Ухвала

від 18.12.2024 по справі 911/675/20

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2024 року

м. Київ

Справа № 911/675/20

Провадження № 12-65гс24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Банаська О. О.,

суддів Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,

перевіривши наявність підстав для розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи

за касаційними скаргами

1. ОСОБА_1

2. Закритого акціонерного товариства «Київгума»

на рішення Господарського суду Київської області від 23 лютого 2022 року (в частині задоволених вимог ОСОБА_2 )

у складі судді Лопатіна А. В.

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 червня 2024 року

у складі колегії суддів: Копитової О. С. (головуючої), Остапенка О. М., Пантелієнка В. О.

за позовом ОСОБА_2

до

1. Закритого акціонерного товариства «Київгума»

2. Правобережної товарної біржі

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Консультаційна фірма WELCOME»

4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічне промислове постачання»

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача

1. ОСОБА_3

2. ОСОБА_4

3. ОСОБА_5

4. ОСОБА_5

про визнання результатів аукціону та укладеного за його результатами договору недійсними,

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст і підстави заявлених позовних вимог

1. ОСОБА_2 (позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Київгума» (далі - ЗАТ «Київгума», відповідач 1), Правобережної товарної біржі (далі - відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Консультаційна фірма WELCOME» (далі - ТОВ «Консультаційна фірма WELCOME», відповідач 3), Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічне промислове постачання» (далі - ТОВ «Технічне промислове постачання», відповідач 4), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 22 травня 2020 року, просила визнати недійсними результати аукціону, який відбувся 21 жовтня 2014 року о 12.00 на торгах Правобережної товарної біржі з продажу майна ЗАТ «Київгума», а саме лотів №№ 1-10, що були виставлені на продаж шляхом аукціону арбітражним керуючим ліквідатором ЗАТ «Київгума» Кудляком Є. В.; визнати недійсним укладений за результатами аукціону, договір купівлі-продажу № 3 від 22 жовтня 2014 року щодо продажу житлового корпусу № 16 в об`єкті реконструкції за адресою: Столичне шосе, 149 у Голосіївському районі м. Києва під виглядом будівельних матеріалів, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу, укладеного між ЗАТ «Київгума» та ТОВ «Консультаційна фірма WELCOME», як комісіонером ТОВ «Технічне промислове постачання».

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач на законних підставах набула у власність нерухоме майно, а саме: корпус № 16 за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149, а відтак зазначала, що дане майно, а також корпуси №№ 7, 13, 16, 17, 18, 20, 21, 32, 42, 43 за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149 не належали ЗАТ "Київгума", не могли бути включені до ліквідаційної банкрута та реалізовані на аукціоні з продажу майна банкрута під час ліквідаційної процедури під виглядом будівельних матеріалів, які будуть отримані в процесі розбирання корпусів (на момент продажу, зазначені корпуси не були демонтовані) за значно заниженою ціною (кінцева сума продажу за лотами складає 2 828 450,90 грн), яка за всі десять виставлених лотів була нижчою за ринкову вартість будь-якого одного з таких корпусів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 23 лютого 2022 року у справі № 911/675/20 позов задоволено частково; визнано недійсними результати аукціону, який відбувся 21 жовтня 2014 року о 12:00 на торгах Правобережної товарної біржі з продажу майна ЗАТ «Київгума», в частині продажу лоту № 3; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 22 жовтня 2014 року № 3, укладений за результатами аукціону, який відбувся 21 жовтня 2014 року з продажу майна ЗАТ «Київгума», між ЗАТ «Київгума» та ТОВ «Консультаційна фірма WELCOME» як комісіонером ТОВ «Технічне промислове постачання»; стягнуто з відповідачів на користь позивача по 1051,00 грн судового збору. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19 червня 2024 року апеляційну скаргу ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Є. В. залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 23 лютого 2022 року у справі № 911/675/20 залишено без змін, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 23 лютого 2022 року у справі № 911/675/20 закрито.

