Ухвала

від 18.12.2024 по справі 184/323/24

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 184/323/24

провадження № 51-5524ск24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 09 травня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 ,

встановив:

У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд судових рішень стосовно підзахисного ОСОБА_5 в касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання п. 4 ч. 2 цієї статті.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник не погоджуються із вироком місцевого суду та ухвалою суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 та просить призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Виходячи зі змісту касаційної скарги захисник в ній викладає свою версію подій за участю підзахисного, оспорює достовірність доказів, а також, зазначає про неповноту судових розглядів, що не є предметом касаційного розгляду. В касаційній скарзі, окремим розділом виділено доводи щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, перевірка яких відповідно до ст. 438 КПК не входить до повноважень касаційного суду.

Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 427 КПК визначено, що касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Необхідно врахувати, що згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Суд касаційної інстанції не вправі скасовувати судові рішення з інших підстав.

Разом з цим в касаційній скарзі не конкретизовано, які порушення допустили суди першої та апеляційної інстанцій, як ці порушення вплинули на законність і обґрунтованість ухвалених судових рішень та чому їх слід відносити з огляду на положення статей 370, 412 - 414 КПК, до безумовних підстав для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень касаційним судом відповідно до ст. 438 цього Кодексу.

Якщо суди неправильно встановили фактичні обставини кримінального провадження, то які саме в цьому разі вони допустили істотні порушення норм процесуального закону, що вплинули на встановлення фактичних обставин кримінального провадження та законність прийнятих рішень в цілому.

В касаційній скарзі ставиться питання про скасування вироку місцевого суду, водночас сторона захисту не вказує, чому порушення, які допустив суд першої інстанції не можуть бути усунуті безпосередньо апеляційним судом.

Крім цього, захисник не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, не вказує, які порушення допустив цей суд, яким чином вони вплинули або могли вплинути на прийняття рішення цим судом, зважаючи на приписи статей 404, 409, 419 КПК, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та у своїй ухвалі надає вичерпну відповідь на доводи, наведені в ній.

В скарзі зроблено посилання на недотримання апеляційним судом вимог

ст. 419 КПК, однак не зазначається, в чому полягає суть цих порушень та які конкретно доводи, суд не оцінив або неналежно оцінив і як це могло вплинути або вплинуло на законність прийнятого рішення.

Таким чином, захиснику необхідно належно обґрунтувати, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржених судових рішень, розкрити суть цих порушень та належно систематизувати викладені в касаційній скарзі доводи.

Оскільки касаційна скарга захисника не відповідає приписам, передбаченим

ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити її без руху та встановити строк, необхідний для усунення зазначених в ухвалі недоліків (захисник повинен підтвердити, що ним не пропущено встановленого за ухвалою суду строку під час повторного звернення до суду).

Керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргузахисника ОСОБА_4 на вирок Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 09 травня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 залишити без руху і надати для усунення виявлених недоліків п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали.

У разі не виконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3