Ухвала

від 22.12.2024 по справі 461/10174/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/10174/24

Провадження № 1-кс/461/7846/24

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

22.12.2024 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваної:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Конотоп Сумської області, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою економічною освітою, непрацюючої, одруженої, має на утриманні дітей: синів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимої,

у кримінальному провадженні, внесеному 08.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024140000000272, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України,-

в с т а н о в и в:

старший слідчий в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова із клопотанням, у якому просить застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без можливості внесення застави, терміном на 60 діб.

Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22024140000000272 від 08.11.2024, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч .2 ст.111 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено що у грудні 2024 року, але не пізніше 20.12.2024, невстановлений представник держави-агресора рф, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, через месенджер «Телеграм», залучив до злочинної діяльності громадянку України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає у с-щі Теплик Гайсинського р-ну Вінницької області.

В подальшому, на початку грудня 2024 року, але не пізніше 20.12.2024, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, в ході спілкування із застосуванням месенджера «Телеграм» із невстановленим представником держави-агресора рф (акаунт «Sofia»), ОСОБА_5 отримала від останнього пропозицію щодо надання йому допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, спрямованої, зокрема, і на послаблення її обороноздатності. В свою чергу, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що її невстановлений співрозмовник є представником іноземної держави, а саме країни-агресора рф, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, погодилася виконувати завдання невстановленої досудовим розслідуванням особи за грошову винагороду по наданню допомоги у підривній діяльності проти України.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, на виконання вказівок, отриманих від невстановленого органом досудового розслідування представника країни-агресора рф (через месенджер «Телеграм», акаунт «Sofia»), ОСОБА_5 умисно, з корисливих мотивів, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, близько 14 год 00 хв 19.12.2024, в змові та спільно із ОСОБА_10 під`їхала на автомобілі марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 , до лісового масиву позаду готелю «Шале» за адресою: Київська обл., с. Віта-Поштова, 9-й кілометр траси «Київ-Одеса», де, у період 14:00-14:30 год 19.12.2024 здійснила закладку придатного до вибуху саморобного вибухового пристрою на території лісового масиву за адресою: Київська обл., с. Віта-Поштова, 9-й кілометр траси «Київ-Одеса», географічні координати: 50.29785, 30.35979.

Будучи переконаними, що вчинили усі дії для досягнення своєї злочинної мети, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 покинули територію вищевказаного лісового масиву на автомобілі марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 .

В подальшому, 20.12.2024 о 14 год 30 хв громадянин України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи за вказівками невстановленої особи із числа представників країни агресора рф, перебуваючи на вулиці біля входу до приміщення «Бібліотеки для дорослих та дітей», де також розміщене КП «Муніципальна безпека» Боярської міської об`єднаної територіальної громади, за адресою: Київська обл., м. Боярка, вул. Молодіжна, 77, заклав зазначений вище саморобний вибуховий пристрій, який знаходився у рюкзаку зеленого кольору, на кріслі на майданчику справа біля входу до будівлі.

Будучи переконаним, що вчинив усі дії для досягнення своєї злочинної мети, ОСОБА_9 покинув територію будівлі «Бібліотеки для дорослих та дітей». Водночас, співробітниками СБ України вказана злочинна діяльність ОСОБА_9 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб була припинена, зокрема, шляхом підміни вказаного саморобного вибухового пристрою, та, як наслідок, попереджено вибух у громадському місці.

Окрім цього, у невстановлений період часу, однак не пізніше 19.12.2024 близько 14 год 00 хв, ОСОБА_5 , в порушення додатку №1, затвердженого п.1 постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п.1-4, 9, 15 Положення по дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, п.п.2.8., 8.1., 8.2., 8.9 та глави 12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, умисно, усвідомлюючи незаконність своїх дій, в змові та спільно із ОСОБА_10 , під`їхала на автомобілі марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 , до лісового масиву позаду готелю «Шале» за адресою: Київська обл., с. Віта-Поштова, 9-й кілометр траси «Київ-Одеса», де, у період 14:00-14:30 год 19.12.2024 здійснила закладку придатного до вибуху саморобного вибухового пристрою на території лісового масиву за адресою: Київська обл., с. Віта-Поштова, 9-й кілометр траси «Київ-Одеса», географічні координати: 50.29785, 30.35979.

Будучи переконаними, що вчинили усі дії для досягнення своєї злочинної мети, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 покинули територію вищевказаного лісового масиву на автомобілі марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 .

Водночас, співробітниками СБ України вказана злочинна діяльність та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб була припинена, зокрема шляхом підміни вказаного саморобного вибухового пристрою, та, як наслідок, попереджено вибух у громадському місці.