5. За висновками судів, на оспорюваному аукціоні, в порушення вищенаведених положень законодавства відповідачем-1 - ЗАТ "Київгума" було виставлено на продаж та реалізовано майно, яке не належало останньому, зокрема корпус 16, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 149, оскільки всі права на нього відповідно до умов договору про пайову участь в реконструкції значно раніше були передані на користь ТОВ "Укрінформсервіс", а останнім, в подальшому, - на користь залученого за інвестиційним договором інвестора - ОСОБА_2 (позивач), а відтак, позовні вимоги про визнання недійсними результатів аукціону в частині продажу саме лоту № 3 та визнання недійсним, укладеного за його результатами договору купівлі-продажу є обґрунтованими.

6. Щодо позовних вимог про визнання недійсними результатів аукціону, який відбувся 21 жовтня 2014 року о 12:00 на торгах Правобережної товарної біржі з продажу майна ЗАТ "Київгума", в частині лотів №№ 1 - 2, 4 - 10, що були виставлені на продаж шляхом аукціону арбітражним керуючим - ліквідатором ЗАТ "Київгума" Кудляком Є. В., суди зазначили, що результати оспорюваного аукціону в частині продажу наведених лотів жодним чином не порушують права позивача - ОСОБА_2 , так як остання не є власником зазначеного майна, що було виставлено на продаж, а відтак, в даному випадку, відсутні порушені або оспорюванні права саме позивача у цій справі, які б підлягали судовому захисту, що є підставою для відмови в задоволенні позову в наведеній частині.

7. В частині закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 23 лютого 2022 року у справі № 911/675/20 постанова апеляційного суду обґрунтована тим, що остання не була залучена до участі у даній справі, однак і оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалось питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, в мотивувальній частині рішення не містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , у резолютивній частині рішення суд також прямо не вказав про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність у неї права на апеляційне оскарження.

Подання касаційних скарг

8. ОСОБА_1 та ЗАТ «Київгума» (касаційну скаргу підписано ліквідатором арбітражним керуючим Кудляком Є. В.) подали до Верховного Суду касаційні скарги, в яких просять:

- скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 червня 2024 року;

- скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23 лютого 2022 року в частині задоволених вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними результатів аукціону в частині продажу лоту № 3 та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2014 року № 3;

- прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі;

- в іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду 19 червня 2024 року залишити без змін.

9. Скаржники у своїх касаційних скаргах зазначають, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та оскаржується з підстав, визначених в пунктах 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

10. Скаржники вважають, що судом апеляційної інстанції проігноровані висновки Верховного Суду, не досліджено питання правомірності набуття позивачем прав на об`єкти, що були реалізовані на оспорюваному аукціоні, не перевірено, чи спрямований даний позов на реальний захист прав позивача, а обставини справи встановлені на підставі скасованих судових рішень.

11. Крім того скаржники зазначають, що всупереч нормам законодавств та висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, суди розглянули даний позов до банкрута - ЗАТ «Київгума» не в рамках справи про банкрутство та без застосування особливостей, визначених нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

Рух касаційних скарг

12. Ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 вересня 2024 року та від 06 вересня 2024 року відповідно відкрито касаційні провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ЗАТ «Київгума» на рішення Господарського суду Київської області від 23 лютого 2022 року (в частині задоволених вимог ОСОБА_2 ) та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 червня 2024 року у справі № 911/675/20, розгляд касаційних скарг об`єднано в одне касаційне провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16 жовтня 2024 року.

13. 16 жовтня 2024 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою передав справу № 911/675/20 за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Закритого акціонерного товариства «Київгума» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 23.02.2022 (в частині задоволених вимог ОСОБА_2 ) на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України.

Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

14. Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив таке.

Щодо виключної правової проблеми

15. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що у цій справі наявна виключна правова проблема, яка полягає у невизначеності питання щодо наявності / відсутності в арбітражного керуючого повноважень ліквідатора боржника, зокрема, подавати від імені боржника заяви та судові позови, за відсутності в судах України справи про банкрутство такого боржника.

16. Щодо наявності справи про банкрутство, колегія суддів встановила, що постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2013 року у справі № 5002-19/5719.2-2010 ЗАТ «Київгума» визнано банкрутом, введено процедуру ліквідації та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Кудляка Є.В. на строк до 08 листопада 2014 року. Водночас, в провадженні Господарського суду Київської області, який був повноважним розглядати справи про банкрутство підприємств, зареєстрованих на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, відсутня справа про банкрутство ЗАТ «Київгума», що підтверджується листами Господарського суду Київської області від 29 вересня 2014 року № 01-13/258/14, від 02 червня 2015 року № 01-13/134/15, від 02 червня 2016 року № 01-13/143/16.

