Рішення

від 19.12.2024 по справі 938/425/24

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№938/425/24

Провадження № 2/938/193/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

19 грудня 2024 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого суддіДжуса Р.В.,

з участю:секретаря судового засідання Мартищук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 ,

до відповідача:Білоберізької сільської ради,

про:визнання права власності в порядку набувальної давності,

за участю:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Обставини справи.

ОСОБА_1 звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до Білоберізької сільської ради, провизнання права власності в порядку набувальної давності на гараж площею 163,1 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 16.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні на 10.06.2024.

В подальшому, за клопотанням представника позивача, для надання їй можливості уточнити позовні вимоги, а також за її клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв`язку із неможливістю явки до суду, підготовчі засідання неодноразово відкладались.

Ухвалою суду від 16.07.2024, продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, та відкладено підготовче засідання на 19.08.2024.

19.08.2024 представник позивача подала заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої уточнила площу гаража, право власності на який просить визнати позивач. Зокрема зазначила, що в прохальній частині позовної заяви допущено описку в площі гаража, а саме вказано 161 кв.м., в той же час, згідно технічного паспорта на гараж та виписки із інвентаризаційних матеріалів, площа гаража становить 163,1кв.м. Просила вважати, що площа гаража, на який позивач просить визнати право власності в порядку набувальної давності, становить 163,1кв.м.

Також представник позивача долучила витяг із пошукового сайту ЄДР ЮО ФОП про відсутність в реєстрі інформації про юридичну особу із ідентифікаційним кодом-04541106.

У зв`язку із неявкою учасників справи та враховуючи подання позивачем заяви про уточнення позовних вимог, підготовче засідання було відкладено на 30.08.2024.

Ухвалою від 30.08.2024, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті в судовому засіданні на 11.09.2024.

В судовому засіданні 11.09.2024 за участю позивача, розгляд справи було відкладено на 30.09.2024 у зв`язку із неявкою представника позивача та представника відповідача.

В судовому засіданні 30.09.2024 за участю позивача та представника позивача було допитано свідка сторони позивача, та відкладено розгляд справи на 25.10.2024.

В судовому засіданні 25.10.2024, у зв`язку із неявкою учасників, розгляд справи було відкладено на 14.11.2024.

В судове засідання 14.11.2024 учасники справи в черговий раз не з`явились. Представник позивача подав через канцелярію суду додаткові докази у справі. З наведених підстав розгляд справи було відкладено на 09.12.2024.

В судове засідання 09.12.2024 учасники справи в черговий раз не з`явились. Представник позивача подала клопотання про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовільнити. Не заперечила проти заочного розгляду справи.

Від відповідача-Білоберізької сільської ради надійшло клопотання, в якому відповідач не заперечив проти долучення доказів наданих стороною позивача, просив проводити розгляд справи без участі представника, та не заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до норм ч.ч.1,3,4 ст.223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи повторну неявку відповідача в судове засідання, неподання ним відзиву на позовну заяву, а також враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи №938/425/24 та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно ч.ч.4,5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 09.12.2024, є дата складення повного судового рішення -19.12.2024.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, у позовній заяві позивач ОСОБА_1 посилається на те, що на підставі рішення зборів співвласників селянської спілки «Україна» від 12.04.2000року, він отримав свідоцтво від 22 лютого2005року про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) на автомобільний бокс, вартість якого на той час становила3200грн. З того часу він безперервно користуюся цим майном, зберігає в ньому техніку та інші речі.

Для вирішення питання реєстрації права власності на цей гараж він звертався до Сектору державної реєстрації Верховинської селищної ради, однак там йому роз`яснили, що Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, не є підставою для реєстрації права власності.Отримати інший документ чи укласти договір з власником паю немає можливості, оскільки селянська спілка станом на сьогодні припинила свою діяльність, правонаступників немає.

На його замовлення Коломийське МБТІ виготовило технічний паспорт на гараж та зазначило, що право власності на гараж не зареєстроване.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовільнити. Зокрема, пояснили, що позивач працював у колгоспі «Україна» до 90-х років, який у подальшому було перейменовано у селянську спілку «Україна». Коли відбувалось паювання, йому рішенням зборів членів селянської спілки виділили трактор з прицепом та гараж, який знаходиться в селі Довгополе. З цього часу, він відкрито та безперервно володіє гаражем, та використовує його за призначенням. За землю під гаражем сплачує податок у сільську раду.

