Рішення

від 20.12.2024 по справі 580/5382/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року справа № 580/5382/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач), в якій, з урахуванням поданої 04.06.2024 позовної заяви в новій редакції, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаської області щодо не зарахування до стажу роботи судді ОСОБА_1 , що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці стаж роботи за юридичною спеціальністю необхідний для зайняття посади судді - член колегії адвокатів адвокатського об`єднання «Донецька обласна колегія адвокатів» з 21.10.1999 по 21.10.2002 (3 роки);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаської області зарахувати до стажу роботи судді ОСОБА_1 , що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці стаж роботи за юридичною спеціальністю необхідний для зайняття посади судді член колегії адвокатів адвокатського об`єднання «Донецька обласна колегія адвокатів» з 21.10.1999 по 21.10.2002 (3 роки);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням раніше сплачених сум, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмір 58 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з дати перерахунку пенсії - 10.04.2024.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що відповідач протиправно не зарахував до обрахунку стажу роботи на посаді судді для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці період роботи з 21.10.1999 по 21.10.2002 як члена колегії адвокатів адвокатського об`єднання «Донецька обласна колегія адвокатів». Позивач вважає, що такий стаж повинен бути зарахований до стажу роботи, що дає право на відставку судді, та відповідно її щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці повинно бути обраховано пенсійним органом у розмір 58 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. З посиланням на норми Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" позивач вважає дії відповідача щодо відмови у перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання протиправними та такими, що порушують право позивача на отримання довічного грошового утримання судді у розмірі, визначеному зазначеним Законом.

Відповідач проти позову заперечив. 21.06.2024 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що визначальними критеріями виникнення у судді права на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є досягнення встановленого цим Законом віку та вихід судді у відставку. Критеріями визначення розміру щомісячного довічного грошового забезпечення судді у відставці є стаж - 20 років і більше. Ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII визначає, що до вказаного стажу зараховується лише стаж роботи на посаді судді. Стаж роботи на посаді судді визначається ст. 137 Закону № 1402-VIII, якою визначений вичерпний перелік стажу (досвіду роботи), який враховується в стаж, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці та впливає на розмір зазначеного грошового утримання. Стаж роботи позивача на посаді судді для обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 21 рік 1 місяць 11 днів. Відсоток розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача від суддівської винагороди визначено згідно із п. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII - 52% (за 20 років - 50%, понад 20 років - 1 рік х 2% = 2%, 50% + 2% = 52%). Відповідач стверджує, що Законом № 1402-VIII не передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді періоду роботи на посаді члена колегії адвокатів адвокатського об`єднання. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 10.06.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до довідки переселенця проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідно до даних трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 позивач 12.09.1996 переведена в адвокати (протокол № 2 від 12.09.1996) та 21.10.2002 відрахована із членів колегії адвокатів у зв`язку з призначенням суддею (розпорядження № 62 від 21.10.2002)

Відповідно до копії розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 05.01.2024 № 1.23/12/2024, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси, позивач з 21.10.1999 до 21.10.2002 була членом колегії адвокатів адвокатського об`єднання «Донецька обласна колегія адвокатів».

Указом Президента України від 14.10.2002 № 926/2002 позивача призначено суддею Слов`янського міського суду Донецької області строком на 5 років.

Указом Президента України від 23.03.2004 № 358/2004 позивач була переведена на посаду новоутвореного Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

Постановою Верховної Ради України Про обрання суддів від 22.05.2008 № 296-VІ позивача обрано на посаду судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області безстроково.

Рішенням Голови Верховного суду від 10.01.2023 № 6/0/149023 позивач була відряджена до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 26.12.2023 № 1403/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (відряджена до Соснівського районного суду міста Черкаси) у зв`язку з поданням заяви про відставку» та наказу голови Соснівського районного суду міста Черкаси № 1-о від 02.01.2024 «Про відрахування судді ОСОБА_2 штату суду» 02.01.2024 позивача відраховано зі штату Соснівського районного суду міста Черкаси, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 26.12.2023 № 1403/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (відряджена до Соснівського районного суду міста Черкаси) у зв`язку з поданням заяви про відставку» встановлено, що позивач має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону № 1402-VIII, а також абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

05.01.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Згідно з рішенням № 232730023098 від 12.01.2024 пенсійний орган призначив позивачу з 05.01.2024 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 58%, виходячи із стажу роботи на посаді судді, що становить 24 роки 1 місяць 12 днів.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернулось до Головних управлінь України в Чернігівській та в Полтавській областях листом від 18.01.2024 № 2300-0302-9/4472 «Щодо перегляд рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 », відповідно до якого за результатами перевірки електронної пенсійної справи встановлено, що довічне грошове утримання судді призначено в розмірі 58% суддівської винагороди, з урахуванням періоду роботи з 21.10.1999 по 21.10.2002 на посаді члена колегії адвокатів. Застосування норм статті 137 Закону «Про судоустрій і статус суддів» при обчисленні збільшення розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці не передбачено. Тому, відповідач вважав за необхідне переглянути відсоток для збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до рішення від 18.04.2024 № 232430023098 Головного управління ПФУ в Черкаській області про перерахунок пенсії позивачу перераховано з 10.04.2024 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з розміру 58% суддівської винагороди та зменшено його розмір на 52 % суддівської винагороди, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії від 10.04.2024.