17. Крім того, розглянувши звернення арбітражного керуючого Кудляка Є. В. про відновлення втраченої справи про банкрутство № 5002-19/5719.2-2010, Господарський суд Київської області, до компетенції якого відносився розгляд справи про банкрутство ЗАТ «Київгума», ухвалою від 04 серпня 2016 року відмовив Кудляку Є. В. у задоволенні заяви про відновлення справи № 5002-19/5719.2-2010 про банкрутство ЗАТ «Київгума». Зокрема, Господарський суд Київської області в межах своєї компетенції встановив, що справа про банкрутство ЗАТ «Київгума» № 5002-19/5719.2-2010 втрачена до закінчення судового розгляду, відсутня і відновленню не підлягає.

18. Таким чином, з моменту введення ліквідаційної процедури щодо ЗАТ «Київгума» вже минуло майже 10 років. Жодним господарським судом рішення про продовження строку ліквідаційної процедури ЗАТ «Київгума» і повноважень арбітражного керуючого Кудляка Є. В. як ліквідатора ЗАТ «Київгума» не приймалося.

19. В обґрунтування наявності виключної правової проблеми, в ухвалі міститься посилання на постановуКасаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2024 року у справі № 752/6166/17, в якій зокрема, встановлено, що як на момент звернення ЗАТ "Київгума" в особі ліквідатора Кудляка Є. В. з позовною заявою у березні 2017 року, так і на час розгляду позовної заяви, ухвалою Господарського суду Київської області від 04 серпня 2016 року у справі № 5002-19/5719.2-2010 встановлено та стверджується втрата, не відновлення і фізична відсутність справи про банкрутство ЗАТ "Київгума", а отже Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у вказаній справі дійшов висновку, що за відсутності справи про банкрутство, зокрема і постанови про визнання боржника банкрутом, згідно з якою арбітражний керуючий наділяється повноваженнями ліквідатора у справі про банкрутство, ліквідатор не має права підписувати та подавати від імені боржника заяви та судові позови.

20. Відтак, зазначаючи про правову невизначеність судів цивільної, адміністративної та господарської юрисдикцій у судових рішеннях, які набрали законної сили, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду посилався на судові рішення, в яких міститься неоднозначна, а місцями й прямо протилежна правова позиція щодо наявності у арбітражного керуючого Кудляка Є. В. повноважень ліквідатора ЗАТ «Київгума» та щодо закінчення ліквідаційної процедури ЗАТ «Київгума», яка триває з 2013 року.

21. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року у справі № 752/13358/15-ц, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14 березня 2017 року, встановлено, що повноваження арбітражного керуючого Кудляка Є. В. як ліквідатора ЗАТ «Київгума», припинились ще 08 листопада 2014 року. При цьому, Апеляційний суд міста Києва зазначив, що доводи апеляційної скарги про те, що ліквідатор виконує свої повноваження до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців запису про припинення юридичної особи банкрута, яких станом на момент звернення з даним позовом до суду у реєстрі не міститься, не заслуговують на увагу, посилаючись на судові рішення у справі № 814/3761/14.

22. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі № 814/3761/14 визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області Ніколенко Т. Л. за № 18821070024014721 від 17 листопада 2014 року в частині внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про Кудляка Є. В. як керівника ЗАТ «Київгума». Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ухвалою від 10 червня 2015 року Одеський апеляційний адміністративний суд не допустив представника арбітражного керуючого Кудляка Є. В. до участі в справі в якості представника ЗАТ «Київгума» (позивача по справі), а залучив його в якості третьої особи. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2016 року № К/800/28750/15 постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року була залишена без змін. У вказаній ухвалі Вищий адміністративний суд України зазначив «як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, постановою Господарського суду Автономної республіки Крим від 08 листопада 2013 року (справа № 5002-19/57192-2010) ЗАТ «Київгума» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком до 08 листопада 2014 року».

