Ухвала

від 20.12.2024 по справі 754/17762/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-з/754/127/24

Справа № 754/17762/24

У Х В А Л А

Іменем України

20 грудня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - авоката Канюка Ярослава Юрійовича про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся адвокат Канюк Я.Ю в інтересах ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову до його подання шляхом шляхом накладення арешту на транспортні засоби - DAF XF 95.430 12580, (2006 року випуску, колір білий ) № шасі НОМЕР_1 ; KRONE SDP 27, (2007 року випуску, колір чорний) № шасі НОМЕР_2 ; KOGEL S24, (2008 року виписку, колір сірий) № шасі НОМЕР_3 ; MAN TGX 18.440 10518, (2008 року виписку, колір червоний) № шасі НОМЕР_4 ; SCHMITZ SCS 24/L-13, (2007 року випуску, колір сірий) № шасі НОМЕР_5 ; SCHMITZ SPR 24, (2004 року виписку, колір сірий) № шасі НОМЕР_6 ; MAN TGA 18.480 12419, (2007) № шасі НОМЕР_7 ; RENAULT PREMIUM 10800, (2006 року виписку, колір білий) № шасі НОМЕР_8 .

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 була власником вказаних транспортних засобів. Надалі має намір звернутися до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 предметом якого буде витребування від ОСОБА_2 транспортних засобів, які належали до їх відчуження позивачу. Невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких правочинів, може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання майбутнього рішення суду.

Щодо вимог заяви в частині накладення арешту на рухоме майно, а саме на транспортні засоби.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ст. 149 ч. 2 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У частині 1 ст.150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Ключовим завданням при вирішенні необхідності забезпечення позовних вимог є забезпечення в подальшому виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності доводів заявника щодо забезпечення позову; збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення в разі невжиття таких заходів.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Системний аналіз наведених норм права дає можливість зробити висновок, що від позивача (заявника) вимагаєтьс вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Зі змісту п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи викладене, з наведених в заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у даній справі щодо витребування майна з незаконного володіння, є взаємопов`язаний зі таким способом забезпечення позову як забороною вчиняти дії щодо розпорядження майном, а невжиття вказаних заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких вона планує звернутись до суду.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між зазначеним вище заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист її порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Так, невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист прав.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Вбачається, що накладення арешту на майно, достатньо збалансовує права сторін по справі, та не нівелює права одного з них.

Враховуючи вказане, суд приходить висновку про задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладенні арешту на рухоме майно.

Щодо вимог заяви про витребування від Головного сервісного центру МВС належним чином засвідчені копії договорів купівлі продажу транспортних засобів.

Дослідивши заяву та додані до неї додатки, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви в частині витребування, необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 84 ЦПК України, суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 ЦПК України.

Відповідно до ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Фактично позивачем ставиться питання про витребування доказу, хоча поняття «витребування» та «забезпечення» доказів не є тотожними.

Відповідно до ст.117 ЦПК України особа, яка подає заяву про забезпечення доказів, у тому числі повинна обґрунтувати необхідність забезпечення доказів.

Аналізуючи наведені положення у зіставленні з вимогами заявника насамперед треба зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Заявлені позивачем вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, адже ним не зазначено жодної підстави на наявність ризику втрати доказів (документів), забезпечити які позивач просить суд, крім того, позивачем не надано доказів, що вказані документи у майбутньому не вдасться отримати взагалі.

Ненадання ТСЦ МВС копій документів, які стали підставою для перереєстрації вказаних транспортних засобів, не може бути підставою припускати, що останні якимось чином будуть перешкоджати в подальшому в наданні доказів, зокрема, на стадії після подачі заявником позовної заяви та витребування цих доказів судом після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення доказів шляхом витребування інформації, яку просить представник позивача, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ОСОБА_1 - авоката Канюка Ярослава Юрійовича про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити частково.

Накласти арешт на наступне рухоме майно, а саме транспортні засоби:

-DAF XF 95.430 12580, (2006 року випуску, колір білий ) № шасі НОМЕР_1 ;

- KRONE SDP 27, (2007 року випуску, колір чорний) № шасі НОМЕР_2 ;

- KOGEL S24, (2008 року виписку, колір сірий) № шасі НОМЕР_3 ;

-MAN TGX 18.440 10518, (2008 року виписку, колір червоний) № шасі НОМЕР_4 ;

-SCHMITZ SCS 24/L-13, (2007 року випуску, колір сірий) № шасі НОМЕР_5 ;

- SCHMITZ SPR 24, (2004 року виписку, колір сірий) № шасі НОМЕР_6 ;

- MAN TGA 18.480 12419, (2007) № шасі НОМЕР_7 ;

-RENAULT PREMIUM 10800, (2006 року виписку, колір білий) № шасі НОМЕР_8 .

Заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаних транспортних засобів.

Ухвалу негайно направити до Деснянського РВ ДВС м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Київ, вул. Бальзака, 64) для виконання.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду - один рік.

У іншій частині заяви - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що позовна заява має бути подана до суду протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання протягом п`ятнадцяти днів, з дня складання її повного тексту.

Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_1 .

Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_1 .

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б.