Рішення

від 31.10.2024 по справі 477/1811/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1811/24

Провадження №2/477/1075/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Козаченка Р.В.

із секретарем судових засідань Клюсевич-Шараповою Н.М.,

без участі сторін,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Миколаєві в Жовтневому районному суді Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської району Миколаївської області, третя особа Перша Миколаївська державна нотаріальна контора, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

В лині 2024 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом в якому просила визнати за нею право на 1/2 частину земельної частки (паю) із земель КСП «Коларово», розміром 6,10 умовних кадастрових гектарів, розташовану в межах території Мішково-Погорілівської сілсьької ради Миколаївського району Миколаївської області в порядку спадкування.

Вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2 , якій належало вказано право на земельну частку, на яку вона претендує за її заповітом.

В той же час, нотаріусом йому було відмовлено в нотаріальному оформленні спадщини за законом, оскільки вона не представила належного правовстановлюючого документу на спадкове земельне право сертифікат на земельну частку.

Посилаючись на те, що тітка набула право на земельну частку, а вона має на нього в порядку спадкування, але нотаріально оформити її неможливо через відсутність належним чином оформленого правовстановлюючого документу, тому просила в судовому порядку визнати за нею право на спадкову земельну частку.

В судове засідання позивачка не з`явилася, про його час та місце була повідомлена належним чином, її представник подав заяву, якою просив позов задовольнити, розглянувши його без їх участі.

Представниця відповідача також подала заяву про розгляд справи без її участі, позов вона визнала та не заперечувала проти його задоволення.

Суд, вважаючи можливим здійснити розгляд справи без участі сторін в підготовчому судовому засіданні в порядку ст. 200 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі на рухоме та нерухоме майно, зокрема й право на 1/2 частину земельної частки (паю) розміром 6,10 умовних кадастрових гектарів, в колективному сільськогосподарському підприємстві Коларово в межах території Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Первісно вказана земельна частка (пай) розміром 6,10 умовних кадастрових гектарів належала ОСОБА_3 відповідно до сертифікату серії МК № 0005951, виданого 15 серпня 1996 року Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області на підставі розпорядження цієї ж адміністрації № 374р від 19 липня 1996 року, зареєстрованого у книзі сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №693 від 19 серпня 1996 року.

Після його смерті земельна частка (пай) перейшла в порядку спадкування по 1/2 частині до його дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Проте остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і своє право на 1/2 частину земельної частки (паю) не переоформила на своє ім`я і не отримала виділену земельну ділянку в натурі.

Слід відмітити,що Жовтневий районМиколаївської областібуло перейменованона Вітовський,а згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 719-р Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області Коларівська сільська рада Вітовського (Жовтневого) району Миколаївської області та с. Коларове увійшло до складу Мішкорво-Погорілівської сілсьької ради Миколаївського району Миколаївської області. На тепер с. Коларове перейменоване до на с. Каравелове.

Часом відкриття спадщини є день її смерті.

На час смерті ОСОБА_2 , як і на тепер, діяли положення Цивільного кодексу України 2003 року (далі ЦК України).

Так, норми ч.ч.1-4 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України визначають, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Цивільний кодекс України передбачає два види спадкування: за законом і за заповітом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За свого життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 13 червня 2007 року нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Полонкою Ю.С., згідно з яким, заповіла на випадок своєї смерті все своє майно, а також все те, що їй буде належати на день смерті і на що за законом матиме право ОСОБА_1 .

За заявою позивачки 23 жовтня 2018 року про прийняття спадщини, в Першій Миколаївській державній нотаріальній конторі було відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_2 .

Також, відповідно до довідки Миколаївської міської ради від 18 жовтня 2018 року, яка міститься в спадковій справі, на час смерті із ОСОБА_2 проживала позивачка ОСОБА_1 .

Таким чином, позивачка є єдиною спадкоємицею за заповітом і прийняла спадщину.

В той же час, відповідно до роз`яснення нотаріуса Першої Миколаївської нотаріальної контори ій було письмово роз`яснено про неможливість нотаріального оформлення спадкового права на нерухоме майно увиді земельної частки (паю), так як вона не надала оригінал правовстановлюючого документу.

Так, за пунктами 4.1, 4.15, 4.18, 4.20 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус перевіряє наявність спадкоємців, які прийняли спадщину, факт прийняття спадщини а також наявність правовстановлюючих документів, у разі їх відсутності, роз`яснює про вирішення такого питання в судовому порядку.

Як встановлено, то оригінал сертифікату про право на земельну частку (пай) був використаний під час оформлення спадщини після смерті його первісного власника. Дублікату сертифікату не існує і після смерті спадкоємця його дочка ОСОБА_2 не переоформила право на 1/2 його частину та не отримала виділену на його підставі ділянку в натурі.

В той же час це не скасовує того факту, що на час смерті ОСОБА_2 належало право на 1/2 частину земельної частки (паю), яке вона отрималав порядку спадкування після смерті батька.

Так, відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призначення.

Дослідженими під час розгляду справи доказами підтверджено, що право на 1/2 частину земельної частки (паю) на законних підставах належало на час смерті ОСОБА_2 і воно входить до складу спадщини після її смерті, а тому в порядку спадкування повинно відійти спадкоємцям, тобто, позивачці як спадкоємиці за заповітом.

Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, вона не може захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст. 16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за нею права в порядку спадкування.

За викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 1/2 частину земельної частки (паю), розміром 6,10 умовних кадастрових гектарів із земель колективного сільськогосподарського підприємства Коларово в межах території Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, відповідно до сертифікату серії МК № 0005951, виданого ОСОБА_3 15 серпня 1996 року Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області на підставі розпорядження цієї ж адміністрації № 374р від 19 липня 1996 року, зареєстрованого у книзі сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №693 від 19 серпня 1996 року.

Рішення може бути о скаржене до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Р.В. Козаченко