20.12.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України, та 21.12.2024 останній повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих їй кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням оперативного співробітника про виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14 ч.2 ст.111 КК України від 08.11.2024; рапортом оперативного співробітника про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14 ч.2 ст.111 КК України від 08.11.2024; повідомленням оперативного співробітника про виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України від 20.12.2024; рапортом оперативного співробітника про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України від 19.12.2024; протоколом огляду місця події на парковці ззаду приміщення залу футбольного клубу «Фортіс», за адресою: Київська область, с. Віта-Поштова, 9-кілометр траси «Київ-Одеса, за географічними координатами: 50.297984, 30.362418 від 19.12.2024; постановою про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 19.12.2024; протоколом огляду місця події за адресою: м. Боярка, вул. Молодіжна, 77 від 20.12.2024; протоколом обшуку в кімнаті №12 готелю Шале, що за адресою: АДРЕСА_3 , від 20.12.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 21.12.2024; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_4 від 20.12.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 19.12.2024; іншими матеріалами кримінального провадження.

Доцільність застосування до підозрюваної найсуворішого запобіжного заходу пов`язана з тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України, найсуворіше з яких є особливо тяжким злочином у розумінні ст.12 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна, а також існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, підтверджується тим, що остання підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України, найсуворіше із яких є особливо тяжким злочином у розумінні ст.12 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років, або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, а, отже, розуміючи наслідки притягнення до відповідальності, з метою її уникнення, існують ризики того, що вона може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Попри ситуацію, пов`язану із введенням в Україні воєнного стану, а саме неможливості перетину Державного кордону України у легальний спосіб, ОСОБА_5 може покинути територію України у спосіб, не передбачений законодавством України, оскільки лінія Державного кордону України частково непідконтрольна органам державної влади України станом на даний час, а також взявши до уваги, що заборона на виїзд з України на осіб жіночої статі не розповсюджується, вона може вільно покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, зокрема, не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінальних правопорушень.

Ураховуючи вищевикладене, у випадку застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, остання достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може спілкуватися з причетними до вчинення кримінального правопорушення особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останнім допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування.

Ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, виражається у тому, що підозрювана може незаконно впливати на інших осіб, невідомих на даній стадії органу досудового розслідування, яким відомі обставини вчинення вище вказаних кримінальних правопорушень з метою примушування їх до дачі завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування в цілому.

У випадку застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, це призведе до забезпечення конспірації злочинної діяльності шляхом надання порад та вказівок стосовно показань майбутніх свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Зухвалість дій ОСОБА_5 свідчить про відсутність у підозрюваної будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , розуміючи невідворотність покарання за вчинені нею діяння, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, що вказує на подальше існування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України.

Зважаючи на те, що злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , спрямовані на шкоду державі, у якій на цей час запроваджено воєнний стан, не виключено, що остання може продовжити злочинну діяльність, в тому числі і з метою уникнення від відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Підставою для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає наявність обґрунтованої підозри останньої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України, найсуворіше з яких є особливо тяжким злочином у розумінні ст.12 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що остання, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Із урахуванням ризиків, передбачених ст.177 КПК України, жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою

ОСОБА_5 , не забезпечить належну поведінку підозрюваної щодо виконання нею процесуальних рішень та унеможливить спроби останньої перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.

Оцінюючи особу підозрюваної, з врахуванням статті ст.178 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що ОСОБА_5 має недостатньо міцні соціальні зв`язки, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали утриманню її в слідчому ізоляторі, не хворіє. Будь-яких даних, які б перешкоджали її утриманню в слідчому ізоляторі немає. Характер та обставини вчинених нею кримінальних правопорушень характеризують як особу, що не має достатніх моральних цінностей, схильну до вчинення кримінальних правопорушень.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, враховуючи положення абз.8 ч.4 ст.183 КПК України просить не визначати розмір застави.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав, наведених у ньому та просив задовольнити. Вказав, що підозрювана обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні. Просить не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, просив застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Зазначив, що вказаний запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти заявленим ризикам. Просить врахувати, що підозрювану ОСОБА_5 залучила ОСОБА_10 , інших осіб вона не знає. Окрім цього, така співпрацює зі слідством та надала визнавальні покази.

Підозрювана ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала думку захисника, щодо задоволення клопотання заперечила, просила застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Додатково пояснила, що з вищою економічною освітою, не працює, одружена, має на утриманні дітей: синів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з мамою та дітьми, а її чоловік є діючим військовим ЗСУ.

Заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваної, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом УСБУ у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 08.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024140000000272, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.12.2024, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була затримана о 23 годині 02 хвилин 20.12.2024, в порядку ст.208 КПК України.

21.12.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні державної зради, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: наданні іноземній державі, іноземній організації або її представникам допомоги в проведенні підтривної діяльності проти України в умовах воєнного стану; у придбанні, зберіганні та передачі вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).

Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п.4 ч.2ст.183 КПК Українизапобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, яке у відповідності до положень ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, яке у відповідності до положень ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №22024140000000272, згідно якого 08.11.2024 внесені відомості, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, 20.12.2024 внесені відомості, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України;

- повідомлення начальника ГВ КР УСБУ у Львівській області ОСОБА_14 від 08.11.2024;

- рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС УСБУ у Львівській області ОСОБА_15 від 08.11.2024;

- повідомлення начальника ГВ КР УСБУ у Львівській області ОСОБА_14 від 19.12.2024 про вчинене кримінальне правопорушення;

- протокол огляду місця події на парковці ззаду приміщення залу футбольного клубу «Фортіс», за адресою: Київська область, с. Віта-Поштова, 9-кілометр траси «Київ-Одеса, за географічними координатами: 50.297984, 30.362418 від 19.12.2024;

- акт про нейтралізацію (розмінування) та довідку про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 19.12.2024;

- постанову старшого слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_16 про визнання речовими доказами від 20.12.2024;

- повідомлення начальника ГВ КР УСБУ у Львівській області ОСОБА_14 щодо виконання доручення слідчого від 16.12.2024, 20.12.2024;

- постанову про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 19.12.2024;

- протокол огляду місця події за адресою: АДРЕСА_5 від 20.12.2024;

- довідку про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів та акт про нейтралізацію (розмінування) від 20.12.2024;

- протокол обшуку в кімнаті №12 готелю Шале, що за адресою: АДРЕСА_3 , від 20.12.2024;

- протокол за результатами зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 20.12.2024;

- протокол обшуку за адресою: АДРЕСА_4 від 20.12.2024;

- протокол обшуку в автомобілі марки «Опель», д.н.з. НОМЕР_1 , від 20.12.2024;

- протокол обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_5 від 20.12.2024;

- протокол обшуку в будинку за адресою: АДРЕСА_6 , де проживає ОСОБА_10 від 20.12.2024;

- протоколи допиту свідка ОСОБА_13 від 19.12.2024, 21.12.2024;

- протоколи допиту свідка ОСОБА_12 від 21.12.2024;

- протокол затримання особи ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні злочину від 20.12.2024;

- протокол затримання особи ОСОБА_10 , підозрюваної у вчиненні злочину від 20.12.2024;

- протокол затримання особи ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні злочину від 20.12.2024,

вважаю, обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_5 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованих злочинів, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані слідчому судді разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111 КК, ч.1 ст.263 КК України.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Питання доведеності вини підозрюваної у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації її дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрювана обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваної ОСОБА_5 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховуваннявід органудосудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальні правопорушення, у яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 передбачають покарання виключно у виді позбавлення волі, найтяжче з них, на строк п`ятнадцять років або довічне позбавленням волі, з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При оцінюванні вказаного ризику, слідчий суддя враховує також те, що в Україні введено воєнний стан, лінія Державного кордону України частково непідконтрольна органам державної влади України станом на даний час, а ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України та виконувала завдання на замовлення невстановленого на даний час досудовим розслідуванням представника рф, а тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання винною у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, в сукупності з наведеними вище обставинами суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується слідчим суддею при оцінюванні ризику.

На думку слідчого судді існує ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, що полягає у тому, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, зокрема, не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, у випадку застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, остання достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може спілкуватися з причетними до вчинення кримінального правопорушення особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останнім допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування.

Ризик незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінальних правопорушень, тому ОСОБА_5 має реальну можливість спілкуватись із свідками та іншими невстановленими слідством особами, які можуть бути причетні до інкримінованих кримінальних правопорушень, і впливати на них у кримінальному провадженні шляхом застосування певного психологічного тиску і спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження.

При встановленні наявності ризику впливуна свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначених ст.615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК).

Також слідчийсуддя вважаєдоведенимризик того,що підозрюванаможе перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином, зокрема, негативно впливати на хід досудового розслідування, перешкоджати проведенню слідчих дій, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками, давати цим особам поради з врахуванням відомих їй обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо її непричетності до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Зважаючи на те, що злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , спрямовані на шкоду державі, у якій на цей час запроваджено воєнний стан, не виключено, що остання може продовжити злочинну діяльність, в тому числі і з метою уникнення від відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1,2, 3,4, 5ч.1ст.177КПК України,а саме, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При обранні запобіжного заходу слідчим суддею враховуються дані про особу підозрюваної, а саме те, що підозрювана ОСОБА_5 з вищою економічною освітою, непрацююча, одружена, має на утриманні дітей: синів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з мамою та дітьми, а її чоловік є діючим військовим ЗСУ, має задовільний стан здоров`я, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, раніше не судима.

Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваної, та те, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України,слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрювана за станом здоров`я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.

При цьому, наявність тієї обставини, що підозрювана ОСОБА_5 має на утриманні дітей: синів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а її чоловік є діючим військовим ЗСУ, не має такого ступеню довіри, що можуть бути враховані як такі, що мають запобіжний вплив на процесуальну поведінку підозрюваної та не є, в даному випадку, безумовною підставою для застосування їй більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Згідно протоколу затримання ОСОБА_5 затримано о 23 годині 02 хвилин 20.12.2024, а тому строк тримання під вартою слід обчислювати із вказаного моменту.

За приписами ч.3ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Водночас, відповідно до абзацу 8 ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

З оглядуна те,що ОСОБА_5 в тому числі підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, слідчий суддя, з врахуванням підстав та обставин, передбачених статтями177та178КПК України, приходить до висновку про відсутність підстав для визначення їй розміру застави, як альтернативи до запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою на строк 60 днів, - тобто до 23:02 год. 17.02.2025,із утриманням її у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».

Відповідно до положень абзацу 8 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави не визначати.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваній та направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 22.12.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1