Рішення

від 20.12.2024 по справі 145/1751/24

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справаномер 145/1751/24

Провадження номер 2/145/1166/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"20" грудня 2024 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Кушко А.О.

позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до ТОВ "Фінансова компанія "Інвент", місцезнаходження: вул. Панаса Мирного, буд. 28-А, м.Київ, ЄДРПОУ 41361814

про зняття заборони відчуження нерухомого майна та виключення відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася досуду ізпозовною заявоюдо ПАТ"ДельтаБанк"-АТ "ДельтаБанк"про зняттязаборони відчуженнянерухомого майната виключеннявідповідних записівз Єдиногореєстру заборонвідчуження об`єктівнерухомого майната Державногореєстру іпотек,в якійпросить припинити-зняти записобтяження проіпотеку вДержавному реєстрііпотек зареєстраційним номером6716339від 04.03.2008та записпро обтяженнязабороною нанерухоме майнов Єдиномуреєстрі відчуженняоб`єктівнерухомого майназа реєстраційнимномером 6716243від 04.03.2008.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04.03.2008 між нею та Акціонерним комерційним банком "УкрСиббанк" (правонаступник ПАТ "УкрСиббанк") було укладено кредитний договір № 1130690600, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 30000 гривень з розрахунку 13,9 % річних на строк з 04.03.2008 року по 01.03.2013 року. На забезпечення виконання зобов`язань позичальника за даним кредитним договором між АКІБ "УкрСиббанк" та позивачкою укладено іпотечний договір № 78883 від 04.03.2008, згідно якого остання передала в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2 . В подальшому між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитом від 08.12.2011, відповідно до якого ПАТ "Дельта Банк" набув права кредитора по вищевказаних кредитному та іпотечному договорах. ПАТ "Дельта Банк" звертався до суду із позовом про стягнення усієї заборгованості за кредитом та звернення стягнення на предмет іпотеки. В процесі розгляду справи судом борг було частково погашено. Виконавчий лист про стягнення вказаного боргу перебував на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Тиврівського районного управління юстиції у Вінницькій області. Постановою державного виконавця від 29.05.2015 дане виконавче провадження було закінчене у зв`язку із сплатою даного боргу в повному обсязі. У зв`язку з припиненням зобов`язання за кредитним договором від 04.03.2008 припинив свою дію і договір іпотеки. Звернення позивачки до іншої сторони договору щодо проведення державної реєстрації припинення обтяження належної їй квартири не дали жодного результату, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно залишаються зареєстрованими відомості про вказану іпотеку, а також продовжує діяти заборона на вказане нерухоме майно. Враховуючи викладене позивачкою подано до суду позов про визнання іпотеки припиненою. За даними обставинами Тиврівським районним судом Вінницької області 13.12.2018 ухвалено рішення про задоволення позову та визнано іпотеку належної позивачці квартири АДРЕСА_2 за іпотечним договором № 78883 від 04.03.2008 припиненою. Рішення набрало законної сили 24.03.2020. До певного часу позивачка вважала, що цього достатньо, однак, коли у неї виникла потреба вчинити певні дії з її майном, на прийомі у нотаріуса виявилось, що вона їх зробити не може, оскільки на її майні досі стоїть заборона на його відчуження, бо не припинені записи про обтяження відчуження цього об`єкту нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборони відчуження майна. А також, у неї немає підстав про на припинення запису про іпотеку в Державному реєстрі іпотек. Зазначені обставини підтверджено приватним нотаріусом Смоляк Л.С. в наданому позивачці роз`яснені № 81/01-16 від 22.02.2024. Вказане і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 02.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, якою встановлено строки учасникам справи для подання заяв по суті справи. Підготовче судове засідання призначено на 24.10.2024.

23.10.2024 від ПАТ "Дельта Банк" на адресу суду через систему "Електронний суд" надійшла заява про продовження процесуальних строків та відкладення розгляду справи, в якій ПАТ "Дельта Банк" просив продовжити процесуальні строки для подання документів з процесуальних питань і по суті справи та відкласти підготовче засідання.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 24.10.2024 задоволено клопотання позивачки про витребування доказів, зокрема, інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, та залучення до участі у справі третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Також задоволено клопотання ПАТ "Дельта Банк" про продовження процесуального строку. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Підготовче судове засідання призначено на 19.11.2024.

