Рішення

від 05.12.2024 по справі 444/2298/24

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/2298/24

Провадження № 2/444/957/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Стець М.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання в порядку спадкування за законом права власності на 4/5 частини житлового будинку, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник адвокат Ільїн Олександр Валерійович, звернулася в травні 2024 року до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області, в якій просить визнати за нею, ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 4/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Обгрунтовує позов наступним. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла, про що складено відповідний актовий запис № 3035, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 та належить спадкодавцю на підставі дубліката свідоцтва про право власності, виданого 01 липня 2002 року виконкомом Нестерівської районної ради на підставі рішення райвиконкому № 62 від 23.02.1989 року та рішення Річківської сільської ради № 22 від 20.06.2002 року, записаного 01 липня 2002 року в Червоноградському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу за № 73 /замість втраченого свідоцтва про право власності від 25 лютого 1989 року/.

Так, 25 квітня 2024 року, їй, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є дочкою померлої ОСОБА_3 , державним нотаріусом Рава-Руської державної нотаріальної контори Львівської області Сапелюк М.О. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстровано в реєстрі за № 381. Спадщина, на яку видано вказане свідоцтво, складається з 1/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Зазначає, що більше ніхто із спадкоємців в нотаріальну контору про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 не звертався.

Членами родини ОСОБА_3 були: чоловік ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , сини: ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 та дочка ОСОБА_8 , тобто вона.

У ОСОБА_5 за життя народилась дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

ОСОБА_2 впродовж встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, не подала заяву про прийняття спадщини та відповідно вважається такою, що не прийняла її. Про наявність інших спадкоємців відомості відсутні.

Вказує, що має достатні правові підстави на визнання за нею права власності на 4/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, як спадкоємець першої черги після померлої матері ОСОБА_3 , оскільки дане нерухоме майно є складовою спадкової маси спадкодавця, що на момент смерті належало йому на праві власності, а тому встановивши факт належності спадкодавцю на праві власності спірної нерухомості, ураховуючи відсутність інших спадкоємців, які б звернулися із заявою про прийняття спадщини, вважає за необхідне просити суд визнати за нею, позивачем, як спадкоємцем першої черги за законом право власності на 4/5 частини вищевказаного будинку, при цьому слід врахувати, що визнання за позивачем права власності є таким, що не порушує прав та законних інтересів третіх осіб.

Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 19 червня 2024 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання призначити на 12 вересня 2024 року. Клопотання представника позивача задоволено та витребувано з Рава-Руської державної нотаріальної контори Львівської області копію спадкової справи № 68477446 (номер справи у нотаріуса 246/2021), заведену після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Протокольною ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 12 вересня 2024 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 21.10.2024 у зв`язку із ненадходженням на адресу суду копії витребовуваної спадкової справи від третьої особи.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 21.10.2024 у зв`язку із невиконанням вимог суду про надання копії спадкової справи, відкладено підготовче судове засідання на 05 грудня 2024 року.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Ільїн Олександр Валерійович в підготовче судове засідання не прибули, однак від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Шумілова Наталя Ігорівна в підготовче судове засідання не прибули, однак від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотаня про розгляд справи у відсутнсті відповідача та її представника. Просять позовну заяву задовольнити, позовні вимоги визнають у повному обсязі. Проти розгляду справи у їх відсутності не заперечують.

Представник третьої особи Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності. Не заперечила щодо задоволення позову. Самостійних вимог не заявлено.

Крім того на виконання вимог ухвали суду із Рава-Руськї державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на адресу суду 13 листопада 2024 року надійшла належним чином завірена копія спадкової справи № 246/2021, яка заведена 18 жовтня 2021 року після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, її представника, відповідача, її представника та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, які не з`явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач визнав позов, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 в селі Стаївка Сокальського району Львівської області, що стверджується паспортом громадянина України НОМЕР_2 , виданим 17.09.2004 Центральним РВ ММУ УМВС україни на її ім`я. Місце проживаня позивача зареєстроване по АДРЕСА_2 .

ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 в селі Стаївка Сокальського айону Львівської області і її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження.

Із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища вбачається, що ОСОБА_10 у зв`язку із державною реєстрацією шлюбу змінила прізвище ОСОБА_11 на ОСОБА_12 .

ОСОБА_13 та ОСОБА_14 розірвали шлюб 30 липня 2003 року, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.

ОСОБА_14 у зв`язку із реєстрацією шлюбу 12 вересня 2003 року із ОСОБА_15 змінила прізвище ОСОБА_12 на ОСОБА_16 , що стверджується свідоцтвом про одруження.

Мама позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть.

ОСОБА_3 03.10.2000 склала заповіт в користь сина ОСОБА_7 та ОСОБА_14 .

Із довідки виконавчого комітету Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області № 670 від 14.07.2023 вбачається, що ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_3 .

Із довідки виконавчого комітету Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області № 712 від 03.08.2023 вбачається, що відомості в Річківській сільській раді про житловий будинок АДРЕСА_1 , щодо перебування в арешті, під забороною та в заставі відсутні.

