивач вказує, що рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №568, 569, 570, 571 від 19.04.2024 прийняте на підставі ухвали Львівської міської ради №6107 від 26.12.2019. Водночас рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/2335/20 від 30.11.2020 (залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020), серед іншого, визнано протиправним та нечинним підпункт 7.8 пункту 7 Ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 № 6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах території м. Львова».

Таким чином, оскільки рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 568, 569, 570, 571 від 19.04.2024 прийняті безпосередньо на підставі ухвали Львівської міської ради № 6107 від 26.12.2019, підпункт 7.8 пункту 7 якої визнаний протиправним та нечинним, такі, на думку позивача, є очевидно протиправними, а відтак підлягають скасуванню.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву (вх.№40022 від 24.05.2024), у якому представник щодо задоволення позову заперечила та вказала, що відповідно до ухвали Львівської міської ради № 511 від 12.06.2003 міська рада ухвалила передати товариству з обмеженою відповідальністю «Біля універмагу», відповідно до поданих документів, у строкове сервітутне землекористування терміном на 5 років земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,5403 га на платній умові у розмірі орендної плати (в тому числі під обмеженнями - проїзди, площею 0,0548 га без права закриття) на вул.Княгині Ольги, 106 для обслуговування ринку. Отже, строкове сервітутне землекористування закінчилось 12.06.2008.

Представник відповідача наголошує, що ухвалу Львівської міської ради №6107 від 26.12.2019 було вказано в преамбулах оскаржуваних рішень лише тому, що пунктом 1 ухвали Львівської міської ради № 6107 від 26.12.2019 затверджено перелік тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, а це підтверджує лише те, що тимчасові споруди за адресою м. Львів, вул. Княгині Ольги вул. Володимира Великого, 59-Б самовільно встановлені, оскільки вони відсутні в даному переліку. Ухвала Львівської міської ради № 6107 від 26.12.2019 скасована частково, але окрім цього є інші ухвали Львівської міської ради та норми законодавства, відповідно до яких виникають правові підстави щодо прийняття рішень виконавчого комітету Львівської міської ради та демонтажу тимчасових споруд

Також представник відповідача вказав, що рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 19.04.2024 № 568 «Про демонтаж зблокованих тимчасових споруд на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 (споруди № 1); рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 19.04.2024 № 569 «Про демонтаж зблокованих тимчасових споруд на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 (споруди № 2); рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 19.04.2024 № 570 «Про демонтаж зблокованих тимчасових споруд на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 (споруди № 3); рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 19.04.2024 № 571 «Про демонтаж зблокованих тимчасових споруд на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 (споруди № 4) відновлюють порушені права та майнові інтереси законного власника земельної ділянки - територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, яка позбавлена можливості використовувати та розпоряджатися належною їй земельною ділянкою на вул. Володимира Великого, 59-В - вул. Княгині Ольги, 106. Так як територіальна громада міста в особі Львівської міської ради є власником земель на яких розташована тимчасова споруда позивача, то вона наділена правом володіння, правом користування і правом розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Представник відповідача звертає увагу, що у позивача відсутній паспорт прив`язки, договір оренди окремих конструктивних елементів благоустрою та будь-які документи, які б підтверджували факт розміщення тимчасової споруди за вказаною адресою позивачем. Окрім цього, ухвалою Львівської міської ради № 6107 від 26.12.2019 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» затверджено Перелік тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові. Але дана тимчасова споруда не міститься у вказаній схемі, а відтак у позивача немає права на її розміщення.