04.11.2024 на адресу суду надійшли витребувані докази, зокрема інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

08.11.2024 на адресу суду через систему "Електронний суд" від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява, у якій останнім викладено заперечення проти задоволення позову, посилаючись на те, що ухвалене Тиврівським районним судом Вінницької області рішення від 13.12.2018 у справі № 145/1191/18, яке набуло законної сили 24.03.2020, про визнання іпотеки припиненою є самостійною підставою припинення записів у вказаних реєстрах без додаткового задоволення відповідної позовної вимоги. Крім цього, вказує, що рішення приватного нотаріуса про відмову позивачці у вчиненні реєстраційних дій є протиправним і необґрунтованим, однак в матеріалах справи відсутні докази щодо його оскарження. Вказує, що АТ "Дельта Банк" є неналежним відповідачем, оскільки дії щодо державної реєстрації припинення обтяження на підставі судового рішення вчиняються без його участі.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 19.11.2024 задоволено клопотання позивачки, замінено неналежного відповідача ПАТ "Дельта Банк" належним відповідачем ТОВ "Фінансова компанія "Інвент", виключено зі складу третіх осіб Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Підготовче провадження продовжено строком на 30 діб. Учасникам справи встановлено строк для подання заяв по суті справи. Підготовче судове засідання призначено на 10.12.2024.

Відповідач, ТОВ "Фінансова компанія "Інвент", правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про залучення його до участі у справі був належним чином повідомлений шляхом надсилання 19.11.2024 до його електронного кабінету ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області від 19.11.2024 та позовної заяви.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.12.2024 закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 19.12.2024.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовільнити з підстав, зазначених в позовній заяві, та на підставі поданих доказів. Проти проведення судового засідання та вирішення справи без участі відповідача не заперечувала.

Представник відповідача ТОВ "ФК "Інвент" в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом надсилання до електронного кабінету 11.12.2024 судової повістки. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило, причин неявки суду не повідомлено, відзив до суду не подано.

Відповідно до положень ст. 280, 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, оскільки належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзив, а позивачка не заперечувала проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши позивачку, дослідивши наявні у справі докази, встановив такі фактичні обставини справи.

Відповідно до рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 13.12.2018 у справі № 145/1191/18, яке набрало законної сили 24.03.2020, визнано іпотеку належної ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2 за іпотечним договором № 78883 від 04.03.2008 року, укладеним між нею та Акціонерним комерційним інноваційним банком ПАТ "УкрСиббанк" (який відступив свої права за вказаним договором на користь публічного акціонерного товариства ПАТ "Дельта Банк) припиненою (а.с.8-10).

Тиврівський районний суд Вінницької області, ухвалюючи зазначене рішення, встановив такі фактичні обставини.

04.03.2008 між Акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник - ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 1130690600, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 30000 гривень з розрахунку 13,9% річних на строк з 04.03.2008 року по 01.03.2013 року.

На забезпечення виконання зобов`язань позичальника за даним кредитним договором між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір № 78883 від 04.03.2008 року, згідно якого вона передала в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2 .

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.04.2013 (справа № 145/80/13-ц) позов ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. Стягнуто з боржника - ОСОБА_3 та її поручителів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 13640,99 грн. В частині позову щодо звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. Вказане судове рішення набрало законної сили 13.05.2013. Виконавчий лист про стягнення вказаного боргу перебував на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Тиврівського районного управління юстиції у Вінницькій області. Постановою державного виконавця від 29.05.2015 дане виконавче провадження було закінчене у зв`язку з сплатою даного боргу у повному обсязі.

У 2016 році ПАТ «Дельта Банк» зверталося до суду із позовом про стягнення додатково відсотків і пені по кредиту. Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 10 листопада 2016 року в задоволенні даного позову було відмовлено у повному обсязі, так як суд встановив, що заборгованість по кредиту погашено повністю, пеня рахувалася на тіло кредиту, яке було погашено, а інших розрахунків щодо нарахування відсотків на суми несвоєчасної сплати боргу, тобто нарахувань, проведених після винесення судового рішення від 30.03.2013 та до стягнення ДВС доведено не було. Вказане судове рішення набрало законної сили 05.12.2016 року.

Таким чином, вищезазначеними доказами: судовими рішеннями від 30.03.2013 та від 10.11.2016, постановою державного виконавця від 29.09.2015 підтверджується факт відсутності будь-якої заборгованості перед ПАТ «Дельта Банк» по вказаному кредитному договору. Оскільки підстави, які викликали укладення договору іпотеки від 04.03.2008 відпали, позов було задоволено.

Відповідно до роз`яснення приватного нотаріуса Смоляк Л.С. від 22.02.2024 вих. № 81/01-16, наданого на усну заяву ОСОБА_1 , нотаріус роз`яснює, що відповідно до глави 15, пункту 5, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, зняття заборони відчуження майна здійснюється за повідомленням кредитора про погашення кредиту та припинення договору іпотеки або за рішенням суду про зняття заборони та припинення іпотеки. Оскільки ОСОБА_1 пред`явила їй рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 13.12.2018 про визнання іпотеки припиненою, але в цьому рішенні не вказано про зняття заборони відчуження вказаної квартири та припинення запису про заборону в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, а також про припинення запису про іпотеку в Державному реєстрі іпотек, вона, як приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу, не має підстав зняти заборону відчуження цієї квартири та припинити записи про обтяження та про іпотеки в Державному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек. Враховуючи викладене зазначає, що вказане питання може бути вирішене у судовому порядку (а.с.11).

Згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна № 17316273 від 04.03.2008 приватним нотаріусом Смоляк Л.С. 04.03.2008 до реєстру внесено реєстраційний запис з реєстраційним номером 6716243 про заборону на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 (а.с.12).

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек № 17316529 від 04.03.2008 приватним нотаріусом Смоляк Л.С. 04.03.2008 до реєстру внесено реєстраційний запис з реєстраційним номером 6716339 про повідомлення про реєстрацію іпотеки на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 (а.с.14).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31.10.2024 № 401659560 наявні записи про іпотеку із реєстраційним номером іпотеки 6716339 та про заборону на нерухоме майно з реєстраційним номером 6716243 на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 . При цьому до реєстру речових прав внесено інформацію про договір від 06.08.2020 № 2300/К про відступлення прав вимоги від ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "ФК "Інвент". Інформацію про іпотеку було перенесено з державного реєстру іпотек (а.с. 49 ).

Надаючи правову оцінку дослідженим доказам з точки зору належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності наявних у справі доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального і процесуального права, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно доположень статей76-77ЦПК України доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: 1)письмовими,речовими іелектронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.Належними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметомдоказування єобставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з положеннями статей 78 - 80 ЦПК України обставини справи,які зазаконом маютьбути підтвердженіпевними засобамидоказування,не можутьпідтверджуватися іншимизасобами доказування. Достовірнимиє докази,на підставіяких можнавстановити дійсніобставини справи. Достатнімиє докази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом способом захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Виходячи зі змісту ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 ст. 574 ЦК України передбачено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Частиною 2 ст. 593 ЦК України передбачено, що у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Згідно ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

За змістом статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель зобов`язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою.

Положеннями ч. 5 ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Згідно із ч. 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.

Відповідно до пункту 5 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, зняття заборони відчуження майна здійснюється, зокрема, за повідомленням кредитора про погашення кредиту та припинення договору іпотеки або за рішенням суду.

Судом установлено, що рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 13.12.2018 у справі № 145/1191/18, яке набрало законної сили 24.03.2020, визнано іпотеку належної позивачці квартири за іпотечним договором припиненою у зв`язку з виконанням основного зобов`язання. Отже, з припиненням основного зобов`язання, забезпеченого іпотекою, припинилась також іпотека. Натомість, продовження перебування в Державному реєстрііпотек тав Єдиномуреєстрі відчуженняоб`єктівнерухомого майнавідповідних записів про обтяження нерухомого майна є порушенням прав позивачки на вільне розпорядження цим майном, яке підлягає судовому захисту, оскільки в інший спосіб, враховуючи роз`яснення нотаріуса, позивачка своє право на вільне розпорядження своїм майном захистити не в змозі.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування записів про реєстрацію іпотеки в Державному реєстрі іпотек та про обтяження заборони на нерухоме майно в Єдиному реєстрі відчуження об`єктів нерухомого майна, яке належить позивачці на праві власності.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд звертає увагу, що у суду відсутні відомості про те, що на момент укладення договору про відступлення прав вимоги відповідачу було відомо про наявність судового рішення про визнання іпотеки припиненою, позивачкою не доведено, що нею вживались заходи щодо вирішення питання про подання новим іпотекодержателем (відповідачем) до державного реєстратора повідомлення про припинення іпотеки та скасування відповідних записів в Державному реєстрі іпотек та в Єдиному реєстрі відчуження об`єктів нерухомого майна. У даній справі, хоча позовні вимоги позивачки і підлягають до задоволення, однак останньою не доведено, що порушення її прав було наслідком невизнання цих прав зі сторони відповідача. У зв`язку з цим судові витрати слід залишити за позивачкою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 258, 259, 263-265, 273, 280-283, 289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 доТОВ "Фінансовакомпанія "Інвент"про зняттязаборони відчуженнянерухомого майната виключеннявідповідних записівз Єдиногореєстру заборонвідчуження об`єктівнерухомого майната Державногореєстру іпотек, задовольнити.

Скасувати (зняти) запис обтяження про реєстрацію іпотеки в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером 6716339 від 04.03.2008 та запис про обтяження заборони на нерухоме майно в Єдиному реєстрі відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 6716243 від 04.03.2008, внесені щодо квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 .

Судові витрати залишити за позивачкою.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буливручені удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження нарішення суду,якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текстсудового рішенняскладено 23 грудня 2024 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: ТОВ "Фінансова компанія "Інвент", місцезнаходження: вул. Панаса Мирного, буд. 28-А, м. Київ, ЄДРПОУ 41361814

Суддя Патраманський І. І.