Правова позиція відповідача.

Відповідач Білоберізька сільська рада письмового відзиву на позов не подала.

Фактичні обставини встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Довгополе Верховинського району Івано-Франківської області народився ОСОБА_1 , який 05.04.1996 року був документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 4).

Відповідно до архівного витягу з протоколу №2 загальних зборів членів селянської спілки «Україна» с.Довгополе від 12.04.2000, за результатами розгляду заяв, було задоволено заяву ОСОБА_1 , та виділено йому в пай: трактор Т-150, прицеп 1 ПГС-9, кран-козловий та гараж № НОМЕР_2 (а.с. 7).

Відповідно до копії накладної від 01.03.2000 селянською спілкою «Україна» було передано ОСОБА_1 в рахунок паю: трактор Т-150, прицеп 1 ПГС-9, кран-козловий, бокс № НОМЕР_2 (а.с. 88).

Відповідно до розпорядження голови Верховинської районної державної адміністрації від 15.12.2003 №715 Про скасування державної реєстрації (а.с.8), на підставі положень закону України «Про підприємництво» у зв`язку із повним припиненням підприємницької діяльності на підставі поданих документів, було скасовано державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, серед яких селянська спілка «Україна» с.Довгополе (ідентифікаційний код 04541106). Доказів правонаступництва прав та обов`язків селянської спілки «Україна» (колгоспу «Україна»), суду не надано, інформація про юридичну особу із ідентифікаційним кодом-04541106 у ЄДР ЮО ФОП відсутня.

22 лютого 2005 року Довгопільською сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 ), як такому, що має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства селянська спілка «Україна» с. Довгополе, видано свідоцтво серії НОМЕР_3 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), а саме на автомобільний бокс № НОМЕР_4 (а.с. 5-6).

Відповідно до рішення Білоберізької сільської ради від 03.12.2020 №8/8-1/2020 про початок реорганізації сільських рад, які приєдналися до Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, Білоберізька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Довгопільської сільської ради (а.с. 60).

Згідно довідки Довгопільського старостинського округу Білоберізької сільської ради від 31.01.2024 №54, житель села Довгополе ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , більше десяти років сплачує податок за землю під гаражем, який надано йому згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства с/спілки «Україна» серії НОМЕР_3 , виданого Довгопільською сільською радою 22.02.2005 (а.с. 15).

Факт сплати ОСОБА_1 за оренду землі під гаражем, підтверджується також копіями квитанцій до прибуткового касового ордера (а.с. 86,87).

Згідно довідки Довгопільського старостинського округу Білоберізької сільської ради від 12.11.2024 №600, належний ОСОБА_1 , автомобільний бокс №23 зазначений у свідоцтві про право власності, є тим самим автомобільним боксом № НОМЕР_2 згідно рішення загальних зборів селянської спілки «Україна» оформленого протоколом №2 від 12.04.2000 (а.с. 85).

Відповідно до виписки з інвентаризаційних матеріалів від 15.12.2023 №3458, в АДРЕСА_1 , згідно архівних даних станом на 31.12.2012 в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації, право власності на гараж під літерою «А», площею 163,1, не зареєстровано.

На замовлення ОСОБА_1 , 02.01.2024 Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт на гараж, що знаходиться по АДРЕСА_1 , згідно якого загальна площа гаражу становить 163,1кв.м., та такий складається із 3-х приміщень: 1 приміщення площею 66,2кв.м., 2 приміщення площею 31,8кв.м., 3 приміщення площею 65,1кв.м.(а.с. 10-14).

Оцінка суду.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.

Відповідно достатті 328 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями частин першої та четвертоїстатті 344 ЦК Україниособа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України,правиластатті 344Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Як зазначає Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові від 07.02.2014 №5, із врахуванням положеньпункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦКпро те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

Виходячи із положень статті 344 ЦК України, можна дійти висновку, що набуття права власності за набувальною давністю є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередньому титулі права власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першійстатті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Відповідно до п.9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №59 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК).