Позиція третьої особи викладена у письмових поясненнях (вх.№57032 від 26.07.2024), у яких представник щодо задоволення позову заперечила та зазначила, що 20.09.2023 виконавчий комітет Львівської міської ради скерував на Франківську районну адміністрацію лист №4-24-41530 з план-схемою земельних ділянок: м. Львів, вул. Княгині Ольги, 106 (додається) для з`ясування підстав перебування тимчасових споруд на земельній ділянці комунальної власності та вжиті заходи у випадку перебування даних тимчасових споруд без правових підстав. У межах своїх повноважень, Франківською районну адміністрацією з метою забезпечення належного благоустрою на території Франківського району було обстежено оскаржувані тимчасові споруди на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106. За результатами обстеження Франківською районною адміністрацією складено акти обстеження тимчасових споруд від 25.03.2024, які в подальшому направлені заступнику міського голови з містобудування листами №4-35-17271, №4-35-17272, №4- 35-17273, №4-35-17274 від 01.04.2024 (додаються) відповідно до яких вбачається, що тимчасові споруди встановлені без дозвільних документів. Тобто, тимчасові споруди за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 розміщено всупереч пунктів 2.1., 2.20. порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 № 244, де підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС.

Також представник третьої особи звертає увагу і на той факт, що позивач в особі товариства з обмеженою відповідальністю «Біля універмагу» у відповіді від 23.11.2023 № 2-22236- 35-35 на лист Франківської районної адміністрації № 35-вих-136075 від 03.11.2023 року вказує, що власником даних МАФів, які згадуються у листах є приватний підприємець ОСОБА_1 . Отже, в даній справі товариство з обмеженою відповідальністю «Біля універмагу» не вказало і не надало доказів, яким чином оскаржувані рішення порушують їх права, свободи та інтереси.

Щодо твердження позивача про те, що оскаржувані рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 19.04.2024 №568, №569, №570, №571 були прийняті на підставі підпункту 7.8. пункту 7 ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 № 6107, представник третьої особи відмітив, що даними рішеннями не було передбачено посилання на підпункт 7.8. пункту 7 ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107, а дану ухвалу було вказано в преамбулі оскаржуваного рішення, оскільки в п. 1 ухвали Львівської міської ради № 6107 від 26.12.2019 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» затверджено перелік тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові згідно з додатком, який станом на сьогодні, є чинним, а тимчасові споруди за адресою м. Львів, вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 взагалі відсутні в даному переліку, що ще раз підтверджує факт їх розміщення без правових підстав.

Ухвалою судді від 09.05.2024 в справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні, що відбулось 28.05.2024, суд ухвалою без виходу до нарадчої кімнати постановив залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради.

У підготовчому засіданні, що відбулось 03.09.2024, суд ухвалою без виходу до нарадчої кімнати постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні, що відбулось 10.12.2024, представник відповідача та представник третьої особи щодо задоволення поданого адміністративного позову заперечили. Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте подав до суду клопотання про здійснення розгляду справи без його участі.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

20.09.2023 виконавчий комітет Львівської міської ради скерував до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради лист №4-24-41530 з план-схемою земельних ділянок: м. Львів, вул. Княгині Ольги, 106 для з`ясування підстав перебування тимчасових споруд на земельній ділянці комунальної власності та вжиті заходи у випадку перебування даних тимчасових споруд без правових підстав.

За наслідком отримання вказаного листа Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради з метою забезпечення належного благоустрою на території Франківського району було обстежено тимчасові споруди на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106.

За результатами обстеження Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради складено акти обстеження тимчасових споруд від 25.03.2024, які в подальшому направлені заступнику міського голови з містобудування листами №4-35-17271, №4-35-17272, №4- 35-17273, №4-35-17274 від 01.04.2024.

Згідно пунктів 4, 5 актів обстеження зблокованої споруди встановлено відсутність наявності споруд в Комплексній схемі розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові, а також встановлення споруд ОСОБА_1 (лист ТОВ «Біля Універмагу» від 23.11.2023 №2-22236-35-35).

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 19.04.2024 року № 568 вирішено демонтувати самовільно встановлені зблоковані тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 (споруди № 1).

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 19.04.2024 року № 569 вирішено демонтувати самовільно встановлені зблоковані тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 (споруди № 2).

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 19.04.2024 року № 570 вирішено демонтувати самовільно встановлені зблоковані тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 (споруди № 3).

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 19.04.2024 року № 571 вирішено демонтувати самовільно встановлені зблоковані тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 (споруди № 4).