23. Водночас,в ухвалі Господарського суду Київської області від 21 травня 2018 року у справі № 911/3132/17 суд дійшов висновку, що судова процедура ліквідації ЗАТ «Київгума», визначена постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2013 року у справі № 5002-19/5719.2-2010 про банкрутство ЗАТ «Київгума» на даний час триває, у зв`язку із чим повноваження ліквідатора боржника арбітражного керуючого Кудляка Є. В. не є припиненими. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 липня 2018 року залишено без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 21 травня 2018 року у справі № 911/3132/17. Апеляційний господарський суд підтримав висновок суду першої інстанції про те, що судова процедура ліквідації ЗАТ «Київгума» триває, у зв`язку із чим повноваження ліквідатора боржника Кудляка Є. В. не є припиненими. Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 лютого 2019 року у справі № 911/3132/17 скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 21 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 липня 2018 року; справу № 911/3132/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області. У мотивувальній частині згаданої вище постанови, Верховним Судом у розрізі дослідження та оцінки повноважень Кудляка Є. В. зазначено, що судами попередніх інстанцій встановлено, що справа № 5002-19/57192-2010 не закінчена та знаходиться на стадії ліквідаційної процедури. Отже, на даний час повноваження ліквідатора ЗАТ «Київгума» арбітражного керуючого Кудляка Є. В. не припинені.

24. Рішенням Господарського суду Київської області від 29 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/7009/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог Шевченка С. А. до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Панкової Олександри Євгенівни про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Панкової О. Є. за № 10701070026014721 від 18 січня 2017 року про реєстрацію змін до відомостей про ЗАТ «Київгума», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців України щодо заміни керівника ЗАТ «Київгума» Шевченка С. А. на нового керівника - Кудляка Є. В.; скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України «Кудляка Євген Васильович - керівник; Кудляка Євген Васильович - голова комісії з припинення або ліквідатор», вчинений Державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Панковою О. Є. на підставі зазначеного рішення; скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України запису: «15.11.2013, в стані припинення, за судовим рішенням про банкрутство. Судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, 08.11.2013, 5002-19/5719.2-2010, Господарський суд АРК», у зв`язку із відсутністю справи про банкрутство ЗАТ «Київгума». Апеляційний господарський суд, погодившись з висновком суду першої інстанції, зокрема, зазначив, що ліквідатор виконує свої повноваження до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи - банкрута (частина шоста статті 65 КУзПБ) та вказав, що у відповідності до положень статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у ЄДРПОУ містяться відомості про керівника та ліквідатора ЗАТ «Київгума», а саме, ліквідатора Кудляка Є. В. Таким чином, ліквідатором Кудляком Є. В. правомірно видано довіреність від 01 січня 2020 року на адвоката Рівного Є. О., як представника ЗАТ «Київгума». Стосовно доводів Шевченка С.А. про встановлені судами у справах № 814/3761/14, № 752/13358/15-ц та № 5002-19/5719.2010 преюдиціальні обставини стосовно відсутності у Кудляка Є. В. повноважень ліквідатора ЗАТ «Київгума» та відсутності справи про банкрутство ЗАТ «Київгума», апеляційний суд зазначив про їх необґрунтованість.

25. Відтак, проаналізувавши наведену судову практику, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що у постанові Північного апеляційного господарського суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/7009/17, яка набрала законної сили, наводяться доводи, які не відповідають та прямо суперечать позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 17 вересня 2024 року у справі № 752/6166/17, в якій Верховний Суд виснував, що «на момент звернення ЗАТ "Київгума" в особі ліквідатора Кудляка Є. В. з позовною заявою у березні 2017 року та і на час розгляду позовної заяви, ухвалою Господарського суду Київської області від 04 серпня 2016 року встановлено та стверджується втрата, не відновлення і фізична відсутність справи про банкрутство ЗАТ «Київгума». За відсутності справи про банкрутство, зокрема і постанови про визнання боржника банкрутом, згідно з якою арбітражний керуючий наділяється повноваженнями ліквідатора у справі про банкрутство, ліквідатор не має права підписувати та подавати від імені боржника заяви та судові позови».

26. Наведене, на думку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у сукупності свідчить про те, що суди цивільної, адміністративної та господарської юрисдикцій по-різному тлумачать одні й ті самі обставини та норми чинного законодавства, результатом чого стало прийняття судових рішеннях, які набрали законної сили, в яких зроблено різні та взаємовиключні висновки щодо зазначеного проблемного правового питання.