Згідно положень п.13 даної постанови, відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), добросовісність заволодіння майном як умови набуття права власності за набувальною давністю відповідно достатті 344 ЦК України, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно реалізовувати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки. При вирішенні таких спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном). Добросовісний володілець майна у момент заволодіння ним не знає (не може і не повинен знати) про неправомірність такого заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для набуття права власності на нього. Звідси йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка у подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.

Також Велика палата зазначає, що у випадку заволодіння чужим майном на певних правових підставах , які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь яку правову підставу володіння чужим майном.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

У постанові від 27 червня 2019 року у справі № 175/2338/16-ц (провадження № 61-2017св18)Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду визначив, що за набувальною давністю може бути визнано право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, а також на майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , будучи працівником колгоспу «Україна», який було перейменовано у селянську спілку «Україна»», на підставі рішення загальних зборів членів селянської спілки «Україна» с.Довгополе від 12.04.2000, отримав серед іншого, гараж № НОМЕР_2 в селі Довгополе, на який у подальшому, а саме 22 лютого 2005 року Довгопільською сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 було видано свідоцтво серії НОМЕР_3 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат). З цього часу, ОСОБА_1 продовжив відкрито володіти вказаним гаражем, використовувати його за призначенням, та володіє ним і використовує його і на даний час. Тобто володіє безперервно з моменту отримання. Вимог про звільнення гаража, до нього не поступало.

Зокрема, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , суду пояснив, що разом із позивачем працював у колгоспі «Україна», який пізніше було перейменовано у селянську спілку «Україна». Він працював токарем, а ОСОБА_1 працював трактористом. Після розпаду колгоспу (селянської спілки) він отримав приміщення токарні, а ОСОБА_3 трактор та гараж. Надане йому приміщення токарні та приміщення гаражу, який передали ОСОБА_1 , знаходяться у одній будівлі. Зазначив, що з моменту отримання гаража у пай, ОСОБА_3 постійно користується ним більше десяти років, та про наявність до нього будь яких претензій щодо цього гаража, йому не відомо.

Згідно довідки Довгопільського старостинського округу Білоберізької сільської ради від 31.01.2024 №54, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , більше десяти років сплачує податок за землю під гаражем, який надано йому згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства с/спілки «Україна» серії НОМЕР_3 виданого Довгопільською сільською радою 22.02.2005

Відповідно до технічного паспорту на гараж, що знаходиться по АДРЕСА_1 , виготовленого Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації на замовлення ОСОБА_1 у 2024 році, загальна площа гаражу становить 163,1кв.м., та такий складається із 3-х приміщень: 1 приміщення площею 66,2кв.м., 2 приміщення площею 31,8кв.м., 3 приміщення площею 65,1кв.м.(а.с. 10-14).

Відповідно до виписки з інвентаризаційних матеріалів від 15.12.2023 №3458, в АДРЕСА_1 , згідно архівних даних станом на 31.12.2012 в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації, право власності на гараж під літерою «А», площею 163,1, не зареєстровано.

За таких умов ОСОБА_1 є добросовісним володільцем виділеного йому гаража за рішенням загальних зборів членів селянської спілки «Україна» та починаючи із 2000 року, відкрито та безперервно володіє таким. Право власності на гараж ні за ким не зареєстровано.

Державна реєстрація селянської спілки «Україна», була скасована у 2003 році згідно Розпорядження Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області. Доказів правонаступництва прав та обов`язків селянської спілки «Україна» (колгоспу «Україна»), суду не надано.

За приписами ч.1ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно дост.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно дост.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності,суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими,підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволенняв повному обсязі

Позивачем доведено наявність умов для набуття ним права власності за набувальною давністю на виділений йому гараж площею 163,1кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

За таких умов суд вважає, що позовні вимоги слід задовільнити.

Керуючись, ст.ст.12,13,76,77,78, 81, 89,258,259,263-265, 280 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на гараж площею 163,1 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

4. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

5. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване та фактичне місце поживання: АДРЕСА_2 , персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Відповідач:Білоберізька сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області, юридична адреса: с. Білоберізка Верховинського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 40468386.

Повне рішення складено 19.12.2024.

Суддя Роман ДЖУС