Вважаючи протиправними рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №568, 569, 570 та 571 від 19.04.2024, позивач звернувся до суду з метою їх скасування.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

За змістом підпункту 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон №280/97-ВР) до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів» (далі Закон №2807-IV).

Статтею 5 Закону №2807-IV встановлено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 9 Закону №2807-IV передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері благоустрою населених пунктів віднесено забезпечення реалізації державної політики у цій сфері.

Відповідно до статті 10 Закону №2807-IV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить:

1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів;

2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;

3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);

4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема:

1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;

2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях та ін.

Суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів, у розумінні частини першої статті 12 Закону №2807-IV, є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Режим використання об`єктів благоустрою визначено статтею 14 вищезгаданого Закону, яка передбачає, що такі об`єкти використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Частинами першою, другою та четвертою статті 20 Закону №2807-IV встановлено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

За змістом частини другої статті 21 Закону №2807-IV, яка наводить перелік елементів (частин) до об`єктів благоустрою належать малі архітектурні форм, які визначаються цією правовою нормою як елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону №2807-IV. Розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Статтею 31 Закону №2807-IV нормування у сфері благоустрою населених пунктів здійснюються з метою формування сприятливого для життєдіяльності людини середовища, в умовах якого забезпечуються захист довкілля, санітарне та епідемічне благополуччя населення, шляхом розроблення комплексу взаємопов`язаних норм і правил, якими визначаються взаємопогоджені вимоги до об`єктів благоустрою.

Відповідно до статті 35 Закону №2807-IV технічна документація з питань благоустрою територій населених пунктів (проекти, схеми, карти, атласи тощо) розробляється з метою здійснення комплексу заходів з благоустрою територій, окремих об`єктів благоустрою, їх частин і може бути включена до правил благоустрою території відповідного населеного пункту.

Технічна документація з питань благоустрою населених пунктів погоджується в установленому порядку та затверджується її замовником.

Приписами частини другої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Механізм розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності визначений Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 (далі Порядок № 244).

Пунктом 1.5 Порядку № 244 визначено, що комплексна схема розміщення ТС це текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця розташування ТС на території населеного пункту або його частини, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою.

Згідно з пунктами 2.1, 2.17, 2.18, 2.20, 2.30, 2.31 Порядку № 244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС. Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки. Строк дії паспорта прив`язки визначається органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або районної державної адміністрації відповідно до генерального плану, плану зонування та детального плану територій та з урахуванням строків реалізації їх положень. Продовження строку дії паспорта прив`язки здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив`язки органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації. Самовільно встановлені тимчасові споруди підлягають демонтажу у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення тимчасової споруди, така тимчасова споруда підлягає демонтажу

Пунктом 2.4 Порядку № 244 передбачено, що відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Зі змісту наведених норм права слідує, що система благоустрою населених пунктів включає, зокрема організацію, нормування та здійснення контролю, у тому числі самоврядного, у сфері благоустрою населених пунктів. У свою чергу нормування у сфері благоустрою передбачає, зокрема затвердження правил благоустрою населених пунктів, а також затвердження місцевих програм, технічної документація з питань благоустрою територій населених пунктів (проекти, схеми, карти, атласи тощо). За своєю юридичною природою перелік тимчасових споруд, призначених для здійснення підприємницької діяльності, комплексні схеми розміщення тимчасових споруд є актами нормування у сфері благоустрою, розробка та затвердження яких входить до повноважень відповідної місцевої ради на підставі пункту 44 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України».

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства Львівською міською радою прийнято Правила благоустрою Львівської міської територіальної громади, які затверджені ухвалою Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011.

