Рішення

від 10.12.2024 по справі 369/4974/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/4974/24

Провадження № 2/369/4801/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Козак І. А.,

при секретарі Солонюк К. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу № 369/4974/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Виконавчий комітет Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про оспорювання та визнання батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Виконавчий комітет Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про оспорювання та визнання батьківства, згідно з яким просить:

-Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

-Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 208 від 17.11.2023 року, складеного Виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, виключивши запис про те, що батьком є ОСОБА_3 , вказавши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), громадянин України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у січні 2023 року позивач ОСОБА_1 у місті Києві зустрів відповідачку ОСОБА_2 . Після вказаної зустрічі між сторонами склалися відносини, певний час вони проживали разом та вели спільне господарство без реєстрації шлюбу.

У подальшому позивачу стало відомо про те, що 01 квітня 2023 року між відповідачкою ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 . Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зареєстровано шлюб, актовий запис № 350 та видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_2 .

Втім шлюбні відносини між відповідачам припинилися з липня 2023 року та з цього часу вони проживали окремо.

12 вересня 2023 між відповідачкою ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 офіційно припинено шлюбні відносини, про що свідчить актовий запис № 262, про що Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано свідоцтво про розірвання шлюбу серія № НОМЕР_3 .

Після розірвання шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_2 народилася донька.

Оскільки на час народження доньки ОСОБА_2 не перебувала у зареєстрованому шлюбі, Виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради Зучанського району Київської області внесені відомості про дитину в порядку частини 2 статті 122 Сімейного кодексу України, по прізвищу та імені чоловіка, з яким позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі.

З дня народження доньки ОСОБА_5 і по теперішній час дитина, позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 проживають разом та ведуть спільне господарство.

За результатами дослідження ДНК на встановлення біологічного батьківства, виданого медичною лабораторією «ENDEAVOR DNA», комбінований прямий індекс: 1 532 446, ймовірність батьківства позивача ОСОБА_1 становить 99,99993%

Відповідно до повторних результатів дослідження ДНК на встановлення біологічного батьківства, виданого 12.03.2024 року Meдико-генетичним центром «МАМА ПАПА» комбінований індекс батьківства: 3 730 723, ймовірність батьківства позивача ОСОБА_1 становить 99,99997%.

Враховуючи викладені обставини, позивач вважає за необхідне у судовому порядку встановити своє батьківство, у зв`язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А. Я. від 27.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

26.09.2024 року позивачем ОСОБА_1 подано до суду клопотання про долучення доказів та до матеріалів справи № 369/4974/24 долучено висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження № 44110 від 30 серпня 2024 року, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю «МАМА ПАПА».

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н. О. № 1303 від 03.10.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/4974/24 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 року вказану справу передано на розгляд судді Козак І. А.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.10.2024 року цивільну справу прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.12.2024 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, де також вказав, що просить суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, при цьому подала до суду заяву про визнання позову у повному обсязі та розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. При цьому у матеріалах даної цивільної справи міститься заява ОСОБА_3 від 21.05.2024 року, відповідно до якої він просить суд проводити розгляд справи за його відсутності, проти заявлених позовних вимог не заперечує, позовні вимоги просить задовольнити.

Представник третьої особи - Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області у судове засідання не з`явився, однак 10 грудня 2024 року від начальника служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області до суду надійшов лист згідно з яким просять розглядати справу за відсутності представника служби у справах дітей.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 79 ЦПК України зазначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Рішення суду повинно бути мотивованим і обґрунтованим, і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно закону.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У ході судового розгляду даної справи встановлено наступне.

01 квітня 2023 року між відповідачкою ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб (а.с. 7).

12 вересня 2023 між відповідачкою ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 шлюб розірвано (а.с. 12).

Після розірвання шлюбу, у ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 17 листопада 2023 року Виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, актовий запис № 208 від 17 листопада 2023 року. Батьками дитини записані: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 .

Оскільки на час народження дитини, ОСОБА_2 не перебувала у зареєстрованому шлюбі, Виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області внесені відомості про дитину в порядку частини 2 статті 122 Сімейного кодексу України, по прізвищу та імені чоловіка, з яким позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження № 44110 від 30 серпня 2024 року, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю «МАМА ПАПА», ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999% (а.с. 72-89).

До висновку додано виданий Міністерством охорони здоров`я України витяг, згідно з яким ТОВ «МАМА ПАПА» проводить господарську діяльність з медичної практики, в тому числі за спеціальностями «генетика медична», «клінічна лабораторна діагностика». Згідно із супровідним листом, який підписаний директором вказаного ТОВ, завідувач клініко-діагностичної лабораторії, яка підготувала висновок, попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 1 та 2 ст. 2 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст. 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї.

Згідно з ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 122 СК України передбачено, що дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Передумовою звернення до суду в таких справах є наявність кровного споріднення між особою, яка вважає себе батьком, і дитиною.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини 2 статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Європейський суд з прав людини вказав, що «у цій справі питання полягає не в діях держави, а в стверджуваній неналежності захисту національними судами приватного життя заявника у спорі між приватними сторонами. У справах такого типу має враховуватись справедливий баланс між відповідними конкуруючими інтересами. До того ж усі рішення щодо найкращих інтересів дитини повинні мати надзвичайне значення. Стосовно спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись з життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини. Суд встановлював порушення статті 8 Конвенції, коли національні органи влади відмовляли у розгляді позову ймовірного біологічного батька про встановлення його батьківства, лише пославшись на визнання батьківства іншим чоловіком та не розглянувши при цьому фактичні обставини справи. На противагу, стаття 8 Конвенції не була порушена у випадах, коли національні органи влади відмовляли у розгляді такого позову після ретельного вивчення інтересів зацікавлених осіб, приділивши особливу увагу інтересам дитини та не проігнорувавши при цьому інтереси ймовірного біологічного батька (M. T. v. UKRAINE, № 950/17, § 23 - 24, ЄСПЛ, від 19 березня 2019 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин 2, 3 статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2023 року у справі № 180/568/19 (провадження № 61-11401св22), на яку міститься посилання в касаційній скарзі, зазначено, що «питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини 2 статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно з ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні» затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Пунктом 2.13.1. «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, передбачено, що підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є в тому числі рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька, матір дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Судом встановлено, що згідно з ДНК-тестом, який є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач не ставить вимогу про відшкодування судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 19, 125-128, 135 СК України, ст. ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Виконавчий комітет Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про оспорювання та визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, місто Київ (актовий запис № 208 від 17 листопада 2023 року складений Виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області).

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 208, який складений 17.11.2023 року Виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, а саме виключити з графи «Батько», відомості про те, що ОСОБА_3 , є батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вказати батьком дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), громадянина України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4.

Третя особа: Виконавчий комітет Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ 43918599, місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 1А.

Суддя: Ірина КОЗАК