27. Як зазначає, колегія суддів, законодавство про банкрутство не надає суду право закрити справу про банкрутство, якої немає в провадженні суду, а також не надає право кредиторам відновити справу, яка не закінчена ухваленням рішення або у якій провадження не закрито, а також не надає кредиторам права звернутись до суду із позовом про той же предмет і з тих же підстав.

28. Вказане призводить до порушення права товариства на ліквідацію або санацію та конституційного права на зайняття підприємницькою діяльністю, до порушення прав кредиторів на отримання задоволення своїх кредиторських вимог.

29. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звертає увагу, що зазначене питання стосується не тільки господарських справ, що розглядаються в порядку ГПК України, але й аналогічної можливості розгляду справ у межах цивільного та адміністративного судочинства, оскільки стосуються питання наявності / відсутності в арбітражного керуючого повноважень ліквідатора боржника (за відсутності справи про банкрутство), зокрема, підписувати та подавати від імені боржника заяви, судові позови, апеляційні та касаційні скарги, а відтак за своєю суттю наведена правова проблема є важливою для розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а її вирішення на рівні суду касаційної інстанції може бути недостатнім для її усунення.

Мотиви, з яких виходить Велика Палата Верховного Суду, постановляючи ухвалу

30. Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для прийняття цієї справи до свого розгляду з огляду на таке.

31. Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

32. Виходячи з наведених критеріїв Касаційний господарський суд, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, має обґрунтувати її наявність за кількісним та якісним вимірами, зокрема, навести інші справи різних юрисдикцій у яких мала місце зазначена правова проблема, наявність різної судової практики її вирішення тощо.

33. Кількісний відбиває той факт, що правова проблема наявна не в одній якійсь конкретній справі, а в невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

34. З погляду якісного критерію на виключність правової проблеми може вказувати відсутність чи неефективність процесуальних механізмів її вирішення, що зумовлює необхідність використання повноважень Великої Палати Верховного Суду (матеріальний аспект).

35. Для віднесення справи до такої, що містить виключну правову проблему, а її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, справа, щонайменше, повинна мати декілька з таких ознак:

- справу не може вирішити відповідний касаційний суд у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;

- існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж самими сторонами або з однакового предмета спору), які перебувають на розгляді в судах;

- існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема: відсутність усталеної судової практики в застосуванні однієї і тієї ж норми права, у тому числі наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному; невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, у тому числі необхідність застосування аналогії права чи закону; встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому; наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах.

Щодо правової невизначеності судів різних юрисдикцій

36. Обґрунтовуючи наявність виключної правової проблеми у цій справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на те, що правова невизначеність судів цивільної, адміністративної та господарської юрисдикцій у судових рішеннях, які набрали законної сили, свідчить про наявність виключної правової проблеми, яка полягає у невизначеності питання щодо наявності/відсутності в арбітражного керуючого повноважень ліквідатора боржника, зокрема, подавати від імені боржника заяви та судові позови, за відсутності в судах України справи про банкрутство такого боржника.

37. Зокрема, на підтвердження правової невизначеності судів різних юрисдикцій з окресленого питання, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду аналізує висновки, зроблені судами адміністративної (у справі № 814/3761/14) та цивільної (у справі № 752/13358/15-ц) юрисдикцій, а також судами господарської юрисдикції у справах №№ 911/3132/17, 826/7009/17, 752/6166/17.

38. Водночас, судові рішення у справі № 814/3761/14 містили лише посилання на строк проведення ліквідаційної процедуриЗАТ "Київгума" та повноважень ліквідатора до 08.11.2014, встановлений постановою про визнання боржника банкрутом,які в свою чергу не призводили до висновків про наявність / відсутність повноважень ліквідатора у справі про банкрутство, зроблених в розрізі питання щодо відсутності останньої в судах України.

39. До того ж, судом апеляційної інстанції у справі № 814/3761/14 зазначено, що фактичним предметом спору у справі, що розглядається є рішення реєстратора про внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про заміну керівника ЗАТ "Київгума", при цьому з огляду на предмет спору, суд не вирішує спірні питання щодо терміну повноваження ліквідатора, наявності повноважень виконуючого обов`язки вказаного підприємства.