Пункт 12.2.6 Правил визначає, що самочинно встановлені малі архітектурні форми (далі МАФ) підлягають демонтажу без попереднього судового розгляду. Демонтаж, перевезення та зберігання самочинно збудованих МАФ здійснює особа, яка самочинно встановила МАФ, за власні кошти або відповідна районна адміністрація з подальшим відшкодуванням власниками витрат на демонтаж, перевезення та зберігання самочинно збудованих МАФ їх власниками. Якщо у процесі демонтажу не звернулися зацікавлені особи і не надали документи, що засвідчують право власності на МАФ, то МАФ демонтується і перевозиться на майданчик тимчасового зберігання і знаходиться там до прийняття остаточного рішення відповідно до законодавства України

Ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526 затверджено Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові (далі Положення).

Згідно з пунктом 1.3 Положення самовільно встановлена тимчасова споруда це тимчасова споруда, яка встановлена за відсутності одного із документів, передбачених цим Положенням: ухвали міської ради, договору оренди земельної ділянки чи договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, паспорту прив`язки тимчасової споруди.

Пунктами 2.1, 2.2 Положення передбачено, що розміщення тимчасових споруд здійснюється замовником відповідно до паспорту прив`язки, плану земельної ділянки та договору окремих конструктивних елементів благоустрою. Місце встановлення тимчасових споруд повинно відповідати адресі, вказаній у паспорті прив`язки, та плану земельної ділянки або схемі прив`язки.

Термін розміщення тимчасових споруд не може перевищувати термін дії договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, встановлений ухвалою міської ради.

Згідно з пунктом 3.14 Положення, термін дії паспорта прив`язки ТС встановлюється відповідно до терміну, зазначеного в ухвалі міської ради, з врахуванням містобудівної документації, державних норм та правил і Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Львова.

Відсутність з наданих документів, а саме: паспорту прив`язки тимчасової споруди та договору окремих конструктивних елементів благоустрою є ознакою самочинності встановлення такої.

Судом встановлено, що оскаржувані рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №568, 569, 570 та 571 від 19.04.2024 про демонтаж зблокованих тимчасових споруд (1,2,3 і 4) на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 прийнято, фактично, у зв`язку із відсутністю на такі споруди будь-яких дозвільних документів на їх розміщення.

З матеріалів адміністративної справи суд встановив, що 20.09.2023 виконавчий комітет Львівської міської ради скерував на Франківську районну адміністрацію лист №4-24-41530 з план-схемою земельних ділянок: м. Львів, вул. Княгині Ольги, 106 для з`ясування підстав перебування тимчасових споруд на земельній ділянці комунальної власності та вжиті заходи у випадку перебування даних тимчасових споруд без правових підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних міських рад належить, зокрема, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.

Оскільки, тимчасові споруди за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 перебувають на території Франківського району, то відповідно до підпунктів 4.1.31., 4.1.34., 4.1.40. пункту 4.1. Положення про Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради затвердженого рішенням виконавчого комітету від 02.02.2024 №186 (в редакції, чинній на момент обстеження тимчасових споруд) до компетенції районної адміністрації належать такі повноваження:

- розгляд та вжиття заходів у встановленому міською радою та виконавчим комітетом порядку щодо фактів порушення розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, малих архітектурних форм;

- забезпечення демонтажу самовільно встановлених: обмежувальних паркувальних пристроїв, парканів, малих архітектурних форм, які перешкоджають під`їзду автомобілів швидкої медичної допомоги, поліції, пожежної, рятувальної, аварійновідновлювальної техніки до житлових будинків, обмежувачів швидкості руху автотранспорту тощо та інших визначених споруд у Львівській міській територіальній громаді;

- забезпечення благоустрою району у межах, визначених Львівською міською радою.

Відтак, у межах своїх повноважень, Франківською районну адміністрацією з метою забезпечення належного благоустрою на території Франківського району у м.Львові було обстежено оскаржувані тимчасові споруди на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106.

За результатами обстеження Франківською районною адміністрацією складено акти обстеження тимчасових споруд від 25.03.2024, які в подальшому направлені заступнику міського голови з містобудування листами №4-35-17271, №4-35-17272, №4- 35-17273, №4-35-17274 від 01.04.2024, відповідно до яких вбачається, що тимчасові споруди встановлені без дозвільних документів.

Тобто, тимчасові споруди за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 розміщено всупереч пунктів 2.1., 2.20. порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 № 244, де підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС.

Суд звертає увагу на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Біля Універмагу» не долучено до матеріалів справи будь-яких дозвільних документів на розміщення тимчасових споруд (зокрема, але не виключно, паспорту прив`язки), зазначених в оскаржуваних рішеннях відповідача.

Окрім цього суд відмічає й те, що як видно з листа товариства з обмеженою відповідальністю «Біля Універмагу» від 22.11.2023 вих.№20/23, адресованого в.о. голові Франківської районної адміністрації м.Львова, власником МАФів, які згадуються у листах, є приватний підприємець ОСОБА_1 .

Суд наголошує, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.06.2021 у справі № 9901/382/20, індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

З урахуванням викладених висновків Верховного Суду суд відзначає, що право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано виключно особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Аналогічний підхід до оскарження актів індивідуальної дії викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 14 березня 2018 року справі № 9901/22/17, від 06 червня 2018 року у справі № 800/489/17, від 12 червня 2018 року у справі № 800/587/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18, від 09 квітня 2019 року у справі № 9901/611/18 та від 21 серпня 2019 року у справі № 9901/283/19.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 07 березня 2024 року у справі №990/324/23, право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Суд враховує, що оскаржувані рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №568, 569, 570 та 571 від 19.04.2024 є актами індивідуальної дії стосовно суб`єкта підприємницької діяльності, який є власником встановлених зблокованих споруд.

Отже, оскільки з листа позивача від 22.11.2023 вих.№20/23 випливає, що власником згадуваних в рішеннях відповідача споруд є ОСОБА_1 , саме останній є належним суб`єктом звернення до суду щодо скасування таких актів, адже такі зачіпають виключно його права чи інтереси.

У той же час позивачем жодним чином не обґрунтовано та не доведено, яким чином оскаржувані рішення відповідача впливають права товариства з обмеженою відповідальністю «Біля Універмагу».

Позивач також стверджує, що оскаржувані рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 19.04.2024 №568, №569, №570, №571 були прийняті на підставі підпункту 7.8. пункту 7 ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 № 6107, скасованої рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/2335/20 від 30.11.2020 (залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020).

Проте суд відзначає, що даними рішеннями не було передбачено посилання на підпункт 7.8. пункту 7 ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107, а ухвалу від 26.12.2019 № 6107 вказано в преамбулі оскаржуваного рішення, оскільки в п. 1 такої затверджено перелік тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові згідно з додатком, який станом на сьогодні, є чинним.

Щодо твердження позивач про те, що 04.07.2007 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15112501, згідно з яким право власності на площадку-споруду площею 1379,3 кв.м. та павільйон міні-ринку за адресою м. Львів, вул. В. Великого, 59В зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Біля Універмагу», суд зазначає, що ухвалою Львівської міської ради №511 від 12.06.2003 міська рада ухвалила передати товариству з обмеженою відповідальністю «Біля універмагу», відповідно до поданих документів, у строкове сервітутне землекористування терміном на 5 років земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,5403 га на платній умові у розмірі орендної плати (в тому числі під обмеженнями - проїзди, площею 0,0548 га без права закриття) на АДРЕСА_1 для обслуговування ринку.

Отже, оскільки ділянку житлової та громадської забудови площею 0,5403 га було передано позивачу у сервітутне землекористування строком на 5 років, таке строкове сервітутне землекористування закінчилось 12.06.2008.

З урахуванням викладених обставин суд доходить висновку, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 19.04.2024 №568, №569, №570, №571 прийняті уповноваженим на це органом та є обов`язковими до виконання, не можуть бути протиправними і порушувати законні права та інтереси позивача, оскільки його ці рішення не стосуються та у нього відсутні дозвільні документи, які б підтверджували правомірність використання земельної ділянки комунальної власності для розміщення тимчасових споруд.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 18.12.2024.

СуддяЖелік О.М.