Із довідки виконавчого комітету Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області № 710 від 03.08.2023 вбачається, що станом на 30.06.1990 року головою колгоспного двору по АДРЕСА_3 була ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а членами: ОСОБА_4 - (чоловік) ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_6 - (син) ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_7 - (син) ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_5 - (син) ІНФОРМАЦІЯ_15 .

Згідно з ст. 120 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року майно колгоспного типу двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року, встановлено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку в майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Рішенням виконавчого комітету Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області від 29 вересня 2023 року "Про розподіл часток колишнього колгоспного двору" № НОМЕР_3 розділено колишній колгоспний двір АДРЕСА_3 в рівних частинах: 1/5 частина за ОСОБА_3 ; 1/5 частина за ОСОБА_4 ; 1/5 частина за ОСОБА_6 ; 1/5 частина за ОСОБА_7 ; 1/5 частина за ОСОБА_5 .

Із довідки виконавчого комітету Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області № 711 від 03.08.2023 вбачається, що згідно рішення АДРЕСА_4 » від 9 вересня 2022 року АДРЕСА_3 , перейменована на вул. Донцова Дмитра.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується свідоцтвом про смерть.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , що стверджується свідоцтвом про смерть.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , помер ІНФОРМАЦІЯ_18 , що стверджується свідоцтвом про смерть.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що стверджується свідоцтвом про смерть.

Відповідач по справі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є дочкою ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про переміну прізвища, імені, по батькові.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_20 звернулася в Рава-Руську ДНК із заявою про прийняття спадщини за законом, в якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мама ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала за адресою: Львівська обл., Жовківський район, с. Шабельня. На день смерті залишилось спадкове майно: житловий будинок АДРЕСА_3 . Спадщину приймає. Спадкоємців крім неї немає. Пережилого чоловіка немає.

Із Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі вбачається, що після смерті ОСОБА_3 в Рава-Руській ДНК зареєстровано спадкову справу № 246/2021.

Із свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 25 квітня 2024 року Сапелюк М.О., державним нотаріусом Рава-Руської ДНК Львівської області, вбачається, що остання посвідчую, що на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , 1934 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її дочка ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 1/5 частини житлового будинку АДРЕСА_3 , яка належить спадкодавцю на підставі дубліката свідоцтва про право власності, виданого 01 липня 2002 року виконкомом Нестерівської районної ради на підставі рішення райвиконкому №62 від 23.02.1989 року та рішення Річківської сільської ради №22 від 20.06.2002 року, записаного 01 липня 2002 року в Червоноградському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу за №73 /замість втраченого свідоцтва про право власності від 25 лютого 1989 року/. На земельній ділянці розташований житловий будинок, який складається з кладової, кухні, коридору, однієї житлової кімнати, житловою площею 17.5 кв.м., загальною площею 43.2 кв. м. і позначений на плані земельної ділянки літерою А-1; сарай - Б; вбирадбня - Г; колодязь - к; огорожа - № 1. Право власності на 1/5 частину житлового будинку підлягає державній реєстації.

Із Витягу з державного реєстру речових прав № 377240257 вбачається, що за позивачем ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності у розмірі 1/5 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Із довідки № 3710, яка видана Комунальним підприємством Львівської обласної ради "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» 06.10.2022 року, вбачається, що в КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» станом на 31 грудня 2012 року житловий будинок АДРЕСА_3 зареєстрований на праві власності за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_3 , на підставі дублікату свідоцтва про право власності виданого виконкомом Нестерівської районної ради 01.07.2002р. на підставі рішення райвиконкому №62 23.02.1989р. та рішення Річківської сільради №22 від 20.06.2002р. Записано в реєстрову книгу за № 73 01.07.2002р. Згідно нового адміністративно-територіального устрою України село Шабельня належить до Рава-Руської територіальної громади Львівського району Львівської області.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстрованим в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, з вищенаведеного вбачається, що записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Таким чином, право власності на колгоспний двір (житловий будинок) АДРЕСА_3 було зареєстроване згідно вимог діючого на той час законодавства в погосподарській книзі сільської ради. У позивача відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності на частини житлового будинку, належні членам колгоспного типу двору.

З копії довідки-характеристики № 3709, яка видана ОСОБА_1 Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» 06.10.2022 на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_3 , вбачається, що рік побудови житлового будинку 1939 рік, площа забудови 50.9 м.кв., загальна площа житлового будинку 43.2 м. кв., житлова площа 17.5 м. кв. Кількість житлових кімнат - 1.

При будинку є два сараї, вбиральня, колодязь та огорожа.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 80 ЦК України встановлено, що жилий будинок є об`єктом права приватної власності.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд враховує, що після смерті ОСОБА_3 ніхто із спадкоємців, окрім її дочки - позивача ОСОБА_1 , в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини не звертався. Позивач є спадкоємцем після смерті своєї матері та прийняла спадщину після її смерті. Суд бере до уваги, що відповідач позовні вимоги визнала.

Отже, суд дійшов висновку, що за позивачем ОСОБА_1 підлягає визнанню в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 4/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст. 23, 200, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_21 , ІПН НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 4/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ясиновський Р. Б.