Позивач вважає, що відповідач протиправно зменшив відсотковий розмір її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 58 % на 52 %, не зарахувавши до стажу роботи на посаді судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання, стажу роботи (професійної діяльності), наявність якого відповідно до вимог закону надавала право для призначення на посаді судді. Тому за захистом своїх прав та інтересів звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України.

У статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі Закон №1402-VIII).

Відповідно до пункту 25 Прикінцевих і перехідних положень Закону України №1402-VІІІ, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Ч. 3 ст. 142 Закону України №1402-VІІІ визначає, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною першою статті 116 Закону України №1402-VIIІ передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Абзацом 4 пункту 34 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 1402-VIIІ визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Рішенням Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18 лютого 2020 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII зі змінами.

У вказаному рішенні Конституційний Суд України зокрема зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

З урахуванням наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

Таким чином, згадані вище положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII втратили чинність з 18.02.2020.

Як наслідок, з 18.02.2020 на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення статті 142 Закону №1402-VIII.

Суд зазначає, що Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не розмежовує поняття "суддівський стаж" в розрізі його правозастосування (чи то при звільненні, чи то при обрахунку суми щомісячного довічного утримання).

Позивач була призначена суддею Слов`янського міського суду Донецької області 14.10.2002 й на час призначення на посаду судді питання визначення стажу, який дає право судді на відставку, регулювався частиною 4 статті 43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 № 2862-XII.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 № 2862-XII (в редакції чинній на день набуття позивачем статусу судді) на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Згідно з частиною 2 статті 137 Закону 1402-VIIІ до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Системний аналіз вказаної норми у її взаємозв`язку з абзацом 4 пункту 34 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII дає підстави для висновку, що у зв`язку з набранням чинності Законом №2447-VIII, яким внесено зміни до статті 137 Закону №1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Водночас, частиною першою статті 7 Закону № 2862-ХІІ, яка була чинною на час обрання позивача на посаду судді, визначалось, що суддею міг бути громадянин України, який, як правило, мав стаж роботи в галузі права не менш як три роки.

З огляду на зазначене, право на зарахування трьох років стажу роботи в галузі права мають судді, яких було призначено на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом №2862-XII на день їх обрання.

Наведене свідчить про наявність у позивача права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, додатково трьох років роботи в галузі права.

Аналогічний правовий висновок був зроблений Верховним Судом у рішенні від 22 листопада 2018 року (справа № 9901/805/18), залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року.

Суд зазначає, що в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 на сторінках 8-9 зазначено про те, що з позивач 12.09.1996 переведена в адвокати (протокол № 2 від 12.09.1996) та 21.10.2002 відрахована із членів колегії адвокатів у зв`язку з призначенням суддею (розпорядження № 62 від 21.10.2002).

Відповідно до розрахунку Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.01.2024 № 1.23/12/2024 позивач з 21.10.1999 до 21.10.2002 була членом колегії адвокатів адвокатського об`єднання «Донецька обласна колегія адвокатів».

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що до стажу роботи позивача на посаді судді в розмірі 21 рік 1 місяць 11 днів, в силу частини 1 статті 7 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 № 2862-XII, частини 2 статті 137 Закону 1402-VIIІ, абз. 4 п. 34 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 1402-VIIІ, підлягають зарахуванню три роки стажу (досвіду) роботи позивача з 21.10.1999 до 21.10.2002 членом колегії адвокатів адвокатського об`єднання «Донецька обласна колегія адвокатів».

Виходячи з наведеного, стаж роботи позивача на посаді судді становить 24 роки 1 місяць 12 днів, а розмір довічного грошового утримання повинен складати 58 % відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (50% + 8 % (4 відпрацьованих роки понад 20 років х 2%), обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, дії відповідача із визначення вказаного стажу позивача у 21 рік 01 місяць 11 днів та визначення відсоткового розміру (52 %) грошового утримання, є протиправними та необґрунтованими, а позовні вимоги в частині визнання вказаних дій протиправними є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

При вирішенні вказаної справи судом також враховано правові висновки щодо аналогічних правовідносинах, які викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24 жовтня 2019 року (справа № 9901/2/19).

При цьому, зобов`язання судом відповідача зарахувати позивачу додатково 3 роки до стажу роботи на посаді судді та визначення розміру її довічного грошового утримання у 58 % відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (замість 52 %), створює підстави для перерахунку відповідачем розміру призначеного позивачу грошового утримання та виплати їй недоплаченої частини утримання, починаючи з дати перерахунку та зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1 211,20 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаської області щодо не зарахування до стажу роботи судді ОСОБА_1 , що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, стаж роботи за юридичною спеціальністю необхідний для зайняття посади судді - член колегії адвокатів адвокатського об`єднання «Донецька обласна колегія адвокатів» з 21.10.1999 по 21.10.2002 (3 роки).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) зарахувати до стажу роботи судді ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, стаж роботи за юридичною спеціальністю необхідний для зайняття посади судді член колегії адвокатів адвокатського об`єднання «Донецька обласна колегія адвокатів» з 21.10.1999 по 21.10.2002 (3 роки).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмір 58 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з дати перерахунку пенсії 10.04.2024, з урахуванням раніше сплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО