Рішення

від 19.12.2024 по справі 380/19608/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 рокусправа № 380/19608/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрриба Компані» звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрриба Компані» звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Львівській області від 06.09.2024р. №38299/13-01-07-08 складене щодо ТОВ «Укрриба Компані» (ЄДРПОУ 43403363).

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Львівській області від 06.09.2024р. №38301/13-01-07-08 складене щодо ТОВ «Укрриба Компані» (ЄДРПОУ 43403363).

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Львівській області від 06.09.2024р. №38303/13-01-07-08 складене щодо ТОВ «Укрриба Компані» (ЄДРПОУ 43403363).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем отримано оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які прийняті за результатами документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання ним податкового законодавства при декларуванні за червень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Вказує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки, складені на підставі висновків перевірки, що сформовані відповідачем безпідставно, без належного аналізу, дослідження та вивчення, та без проведення відповідної перевірки. Зазначає, що висновки перевірки сформовані з питань, що не входили до предмету перевірки. Також позивач звертає увагу на допущені порушення податкового органу під час здійснення перевірки в частині підстав призначення перевірки та порядку ознайомлення суб`єкта господарювання про її проведення. Вважає, що відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомленні-рішення неправомірно, без належного дослідження обставин, а висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права, а тому такі є протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 23.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 19.12.2024 відмовлено у переході до загального позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№79193 від 25.10.2024) в якому вказав, що ним було дотримано вимог діючого законодавства щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Зазначає, що позивачем було порушено п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.6 ст.198, п.200.1 п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та за результатами проведеної перевірки складено щодо ТОВ «Укрриба компані» оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Позивач подав до суду відповідь на відзив(вх.92023 від 13.12.2024) у якій заперечив доводи відповідача вказані у відзиві та підтримав позовні вимоги.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

ТзОВ «Укрриба компані» зареєстровано Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради 11.12.2019 № 14151020000049169.

Місцезнаходження ТзОВ «Укрриба компані» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: Україна, 79040 Львівська область м. Львів, Залізничний район вул. Городоцька, 355Г.

Код суб`єкта господарювання за ЄДРПОУ: 43403363.

Взято на облік в контролюючих органах 12.12.2019 № 130319336371, станом на час проведення перевірки перебував на обліку в ГУ ДПС у Львівській області (Залізничний район).

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 28.09.2022 № 200753691, індивідуальний податковий номер 434033613032, ТзОВ «Укрриба компані» зареєстровано платником ПДВ з 01.09.2020 по день підписання матеріалів перевірки.

На підставі Наказу №4057-пп від 02.08.2024р. ГУ ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Укрриба компані» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Наказ №4057-пп від 02.08.2024р. ГУ ДПС у Львівській області та направлення на перевірку №8291 від 02.08.2024р., №8292 від 02.08.2024р. були вручені представнику ТзОВ «Укрриба компані» 05.08.2024р.

16.08.2024р. за результатами проведення вищевказаної документальної позапланової виїзної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області складено Акт №34704/13-01-07-08/43403363.

В ході проведення перевірки встановлено порушення:

1. п.п.192.1.1. п.192.1. ст.192, п.198.6 ст.198, 200.1, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податків завищено суму податку на додану вартість, яку віднесено до податкового кредиту та підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за червень 2024 року в сумі 1 477 443 грн.;

2. п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу, внаслідок чого платником податків відмовлено в отриманні заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2024 року в сумі 94 190 грн.

3. п.п.192.1.1. п.192.1. ст.192, п.198.6 ст.198, 200.1, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податків завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (ряд. 21 Декларації) за червень 2024 року на суму 2 971 грн.