40. Зі змісту судових рішень у справі № 752/13358/15-ц вбачається, що суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції, залишаючи зустрічний позов ліквідатора без розгляду, дійшов висновку згідно якого станом на момент подання заяви у справі, повноваження Кудляка Є. В., як ліквідатора ЗАТ «Київгума» припинились. Судом апеляційної інстанції у цій справі, з-поміж іншого, зазначено, що ліквідаційну процедуру ЗАТ «Київгума» визначено строком до 08 листопада 2014 року, даних про те, що ліквідацію ЗАТ «Київгума» продовжено у судовому порядку, матеріали справи не містять і на такі не посилається Кудляк Є. В. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 квітня 2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження з огляду на те, що суд дійшов висновку, що з матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності даних судових рішень, а викладені заявником обставини не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

41. Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

42. Згідно з частиною другою статті 37 Закон України "Про судоустрій і статус суддів" у складі Верховного Суду діють: 1) Велика Палата Верховного Суду; 2) Касаційний адміністративний суд; 3) Касаційний господарський суд; 4) Касаційний кримінальний суд; 5) Касаційний цивільний суд.

43. Відтак, у розумінні норм чинного процесуального законодавства (ст. 236 ГПК України, ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства) висновки Вищого господарського суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого адміністративного суду України у розумінні зазначених положень не є джерелом правозастосовчої практики та не є обов`язковими для врахування при застосуванні судами норм права.

44. Після набрання чинності Законом України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, мають враховуватись іншими судами при застосуванні таких норм права, коли вони висловлені після набрання чинності Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", яким до процесуального законодавства були запроваджені зміни стосовно обов`язковості врахування висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права при розгляді інших справ (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19, від 16 листопада 2022 року № 910/6355/20).

45. Відтак, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зазначаючи, що окреслене питання стосуються не тільки господарських справ, що розглядаються в порядку ГПК України, але й аналогічної можливості розгляду справ у межах цивільного та адміністративного судочинства, фактично не навів прикладів різного вирішення наведеної проблеми касаційними судами різних юрисдикцій щодо встановленнянаявності / відсутності повноважень ліквідатора у справі про банкрутство, зроблених в розрізі питання відсутності в судах України справи про банкрутство такого боржника, які можуть бути призвести до суперечливої судової практики.

Щодо суперечності висновків, викладених у судових рішеннях господарської юрисдикції

46. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, проаналізувавши висновки, викладені у судових рішеннях господарської юрисдикції, зазначив зокрема, що у постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 911/3132/17 Верховний Суд дійшов висновку, що справа № 5002-19/5719.2-2010 про банкрутство ЗАТ "Київгума" не закінчена та знаходиться на стадії ліквідаційної процедури, а також до висновку, що на даний час повноваження ліквідатора ЗАТ «Київгума» арбітражного керуючого Кудляка Є. В. не припинені.

47. Фактично за змістом ухвали висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №911/3132/17 суперечать висновкам того ж суду, викладеним у постанові від 17 вересня 2024 року у справі № 752/6166/17, в якій Верховний Суд виснував, що на момент звернення ЗАТ "Київгума" в особі ліквідатора Кудляка Є. В. з позовною заявою у березні 2017 року та і на час розгляду позовної заяви, ухвалою Господарського суду Київської області від 04 серпня 2016 року встановлено та стверджується втрата, не відновлення і фізична відсутність справи про банкрутство ЗАТ «Київгума», що впливає на відсутність повноважень у ліквідтора.

48. Зі змісту положень статті 236 ГПК України та статті 37 Закон України "Про судоустрій і статус суддів" вбачається, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суди враховують висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах касаційних судів, а не лише Великої Палати Верховного Суду.

49. Зазначаючи, що справа № 911/675/20 містить виключну правову проблему, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, посилався на те, що за своєю суттю наведена правова проблема є важливою для розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а її вирішення на рівні суду касаційної інстанції може бути недостатнім для її усунення.

50. Водночас, посилаючись на свою ж постанову від 17 вересня 2024 року у справі № 752/6166/17, колегія суддів не навела аргументів чому дане правове питання не може бути вирішене колегією Касаційного господарського суду або його судовою чи об`єднаною палатами під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень.

51. Якщо колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у раніше ухвалених рішеннях цього ж касаційного суду, положеннями частин першої, другої статті 302 ГПК України передбачено передання справи, яка переглядається на розгляд палати, до якої входить така колегія або до об`єднаної палати цього касаційного суду для відступлення від таких висновків.

52. В свою чергу, питання застосування норм матеріального та процесуального права вирішується судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень. Таким чином, на розгляд Великої Палати Верховного Суду у цій справі передані питання, які можуть бути вирішені Касаційним господарським судом як належним судом.

53. Посилання Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на те, що існує ситуація, за якої вказане питання стосується не тільки господарських справ, що розглядаються в ГПК України, але й аналогічної можливості розгляду справ у межах цивільного та адміністративного судочинства, оскільки стосуються питання наявності / відсутності в арбітражного керуючого повноважень ліквідатора боржника (за відсутності справи про банкрутство), зокрема, підписувати та подавати від імені боржника заяви, судові позови, апеляційні та касаційні скарги, не свідчить про наявність виключної правової проблеми, оскільки при вирішенні таких спорів суди мають враховувати існуючі правові висновки суду касаційної інстанції.

54. Щодо кількісного критерію варто зауважити, що посилання колегії суддів на висновки, зроблені судами цивільної, адміністративної та господарської юрисдикції стосувались питань (предмети позовів), які виникли відносно лише однієї справи про банкрутство ЗАТ «Київгума» та наявності / відсутності повноважень ліквідатора саме у цій справі про банкрутство арбітражного керуючого Кудляка Є. В.

55. З огляду на вищезазначене, передаючи справу № 911/675/20 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду не вказав жодної іншої справи, яка б містила в собі зазначену ним виключну правову проблему (кількісний критерій), приклади різного вирішення судами цієї правової проблеми (якісний критерій), а також не навіть аргументів чому дане правове питання не може бути вирішене колегією Касаційного господарського суду або його судовою чи об`єднаною палатами під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень.

56. Велика Палата Верховного Суду може повернути справу на розгляд касаційним судам з підстав відсутності виключної правової проблеми за таких умов: 1) відсутність правового дефекту (колізії, конкуренції, прогалини); 2) хоч і виявлений у судовій справі правовий дефект (колізія, конкуренція, прогалина), але він не має зв`язку із фактичними обставинами справи, яка розглядається; 3) хоч і виявлений у судовій справі правовий дефект (колізія, конкуренція, прогалина), що має зв`язок із фактичними обставинами справи, яка розглядається, однак ще не призводить і не може потенційно призвести до різнобою судової практики - прийняття різних рішень в подібних судових справах; 4) хоч і виявлений у судовій справі правовий дефект (колізія, конкуренція, прогалина), що має зв`язок із фактичними обставинами справи, яка розглядається, що призводить або може потенційно призвести до різнобою судової практики - прийняття різних рішень в подібних судових справах, однак цей різнобій є між рішеннями судів не різної, а однієї юрисдикції; 5) хоч і виявлений у судовій справі правовий дефект (колізія, конкуренція, прогалина), що має зв`язок із фактичними обставинами справи, яка розглядається, що призводить або може потенційно призвести до різнобою судової практики - прийняття різних рішень в подібних судових справах різної юрисдикції, однак щодо такої виключної правової проблеми вже наявний правовий висновок Великої Палати (Верховного Суду України) (і немає доцільності та необхідності від нього відступати).

57. На підставі викладеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що справа № 911/675/20 не містить виключної правової проблеми, і може бути вирішена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду як належним судом.

58. Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Справу № 911/675/20(провадження № 12-65гс24) за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Закритого акціонерного товариства «Київгума» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 червня 2024 року та рішення Господарського суду Київської області від 23 лютого 2022 року (в частині задоволених вимог ОСОБА_2 ) - повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. БанаськоСудді: О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв І. А. Воробйова К. М. Пільков М. І. Гриців С. О. Погрібний О. А. Губська О. В. Ступак Ж. М. Єленіна І. В. Ткач В. В. Король В. Ю. Уркевич С. І. Кравченко Є. А. Усенко О. В. Кривенда Н. В. Шевцова