На підставі акта позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Укрриба Компані», ГУ ДПС у Львівській області винесено наступні податкові повідомлення-рішення :

- форми «В1» по ПДВ від 06.09.2024 № 38299/13-01-07-08 на загальну суму 1 846 803,75 грн., в тому числі : сума завищення бюджетного відшкодування 1 477 443 грн., штрафна (фінансова) санкція 369 360,75 грн. за червень 2024 року;

- форми «В3» по ПДВ від 06.09.2024 № 38301/13-01-07-08 на загальну суму 94 190 грн., (відмовлено в бюджетному відшкодуванні) за червень 2024 року;

- форми «В4» по ПДВ від 06.09.2024 № 38303/13-01-07-08 на загальну суму 2 971 грн., (зменшено від`ємне значення суми ПДВ (р.21 Декларації) за червень 2024 року.

Позивач, не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх незаконними, безпідставними та необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виключно законами України встановлюються, зокрема, податки і збори (п. 1. ч. 2 ст. 92 Конституції України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 78.1 ст. 78 ПК України передбачено підстави за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка.

Пунктами 78.2 78.9 ст. 78 ПК України визначено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків виникає лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 р (далі - Порядок 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2 Пункт 4 розділу III Порядку 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Згідно з п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п.78.1 ст.78 ПК України, Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: 78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

Відповідно до п.200.11. ст.200 ПК України, Контролюючий орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Згідно змісту Постанови Верховного Суду від 28.03.2024р. у справі №640/19401/21, у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 803/1437/14, від 14 листопада 2018 року у справі № 808/2911/17, від 19 березня 2020 року у справі № 460/2939/18, від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформовані висновки щодо тлумачення норми підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, які свідчить про дві окремі підстави проведення документальної позапланової перевірки: перша - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; друга - подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000,00 грн. При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України. Вживання в тексті норм підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 ПК України словосполучень «відшкодування з бюджету податку на додану вартість», «сума бюджетного відшкодування» поряд із «від`ємне значення з податку на додану вартість» свідчить про те, що встановлена підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України умова перевищення 100 000,00 грн, як підстава для проведення позапланової документальної перевірки, стосується від`ємного значення з податку на додану вартість як окремого від суми бюджетного відшкодування показника податкового обліку.

Отже, «подання декларації з заявленням до відшкодування з бюджету податку на додану вартість» та «подання декларації з від`ємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100тис. гривень» є окремими, самостійними підставами для проведення перевірки, що відрізняються між собою за змістом, предметом, підставою та порядком здійснення такої перевірки.

В даному випадку формулювання предмету перевірки у вигляді «перевірки з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» суперечить вищенаведеним положенням законодавства та позиції Верховного Суду.

Додатково про невизначеність контролюючого органу при проведені перевірки та формуванні висновків про порушення положень законодавства позивачем свідчать неодноразові твердження наведені посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області у Акті перевірки, зокрема щодо того, що «Повну перевірку правильності відображення сум податкових зобов`язань платника буде здійснено при проведенні комплексної планової (позапланової) документальної перевірки ТОВ «Укрриба Компані», «Перевірку правильності та достовірності формування податкового кредиту за березень травень 2024 року буде здійснено при проведенні планової/позапланової документальної перевірки ТОВ «Укрриба Компані», оскільки, згідно наказу ГУ ДПС у Львівській області від 02.08.2024р. №4057 ПП не передбачено охоплення перевірки за період березень-травень 2024р.», «Повний аналіз правильності відображення сум податкового кредиту платника за період 01.03.2024 по 30.06.2024 буде здійснено при проведенні планової/позапланової документальної перевірки ТОВ «Укрриба Компані»», «Повну перевірку правильності відображення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду платника буде здійснено при проведенні комплексної планової (позапланової) документальної перевірки ТОВ «Укрриба Компані»», «Повну перевірку правильності відображення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) платника буде здійснено при проведенні комплексної планової (позапланової) документальної перевірки ТОВ «Укрриба Компані»» та «Повний аналіз правильності визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду платника за період березень червень 2024 року буде здійснено при проведенні планової документальної перевірки ТОВ «Укрриба компані»».

При цьому ГУ ДПС у Львівській області у Акті перевірки формує висновки про завищення задекларованих показників товариства за березень 2024 року.

Вищенаведене вказує на порушення принципу правової визначеності та вихід відповідачем за межі предмету перевірки, що одночасно супроводжується і допущенням порушень у визначені предмету та підстав перевірки.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою КМУ №1238 від 27.12.2010р. (була чинна на момент ініціювання та проведення перевірки) затверджено перелік достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку.

Однією з таких підстав є визначена у п.7: Наявність документально підтвердженої інформації про порушення платником норм податкового законодавства відповідно до пункту 78.1 статті 78 розділу II Податкового кодексу України.

Тобто, проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрриба Компані», мало передувати отримання та наявність у відповідача документально підтвердженої інформації про порушення платником норм податкового законодавства.

В даному випадку таке документальне підтвердження інформації про порушення платником норм податкового законодавства відповідно до пункту 78.1 статті 78 розділу II Податкового кодексу України у відповідача було відсутнє.

Таким документальним підтвердженням інформації про порушення платником норм податкового законодавства відповідно до пункту 78.1 статті 78 розділу II Податкового кодексу України могло слугувати формування висновків про порушення податкового законодавства позивачем за результатами проведення камеральної перевірки в порядку визначеному у розділі V Податкового Кодексу України.

Відповідно до ст.78.4 ПК України, Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно висновків викладених у Постанові Верховного Суду від 28.03.2024р. у справі №640/19401/21, Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки; акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що протиправність призначення відповідачем перевірки призводить не лише до визнання незаконною перевірки, але й відсутності правових наслідків такої (незаконність прийнятих контролюючим органом за наслідками проведення перевірки рішень).

Аналогічний правовий висновок також міститься в постанові Верховного Суду від 13 травня 2022 року у справі № 640/32377/20.

Аналізуючи положення ПК України в розрізі процедури проведення податкових перевірок Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/17123/18 (постанова від 21 лютого 2020 року) сформулював правовий висновок: «оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

У справі № 520/8836/18 у постанові від 22 вересня 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду обґрунтував відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: «перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом» та «встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення, а тому відсутня необхідність перевірки підстав для донарахування сум грошових зобов`язань».

В силу приписів частини 5 статті 242 КАС України суд враховує правові висновки Верховного Суду при вирішенні спірних правовідносин.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідачем не підтверджено факт складення податкових повідомлень рішень у строк визначений у ст.86 ПК України.

Отже, допущені відповідачем порушення в частині визначення предмету та підстав перевірки, а також порядку проведення перевірки є достатніми, самостійними підставами для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Таким чином, установлені в даній справі фактичні обставини доводять факт недотримання контролюючим органом обов`язкових умов для проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку та, власне, порядку проведення такої, що свідчить про незаконність проведення перевірки та, як наслідок, неправомірність складених за її результатами податкових повідомлень-рішень.

Однією з основних засад податкового законодавства України відповідно до п. 4.1.4 ст. 4 ПК України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Правовий порядок в Україні відповідно до ст. 19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при ухваленні рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), що призвело до безпідставного прийняття податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, відповідно до якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно з якою розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрриба компані» підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Львівській області від від 06.09.2024р. №38299/13-01-07-08, №38301/13-01-07-08 та №38303/13-01-07-08.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області в сумі 23327,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрриба компані» (адреса:79040. м.Львів, вул. Городоцька.355Г, ЄДРПОУ 43403363) до Головного управління ДПС у Львівській області (адреса: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень- задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Львівській області від 06.09.2024р. №38299/13-01-07-08.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Львівській області від 06.09.2024р. №38301/13-01-07-08.

4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Львівській області від 06.09.2024р. №38303/13-01-07-08.

5.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрриба компані» (ЄДРПОУ 43403363) судовий збір у розмірі 23 327 (двадцять три тисячі триста двадцять сім) грн 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна